Проект бюджету, який має назву «Бюджет розбудови країни», представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Зокрема, Глава Уряду наголосив, що на освіту виділять більше ніж 240 млрд грн, що на майже 13% більше, ніж цього року. На модернізацію початкової школи, як і цього року, передбачено 1 млрд грн.

«Освіта. Сьогодні вона потребує ресурсів більше, ніж ми можемо дозволити. Але ми не залишаємо програми модернізації початкової школи – і тут ми чекаємо більшої ініціативності місцевої влади, – сказав Володимир Гройсман.

На безпеку та оборону держави передбачається виділити 209,5 млрд грн. Пріоритетом також залишається ремонт доріг – на Дорожній фонд передбачається до 56 млрд грн.

На розвиток агропромислового комплексу планується виділити 6,9 млрд грн. На підтримку регіональних проектів у бюджет закладається 41, 4 млрд грн. На систему охорони здоров’я закладається 92,3 млрд грн.

• про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1);

• про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту (форма 2);

• про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 3);

• про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

• про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 5);

• про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

• про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);

• про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (форма 9).

Мінюст доручив технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань забезпечити обов’язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього в зазначеному Реєстрі.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня офіційного опублікування.

Експерти кажуть, що економічних передумов для зростання мінімалки немає, але влада змушена виконувати свої обіцянки перед виборами, – інформує Сьогодні.ua.

Що в кишені

Нагадаємо, зараз в Україні найманому працівнику, який відпрацював повний місяць (в середньому 168 годин), не можна платити менше 3723 грн «брудними», на руки це 2997 грн. Після того як мінзарплата зросте до 4170 грн, на руки вийде 3357 грн (+360 грн). З урахуванням прогнозованої річної інфляції (офіційно 9%) реальна надбавка в місяць становитиме 330 грн – вартість трьох кілограмів м’яса або 15 літрів молока.

Оклад працівника 1-го розряду (прибиральниця, вахтер) становить всього 1762 грн, а більше мінімалки отримують лише бюджетники, починаючи з 12-го розряду (вчителі, лікарі), у яких оклад 3735 грн.

У бюджетній сфері тими професіями, де мінзарплата більше окладу, доплачують за рахунок скарбниці. З 2019 року зарплата виявиться мінімальною аж до 14-го розряду (хірург 1-ї категорії, викладач вузу). Істотне підвищення заробітків відчують лише працівники 15-го розряду і вище – науковці, доценти, професори. Наприклад, оклад старшого наукового співробітника збільшиться на 510 грн, професора – на 578 грн.

Профспілки і експерти

Профспілкові лідери країни вважають, що мінзарплата повинна бути підвищена з 1 січня набагато більше – до 7700 грн, тобто більше ніж удвічі.

«За розрахунками Федерації профспілок України, які враховують фактичну вартість продкошика, витрати на житло, освіту, охорону здоров'я, утримання родини і інфляцію, мінзарплата повинна бути не менше 7700 грн. Посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду ЄТС – більше мінзарплати, а прожитковий мінімум для працездатних – 5200 грн», – сказано в офіційному повідомленні Федерації профспілок України.

Але економісти кажуть, що дворазового зростання мінзарплати держбюджет не витримає, адже зростання економіки ледь перекриває темпи збільшення витрат на виплату боргів за закордонними позиками. За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, нинішній стан економіки країни взагалі не дозволяє підвищувати мінзарплати, але влада змушена виконувати свої обіцянки, оскільки настає рік виборів.

«Бюджетникам піднімуть, а в приватному секторі, насамперед це торгівля, стане ще більше працівників, які оформлені на півставки, а працюють повний день. Зарплата їх залишиться колишньою», – аналізує Охріменко.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що «тіні» не тільки стане більше, але і малий і середній бізнес скоротить частину працюючих, щоб підняти заробітки тим, хто залишився. А це означає зростання безробіття і трудової еміграції.

Що купимо після підвищення

Щоб прожити навіть на підвищену мінзарплату, українець, який живе в 30-метровій квартирі і оформив субсидію, буде змушений харчуватися переважно хлібом, овочами, картоплею, молоком і яйцями. Оскільки 3000 грн, що залишилися після оплати компослуг, вистачить на 10 кг картоплі (норма МОЗ) вартістю 60 грн, 10 кг чорного і білого хліба – 370 грн, 13 кг овочів – 200 грн, 120 яєць – 1240 грн, 1 л молока або кефіру – 630 грн, 1 л олії – 34 грн, 2 кг цукру – 28 грн. Всього 1562 грн. На м’ясо, рибу, фрукти, сири грошей практично не залишиться.