Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Права працівників на судовий захист у випадку затримки виплати заробітної плати
Четвер, 27 вересень 2018 09:18
За інформацією Державної служби статистики в 2018 році продовжує зростати заборгованість із виплати заробітної плати, яка станом на 1 серпня 2018 року сягнула 2733,6 млн. грн, з яких 237,8 млн. грн – борги державних підприємств.

Незважаючи на таку негативну тенденцію працівники у більшості випадків не бажають розв’язувати проблему в судовому порядку. За інформацією органів юстиції лише 12% заборгованої зарплати стягується через судові рішення.

Профспілка роз’яснює як захистити права працівників на своєчасну виплату заробітної плати в судовому порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» працівник може звертатись до роботодавця не лише з вимогою про сплату всього розміру заробітної плати, а і з вимогою про проведення індексації зарплати протягом періоду зміни мінімального розміру заробітної плати, а також отримання компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу інфляції.

Згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання, здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів (заробітної плати) у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Крім цього, відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності може бути накладено штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

Безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 175 КК України).

Питання про притягнення посадових осіб підприємств, установ або організацій до адміністративної чи кримінальної відповідальності вирішується в судовому порядку за заявою працівника.

У разі, якщо заробітна плата нарахована і з якихось причин не була виплачена, то заявник може звернутися до суду з вимогою про її стягнення в спрощеному порядку (наказне провадження, розділ ІІ ЦПК).

Розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований судом, який його видав.

За позовами про стягнення заробітної плати заявники звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону України від 8.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 19 Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів.

 
Уряд представив проект державного бюджету на 2019 рік
Четвер, 27 вересень 2018 09:18
Кабінет Міністрів України представив проект державного бюджету на 2019 рік. Згідно з представленими планами доходи бюджету становитимуть 1292,7 млрд грн при зростанні ВВП в 3% і зменшенні інфляції до 7,4%.

Проект бюджету, який має назву «Бюджет розбудови країни», представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Зокрема, Глава Уряду наголосив, що на освіту виділять більше ніж 240 млрд грн, що на майже 13% більше, ніж цього року. На модернізацію початкової школи, як і цього року, передбачено 1 млрд грн.

«Освіта. Сьогодні вона потребує ресурсів більше, ніж ми можемо дозволити. Але ми не залишаємо програми модернізації початкової школи – і тут ми чекаємо більшої ініціативності місцевої влади, – сказав Володимир Гройсман.

На безпеку та оборону держави передбачається виділити 209,5 млрд грн. Пріоритетом також залишається ремонт доріг – на Дорожній фонд передбачається до 56 млрд грн.

На розвиток агропромислового комплексу планується виділити 6,9 млрд грн. На підтримку регіональних проектів у бюджет закладається 41, 4 млрд грн. На систему охорони здоров’я закладається 92,3 млрд грн.

 
Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб
П'ятниця, 14 вересень 2018 11:02
Міністерство юстиції України наказом від 29 серпня 2018 року № 2824/5  внесло зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», виклавши їх у новій редакції, зокрема:
  • про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1);

  • про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту (форма 2);

  • про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 3);

  • про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

  • про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 5);

  • про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

  • про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);

  • про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (форма 9).

Мінюст доручив технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань забезпечити обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього в зазначеному Реєстрі.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня офіційного опублікування.

 
Мінімальна зарплата зросте, але прибавку знецінить інфляція
П'ятниця, 14 вересень 2018 11:01
Мінімальна зарплата в Україні зросте з 1 січня 2019 року до 4170 грн, повідомив прем’єр Володимир Гройсман. Підвищення виявиться менше запланованого – плюс 447 грн, а не 477, як раніше пропонував Кабмін. Але це зростання підніме заробітки бюджетникам, оскільки їх оклади повинні перерахувати по всій Єдиній тарифній сітці (ЄТС).

Експерти кажуть, що економічних передумов для зростання мінімалки немає, але влада змушена виконувати свої обіцянки перед виборами, – інформує Сьогодні.ua.

Що в кишені

Нагадаємо, зараз в Україні найманому працівнику, який відпрацював повний місяць (в середньому 168 годин), не можна платити менше 3723 грн «брудними», на руки це 2997 грн. Після того як мінзарплата зросте до 4170 грн, на руки вийде 3357 грн (+360 грн). З урахуванням прогнозованої річної інфляції (офіційно 9%) реальна надбавка в місяць становитиме 330 грн – вартість трьох кілограмів м’яса або 15 літрів молока.

Оклад працівника 1-го розряду (прибиральниця, вахтер) становить всього 1762 грн, а більше мінімалки отримують лише бюджетники, починаючи з 12-го розряду (вчителі, лікарі), у яких оклад 3735 грн.

У бюджетній сфері тими професіями, де мінзарплата більше окладу, доплачують за рахунок скарбниці. З 2019 року зарплата виявиться мінімальною аж до 14-го розряду (хірург 1-ї категорії, викладач вузу). Істотне підвищення заробітків відчують лише працівники 15-го розряду і вище – науковці, доценти, професори. Наприклад, оклад старшого наукового співробітника збільшиться на 510 грн, професора – на 578 грн.

Профспілки і експерти

Профспілкові лідери країни вважають, що мінзарплата повинна бути підвищена з 1 січня набагато більше – до 7700 грн, тобто більше ніж удвічі.

«За розрахунками Федерації профспілок України, які враховують фактичну вартість продкошика, витрати на житло, освіту, охорону здоров'я, утримання родини і інфляцію, мінзарплата повинна бути не менше 7700 грн. Посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду ЄТС – більше мінзарплати, а прожитковий мінімум для працездатних – 5200 грн», – сказано в офіційному повідомленні Федерації профспілок України.

Але економісти кажуть, що дворазового зростання мінзарплати держбюджет не витримає, адже зростання економіки ледь перекриває темпи збільшення витрат на виплату боргів за закордонними позиками. За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, нинішній стан економіки країни взагалі не дозволяє підвищувати мінзарплати, але влада змушена виконувати свої обіцянки, оскільки настає рік виборів.

«Бюджетникам піднімуть, а в приватному секторі, насамперед це торгівля, стане ще більше працівників, які оформлені на півставки, а працюють повний день. Зарплата їх залишиться колишньою», – аналізує Охріменко.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що «тіні» не тільки стане більше, але і малий і середній бізнес скоротить частину працюючих, щоб підняти заробітки тим, хто залишився. А це означає зростання безробіття і трудової еміграції.

Що купимо після підвищення

Щоб прожити навіть на підвищену мінзарплату, українець, який живе в 30-метровій квартирі і оформив субсидію, буде змушений харчуватися переважно хлібом, овочами, картоплею, молоком і яйцями. Оскільки 3000 грн, що залишилися після оплати компослуг, вистачить на 10 кг картоплі (норма МОЗ) вартістю 60 грн, 10 кг чорного і білого хліба – 370 грн, 13 кг овочів – 200 грн, 120 яєць – 1240 грн, 1 л молока або кефіру – 630 грн, 1 л олії – 34 грн, 2 кг цукру – 28 грн. Всього 1562 грн. На м’ясо, рибу, фрукти, сири грошей практично не залишиться.

За матеріалами – Сьогодні.ua
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 8 з 289