7 липня відзначають одне із найтаємничіших свят – Івана Купала. За слов'янським віруванням – це свято води і сонця. Вірили, що день Івана Купала наділений особливо сильною енергетикою.

Це свято літнього сонцестояння, яке відзначали 24 червня за старим (7 липня – за новим) стилем: midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, flakagajt (день полум’я) – в албанців, sobotka – у поляків, kresu den (вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.

Це свято символізує народження літнього сонця – Купала. А от де взялося ім’я Іван у язичницького божества Купала, може відповісти історія християнської церкви. Саме у IV столітті н. е. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя – предтечі Ісуса Христа. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана».

На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися, але святкуються й до сьогодні.

У загальних рисах обряд проходить в такій послідовності: ставиться купальське деревце, навколо якого водять таночки і співають пісні. Далі – розпалюється вогнище, через яке потім стрибають і топлять у воді або спалюють опудало (Марену, Купайла) чи розривають деревце; пускають вінки у воду; водять танки й співають усю ніч, шукаючи квітку папороті.

Найважливішими є дві групи дій: приготування і розпалювання вогнища та ігри навколо нього; обряди і ворожба біля води.

У віддалені історичні часи купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні – жертовними і водночас очищувальними.

 Прикмети 7 липня

• Вдосвіта на Івана Купала велика роса – буде хороший урожай огірків.

• Багато зірок в ніч на Івана Купала – буде багато грибів.

• Якщо жито на Івана Купала не заколосилося – це поганий знак.

• Вважали, якщо у цей день падатиме дощ, то через п'ять днів буде сонячна погода.

5-6 липня 2021 року відбулася позачергова онлайн конференція «За відновлення під керівництвом сфери освіти».

Конференція дала можливість членським організаціям Європейського комітету профспілок освіти обговорити і прийняти стратегії щодо вирішення поточних і майбутніх проблем професії вчителя в контексті відновлення світової економіки після пандемії COVID-19.

Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов взяв активну участь у роботі конференції.

Зі вступним словом виступив президент Європейського комітету профспілок освіти, Ларрі Фланаген. Він наголосив, що криза, з якою зіштовхнувся світ, торкається всіх рівнів суспільства. Вплив пандемії на суспільство був подібний землетрусу: чинився величезний тиск на працівників, людей кожного окремо і суспільство в цілому. Пандемія здійснила також величезний вплив на сферу освіти.

Нерівність серед учнів і вчителів, скорочення державного фінансування, ринкові механізми, що підривають якість освіти і соціальний діалог, відсутність національних програм цифровізації, а також тиск, який чиниться на вчителів та інших працівників освіти – ось основні проблеми, з якими зіштовхнулася та продовжує зіштовхуватися сфера освіти в Європі.

Ця криза кинула безпрецедентний виклик вчителям та іншим працівникам освіти. Але вони проявили стійкість, вміння адаптуватися, уяву і надзвичайну мужність, продовжуючи надавати якісну освіту молодим людям. Також Ларрі Фланаген наголосив, що задля ефективних результатів, має бути ефективна співпраця між урядами країн та профспілками.

Запрошена доповідачка, Теміс Хрістофіду, генеральний директор з питань освіти, молоді, спорту та культури Європейської комісії наголосила на критичній необхідності виходу з кризи для сфери освіти, оскільки кількість дітей, які залишають навчання у школі, катастрофічно зростає.

20% дітей відчувають психічні розлади через зміни у їх ритмі життя, спричинені пандемією. «Нам потрібно більше працювати, щоб покращити доступ до цифрових навичок та інфраструктури. І найголовніше, нам потрібно більше інвестувати у вчителів» – заявила Теміс Хрістофіду.

Девід Едвардс, Генеральний секретар Інтернаціоналу освіти, виступивши перед учасниками конференції, навів приклади впливу кризи на права людини та демократію у світі та підкреслив важливість профспілок у галузі освіти для стійкого та демократичного відновлення.

«Після десятиліть нехтування освітою більше не можна залишатися в режимі очікування. Існує нагальна необхідність мобілізації. Не буває дня, коли б мене не вражала самовідданість вчителів та профспілок. Ми могутні. Ми незламні. Солідарність – це наш виклик і наша місія», – сказав Девід Едвардс.

Лука Вісентіні, генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок, наголосив на важливості міцної співпраці між профспілками на європейському рівні, а також на вирішальній ролі, яку відіграють профспілки у захисті прав працівників. «Ми закликаємо, щоб освіта була суспільним благом.

Вчителі повинні користуватися цифровими технологіями, а не технології мають використовувати вчителів. Цифрові програми не можуть забезпечити підтримку, вони не можуть замінити вчителів, а вчителям потрібно забезпечити якісний доступ до цифрових технологій.

Як наголосили учасники конференції, не криза сама собою визначає майбутнє сфери освіти. Це майбутнє залежить від шляхів виходу з неї, які суспільство та уряди зможуть знайти.

Пандемія створює додаткові можливості ще більше зміцнити потенціал профспілок, проявити новаторство, кмітливість та активніше боротися за права профспілок і людини.

Сфера освіти має зіграти ключову роль в усуненні негативних наслідків пандемії і виробленні планів по відновленню.

Делегати обговорили способи, за допомогою яких профспілки освіти в Європі можуть підтримати соціальні зміни в таких життєво важливих сферах, як сталий екологічний розвиток, активна демократична громадянськість, рівність та інклюзія, дистанційна освіта і цифровізація. Було також наголошено на значних ризиках, пов'язаних з комерціалізацією освіти і визначено шляхи зміцнення соціального діалогу та колективних переговорів.

Вихід з кризи, обумовленої пандемією COVID-19 можливий тільки за умови чіткого виконання обов’язків урядами, органами управління освітою і політиками щодо системного відновлення освіти.

Деякі країни поділилися інформацією щодо економічної ситуації у сфері освіти. За словами делегата з Іспанії уряд країни виділив кошти для розділення великих класів та зменшення кількості дітей у класах, щоб покращити успішність учнів по завершенню учбового року.

Представник Великобританії зазначив, що для відновлення сфери освіти країни після пандемії необхідно 15 млрд фунтів, однак уряд виділив всього 1,5 млрд, тому питання покращення економічної ситуації у сфері залишається відкритим.

Польський учасник доповів, що Міністерство національної освіти спільно з проектним центром почали співпрацю, пропонуючи місцевим органам влади фінансування з метою придбання обладнання для студентів та викладачів для дистанційного навчання (комп’ютери, ноутбуки або планшети). На цю ініціативу було виділено понад 9 млн євро.