Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

72% української молоді готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді
Вівторок, 23 травень 2023 10:33

Попри величезні втрати від війни, 72% української молоді готові долучатись до процесу відновлення у своїй громаді, – з’ясували автори дослідження «Вплив війни на молодь в Україні», яке було оприлюднене у квітні цього року.

Дослідження показало, що унаслідок повномасштабного вторгнення одним довелося обмежити свою звичну діяльність, іншим – відмовитися від неї повністю, разом із тим, молоді люди консолідувалися та почали активно волонтерити, збирати та розвозити гуманітарну допомогу, допомагати військовим, ВПО та вступати до лав Збройних Сил України.

Загалом 82% молодих людей зазначили втрати через війну. Проте, частка молоді, що займається волонтерством, зросла з 20% до 42%. Також зросла частка тих, хто не хоче виїжджати з України з 49% у 2021 році до 66% у 2022 році.

Переважна більшість молоді (72%) кажуть, що готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді, але лише 1% відповіли, що вже це роблять. Прикметно, що 76% молодих людей, які виїхали через війну за кордон, планують повернутися в Україну. 

Висновки дослідження можуть бути корисними для розвитку програм та проєктів, спрямованих на підтримку молоді в Україні.

Короткі результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні»

Становище молоді у зв’язку з повномасштабним вторгненням Загалом 82% молодих людей зазначили втрати через війну. Можна припустити, що 18% респондентів, які не зазначили втрат від війни, їх не усвідомлюють або вважають свої втрати незначними порівняно з втратами інших людей, адже стресові та економічні фактори, ймовірно, торкнулися всіх. 

Станом на листопад 2022 року майже половина молодих людей мали проблеми через відключення електроенергії та нестабільний зв’язок, але станом на момент підготовки звіту частота відключень електроенергії суттєво знизилась, тож можна припустити, що знизилась і актуальність цієї проблеми. 

Інші найпоширеніші втрати від війни – це зниження або втрата доходу (36%) та погіршення психічного здоров’я (28%). Крім того, 18% зазначили розрив стосунків і стільки ж – розлуку з сім’єю, 16% – переміщення в інші населені пункти України (власне або членів сім’ї), 14% – смерть друзів або членів сім’ї, 6% – пошкодження житла і стільки ж – отримання травм, пов’язаних з воєнними діями (особисто або членами сім’ї).

На відміну від 2021 року суттєво зросла стурбованість здоров’ям (власним або близьких) – 50% проти 35% у 2021 році; а також стурбованість психічним здоров’ям –  22% проти 11% у 2021 році. 

Відсутність грошей, яка в 2021 році була топ-проблемою молодих людей, відійшла на другий план після здоров’я та блекаутів (її зазначили 31%), але дохід респондентів суттєво знизився: якщо в 2021 році 23% зазначили, що їм не вистачає на харчування та/або вистачає лише на покриття базових потреб, то в 2022 році до цієї категорії потрапило вже 40%. 

Стурбовані фізичною безпекою 27% опитаних, відсутністю можливості самореалізації – 19% та неможливістю працевлаштуватись – 19%. 

Загалом на момент опитування 12% молоді шукали роботу (в 2021 році не було такого питання, але, за даними Омнібусу Info Sapiens станом на лютий 2022 року до вторгнення 7% молодих людей шукали роботу). 

Попри величезні втрати від війни, на думку авторів звіту, зміцненню стабільності українського суспільства сприяють такі тенденції серед молоді

Зростання громадської активності. Частка молоді, що займається волонтерством, зросла з 20% до 42%. На противагу 6%, які вперше долучилися до волонтерської діяльності протягом останніх 12 місяців в 2021 році, у 2022 році таких було вже 30%. 

Також значно збільшилась частка молодих людей, які серед життєвих цілей зазначили –  бути корисними своїй країні: з 6% у попередній хвилі до 37% цього року. 

Зростання частки тих, хто не хоче виїжджати з України з 49% в 2021 році до 66%. Це може пояснюватись як посиленням патріотичних настроїв та соціальної згуртованості, так і виїздом частини молоді за кордон (тоді як ті, хто не хотів виїжджати, частіше залишались в Україні або повертались з-за кордону).

Бажання 76% молодих людей, які виїхали через війну за кордон, повернутись в Україну. Зокрема, 64% планують повернутися до свого населеного пункту, в якому раніше проживали, і тільки 2% –  вже до іншого (решта не визначилися). Прикметно, що 57% молоді за кордоном серед найважливіших цілей в житті зазначили бути корисними Україні. 

Єдність у баченні умов миру і майбутнього України. Молодь одностайно підтримує територіальну цілісність України: 86% респондентів визначили як абсолютно неприйнятний варіант «Україна претендує лише на ту територію, яка підконтрольна їй станом на сьогодні», а 71% так само відкинули варіант встановлення миру, за якого Україна контролюватиме територію станом на 23 лютого 2022 року. Також порівняно з 2021 роком суттєво зросла підтримка вступу до НАТО (з 59% до 80%) та ЄС (з 57% до 85%).

Довідково 

Опитування проводилось з 21 листопада до 7 грудня 2022 року методом інтерв’ю віч-на-віч вдома у респондента. 

Вибірка репрезентує населення України віком 14–34 роки за статтю, віком (14–23 та 24–34 років), областю та розміром населеного пункту довоєнного проживання за даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2022 року3.

У рамках дослідження було проведено глибинні інтерв'ю та фокус-групи серед молоді віком від 14 до 35 років на території підконтрольній Україні, та молоді, яка виїхала за кордон через повномасштабне вторгнення росії. Результати дослідження відображають не тільки статистичні дані, але й особисті історії молодих людей, їхні враження та думки про війну. 

Дослідження проведено ГО «Аналітичний центр Cedos» і дослідницькою агенцією Info Sapiens за ініціативи, а також технічної та організаційної підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства молоді та спорту України, за фінансової підтримки МЗС Данії.

 
В Україні презентовано оновлену платформу «Дія.Освіта»
Вівторок, 23 травень 2023 10:23

Міністерство цифрової трансформації запустило масштабний проєкт «Дія.Освіта», який в унікальному форматі поєднує можливості навчання і профорієнтації. 

Дія.Освіта – наступний етап еволюції проєкту «Дія.Цифрова освіта», який розпочався у 2020 році і зосереджений на цифровій грамотності і навичках. Від початку роботи на платформі зареєструвалися майже 2 млн українців, а приблизно 75% користувачів подивилися всі випуски обраного курсу й отримали сертифікати. Тепер ця ініціатива стає ще глобальнішою.

Як зазначив Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, кожен освітній продукт фахівці із сучасної освіти та практики готували з урахуванням нового європейського порядку денного з навчання дорослих на 2021–2030 роки – важливого документа, затвердженого Радою Європейського Союзу.

На платформі уже є 120 освітніх серіалів у категорії «навчання протягом життя». 

У Дія.Освіта пріоритет становлять професії, що мають попит на ринку праці. Після успішного завершення навчання кожен отримує сертифікат, який можна додати в резюме.

Створено можливість отримати персоналізовану траєкторію навчання (можна обирати «скіли», які хочете здобути та отримати перелік конкретних епізодів із різних серіалів, що відповідають вашому запиту), таким чином можна сформувати власний серіал, видаляти чи додавати епізоди і навчатися конкретним навичкам).

На Дія.Освіта вже є 55 нових професій: від клінінг-менеджера до дата-аналітика, від пекаря – до таргетолога, від хейр-стиліста – до менеджера з партнерств, від логіста до флориста… Створено симулятори, які можна проходити в рамках серіалів або окремо. 

Платформа доступна українською та англійською мовами. 

Як зазначила Валерія Іонан – заступниця міністра з питань євроінтеграції, наразі продовжується додавання контенту у різні категорії, зокрема –гайди, подкасти, вебінари. 

Довідково 

Платформу презентовано 17 травня 2023 року. Ініціатор – Міністерство цифрової трансформації України за підтримки Google та Фонд Східна Європа

Дія.Освіта – це сотні освітніх серіалів едьютейнмент-формату про найзатребуваніші професії на ринку праці, симулятори з реальними задачами, подкасти, вебінари, гайди. А обличчями курсів стали експерти, відомі діячі та лідери думок.




 
Із 22 до 26 травня триватиме всеукраїнський тиждень професійної освіти
Понеділок, 22 травень 2023 15:27

З 22 до 26 травня 2023 року триватиме Всеукраїнський тиждень професійної освіти. Він відбудеться в межах Європейського року навичок

Головна ідея – допомогти людям здобути знання і навички, яких потребує сучасний ринок праці, а бізнесу – подолати проблему дефіциту фахівців.

Упродовж п’яти днів відбудуться заходи на національному та регіональному рівнях, а також заходи від міжнародних та бізнес-партнерів сфери.

Кожен день заходів національного рівня буде тематичним та присвячений одній з ключових сфер професійної освіти. Ознайомитися з програмою можна за посиланням.

Головні події можна буде переглянути онлайн у фейсбук- або ютуб-сторінках профільного міністерства. 

Заходи будуть організовані спільно з Національним агентством кваліфікацій, Федерацією роботодавців України, Міжнародною організацією праці, Програмою ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» (GIZ), представниками офісу ЕРАЗМУС+ в Україні, експертами Інституту професійної освіти НАПН України, громадськими організаціями «Центр «Розвиток КСВ», ГО «Інститут професійних кваліфікацій», ТОВ «Кнауф гіпс Київ» та «Укрзалізниця», Університетом менеджменту освіти, Міжнародгою фундацією виборчих систем, Європейським фондом освіти, Радою з питань освіти і молоді Естонії (Harno).

 

За матеріалами – МОН 

 
10 ключових вимог ЄКПО для привабливості вчительської професії
П'ятниця, 19 травень 2023 09:10

127 членських організацій Європейського комітету профспілок освіти, серед яких Профспілка працівників освіти і науки України, розробили 10 ключових вимог для підняття престижу вчительської професії. 

Ці вимоги ЄКПО спрямував до політиків у сфері освіти, які мають на меті гарантувати належне кадрове забезпечення систем освіти, що фінансуються державою, для надання якісної державної освіти для всіх. Ці вимоги є дорожньою картою для всіх профспілкових організацій, які відстоюють права та гарантії освітян на кращі умова праці та добробут. Все це лягло в основу загальноєвропейській кампанії «Зробимо професію вчителя привабливою».

10 вимог Європейського комітету профспілок освіти:

  • 1. Сприяти професійній автономії

Найціннішим активом будь-якої системи освіти є вчителі, які відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього учнів. Важливо, щоб вчителі, викладачі, науковці та інші працівники освіти мали професійну автономію та академічну свободу для прийняття рішень в інтересах своїх учнів, беручи до уваги обставини та індивідуальні потреби кожного з них, забезпечуючи отримання кожним учнем якісної та інклюзивної освіти. Професійна автономія дає вчителям, викладачам, науковцям та іншим працівникам освіти можливість контролювати свою роботу, є мотивуючим фактором, дає більше задоволення від роботи та вищий рівень професійної залученості. Стала та ефективна модель державного фінансування має вирішальне значення для захисту принципу суспільної відповідальності та протидії приватизації та комерціалізації освітнього сектору.

  • 2. Забезпечити гідну конкурентоспроможну заробітну плату

Ми вимагаємо від урядів забезпечити гідну заробітну плату вчителям, викладачам, науковцям та іншим працівникам освіти. Зарплати мають бути щонайменше на рівні зарплат інших професіоналів, які мають вищу освіту. Ми вважаємо, що повинен застосовуватися принцип рівної оплати за однакову працю та рівноцінну працю. Крім того, ми закликаємо уряди враховувати зростання вартості життя в Європі при визначенні заробітної плати вчителів, тренерів, науковців та інших працівників освіти. Необхідно забезпечити привабливий рівень початкової заробітної плати для всіх працівників освіти, щоб збільшити кількість молодих вчителів та утримати їх на роботі. Підвищення заробітної плати також має відбуватися в контексті подолання гендерного розриву в оплаті праці в освітньому секторі та між працівниками освіти в різних секторах освіти, а також між вчителями та керівниками шкіл. Важливо зазначити, що, хоча початкова заробітна плата освітян має бути підвищена, все ще існує потреба в прогресивних шляхах просування по службі та шкалі заробітної плати, щоб сприяти їхньому утриманню у професії.

  • 3. Підтримати ефективний початок кар'єри, щоб забезпечити утримання вчителів у професії

Для того, щоб вчителі-початківці почувалися впевнено на своєму першому робочому місці, необхідна атмосфера підтримки та співпраці. Навчальні заклади повинні надавати вчителям-початківцям, тренерам, викладачам та іншим працівникам освіти наставника або коуча, який може направляти та підтримувати їх протягом перших років їхньої кар'єри. Виділення достатнього часу для навчання та надання можливості для проб і помилок у підготовці та проведенні уроків є особливо важливим для успішного розвитку кар'єри. 

Дійсно, створення позитивної та сприятливої шкільної культури, яка цінує та визнає внесок вчителів та інших працівників освіти, сприятиме їхньому утриманню в професії. Для підвищення привабливості професії вчителя необхідно поліпшити умови праці в освітньому секторі, зменшити адміністративний тягар і бюрократичну тяганину. Це включає в себе повагу до прав працівників, таких як гарантія зайнятості, гідна заробітна плата та привабливі умови праці, в тому числі гарне медичне обслуговування та відпустки, справедливі пенсійні схеми та соціальні пільги. Загалом, уряди повинні забезпечити, щоб усі вчителі, викладачі, науковці та інші працівники освіти мали доступ до привабливих кар'єрних шляхів і можливостей для професійного розвитку, подбати про надання відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною та по догляду за батьками.

  • 4. Забезпечити якісний професійний розвиток.

Якісна підготовка та безперервний професійний розвиток  мають важливе значення для того, щоб зробити професію вчителя привабливою. Вони повинні бути безкоштовними і пропонуватися в робочий час. Педагогічні працівники повинні володіти навичками та знаннями, щоб ефективно викладати та взаємодіяти з учнями в різноманітних навчальних середовищах, а для цього вони повинні мати освіту на рівні магістратури. Інвестуючи в якісну підготовку та безперервний професійний розвиток, вчителі можуть вдосконалювати свої педагогічні навички, розвивати інноваційні методи викладання та поглиблювати свої знання з предметів. Від цього виграють не лише вчителі, а й учні, оскільки вони отримують вищу якість освіти, що призводить до академічної успішності та успіху загалом. 

Безперервний професійний розвиток також допомагає педагогічним працівникам йти в ногу з постійно мінливим освітнім ландшафтом, включаючи нові технології, зміни в навчальних програмах та методиках викладання. Це гарантує, що вчителі, тренери, науковці та інші фахівці в галузі освіти завжди будуть в курсі подій і зможуть надавати якісну освіту своїм учням. Крім того, якісна підготовка та можливості безперервного професійного розвитку дають їм відчуття професійного зростання та самореалізації, що призводить до підвищення задоволенння роботою та почуття гордості за свою професію.

  • 5. Впроваджувати рівність та різноманітність

Рівність можливостей, різноманітність та інклюзія є ознаками прогресивної системи освіти. Для цього необхідно впроваджувати політику підбору кадрів, спрямовану на залучення до викладання всього спектру суспільства з точки зору різноманітності, включаючи стать, здібності та особливі освітні потреби, економічний статус, етнічне походження, мову, релігію, сексуальну орієнтацію, міграційний та громадянський статус. Особливу увагу варто приділяти набору вчителів, тренерів, науковців та інших працівників освіти, які є мігрантами, з різними рідними мовами. Важливо запобігати дискримінації та боротися з нею, а також створювати в навчальних закладах клімат, який визнає переваги різноманітності та сприяє толерантності.

Ми також вимагаємо приділити увагу стратегіям підбору персоналу, спрямованим на досягнення рівного представництва чоловіків і жінок у професії. В освітньому секторі існує значний гендерний дисбаланс залежно від предмета та рівня освіти. Дошкільна освіта, початкова та середня освіта характеризуються значним гендерним дисбалансом з переважанням жіноцтва, тоді як професійно-технічна, вища освіта, а також наукові дослідження орієнтовані переважно на чоловіків. Для подолання цього дисбалансу необхідно розробити стратегії набору кадрів, які б заохочували більше чоловіків і жінок вступати до менш очевидних сфер і рівнів професійної діяльності.

  • 6. Підтримувати безпечні та надійні умови праці

Вчителі, викладачі, науковці та інші працівники освіти відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього нашого суспільства, але їхній добробут часто залишається поза увагою. Дослідження показують, що існує тісний зв’язок між умовами їхньої праці та високим рівнем стресу, який, у свою чергу, впливає на задоволення роботою та утримання персоналу. Пандемія COVID-19 погіршила ситуацію: постійні стрибки між відкриттям та закриттям навчальних закладів спричинили перебої в процесі викладання та навчання. Гібридне та онлайн-навчання також призвело до значного стресу, пов'язаного з роботою, для вчителів, тренерів, науковців та інших працівників освіти, що негативно впливає на їхній добробут.

Це стосується як психічного, так і фізичного здоров'я. Урядам і політикам необхідно вжити ефективних заходів для підвищення безпеки та добробуту вчителів, викладачів, науковців та інших працівників освіти шляхом забезпечення сталих умов праці, сприяння створенню позитивного робочого середовища та надання підтримки з боку колег, керівників шкіл, суспільства. Інклюзивні та стійкі робочі місця, що сприяють підвищенню рівня охорони праці та безпеки, а також балансу між роботою та особистим життям, повинно бути надано всім працівникам освіти. Підвищення медичної грамотності працівників освіти також має важливе значення для обізнаності щодо необхідності проведення заходів із охорони здоров'я а також для оцінки ризиків в освіті.

Щоб підвищити привабливість викладання, на зміну строковим контрактам мають прийти постійні контракти, щоб вирішити проблему непередбачуваного і часто нерегламентованого робочого часу.

  • 7. Забезпечити контроль робочого навантаження та баланс між роботою та особистим життям

Надмірне навантаження є універсальною проблемою для вчителів, тренерів, науковців та інших працівників освіти, яка потребує негайного вирішення. Замість того, щоб говорити лише про «навчальні години», варто використовувати термін «робочі години», щоб зменшити кількість неоплачуваних понаднормових годин, особливо для тих, хто має нестабільну зайнятість.

Уряди та роботодавці у сфері освіти повинні зняти тиск на освітян, спричинений відсутністю належної підтримки та часу на підготовку, а також необхідністю виконувати непедагогічні завдання у неробочий час. Раптовий перехід до дистанційного викладання під час пандемії COVID-19 спричинив значні зміни в умовах праці освітян, що призвело до збільшення робочого навантаження та стресу, пов'язаного з роботою. Дослідження показують, що багато вчителів не були підготовлені до цифрового викладання, а навчання цифровим компетенціям було організовано лише після початку пандемії.

Незважаючи на збільшення навантаження, багато країн не підвищили зарплати в освітньому секторі, і лише деякі з них найняли новий педагогічний персонал, щоб зменшити навантаження на вчителів. Тим не менше, пандемія надала унікальну можливість для реформування та поліпшення умов праці працівників галузі, що забезпечить якісну освіту для учнів. 

  • 8. Створювати демократичні шкільні культури

Для створення позитивної та демократичної шкільної культури важливо запровадити спільне та колегіальне управління в освітніх установах і системах. Це означає залучення вчителів і всієї педагогічної спільноти до процесів прийняття рішень, постановки спільних цілей і роботи над їх досягненням. Вчителів, викладачів, науковців варто вважати лідерами у своїй професії, а їх внесок та досвід – цінувати при розробці та реформуванні освітніх програм та політики загалом.

Працівники освіти та представники профспілок повинні брати активну участь у демократичному та спільному управлінні задля утвердження культури миру, толерантності, рівності, інклюзивності та співпраці. Ефективного викладання та навчання можна досягти шляхом надання необхідних ресурсів, підтримки та мотивації керівникам шкіл, вчителям та учням.

Керівники шкіл відіграють вирішальну роль у розвитку фундаментальних цінностей у школах, і дуже важливо визнавати та цінувати їхню роботу. Вони мають бути не лише адміністраторами, а й педагогічними лідерами, які сприяють співпраці між учителями, а також між учителями та учнями. Соціальний діалог і колегіальне управління мають вирішальне значення для підвищення ефективності та результативності праці.

  • 9. Забезпечити соціальний діалог

Соціальний діалог, колективні переговори та угоди, а також колегіальне управління мають важливе значення для забезпечення стабільної якісної зайнятості, гідних умов праці, багатообіцяючих кар'єрних перспектив і гідних стимулів, таких як справедлива оплата праці для персоналу.

Соціальний діалог лежить в основі європейської соціальної моделі, доповнює Європейський стовп соціальних прав і відображає фундаментальні цінності Європейського Союзу. Він є важливим інструментом сприяння економічній і соціальній стабільності та допомагає забезпечити, щоб працівники мали право голосу в питаннях зайнятості.

Вчителям як найманим працівникам важливо, щоб їхня профспілка підтримувала їх. Освітні профспілки виконують подвійну роль у вирішенні як питань щодо умов праці, так і професійних у соціальному діалозі.

Соціальний діалог, колективні переговори та угоди необхідні для забезпечення стабільної якісної зайнятості та гідних умов праці для працівників освіти. Освітні профспілки відіграють вирішальну роль у покращенні соціального діалогу та колективних переговорів, обміні інформацією, комунікації, консультаціях і, що найважливіше, забезпеченні прав своїх членів. Зміцнюючи соціальний діалог, ми можемо підняти статус вчителів, викладачів, науковців та імідж професії вчителя в суспільстві.

Європейський Союз також має низку програм і політик, спрямованих на сприяння якісній освіті. На рівні ЄС ЄКПО та Європейська федерація роботодавців освіти, є визнаними соціальними партнерами і, як такі, співзаконодавцями у сфері освіти, які сприяють соціальному діалогу в освітньому секторі. Сильний і змістовний соціальний діалог на всіх рівнях – європейському, національному, регіональному та місцевому - має важливе значення.

  • 10. Цінувати, поважати та розширювати можливості професії вчителя

Розширення можливостей професії вчителя означає надання необхідних ресурсів у вигляді кадрів і бюджетів, які дозволять навчальним закладам процвітати, забезпечувати найвищу якість освіти і відігравати вагому роль у громадах для подолання нерівності, що існує в суспільстві. Уряди повинні впроваджувати освітню політику, яка визнає важливість викладання та роль вчителів, викладачів, науковців та інших працівників освіти у формуванні майбутнього. Це передбачає підвищення заробітної плати та пільг для вчителів, а також визнання їхніх досягнень і внеску в суспільство. Освітянам варто довіряти професійну автономію та академічну свободу, а також заохочувати їх до участі в демократичних колегіальних методах управління. Навчальні заклади повинні бути достатньо укомплектовані персоналом і фінансуватися, щоб залучати до професії найбільш кваліфікованих фахівців.

Вчителі, викладачі, науковці та інші працівники освіти відіграють вирішальну роль у підтримці учнів і громад, а політики повинні довіряти їм і надавати їм можливість забезпечувати якісну освіту. Ця довіра має бути віддзеркалена батьками, учнями та суспільством в цілому. Пишаючись своєю професією, працівники освіти можуть виконати свою місію і надати своїм учням відмінну освіту, яка підготує їх до майбутнього. 

Розширюючи можливості вчителів, викладачів, науковців та інших працівників освіти і роблячи професію вчителя цінною, ми можемо створити суспільство, в якому освіта і навчання є пріоритетними, а учням та студентам надається можливість повністю розкрити свій потенціал.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 552