21 травня 2025 року у форматі ZOOM-конференції відбулося розширене засідання Ради вищої школи ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. 

Участь у роботі заходу взяли понад 65 представників із різних регіонів країни – голови профкомів провідних закладів вищої освіти та лідери обласних організацій Профспілки.

Відкрив роботу засідання Голова Профспілки Георгій Труханов і поінформував про рішення Пленуму ЦК Профспілки щодо обрання голови профкому Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитра Чомка – заступником Голови Профспілки – головою Ради вищої школи. 

Ключові питання засідання:

• імплементація Закону України № 3791-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти» (ухваленого 6 червня 2024 року);
• обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до низки урядових актів з метою запровадження посад педагогічних працівників у ЗВО.

Під час ведення заходу Дмитро Чомко наголосив, що попри значущість прийнятого Закону № 3791-IX, його практична реалізація викликає занепокоєння в університетському середовищі через низку неузгоджених положень, які можуть створити додаткові ризики для трудових колективів.

Участь у засіданні взяв генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Олег Шаров. Він представив бачення міністерства щодо імплементації нового закону, зауваживши, що МОН не вимагатиме повного виконання норм закону вже з 1 вересня 2025 року, усвідомлюючи складність переходу. Водночас він підкреслив, що заклади вищої освіти мають планувати відповідні зміни. 

Представник міністерства подякував Профспілці за оперативне реагування на критичні аспекти в документах і запевнив у готовності до подальшої взаємодії.

До обговорення активно долучилися учасники засідання від закладів вищої освіти, серед яких Наталя Хараджян (Криворізький державний педагогічний університет), Андрій Шидловський (Рівненський державний гуманітарний університет), Володимир Бурак (Львівський національний університет імені Івана Франка), Віталій Котенко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

При розгляді другого питання порядку денного заступник Голови Профспілки Сергій Романюк презентував огляд проєкту постанови Уряду та окреслив низку ризиків, які можуть виникнути в разі її ухвалення. Разом з тим, Профспілка підтримує позитивні норми проєкту, зокрема – відпустку заввідділенням ЗФПО у повному обсязі. 

Водночас профспілкова сторона відстоюватиме недопущення звуження трудових прав працівників професійної, фахової передвищої та післядипломної освіти.

У підсумку учасники засідання наголосили на необхідності подальшого змістовного діалогу з Міністерством освіти і науки України для доопрацювання документів і забезпечення справедливої реалізації законодавчих змін у сфері вищої освіти.

Служба освітнього омбудсмена оприлюднила результати опитування, яке засвідчило: педагоги шкіл щоденно виконують значний обсяг додаткової роботи, що не передбачена посадовими інструкціями. Це, зокрема, чергування в укриттях під час повітряної тривоги, супровід дітей у позаурочний час, участь у заходах, комунікація з батьками, документаційна робота тощо.

За словами освітньої омбудсменки Надії Лещик, у багатьох педагогів спостерігається перевантаження, що негативно впливає на професійне самопочуття та сприяє емоційному вигоранню. Робота в умовах воєнного стану додатково ускладнена – вчителям доводиться чергувати в пунктах незламності або залишатися в укриттях з дітьми після завершення робочого часу.

Опитування показало: понад 90% учителів зазначили, що щотижня витрачають час на підвищення кваліфікації, участь у нарадах, методоб’єднаннях, заповнення журналів і підготовку до уроків. Близько половини опитаних вказали на участь в індивідуальному навчанні, оформленні документації, підготовці до дистанційки, прибиранні та навіть ремонті класів.

Важливо: значна частина з цих завдань не входить до трудового договору, але виконується вчителями систематично – іноді за рахунок особистого часу.

Служба освітнього омбудсмена спільно з ГО «Про.Світ» ініціювала низку опитувань для фіксації цієї проблеми й планує оприлюднювати результати поетапно. Мета – напрацювання рішень для зменшення навантаження та збереження педагогічного потенціалу.

Висновок: системне перевантаження вчителів – один із чинників відтоку кадрів зі шкіл. Тому питання розмежування посадових обов’язків, захисту особистого часу та забезпечення належних умов праці вимагає нагального вирішення на рівні державної політики.

За матеріалами – Служба освітнього омбудсмена

Із початку 2025 року статус безробітного в Україні отримали приблизно 250 тисяч осіб, а на сьогодні на обліку в Державній службі зайнятості перебуває майже 100 тисяч безробітних. За цей період послугами служби скористалися 226 тисяч громадян, з яких 80 тисяч уже працевлаштовані, у тому числі тимчасово: таку інформацію повідомляє Держслужба зайнятості. 

Статистичний зріз

-Гендерна диспропорція серед безробітних є суттєвою: 82% складають жінки. Це значною мірою пов’язано з умовами воєнного стану та мобілізацією.

-Найбільша частка безробітних – особи віком 36–54 роки. Молодь віком 18–25 років становить лише 6,4%.

-Освітній рівень безробітних доволі високий: 31% мають вищу освіту, ще стільки ж – професійно-технічну. У Києві частка безробітних з вищою освітою досягає 69,3%. Водночас високий рівень освіти не гарантує працевлаштування – це свідчить про дисбаланс між наявною кваліфікацією та потребами ринку праці.

-Найчисельніші групи серед безробітних – професіонали (29,4%) та фахівці (22,4%). Робітничі професії залишаються більш затребуваними.

-Серед зареєстрованих безробітних особливі статуси мають 24% внутрішньо переміщених осіб і 8% людей з інвалідністю.

За перший квартал 2025 року було подано 133 тисячі вакансій, з них 47 тисяч – перехідні з попереднього року. Центри зайнятості допомогли знайти роботу майже 53 тисячам людей. Зокрема, працевлаштовано 10 тисяч ВПО (4 тисячі з компенсацією роботодавцям), понад 2 тисячі осіб з інвалідністю. Надано компенсацію за облаштування 600 спеціальних робочих місць. Навчання пройшли понад 20 тисяч громадян (6 тисяч – за ваучерами).

Найбільший попит спостерігався на такі професії: продавці, підсобні працівники, кухарі, медсестри, водії, бухгалтери, кравці, швачки, слюсарі, агропрацівники. Рідкісні запити стосувалися таких фахів як тальмани, піскоструминники, оформлювачі іграшок, дегустатори кави.

Причини безробіття – особисті обставини (37,7%) та низька оплата праці (20,7%). Очікування щодо нової роботи найчастіше пов’язані з гідною зарплатою (59,1%), стабільністю та безпекою (51,3%).

При цьому лише 23,1% готові змінити професію, тоді як 29,6% навіть не розглядають такої можливості – головно через сумніви в ефективності перекваліфікації та складність навчання.

Озвучені дані свідчать про глибокі структурні проблеми ринку праці в умовах війни та потребу в комплексній політиці зайнятості, профорієнтації, підвищення мобільності працівників, а також – у соціальному діалозі, де профспілки відіграють ключову роль.

За матеріалами – Державної служби зайнятості України