Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Прожитковий мінімум у цінах лютого 2019 року
Середа, 27 березень 2019 10:24

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах лютого 2019 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:

  • з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 4 078,36 грн (без урахування платежів – 3 553,2 грн);

  • для дітей віком до 6 років – 3 354,13 грн;

  • для дітей віком від 6 до 18 років – 4 107,48 грн;

  • для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 566,21 грн (без урахування платежів – 3 675,80 грн);

  • для осіб, які втратили працездатність – 3 017,06 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2019 року (1853 грн) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 225 грн, а для працездатної особи (1921 грн) – у 2,4 рази або на 2 645 гривень.

 
Нова професія: фахівець з профспілкової діяльності
Середа, 27 березень 2019 10:23

Наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження Зміни № 8 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» від 15 лютого 2019 року № 259, розділ 2 «Професіонали» Класифікатора за пропозицією профспілок доповнено новою назвою професії «Фахівець з профспілкової діяльності» за кодом 2490 (професійне угрупування «Професіонали, що не входять в інші класифікаційні угрупування»).

Зазначена професійна назва роботи може застосовуватися для працівників, які займаються профспілковою діяльністю, зокрема пов’язаною з організацією такої роботи.

Кваліфікаційна характеристика

Фахівець з діяльності професійних спілок

Завдання та обов’язки. Розробляє або бере участь у розробленні програмних документів профспілок, організовує їх втілення в життя. Аналізує проблеми профспілкового руху та надає пропозиції щодо шляхів їх вирішення. 

Здійснює заходи із залучення працівників до профспілкового членства, веде облік членів профспілки та видачу профспілкових квитків. Організовує забезпечення діяльності виборних органів профспілок проведення виборів. Веде протоколи засідань виборних профспілкових органів, забезпечує їх зберігання. Готує інструктивні матеріали з питань діяльності профспілки. Організовує та бере участь у проведенні заходів та дій, передбачених законодавством, угодою, колективним договором та іншими спільними документами роботодавця та профспілок. Вивчає, узагальнює, організовує поширення досвіду роботи організацій профспілок. Виконує роботи зі складання періодичної статистичної звітності та одноразових звітів організацій профспілок за формами і в строки, встановлені профспілковими та відповідними державними органами. 

Проводить збір статистичних даних та їх аналіз. Надає кваліфіковану допомогу з питань діяльності профспілок. Організовує і бере участь у проведенні семінарів, нарад, круглих столів для обміну інформацією, повідомлень. Збирає пропозиції членських організацій профспілки, членів профспілки з питань діяльності профспілки. 

Проводить роботу з організації навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації профспілкових працівників. Готує подання до нагородження профспілкових активістів та працівників державними чи профспілковими нагородами.

Повинен знати: положення національних та міжнародних нормативно-правових актів щодо діяльності профспілок; норми статутів та інші локальні нормативні акти профспілок; правила ведення документообігу і оформлення протоколів засідань виборних профспілкових органів; нормативно-правові акти з питань державної реєстрації юридичної особи, зокрема організації профспілки та об’єднання профспілок, порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), проведення мирних зібрань; форми документів зі статистичного обліку і звітності профспілок та інструкції щодо їх заповнення; вітчизняний і світовий досвід діяльності профспілок.

Кваліфікаційні вимоги:

  • Провідний фахівець з діяльності професійних спілок: вища освіта першого рівня за ступенем не нижче бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді фахівця з діяльності професійних спілок I категорії – не менше ніж 2 роки.

  • Фахівець з діяльності професійних спілок I категорії: вища освіта першого рівня за ступенем не нижче бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді фахівця з діяльності професійних спілок ІІ категорії – не менше ніж 2 роки.

  • Фахівець з діяльності професійних спілок II категорії: вища освіта першого рівня за ступенем не нижче бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань; підвищення кваліфікації; стаж роботи на посаді фахівця з діяльності професійних спілок – не менше ніж 1 рік.

  • Фахівець з діяльності професійних спілок: вища освіта першого рівня за ступенем не нижче бакалавра та спеціальністю відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.

 
Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку в Україні
Понеділок, 25 березень 2019 12:44

21-22 березня 2019 року в м. Києві відбулася сьома міжнародна науково-методична конференція «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку».

Аудиторія учасників – працівники дошкільних навчальних закладів, учителі закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, науковці та працівники мас-медіа, представники органів місцевого самоврядування, профспілок, громадянського суспільства – загалом понад 200 учасників.

Академія української преси за підтримки Академія Deutsche Welle радо зустріла всіх охочих долучитися до обговорення питань, що стосуються реалізації програм медіаграмотності в України та на міжнародних просторах.

Головні медіагравці організацій, що сприяють критичному споживанню медіа суспільством, гості з інших країн (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Молдова, Грузія), регіональні та місцеві мультиплікатори обмінювалися результатами власних напрацювань.

У ході першого дня роботи відбулося вісім пленарних сесій. До участі у тематичних модулях були долучені заступник Міністерство освіти і науки України Вадим Карандій, керівник відділу преси Посольства Федеративної Республіки Німеччина Аннетте Пьолькінґ, директор Медійна Програма, Internews Джиліан МакКормак, директор IREX in Ukraine Мехрі Дракман.

Спікерами у журналістському блоці виступили: Сергій Томіленко – голова Національна спілка журналістів України, Андрій Куликов – голова Комісії з журналістської етики, голова правління Громадського радіо, Олексій Мацука – засновник та головний редактор сайту Новости Донбасса та «Суспільне телебачення Донбасу», Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети DT.UA. Модератором виступив президент Академії української преси Валерій Іванов.

Другий день роботи мав більш практичне спрямування. Основними напрямами роботи конференції другого дня стали:

  • медіаосвіта в дошкільних закладах і початковій школі;

  • медіаосвіта та медіаграмотність в середній школі;

  • медіаосвіта та медіаграмотність у вищій школі, післядипломній педагогічній освіті;

  • медіаосвіта та медіаграмотність впродовж життя.

Педагоги з різних куточків України презентували власні напрацювання у різних напрямах. Зокрема, мова йшла про медіаграмотність у НУШ, готовність педагогів до формування медіаграмотності у школярів, наскрізне впровадження медаосвіти у освітній процес сучасного навчального закладу, мультиплікацію та шкільні ЗМІ, загальна середня освіта в контексті впровадження медіаосвітніх інновацій, закордонний досвід медіаосвіти, медіаграмотність як складова безпекових компетенцій, медіаграмотність впродовж життя та інше.

Насамкінець роботи учасники конференції подякували організаторам, спікерам та тренерам за можливість бути причетними до цікавого та інноваційного напрямку в українській освіті – формування медіаграмотності.  alt 


Відгуки учасників конференції

«Уміння критично сприймати інформацію в сучасному світі, не вестися на головні виклики сучасного світу – дезінформацію та фейки – це одні із нових медіаосвітніх компетентностей, які сьогодні необхідні кожній людині. А медіаосвіта у освітянській спільноті надзвичайно важлива. І щиро радію, що впровадження медіаграмотності у навчальний процес – від найменших до найдосвідченіших його учасників – це якісна зміна для нашої системи освіти.

Усім колегам та друзям бажаю жити в цифровому світі без інформаційного стресу й тиску, мати емоційний щит від шкідливого контенту та навчитися захищати свій приватний інформаційний простір.

Будьмо медіаграмотними! Навчаймо медіаграмотності!»

Інна Михальченко, 

завідувач відділу інформаційного забезпечення та комунікацій апарату ЦК Профспілки працівників освіти і науки України



«… Продуктивна співпраця, обмін досвідом сприяли удосконаленню програми для тренерів із медіаграмотності, яку майстри-педагоги вже готові апробовувати під час навчальних медіа освітніх заходів, щоб сприяти розвитку критичного мислення, формування медіа імунітету та посилення медіаграмотності серед усіх верств населення!

Велика вдячність керівництву Академії Української Преси та медіаекспертам (В.Іванову, Т. Івановій, О.Тараненко) за можливість бути однією «із золотої сотні медіа тренерів», високу інноваційну планку під час організації та проведення науково-методичної конференції із медіаграмотності, майстерність, талановитість, натхненність, віру у нашу «сродну працю», глибинний досвід та бажання ним ділитися».

Марина Ячменик, 

аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка



«Можливість спілкування з колегами із закладів вищої та середньої освіти України, закладів післядипломної педагогічної освіти завжди є чудовою нагодою для підвищення власного професійного рівня.

Питання медіаграмотності, критичного ставлення до медіа, що обговорювалися на цьому заході, як ніколи на часі. Отриманий досвід надалі буду використовувати не лише у викладанні навчальних дисциплін в університеті, а й у профспілковій роботі. Дякую Академії української преси за запрошення і високий рівень організації та проведення конференції.»

Андрій Шидловський, 

викладач, голова профкому Рівненського державного гуманітарного університету



«Сьома міжнародна науково-методична конференція медіаграмотності – це була фантастична можливість побачити увесь спектр досягнень і проблем впровадження медіаграмотності в українську освіту. Учасники представили регіональний досвід цієї роботи, а міжнародні експерти з Білорусі, Вірменії, Казахстану та Грузії доповнили картину світу. Також перед нами виступили гуру журналістики, такі як Андрій Куликов.

Дякую за можливість бути причетним до спільноти людей, які роблять наш інформаційний простір краще. На додаток після заходу ще маю дуже класний «Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів», який підготувала команда Академія Української Преси».

Віталій Копиш,

спеціаліст Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України



alt
 
Нові можливості Torino Process 5.0
Понеділок, 25 березень 2019 11:00

В Україні розпочав п'ятий раунд Туринського процесу, який триватиме впродовж наступних двох років до 2020. Україна є однією з чотирьох країн, що є сусідами з ЄС, які реалізують Туринський процес на регіональному та національному рівнях. Нові можливості Torino Process 5.0 спрямовані на: розвиток людського капіталу, включаючи всі рівні освіти, а не тільки професійну освіту і навчання; підвищену увагу до важливих для політики висновків; і більш відкрита і гнучка структура аналізу і звітності.

21-22 березня 2019 року у Києві відбувся семінар щодо запуску Туринського процесу в Україні 2018-2020, за участі керівників міжнародних організацій, профільного міністерства, представників професійно-технічних закладів освіти, профспілок, роботодавців.

«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це стосується усього – від зміни системи управління до формування регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич у вітальному слові.

Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи, на аналіз яких зокрема має бути спрямована увага в межах Туринського процесу. Йдеться про:

  • недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

  • незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до розвитку системи професійної освіти загалом;

  • невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;

  • недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.

Туринський процес також підтримає Програму ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яку запустять найближчим часом. ЄС та його держави-члени Німеччина та Фінляндія нададуть 58 мільйонів євро в межах цієї програми для підтримки розробки професійних та освітніх стандартів з урахуванням потреб ринку праці, розробки нових навчальних програм, перепідготовки вчителів та управлінського персоналу в Україні, підвищення привабливості професійної освіти та модернізації інфраструктури професійної освіти (навчальних закладів).

Саме у 2019-2020 роках відбудеться новий етап дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в Україні. І тут важливим новим аспектом є те, що національний звіт країни буде доповнений короткою і аналітичною зовнішньою оцінкою, проведеною Європейським фондом підготовки кадрів.

Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у обговоренні та погодженні доданої цінності Туринського процесу взяла завідувач відділу експертно-правової роботи виконавчого апарату ЦК Профспілки Людмила Липець, яка буде працювати у складі робочої групи з підготовки національного звіту у рамках реалізації нового раунду процесу.


Довідково

Україна бере участь у Туринському процесі від самого початку його започаткування у 2010 р. Нею підготовлено національні звіти «Туринський процес. Україна» 2010, 2012, 2014. У 2013-2014 рр. було успішно упроваджено пілотний проект «Туринський процес – розвиток потенціалу регіонів» у п’яти регіонах України – Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Хмельницькій областях і м. Києві.

У 2016 р. у контексті децентралізації в Україні підготовку звіту Туринський процес реалізовано на двох рівнях національному – з підготовкою національного звіту «Туринський процес 2016-17. Україна», та на регіональному – аналіз систем професійно-технічної освіти проведено у двадцяти п’яти регіонах України – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та у м. Києві.

У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і внутрішньої ефективності (якість початкової й неперервної професійної освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належне забезпечення матеріально-технічної бази, кадровий потенціал, ефективне управління і фінансування).

alt
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 6 з 334