Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Розгляд звернень громадян до профспілкових організацій: позиція Верховного Суду
Субота, 14 грудень 2019 04:30

Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду сформував правову позицію у справі за позовом до Профспілки працівників освіти і науки України щодо зобов’язання надати інформацію (постанова від 13 листопада 2019 року № 61-29049св18).

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У травні 2017 року позивач (не член Профспілки) звернувся до суду з позовом до Профспілки працівників освіти і науки України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він звернувся із заявою до голови Профспілки працівників освіти і науки України, в якій просив надати роз’яснення щодо діяльності профспілок та розглянути вказане звернення у його присутності або у присутності його представника. Посилався на те, що він отримав лист від відповідача, в якому фактично не надано відповіді на поставлені у зверненні питання, крім того, відповідач не запросив його на розгляд звернення, чим порушив його права, передбачені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян».

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати дії відповідача щодо неналежного розгляду його звернення незаконними та зобов’язання відповідача розглянути звернення у його присутності та/або його представників, а також надати відповіді на поставлені питання.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не є членом Профспілки працівників освіти і науки України й не надав документів на підтвердження його повноважень для представництва інтересів інших осіб, його звернення не відповідало вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що лист позивача не містив посилання на порушення його особистих прав та інтересів, а відтак підстав вважати, що він звертався за захистом своїх порушених прав не встановлено.

Ураховуючи те, що звернення позивача не було ні заявою, ні пропозицією у розумінні Закону України «Про звернення громадян», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушень відповідачем права позивача бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, передбаченого статтею 18 вказаного законуПозивачу була надана відповідь на його звернення, в якій повідомлялося про законність діяльності профспілки, а також щодо того, що питання правомірності звільнення інших осіб були предметом судового розгляду і будь-яких порушень виявлено не було.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач направив лист на ім’я голови Профспілки працівників освіти і науки України, в якому посилався на те, що до нього як до громадського діяча звернулися звільнені з роботи сторожі дитячого закладу оздоровлення і відпочинку з приводу незаконного створення у закладі профспілкового комітету, який дав незаконну згоду на їх звільнення. Ураховуючи звернення вказаних осіб та викладені ними підстави, позивач просив надати йому відповіді на запитання з приводу законності обрання профспілкового комітету.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та залишив їх без змін.

Крім цього, Верховний Суд надав роз’яснення щодо застосування норм статті 40 Конституції України, законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та висловив правову позицію з наступного.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що на виконання вимог частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» у визначені законом строки відповідачем була надана відповідь на звернення позивача, а доказів, які б вказували на порушення процедури розгляду звернення та порушення прав позивача внаслідок розгляду його звернення без його участі або участі його представника позивачем не надано.

 
Молодь виступає за права людини – тема Дня
Вівторок, 10 грудень 2019 16:50

У далекому 1950 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини, бо саме в цей день в 1948 році цією ж організацією було прийнято Загальну декларацію прав людини.

Коли вимовляємо вираз «права людини», зазвичай йдеться про невеликий набір прав і свобод, які найчастіше називають фундаментальними правами та свободами. Без дотримання цих прав неможливе нормальне існування та розвиток людини в суспільстві.

Існує чіткий перелік основних прав людини. Його закріплено в Загальній Декларації прав людини, прийнятій ООН 10 грудня 1948 року.

Загальна декларація прав людини закріплює:

  •  рівність людей – всі люди народжуються вільними і рівними у правах;

  •  недискримінація за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії й за іншими ознаками;

  •  право кожного на життя, свободу і особисту недоторканість;

  •  заборона рабства і работоргівлі;

  •  заборона тортур або жорстокого поводження;

  •  право кожного на правосуб’єктність;

  •  рівність всіх перед законом;

  •  право на звернення до суду;

  •  заборона довільних арештів;

  •  презумпцію невинності і заборону зворотної сили кримінального закону;

  •  право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання;

  •  право на громадянство;

  •  право на вступ до шлюбу;

  •  право володіти майном;

  •  право на свободу переконань;

  •  право на мирні збори;

  •  право на участь в управлінні суспільними і державними справами;

  •  право на працю та інші права і свободи людини.

Також цей День є безумовним нагадуванням про те, що кожен громадянин своєї країни, чи то політик, державний діяч, чи то правник або лікар, виконуючи покладені на нього функції повинен працювати у першу чергу в ім’я людини.

Тема Дня прав людини у 2019 році – «Молодь виступає за права людини»

Цього року країни відзначають внесок та обіцянки молоді, яка прагне змінити світ на краще.

Із 1,2 мільярда людей у віці 15-24 років в усьому світі молодь – це кожна 6 людина.

Сьогодні живуть більше підлітків та молодих людей, ніж будь-який інший час в історії людства, і вони, як правило, краще освічені, здоровіші та мають більший доступ до технологій та інформації, які можна використовувати для відстоювання прав людини.

Молодь завжди була головним рушієм політичних, економічних та соціальних змін. В останні кілька років вони стояли в авангарді низових мобілізацій для змін. Участь молоді важлива для досягнення сталого розвитку для всіх.

Розширення можливостей молоді краще пізнавати та вимагати своїх прав призведе до глобальної вигоди.

Сьогодні підкреслюється роль молоді та їх участь у громадських рухах, щоб відстоювати права людини та внести зміни.  

alt 
 
Відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році
Вівторок, 10 грудень 2019 16:49

Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році».

Постанова визначає перелік річниць найважливіших подій в суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2020 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні «з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв».

Також Постановою рекомендується Кабінету Міністрів України створити організаційний комітет з відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2020 році та розробити і затвердити відповідні плани заходів.

Профільним міністерствам (освіти і науки; культури, молоді та спорту; закордонних справ) рекомендовано проводити в навчальних закладах уроки, виховні години, засідання за круглим столом, конференції, інші тематичні заходи, приурочені до пам’ятних дат та ювілеїв; включити відповідні теми до переліку конкурсів МАН, а також до рефератів, курсових та дипломних робіт у навчальних закладах; забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, приурочених до пам’ятних дат та ювілеїв; опрацювати питання щодо завчасного включення найбільш визначних дат української історії до списку знаменних дат ЮНЕСКО.

Також рекомендовано Держкомтелерадіо створювати тематичні теле- і радіопередачі та висвітлювати заходи із відзначення пам’ятних дат та ювілеїв. ПАТ «Укрпошта» запропоновано видати поштові конверти та поштові марки, а Національному банку України – виготовити ювілейні монети з нагоди пам’ятних дат та ювілеїв 2020 року.

Проект Постанови зареєстровано за № 2364


За матеріалами сайту Верховної Ради України
 
Вихід на пенсію за вислугу років
Вівторок, 10 грудень 2019 16:49

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 55 цього закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років і за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1993 № 909.

Згідно з постановою пенсія за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я і соціального захисту призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

Однак на тривалість цього стажу вплинули зміни, внесені до статті 55 Законами України від 2.03.2015 р. № 213-VIII, від 24.12.2015 р. № 911-VIII, щодо поступового збільшення як віку до 55 років, так і стажу до 30 років, які Рішенням Конституційного Суду України від 4.06.2019 р. № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України.

З цього приводу Міністерством соціальної політики України в листі від 6.09.2019 № 16177/0/2-19/54 повідомлено, що з 4 червня 2019 року доцільно визначати право на пенсію за вислугу років згідно зі статтею 55 Закону №1788 з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11 жовтня 2017 року, тобто на дату набуття чинності цим законом в редакції Закону України від 3.11.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», та для педагогічних працівників незалежно від віку. 

Згідно з цим роз’ясненням право на таку пенсію мають педагогічні працівники за наявності вислуги років у період: 

  • до 1.04.2015  не менше 25 років; 

  • до 1.01.2016  не менше 25 років 6 місяців; 

  • до 11.10.2017  не менше 26 років 6 місяців.

До стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років зараховується лише робота на тих посадах та в тих установах і закладах освіти, які зазначено у Переліку № 909.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 7 з 380