Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Прожитковий мінімум у цінах жовтня
Четвер, 22 листопад 2018 10:34
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
  • з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 770,81 грн (без урахування платежів – 3 285,14 грн);

  • для дітей віком до 6 років – 3 122,58 грн;

  • для дітей віком від 6 до 18 років – 3 835,05 грн.;

  • для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 221,32 грн (без урахування платежів – 3 398,16 грн);

  • для осіб, які втратили працездатність – 2 765,86 гривні.

Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2018 року (1777 грн) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 1 994 грн, а для працездатної особи (1841 грн) – у 2,3 рази або на 2 380 гривень. 


Завантажити документ zhovten_2018_1.pdf [627,19 Kb][9] Завантажити Переглянути документ онлайн 

За матеріалами ФПУ
 
Запали свічку: до 85-роковин Голодомору
Четвер, 22 листопад 2018 10:33
24 листопада 2018 року в Україні жалобний день, коли вшановуватиметься пам’ять жертв Голодомору.

О 16:00 на кожному вікні має спалахнути свічечка для  вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам’яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Пам’ятні заходи до 85-тих роковин геноциду проходять під гаслом «Ми пам’ятаємо! Ми сильні». Слоганом міжнародної кампанії є слова «Україна пам’ятає - світ визнає!», передає Український інститут національної пам'яті.

Факти, які розкажуть про пам’ятну дату

1. День пам’яті жертв голодоморів почали відзначати в 1998 році, згідно з указом Президента України від 26 листопада 1998 року.

2. Щодо кількості загиблого населення на території України, за часів голоду, ведуться дискусії і на сьогодення. За даними Інституту історії України на 2015 рік, число жертв склало 3,9 млн осіб і 0,6 млн – зниження народжуваності в силу трагічних подій. За іншими даними, жертвами голодомору 1932-33-х років стали від 7 до 14 мільйонів осіб.

3. Періоди голоду 1921-1923-х років та 1946-1947-х за межами України не знайшли широкого визнання, тому голодомором вони називаються переважно в наукових дослідженнях.

4. У 2008 році відбулося відкриття меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні, після чого саме це місце стало знаковим для заходів та вшанувань пам’яті загиблих.

5. О 16:00 щорічно проходить загальнонаціональна хвилина мовчання в пам’ять про страшні події нашої історії.

Також з 2005 року проходить акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі шанують пам’ять померлих, поставивши свічку біля пам’ятника жертвам, а також на своєму підвіконні.

6. У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу.

7. У 2008 році Папа римський Бенедикт XVI у Ватикані вшанував пам’ять жертв голодомору на Україні, а також в інших регіонах колишнього СРСР, привітавши українських паломників українською мовою.

8. Парламенти 14 країн світу визнали Голодомор 1930-х років геноцидом українського народу  (за даними на 2017 рік).


Цього дня телерадіоорганізації усіх форм власності вносять зміни до сіток мовлення програм і передач, утримуються від трансляції розважального контенту та нагадують про День пам’яті жертв Голодомору.

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам’яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань. А своїми відео закликає 20 листопада о 16.00 – вшанувати пам’ять.

«Де б ти не був – вшануй!». У кремлівській в’язниці, шкільному класі, у лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки –вшануй пам’ять убитих Голодомором.

 
Перерахунок пенсій – роз’яснення від Пенсійного фонду
Четвер, 22 листопад 2018 10:32
У Пенсійному фонді України розповіли про перерахунки пенсій, які чекають на українців цього та наступного року. Так, Ірина Ковпашко (голова правління ПФУ) розповіла, що з 1 грудня відбудеться перерахунок пенсій у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Цього року такий перерахунок уже проводився: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму у липні.

Із 1 грудня відбудеться чергове зростання прожиткового мінімуму із 1435 до 1497 гривень.

«Це підвищення торкнеться великої кількості людей, у складі пенсійної виплати яких є надбавки, доплати, підвищення, що базуються на розмірі прожиткового мінімуму. Ми очікуємо, що цей перерахунок відбудеться для приблизно 8 мільйонів пенсіонерів, можливо, і більше», – зазначила голова правління.

Для забезпечення виплати пенсій після грудневого перерахунку необхідно буде додатково спрямувати до 500 мільйонів гривень.

Черговий етап підвищення «військових» пенсій з 1 січня 2019 року

У 2018 році проведено перерахунок пенсій більш ніж 500 тисячам військових пенсіонерів. На ці виплати додатково спрямовано майже 8,2 мільярда гривень. Сума підвищення після 1 перерахунку становила до 1,5 тисячі гривень.

Осучаснення пенсій відбудеться з 1 березня 2019 року, на підставі змін до законодавства, затверджених у жовтні 2017 року, у березні буде проведено осучаснення пенсій.

«Очікується, що березневе підвищення пенсій складе 17% від суми пенсії, яку людина отримувала на момент перерахунку», – зазначили у  Пенсійному фонді України.

За матеріалами Пенсійного фонду України

 
Дефіцит учителів-чоловіків – проблема, чи ні?
Вівторок, 20 листопад 2018 15:54
У вересні 2018 року дослідницька мережа «Еврідіка» опублікувала статтю «Чи має значення те, що чоловіки не викладають?», у якій викладені деякі добре відомі факти: за інформацією Євростату лише 15% вчителів початкової школи в Європі – чоловіки, і навпаки, лише 25% професорів європейських університетів – жінки. У майбутньому цей гендерний дисбаланс тільки посилюватиметься, якщо врахувати, що все менше чоловіків обирає цю професію.

Перший висновок з даних Євростату полягає в тому, що гендерні пропорції змінюються на різних етапах освіти. Працівники дошкільної освіти майже повністю є жінками, як і переважна більшість вчителів початкових класів. У середній школі жінки все ще переважають чоловіків - у 3 рази в молодшій середній та майже у 2 рази у старших класах. Але у вищих навчальних закладах вже чоловіки стають більшістю, та складають 60% викладацького складу. На найвищому рівні – серед професорів – лише 1 з 4 фахівців ­– жінки.

Ця картина, на думку «Еврідіки», відображає суспільство, яке більше цінує вищі рівні освіти, ніж початкові, тому статус та фінансова винагорода університетських професорів є набагато більшою за вчителів початкової школи. Саме тому чоловіки нечасто зустрічаються в дошкільних установах, в початковій і середній школі, де робота характеризується низькими зарплатами і вважається непрестижною.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, вчителі-жінки заробляють на 10% менше середньої заробітної плати інших жінок з вищою освітою, тоді як чоловіки, які вчителюють у початковій школі, отримують на 30% менше, ніж чоловіки з вищою освітою в інших сферах. Тому, зарплата освітян є неконкурентоспроможною, при цьому відмінності у порівнянні з іншими професіями більші для чоловіків.

У статті «Еврідіки» вказується на розповсюджену думку, що професія вчителя надає недостатньо можливостей для безперервного професійного розвитку, і це також робить її малопривабливою.

Друга причина, на яку звертає увагу «Еврідіка», пояснюючи недостатню кількість чоловіків на початкових стадіях освіти, – стереотипні уявлення щодо гендерних ролей. Гендерні стереотипи впливають на вибір кар’єри чоловіками та жінками. Це буде тривати до тих пір, допоки у загальній культурі вважатиметься, що чоловікам не підходять професії, пов’язані з доглядом, до яких відноситься і вчительська професія.

Стереотипний образ професії вчителя не враховує складні інтелектуальні завдання, які вона ставить перед своїми представниками. Викладання, наприклад, вимагає цілої низки компетенцій та вмінь, включаючи знання предмету, комунікативні навички, вміння викладати та надихати учня, вміння працювати з різними особистостями та характерами. Жодна з цих компетенцій та вмінь не має відношення до статі вчителя.

«Еврідіка» звертає увагу на певні непрямі наслідки для учнів, які може мати дефіцит чоловіків-вчителів. Деякі дослідники вказують на зв'язок між цим явищем та нижчими досягненнями хлопчиків у порівнянні з дівчатками, вищими рівнями передчасного залишеннями ними школи. Однак це твердження є спірним, емпіричні дані його не підтверджують.

Якщо глянути на те, які культурні цінності отримують діти через школу, «Еврідіка» підкреслює, що дефіцит чоловіків-вчителів призводить до посилення і увіковічення необґрунтованих гендерних стереотипів. Учні безпосередньо зі свого досвіду дізнаються про те, що на ринку праці існує гендерна сегрегація, що жінки більше підходять для професій, пов'язаних з доглядом, що професія вчителя мало цінується.

Оскільки цінності, які передаються дитині під час навчання, є так само важливими, «Еврідіка» вважає дефіцит вчителів-чоловіків причиною для занепокоєння, також як і дефіцит представників етнічних, мовних і культурних меншин. Як школи можуть навчити учнів боротися з нерівністю, якщо їх викладацький склад є уособленням цієї нерівності?

Європейський комітет профспілок освіти підтримує висновки «Еврідіки» і підкреслює критичну важливість зусиль, спрямованих на те, щоб вчительська професія була більш привабливою, інклюзивною та конкурентною з точки зору фінансової винагороди за працю, а школи стали взірцями рівності і демократичних цінностей. 

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 8 з 303