Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Прем'єр-міністр: із 22 травня запрацює громадський транспорт, а з 25-го – дитячі садки
Середа, 20 травень 2020 12:59

Із 22 травня Україна буде переходити до адаптивного карантину, який передбачає поетапне пом'якшення карантинних обмежень. Про це заявив Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі програми «Свобода слова» на каналі ICTV.

«Вже з 22 травня буде розглянуто питання переходу до другого етапу карантину, який включає низку пом'якшень. Ми дозволимо рух міського і приміського наземного транспорту, ми дозволимо проведення спортивних змагань без глядачів, ми також дозволимо роботу готелів, окрім хостелів, але не роботу ресторанів і басейнів у готелях. Також буде надана можливість проведення служб у храмах з розрахунку одна людина на 10 кв. м», – зазначив Прем’єр-міністр.

Він підкреслив, що з 25 травня Уряд планує дозволити роботу дитячих садочків, а також роботу метрополітену в тих містах, де буде дозволяти епідеміологічна ситуація.

«Тут уже будемо працювати спільно з місцевою владою», – додав Денис Шмигаль.

Очільник Уряду пояснив, що модель адаптивного карантину – це модель, коли скасовуються обмеження, запроваджені на рівні держави, але при цьому Уряд працює спільно з місцевою владою, яка буде дивитися, чи відповідає епідеміологічна ситуація в регіоні критеріям Міністерства охорони здоров’я.

«Ми обрали три критерії: заповненість ліжкомісць, кількість зроблених тестів та кількість захворілих на 100 тис. населення. Якщо ці три параметри відповідають встановленим МОЗ, можемо рухатись від етапу до етапу. По мірі виконання цих трьох параметрів буде можливість робити заходи м’якшими або навпаки їх посилювати в тому або іншому регіоні», –пояснив Прем’єр-міністр.

За його словами, рішення про відповідний подальший перебіг карантину будуть прийматися на засіданні Уряду в середу. «Це буде другий етап пом'якшення карантинних заходів. Третій етап, якщо дозволятиме епідеміологічна ситуація, ми можемо запровадити з 1 червня», – заявив Денис Шмигаль.

Третій етап послаблень карантину, як повідомив Прем’єр-міністр, включатиме в себе початок навчальних заходів, відкриття спортзалів та фітнес-центрів (без басейнів) та відновлення міжобласних перевезень. Авіасполучення також може бути відновлено в червні. Але це, окрім ситуації із захворюваністю, також залежить від того, як авіасполучення будуть відкривати інші країни.

За матеріалами – Урядового порталу

 
ЮНЕСКО про відкриття шкіл після карантину у світі: коли, де і як?
Середа, 20 травень 2020 12:58

Минуло два місяці, як закрилися школи в понад 190 країнах, що вплинуло на 1,57 мільярдів дітей та молоді – 90% світового населення, яке навчається.

Закриття відбулося швидко, як міра стримування розповсюдження вірусу Covid-19. Настільки ж швидко, уряди застосували заходи щодо продовження навчання через платформи, телебачення та радіо, що було найбільш масштабним експериментом  в історії освіти. За даними ЮНЕСКО, 100 країн ще не оголосили дату відкриття шкіл, 65 планують часткове або повне відкриття, а 32 закінчать навчальний рік в онлайн режимі.

Однак для 890 мільйонів учнів шкільний календар ніколи не був настільки невизначеним.

Коли і як відкривати школи – одне з найскладніших і найчутливіших політичних рішень. Чи безпечно знову відкривати школи чи є ризик повторного зараження інфекцією? Які наслідки для психічного здоров'я дітей та соціального розвитку маленьких дітей? Чи насправді навчаються студенти та учні, які займаються дистанційним навчанням? І коли настане час, що школи забезпечать повернення учнів та допоможуть тим учням, які відстали під час карантину?

Рішення є складним, оскільки пандемія продовжує розвиватися. Немає достатніх доказів щодо ризиків розповсюдження вірусу. Скрізь обмеження буде знято поступово. Але й буде багато запитань про те, як буде організовано процес, здебільшого тому, що існує багато особливостей вірусу, про які ми просто не знаємо. Однак, навіть при існуючій невизначеності, уряди можуть передбачити та підготуватися до успішного відкриття шкіл, впровадивши необхідні заходи безпеки.

Нещодавно Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніо Гутеррес закликав уряди та донорів визначити пріоритетною освітою для всіх дітей, включаючи й найбільш вразливі категорії. Глобальна коаліція з освіти була створена для підтримки урядів у зміцненні дистанційного навчання та сприянні відновленню шкіл.

Як очікується, чим довше перерва в школі, тим більше прогалин у навчанні. Отже, чим раніше можуть відкритись школи, тим менший ризик довгострокової шкоди для навчального процесу та добробуту мільйонів дітей. Ми стурбовані тим, що тривалі закриття шкіл посилять нерівність, поглиблюватимуть кризу у навчанні та піддаватимуть найбільш вразливих дітей підвищеному ризику експлуатації. Ми знаємо з досвіду подолання інших криз, що чим довше діти з неблагополучних сімей поза школою, тим менше у них шансів повернутися. Після кризи, пов’язаної з вірусом Ебола у Західній Африці ми спостерігали підвищення рівня сексуальної експлуатації та вагітності підлітків, демонструючи, як дівчата особливо піддаються ризику під час закриття школи.

Школи – це не лише місця для навчання. Вони забезпечують соціальний захист, харчування, здоров'я та емоційну підтримку, які є безпекою життя для найбільш вразливих категорій. Це стосується всіх країн, від низького до високого рівня доходу. За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, 370 мільйонів дітей не отримують шкільне харчування внаслідок закриття шкіл.

Оскільки половина учнів світу не має доступу до домашнього комп’ютера, шанс не отримати знання за цей період майже неминучий. Наскільки великою буде ця втрата, залежатиме від ефективності альтернативних каналів, які широко використовуються. Але в будь-якому випадку знання ніколи не компенсуються повністю. Додайте до цього соціальну ізоляцію від друзів та вчителів, тривогу, переміщення та можливу смерть близьких людей у найгірших випадках, а психологічний тиск від закриття шкіл зростає з кожним днем.

Це не просте питання оцінювання ризиків та вигод. Абсолютним пріоритетом є забезпечення життя та добробуту суспільства, включаючи дітей та педагогічний персонал. Навіть якщо дати ще не можуть оголосити, відновлення роботи школи планується вже зараз.

Консультації та спілкування з батьками, вчителями, учнями та суспільством загалом необхідні для розуміння проблем та їх вирішення. Це забезпечує впевненість та підтримку у відновленні роботи школи, що є необхідною передумовою інформаційної політики, фінансування та оперативних заходів. Ключовим меседжем є те, що ці рішення є конкретно обумовленими та залежать від спроможності шкіл зменшити ризики передачі інфекції та сприяти здоровій поведінці. Критичні умови для оцінки включають доступ до мила та чистої води для миття рук та протоколи про соціальну дистанцію. Безпека також може означати зменшення кількості учнів в приміщенні за допомогою введення подвійних змін, надання пріоритетності першим класам чи конкретним цільовим групам або продовження змішаного підходу до навчання.

Після безпеки, в першу чергу, варто зосередити увагу на процесі відновлення навчання – від оцінки результатів навчання в період карантину, забезпечення соціально-емоційного самопочуття учнів та вжиття заходів щодо подолання нерівностей через відновлюючі підходи. Підтримка вчителів та їх професійний розвиток будуть важливими для досягнення успіху.

Відкриття шкіл під час цієї глобальної кризи – це не повернення до нормального життя. Ми повинні працювати не тільки інакше, а краще. Оскільки найбільш вразливі категорії учнів найбільше ризикують відставати через методи дистанційного навчання, вони повинні бути пріоритетом будь-якої стратегії повернення до школи. Школам доводиться їх активно повертати і надавати підтримку. Це може сприяти розробці гнучких підходів до навчання, практики розширення доступу до дітей, які раніше не відвідували школу, переселенців та дітей-мігрантів, меншин та інших категорій.

Необхідно визнати особливий виклик для дівчаток та молодих матерів, які можуть зіштовхнутися із соціальним відторгненням та дискримінаційними законами про повторний вступ до школи, які не дозволяють їм отримати доступ до освіти.

Ризик неповернення до школи, на який наражаються деякі учні, особливо середнього та старшого шкільного віку, які протягом тривалого періоду її не відвідували, є дуже високим. Цей ризик потрібно знизити за допомогою активної публічної політики, наприклад, комунікаційних кампаній, спрямованих на тих, хто найбільше знаходиться у зоні ризику, залучаючи сім’ї та суспільство або забезпечення стипендіями.

Як зазначається у доповіді Світового банку про вплив пандемії на освіту та відповідні політичні міри, ми повинні скористатись інноваціями та зібрати важливий досвід щодо використання технологій у таких небачених масштабах, щоб далі рухатися до нового нормального життя. Це період може стати поворотним моментом для використання нових педагогічних методів для подолання кризи навчання та надання більш інклюзивних та креативних моделей навчання. Зараз настав час відновлення, щоб зробити освітні системи більш привабливими та краще підготовленими до подолання можливої кризи в майбутньому, включаючи проблеми, пов’язані з кліматом. І, як ніколи, це час для захисту освіти – фінансування освіти – від соціально-економічних наслідків пандемії.

Оскільки ми поділяємо спільне прагнення шкіл своєчасно та безпечно відновити роботу та захистити право кожної дитини на освіту, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Всесвітня продовольча програма ООН та Світовий банк об'єднали зусилля, які пропонують практичні поради для національних та місцевих органів влади щодо того, як гарантувати дітям безпеку, коли вони повертатимуться до школи.

Програма для відкриття шкіл розроблена як гнучкий інструмент для політичних діячів та органів влади, яка висвітлює всі фактори, що зроблять цей досвід успішним для учнів, викладачів, директорів, батьків та широкої громадськості.

Основна мета – викликати найбільший інтерес дитини . Наша мета – знову відкрити кращі та безпечніші школи без шкоди для здоров’я. І це можливість розробити освітні системи, які є всеосяжними та підтримуватимуть всіх дітей у навчанні та будуть більш стійкими до майбутніх криз. Ми повинні скористатися цією можливістю.

 
«Післякарантинне» повернення до звичайного формату роботи: правові аспекти
Середа, 20 травень 2020 12:57

З 11 травня 2010 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4.05.20 р. № 343, відповідно до якої загальнонаціональний карантин в Україні продовжено до 22 травня.

За умови зниження кількості хворих на COVID-19 є надія на повернення до звичного життя, у тому числі і трудового.

З послабленням карантину країна дещо оживає, повертається до роботи, і вже доводиться з’ясовувати питання, пов’язані з виходом із того чи іншого режиму роботи, а саме запровадження дистанційної (надомної) роботи, гнучкого графіку роботи, неповного робочого часу, простою чи надання неоплачуваних відпусток працівникам, які були запроваджені у зв’язку з карантином.

Фахівці Департаменту правового захисту апарату ФПУ розглянули порядок виходу із запроваджених режимів роботи.

Дистанційна (надомна) робота

Термін «дистанційна робота» з’явився у Кодексі законів про працю України (надалі –КЗпП) нещодавно, а саме з внесення змін до КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX (надалі – Закон про запобігання коронавірусу). Раніше це питання було врегульовано Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 29.09.81 р. №275/17-99.

Отже, дистанційна робота може бути запроваджена як безстроково, так і на певний період за письмовою заявою працівника.

Розглянемо ситуацію, коли дистанційна робота в післякарантинний період є недоцільною.

Якщо дистанційна робота запроваджувалася на період карантину з таким формулюванням у наказі: «Запровадити для працівників підприємства з 19.03.2020 р. дистанційну роботу на період карантину», то варто видати наказ про поновлення звичайного режиму роботи, адже немає кінцевої дати закінчення події.

Оскільки дистанційна робота запроваджувалася за заявою працівника, припинення такого режиму має відбуватися на підставі заяви працівника.

 Гнучкий режим робочого часу

Поняття гнучкого режиму робочого часу (далі – ГРРЧ) у КЗпП з’явилося з набуттям чинності Закону про запобігання коронавірусу, а до цього часу керувалися Методичними рекомендаціями щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затвердженими наказом Мінпраці та соцполітики від 4.10.06 р. № 359.

Так, відповідно до ст. 60 КЗпП за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися ГРРЧ на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

Отже, якщо ГРРЧ було встановлено на визначений строк (до конкретної дати) або з формулюванням «на період карантину», процедура припинення такого режиму буде такою самою, як і дистанційної роботи.

Неповний робочий час

Неповний робочий час встановлюється або з ініціативи власника та за згодою працівника, або. на прохання працівника,

У першому випадку це є зміною істотних умов праці та відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП про зміну істотних умов праці роботодавець повинен видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці. У наказі обґрунтовуєте причини змін (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Немає змін — установлювати або скасовувати неповний робочий час не можна. Роботодавець має довести, що такі зміни відбулися (лист Мінсоцполітики № 195/13/1334).За 2 місяці до запровадження неповного робочого часу попереджаєте про зміни працівників під підпис. Повідомлення складають у довільній формі.

Отримати від кожного працівника письмову заяву, що він згоден працювати за новими правилами або, навпаки, відмовляється їх приймати. Видати накази про переведення на неповний робочий час на кожного працівника. Зробити нові інструкції й правила трудового розпорядку та інші документи, у яких відображені нові умови, і ознайомити з ними працівників.

Працівник відмовляється приймати нові умови – тоді його звільняють за п. 6 ст. 36 КЗпП із вихідною допомогою у розмірі середнього заробітка.

Привертаємо увагу, що зміни до трудового законодавства щодо умови встановлення неповного робочого часу не вносилися.

Розглянемо, випадок коли неповний робочий час установлюється роботодавцем саме з ініціативи працівника (тобто на підставі його заяви).

Якщо ініціатором переведення працівника на неповний робочий час є сам працівник, то це інший випадок, який регулюється ст. 56 КЗпП. У заяві та у наказі слід вказати про встановлення неповного робочого часу (дня або тижня) із зазначенням режиму роботи, наприклад: 4 і 6 годин на день відповідно, з 9 до 13 (16) години. Оплата праці у цьому випадку здійснюється відповідно відпрацьованому часу, про що також зазначають у наказі.

Оскільки ініціатором такого переведення є працівник (що підтверджує заява), попереджати його про зміну істотних умов праці за 2 місяці не потрібно. Він ознайомлюється під підпис із наказом і починає працювати за новим графіком з дати, яка зазначена у цьому наказі.

Якщо неповний робочий час установлюється безстроково, то при бажанні працівника перейти на звичайний режим роботи, він повинен написати заяву, зазначивши: «прошу скасувати установлений мені режим неповного робочого часу…». Роботодавець видає наказ (розпорядження) про переведення працівника на звичайний режим роботи та про скасування неповного робочого часу.

Якщо неповний робочий час установлювався на якийсь строк («з»… «до»…), то для переведення на звичайний режим роботи писати працівникові додаткову заяву, а керівнику – видавати окремий розпорядчий документ не потрібно.

Простій

Простій буває як з вини працівника (який не оплачується), так і не з вини останнього.

Отже, розглянемо випадок, коли простій запроваджено не з вини працівника.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). який оплачується згідно зі частиною першою ст. 113 КЗпП.

Якщо на підприємстві чи в окремому структурному підрозділі на період карантину було запроваджено простій, то його припинення здійснюватиметься наступним чином:

– якщо простій запроваджувався на конкретний строк, то в наказі має бути зазначено період простою, наприклад: «установити простій на підприємстві з 18.03.20 р. до 22.05.20 р.». У такому разі працівники приступають до роботи за графіком роботи, визначеним у правилах внутрішнього трудового розпорядку одразу після зазначеної дати. Видавати окремий розпорядчий документ не потрібно, адже вони вже ознайомлювалися з наказом про запровадження простою.

– якщо простій запроваджено без конкретної дати і в наказі не зазначена дата припинення простою, у зв’язку з невизначеністю дати закінчення карантину. У такому разі потрібно буде видати наказ про припинення простою на підприємстві або в окремому структурному підрозділі.

Привертаємо увагу, що у законодавстві відсутня норма щодо конкретного часу відновлення роботи підприємства після простою. Тому це можна зробити як за тиждень, так і за день.

У зв’язку з чим, у наказі «Про припинення простою, установленого на час карантину» повинна міститися інформація з зазначенням конкретної дати припинення простою та зазначенням з якої дати встановлюється  звичайний режим роботи.

Якщо працівників на період простою переводили на іншу роботу, то додатково оформлювати повернення їх на роботу за договором не потрібно. Оскільки тимчасове переведення оформлюється наказом, в якому зазначається нове місце роботи, строк, на який переводять працівника, тощо.

Привертаємо увагу, що тимчасове переведення можливе лише за згодою працівника з урахуванням спеціальності та кваліфікації. Переводити працівників на іншу роботу на тому самому підприємстві можна на весь час простою, а на інше підприємство, розташоване в тій самій місцевості, – на строк до одного місяця.

Відпустка без збереження заробітної плати

Нагадаємо, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися лише на підставі заяви працівника. Змін до законодавства, які б припускали інше, не було. Змінено лише деякі умови такої відпустки: у разі встановлення карантину строк перебування у відпустці без збереження зарплати на період карантину не входить до загальної тривалості (15 календарних днів на рік).

Відпустки без збереження зарплати надаються за наказом на підставі заяви працівника.

Якщо у наказі про надання відпустки було зазначено «на період карантину», без наведення конкретних термінів, то в такому випадку радимо видати наказ про призначення відповідального, який повідомить працівників про відновлення роботи. Заява про закінчення відпустки без збереження зарплати не потрібна.

У наказі про надання відпустки зазначено «на період карантину», але працівники зобов’язувалися відстежувати час закінчення карантину самостійно. Наказ видавати не треба, адже обов’язок щодо відновлення робочого процесу покладено на працівників.

Відпустка за наказом надавалася спочатку до 3 квітня чи до 24 квітня, а потім її було продовжено до 11 травня. В такому випадку, наказ щодо виходу з відпустки видавати не треба, адже в наказі про її надання було зазначено конкретні строки.

Звертаємо увагу, що за загальним правилом, наказ про закінчення відпустки не видається, але у ситуації з чисельним продовженням урядом дати виходу з карантину і можливого перенесення цієї дати, його можна видати для уникнення можливих непорозумінь роботодавців із працівниками.

 

За матеріалами – Департаменту правового захисту апарату ФПУ

 
Методичні рекомендації закладам передвищої та вищої освіти з семестрового оцінювання студентів
П'ятниця, 15 травень 2020 09:31

Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації закладам фахової передвищої та вищої освіти щодо проведення семестрового оцінювання студентів, а також захистів дипломних робіт і складання атестаційних іспитів.

За словами організаторів, робоча група зібрала, узагальнила та доповнила кращі практики, які заклади вже впровадили під час карантину.

Так, дистанційна комунікація учасників освітнього процесу може здійснюватися через засоби комунікації, вбудовані до системи управління навчанням (LMS), електронну пошту, месенджери (Viber, Telegram та інші), відеоконференції (MS Teams, ZOOM, Google Meet, Skype та інші), форуми, чати тощо.

МОН рекомендує закладам використовувати єдиний інструмент комунікацій під час проведення оцінювання та атестації студентів та закріпити його у власних нормативних документах. А вченим радам варто внести зміни та доповнення до Положень про організацію освітнього процесу та/або Положень про екзаменаційну комісію та передбачити в цих документах застосування запропонованих заходів для дистанційного проведення оцінювання.

У листі Міністерство звертає увагу закладів на важливість забезпечення належного контролю, зокрема використання авторизованого доступу до комунікаційних інструментів, фіксацію часу початку та завершення виконання студентом завдання, використання алгоритмів випадкового вибору завдань тощо.

У методичних рекомендаціях МОН надало алгоритми проведення поточного та семестрового контролю, а також атестації та її документального супроводу.

Міністерство пропонує закладам проводити захисти кваліфікаційних робіт із використанням відеозв’язку. А паперовий примірник кваліфікаційної роботи з власноручним підписом здобувача може бути надісланий поштою заздалегідь до екзаменаційної комісії, або ж, за умови використання в закладі електронного документообігу, електронний примірник, засвідчений кваліфікованим електронним цифровим підписом.

Методичні рекомендації водночас є переліком пропозицій, що не обмежують заклади освіти в межах їхньої академічної автономії у пошуку та реалізації інших слушних рішень із організації дистанційного навчання.


Завантажити документ distancyne_navchannya_mon.pdf [210,72 Kb][38] Завантажити Переглянути документ онлайн  

За матеріалами – МОН

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 410