Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Цінності та орієнтири українського «покоління Z»: нове дослідження
П'ятниця, 24 листопад 2017 10:01
22 листопада 2017 року відбулася презентація результатів всеукраїнського опитування «Українське «покоління Z»: цінності та орієнтири». Дослідження здійснене Центром «Нова Європа» спільно з GfK Ukraine за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта.

За словами організаторів, ця праця є однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої української молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності України.

Окрім широкого спектру охоплених тем – від родини і дозвілля до зовнішньої політики – це опитування має деякі темпоральні й методологічні особливості. Зосереджуючись на молоді віком 14-29 років, воно є зрізом одночасно кількох поколінь – покоління Y, яке охоплює народжених з початку 80-х до початку 90-х (найстарші опитані в цьому дослідженні народилися у 1987-1988 роках) і покоління Z, тобто тих, хто народився між ранніми дев’яностими та серединою двохтисячних.

Методологічно це дослідження належить до серії опитувань, які за підтримки Фонду Фрідріха Еберта вже проводилися на Балканах, у країнах Південного Кавказу та Центральної Азії. Українське дослідження є шістнадцятим із цієї низки.

Хоча ці поколінневі категорії є універсальними для західного світу в цілому, в українському контексті вони набувають додаткових значень – це і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший; ті, хто брав участь або був свідком двох революцій української модерної історії (Помаранчевої і Революції гідності), і ті, хто під час обох подій був іще дитиною. Варто зауважити, що в цьому віковому діапазоні станом на 1 січня 2017 року опинилося майже 8 млн. осіб, а це фактично п’ята частина населення країни.

Усі опитування спираються на методологію дослідження «Shell Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає молодь законодавство України. Ця обставина накладає певні обмеження на можливі порівняння та паралелі з попередніми опитуваннями в Україні, однак водночас відкриває можливості для цінних порівнянь та узагальнень між країнами та регіонами-учасниками опитування.

Так, відповідно до результатів дослідження, серед найбільших страхів молодих українців – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).

Українська молодь здебільшого не цікавиться політикою. Лише для 13% політика України на загальнонаціональному рівні є цікавою та дуже цікавою. Бути політично активним важливо для кожного п’ятого українця. Опитування засвідчило, що рівень недовіри до політичних лідерів серед молоді є рекордним – їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%).

За результатами опитування, лише третина молоді (29%) довіряє ЄС, майже стільки ж (28%) не довіряє і 31% — ані довіряє, ані не довіряє.

Щодо сучасного стану конфлікту на Сході країни, опитування показало, що більшість молодих українців (61%) вважає, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України. На Україну таку відповідальність покладають лише 5%. Однак, організатори зауважують, що саме на Півдні й Сході кількість тих, хто не відповів на це запитання фактично рекордна – 51% і 58% відповідно.

Із найбільш оптимістичних результатів цього опитування, радує те, що переважна більшість молодих українців (72%) не мають планів емігрувати з України. Крім того, така ж переважна більшість молоді переконана, що за 10 років вони житимуть в Україні краще, ніж сьогодні, як і українське суспільство в цілому. Тобто, того рівня зневіри у своєму майбутньому і майбутньому України, який спостерігався, скажімо, напередодні Революції гідності принаймні серед молодих людей не спостерігається. І у традиційному українському змаганні «зневіри проти віри» перемагає перемагає поки «віра».

До відома

Опитування проведено у липні-серпні 2017 року. Вибірка складає 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту (без урахування населення АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської області).

Опитування проведено методом особистого інтерв’ю вдома у респондента. Теоретична похибка не перевищує 2,2%. Окрім кількісного опитування, в межах дослідження також було проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та Чернігові.


Завантажити повний текст дослідження ukr_generation.pdf [9,94 Mb] (Скачувань: 26)
Переглянути документ онлайн

 
Профспілки – за соціально спрямований Державний бюджет
Середа, 22 листопад 2017 10:14

21 листопада 2017 року відбулося засідання експертної групи з питань Держбюджету та оплати праці, у якому взяли участь представники всеукраїнських галузевих профспілок та працівники апарату Федерації профспілок України.

Відкриваючи засідання, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін проінформував про заходи, які здійснюються зараз щодо впливу профспілок на формування Держбюджету з метою придати йому більшу соціальну спрямованість та соціальну справедливість. Зокрема мова йде про зустріч представників профспілок з Головою ВР Андрієм Парубієм, керівниками парламентських фракцій та комітетів.

Під час наради було піднято проблем, що турбують людей, і на врахуванні яких у Держбюджеті наполягають профспілки. Серед них, зокрема:

– зростання різниці між прожитковим мінімумом та мінімальною зарплатою;

– рівень мінімальної зарплати, який сьогодні не досягає рівня прожиткового мінімуму, тому потребує підняття;

– проблема по виплаті заборгованості по зарплаті, зокрема у вугільній, у медичній, у науковій галузях;

– рівень забезпечення працівників бюджетних галузей, зокрема освітян, медиків, а також стипендіальне забезпечення;

– необхідність передбачення у бюджеті заходів стимулювання розвитку реального сектору економіки, створення нових робочих місць;

– підтримка аграрного комплексу та високотехнологічних виробництв тощо.

Члени експертної групи привернули увагу на необхідності вирішення питань працівників галузей освіти і медицини, лісової та вугільної промисловості, автотранспортного господарства, державних службовців, працівників соціальної сфери і суднобудівників, виробничників та підприємців.

Нагадаємо, що 14 листопада на вечірньому засіданні Верховна Рада України розглянула та прийняла в першому читанні проект Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік, поданого Урядом, ухваливши Постановою висновки та пропозиції до цього законопроекту як Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Протягом наступних двох тижнів Уряд повинен підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік до другого читання з урахуванням прийнятих Бюджетних висновків ВРУ.

Нагадуємо, що у поданому до І-го читання урядовому законопроекті про ДБУ-2018, не погодженому з профспілковою стороною та не розглянутому на засіданні НТСЕР соціальні гарантії на 2018 рік.

Наразі профспілкові пропозиції щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму (4023 гривень) залишаються не врахованими.

Враховуючи викладене, ФПУ наполягатиме на врахуванні профспілкових пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік під час його підготовки до другого читання, зокрема під час зустрічі з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм та головами парламентських комітетів і фракцій.

За матеріалами ФПУ

 
День Гідності та Свободи
Вівторок, 21 листопад 2017 15:51

Сьогодні, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України – День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Спочатку все мало вигляд загального студентського страйку, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців із застосуванням сили до мирних мітингарів. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не можна купити за жодні гроші. Вона або є, або її нема. І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські татари та українці, що незаконно утримуються у ворожих тюрмах – довели, що вона в них є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія. І не тільки українська.

 
Президент України призначив Державні премії в галузі освіти
Вівторок, 21 листопад 2017 09:13

altПрезидент України Петро Порошенко присудив Державні премії в галузі освіти. Відповідний Указ підписано 18 листопада 2017 року.

Розмір кожної премії становить 117 тисяч гривень.


Завантажити Указ Президента ukaz_prezidenta.pdf [144,84 Kb] (Скачувань: 10)

Переглянути документ онлайн 

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 8 з 214