Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Половина українців готові змінити роботу у 2025 році
Понеділок, 20 січень 2025 11:31

Збереження кадрів стане важливим викликом для роботодавців у 2025 році, адже багато українців планують змінити професію або працевлаштуватися в іншій компанії.

За останнім опитування Work.ua, лише 13% респондентів не розглядають зміну роботи чи професії. Водночас понад третина ще не визначилися з планами, а майже половина опитаних планує професійні зміни – освоєння нових напрямів або пошук іншого роботодавця.

Жінки та молодь активніше прагнуть змін

Аналіз відповідей показав, що жінки та молодь виявляють більшу відкритість до змін у професійній сфері. Так, 30% жінок планують опанувати нову професію, тоді як серед чоловіків цей показник становить 25%.

Серед опитаних віком до 24 років таке бажання мають 32%, тоді як серед людей віком 45+ – лише 22%. Проте саме респонденти віком понад 45 років частіше говорять про зміну місця роботи (31%), на відміну від молоді до 24 років, де цей показник становить лише 14%.

Цікаво, що молодші шукачі частіше обирають варіант «Важко відповісти», демонструючи певну нерішучість у своїх планах.

Реальність 2024 року: скільки людей змінили роботу?

Половина українців заявляє про можливі зміни в роботі, але чи збігаються ці наміри з реальністю?

Опитування, проведене Work.ua наприкінці 2024 року, показало, що:

  • 54% респондентів увесь рік працювали в одній компанії;
  • 34% змінювали місце роботи протягом року;
  • 12% опанували нову професію.

Порівняно з 2023 роком, прагнення до змін стало помітно сильнішим. Тоді лише 44% опитаних заявляли про бажання змінити роботу, а в 2025 році ця цифра зросла до 50%.

В умовах змін на ринку праці роботодавцям доведеться приділяти більше уваги утриманню кадрів, створенню мотиваційних програм та пропонуванню можливостей для професійного розвитку. Адже працівники дедалі частіше шукають шляхи для кар'єрного та особистісного зростання. 

 

За матеріалами – Work.ua

 
Профспілки наголошують: замороження соцстандартів не відповідає інтересам працюючих громадян
Понеділок, 20 січень 2025 11:30

Міністерство фінансів України надало відповідь на звернення Федерації профспілок України щодо підвищення соціальних стандартів і гарантій на 2025 рік. 

Як зазначено у листі Мінфіну, питання про збільшення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати буде розглядатися лише після аналізу макроекономічних показників за перше півріччя 2025 року та за наявності відповідних ресурсів у бюджеті.

На думку профспілок, замороження мінімальної заробітної плати на рівні 2024 року (8 тисяч гривень) та відсутність зростання державних соціальних стандартів не відповідає інтересам працюючих громадян. Такі рішення призводять до зниження реальних доходів, оскільки виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, втрачають свою купівельну спроможність через інфляцію.

Федерація профспілок України, всеукраїнські галузеві профспілки наполягають, що підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів і гарантій на рівень інфляції є необхідним кроком. Це сприятиме захисту трудових доходів, пенсій, а також грошового забезпечення військовослужбовців від інфляційного знецінення.

Профспілки звернулися до Президента України із закликом ініціювати доопрацювання Державного бюджету на 2025 рік, щоб забезпечити дотримання конституційних прав громадян на гідний рівень життя. Залишатися на рівні попереднього року, коли країна потребує соціального захисту, – це, на переконання профспілок, неприйнятно.

 

За матеріалами – ФПУ

 
Профспілки наголошують: замороження соцстандартів не відповідає інтересам працюючих громадян
Понеділок, 20 січень 2025 11:30

Міністерство фінансів України надало відповідь на звернення Федерації профспілок України щодо підвищення соціальних стандартів і гарантій на 2025 рік. 

Як зазначено у листі Мінфіну, питання про збільшення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати буде розглядатися лише після аналізу макроекономічних показників за перше півріччя 2025 року та за наявності відповідних ресурсів у бюджеті.

На думку профспілок, замороження мінімальної заробітної плати на рівні 2024 року (8 тисяч гривень) та відсутність зростання державних соціальних стандартів не відповідає інтересам працюючих громадян. Такі рішення призводять до зниження реальних доходів, оскільки виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, втрачають свою купівельну спроможність через інфляцію.

Федерація профспілок України, всеукраїнські галузеві профспілки наполягають, що підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів і гарантій на рівень інфляції є необхідним кроком. Це сприятиме захисту трудових доходів, пенсій, а також грошового забезпечення військовослужбовців від інфляційного знецінення.

Профспілки звернулися до Президента України із закликом ініціювати доопрацювання Державного бюджету на 2025 рік, щоб забезпечити дотримання конституційних прав громадян на гідний рівень життя. Залишатися на рівні попереднього року, коли країна потребує соціального захисту, – це, на переконання профспілок, неприйнятно.

 

За матеріалами – ФПУ

 
Відгули для працівників: визначення та правила надання
Вівторок, 14 січень 2025 16:22

Практика застосування терміну відгул є досить поширеною. Звертаємо увагу, що жоден нормативний акт не містить чіткого визначення цього поняття. Тому «відгулом» можна вважати день відпочинку, що відповідно до трудового законодавства може надаватися працівникові як компенсація за роботу у неробочий, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до норм трудового законодавства, відгули можуть бути як оплачувані так і не оплачувані. Статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу, коли робота оплачується у подвійному розмірі або за бажанням працівника, який працював у ці дні йому може бути надано інший день відпочинку.

У таких випадках робота у вихідні дні може компенсуватися або наданням відгулу, або оплатою в подвійному розмірі за відпрацьований день (за узгодженням між працівником і роботодавцем).

Ст.71 КЗпП встановлено, що залучати працівників до роботи у вихідні дні дозволено тільки у виняткових випадках (ст.71 КЗпП). При цьому звертаємо увагу на п.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено окремі особливості застосування норм ст. 71 зокрема, у період дії воєнного стану не застосовується вимога про заборону роботи у вихідні дні та залучення працівників до роботи у вихідні дні тільки у виняткових випадках. На період воєнного стану залишається чинною ст.72 КЗпП щодо можливості компенсації або надання відгулу за роботу у вихідні дні.

До випадків залучення працівника до роботи у вихідні дні є відправлення працівника у відрядження. Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон (із змінами і доповненнями), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року встановлено порядок відправлення працівників у відрядження.

Звертаємо увагу на наступне. Право працівника на відгул без погодження з роботодавцем, навіть якщо воно встановлено чинним законодавством, вважається неявкою на роботу без поважних причин, що є порушенням п.4 ч.1 ст.40 КЗпП – прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Це може бути підставою для звільнення працівника

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 р. №9 зазначено, що прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважної причини як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безупинно або сумарно протягом робочого дня (наприклад, у випадку самовільного використання без узгодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, припинення виходів на роботу до закінчення строку трудового договору). 

Поважними, з погляду Пленуму Верховного Суду, вважаються причини, за яких відсутня провина працівника.

Оскільки термін «відгул» не врегульований трудовим законодавством, на практиці можливе застосування іншого терміну, надання «вільного від роботи дня/днів/» працівникові із підстав визначених чинним законодавством.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 4 з 629