Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Уряд схвалив проект Державного бюджету України на 2023 рік
П'ятниця, 16 вересень 2022 09:01

Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік. Найближчим часом разом із відповідними матеріалами проект бюджету буде передано на розгляд Верховної Ради України.

Державний бюджет 2023 року ‒ це бюджет воюючої країни, яка вже більше півроку зазнає колосальних збитків через повномасштабне воєнне вторгнення рф на територію України. Тому Урядом закладено збільшене фінансування сектору безпеки і оборони на рівні 17,8% ВВП, що у тричі більше, ніж було закладено у держбюджеті-2022. Державний бюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, посилить свою обороноздатність, зможе відбудовуватися після завданої шкоди через російську збройну агресію, а також дбати про тих громадян, які цього потребують, ‒ наголосили у Міністерстві фінансів України під час засідання Кабінету Міністрів.

Загальна сума доходів держбюджету прогнозується у 1 279,1 млрд грн (загальний фонд – 1146,6 млрд грн; спеціальний – 132,5 млрд грн).

Видатки Державного бюджету та надання кредитів плануються в обсязі 2 573,4 млрд грн (загальний фонд – 2 268,5 млрд грн, спеціальний – 304,9 млрд гривень).

Проект Державного бюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі пріоритетні напрями:

  • національна безпека та оборона – 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
  • охорона здоров’я – 175,7 млрд грн;
  • освіта – 155 млрд грн;
  • пенсійне забезпечення та соціальний захист – 835 млрд грн;
  • підтримка ветеранів війни – 6,8 млрд грн;
  • Резервний фонд – 17,4 млрд грн;
  • Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19 млрд грн;
  • Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн;
  • Надання грантів бізнесу – 1,37 млрд грн.

Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд – 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд – 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу – 415,0 млрд гривень.

Незважаючи на складні умови воєнного стану, в проекті бюджету збережено рівень соціальних стандартів: 

  • мінімальна заробітна плата з 1 січня 2023 року становитиме 6700 грн на місяць;
  • прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень.

 

За матеріалами – Урядового порталу

 
Матеріальна допомога на поховання застрахованої особи та умови її виплати
Понеділок, 12 вересень 2022 09:46

Відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (із змінами та доповненнями) допомогу на поховання в Україні надають у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні. 

До членів сім’ї, які перебували на утриманні працівника (застрахованої особи), належать:

  • дружина (чоловік); 
  • діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони отримали інвалідність до 18 років (брати, сестри та онуки - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;
  • батько, матір; дід та баба за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування, тобто одержували заробітну плату, пенсію тощо (ч. 2 ст. 27 Закону № 1105). 

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 28 Закону № 1105). 

Відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування України від 8.02.2017 № 17 розмір допомоги на поховання становить 4100 грн.

Допомогу на поховання виплачують за основним місцем роботи померлого працівника.  Рішення про призначення допомоги на поховання за рахунок коштів соціального страхування ухвалює комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 1105 та Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 19.07.2018 № 13.

Допомогу на поховання працівника отримує сім’я померлого або особа, яка його поховала, на підставі таких документів: 

  • свідоцтва про смерть, виданого ВРАЦС, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради; 
  • витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, виданого ВРАЦС після державної реєстрації смерті, або довідки для отримання допомоги на поховання, якщо смерть зареєстрував виконавчий орган сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради. 

Якщо необхідна матеріальна допомога на поховання родича працівника, необхідно додатково подати довідку з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні працівника. Інших документів, як підстав для призначення допомоги на поховання за рахунок коштів Фонду соцстраху, Закон № 1105 не вимагає.

Додаткова допомога на поховання за рахунок роботодавця може встановлюватися умовами колективного договору, оскільки колдоговір може передбачати додаткові, порівняно із законодавством і угодами, гарантії та соціально-побутові пільги відповідно до норм Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1.07.1993 № 3356-XII.

У разі смерті пенсіонера допомога виплачується тим особам, які здійснили поховання. Умови надання і розмір цієї допомоги визначені у статті 53 Закону України від 9.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно якої у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. 

У випадку смерті «військового» пенсіонера виплачується допомога у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Якщо померла особа, яка не досягла пенсійного віку на момент смерті, не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна, необхідно звернутися до місцевих органів влади за останнім місцем проживання померлого. Розмір допомоги на поховання встановлює орган місцевого самоврядування і у різних регіонах він може бути різний.

Якщо померла безробітна особа, необхідно звернутися до центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку та подати: документ, який підтверджує факт смерті безробітного (довідка про смерть), та документ, який засвідчує особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу). Допомога на поховання у разі смерті безробітного виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму (стаття 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Для отримання допомоги на поховання особи, яка померла на непідконтрольній території, або на території, де ведуться бойові дії необхідно підтвердити факт смерті такої особи.

Для встановлення такого факту необхідно звернутися до суду за місцем проживання (перебування) заявника з заявою про встановлення факту смерті особи на відповідній території, в якій зазначити: факт, який заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

До заяви необхідно додати

  • докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, примірник колективного акту про настання смерті та/або інші докази, що підтверджують факт настання тощо);
  • довідку про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану).

Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

 
Про колабораційну діяльність в освітянській галузі
П'ятниця, 09 вересень 2022 11:24

На звернення організаційних ланок та членів Профспілки працівників освіти і науки України щодо відповідальності за колабораційну діяльність працівників установ та закладів освіти на окупованих рф територіях юридичний відділ ЦК Профспілки інформує.

Законом України від 3.03.2022 №2108-ІХ  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» (набрав чинності 15.03.2022) Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1, якою передбачено кримінальна відповідальність за наступне:

  • публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;
  • добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;
  • здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;
  • добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;
  • організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.

Інформує також про заяву заступниці міністра юстиції Валерія Коломієць про те, що колаборант – це той, хто співпрацює або очолює органи якоїсь новоствореної квазіреспубліки.

Якщо ж людина навіть в окупації просто продовжує належно виконувати свої обов’язки, покладені на неї державою Україна, – тут про колабораціонізм не йдеться.

За її словами, людина, яка не змогла покинути тимчасово окуповану територію і не вчиняла антиукраїнських дій в умовах окупації, вважається заручником трагічних обставин, а не колаборантом.

Під дію статті Кримінального Кодексу України щодо колабораціонізму не підпадатимуть педагоги та інші працівники, які в окупації продовжили працювати на користь України.

Якщо вчитель в окупації продовжує навчати дітей за українською освітньою програмою, він не вважатиметься колаборантом. 

Проте покарання понесуть педагоги, які спеціально пропагують російські наративи в закладах освіти, підтримують тимчасову окупацію та навчають дітей за російською програмою.

Повідомляємо також, що Міністерство освіти і науки України підтвердило,  що за освітянами, які перебувають на непідконтрольних Україні територіях, зберігається заробітна плата.

 
Міжнародні профспілки освіти солідарні з колегами у позиції щодо антитрудового закону
Вівторок, 06 вересень 2022 10:27

Інтернаціонал освіти разом з Європейським комітетом профспілок освіти спрямували спільний лист підтримки до членських організацій в Україні, у якому підтримують позицію українських профспілок проти законопроекту № 5371. 

Європейські партнери виголошують солідарність у боротьбі проти несправедливості та порушень прав трудящих та наголошують на важливості дотримання владою України міжнародних трудових стандартів та поваги до прав працюючих людей. 

 

Спільний лист підтримки Інтернаціоналу освіти – Європейського комітету профспілок освіти 
до членських організацій в Україні

Шановні колеги!

Ми висловлюємо свою беззастережну солідарність та поділяємо з вами тривогу європейської та міжнародної профспілкової спільноти з приводу підписання Президентом України Зеленським 17 серпня 2022 року законопроекту 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення правил трудових відносин для малого та середнього бізнесу», незважаючи на заклики профспілок накласти на нього вето.

Всією міжнародною спільнотою ми повністю підтримуємо вашу позицію і стурбованість серйозними наслідками, до яких призведе ухвалення законопроекту. Як зазначено у спільному Листі МКП та ЄКП до Європейської комісії та Європейської ради щодо Закону 5371 про права працівників в Україні, ми повторюємо, що ухвалення цього законопроекту завдасть непоправної шкоди виробничим відносинам у країні. Серед інших аспектів він позбавить працівників їх трудового захисту та колективних прав на підприємствах з чисельністю менше 250 осіб.

Фактично колективні договори, укладені профспілками, перестануть діяти, а профспілки також втратять законне право накладати вето на звільнення на робочому місці. Законопроект також відкриває двері для незаконних звільнень та вселяє страх у працівників брати участь у профспілковій діяльності.

Європейський комітет профспілок освіти та Інтернаціонал освіти підтримують вас у боротьбі проти несправедливості та порушень прав трудящих!

Дійсно, Європейський парламент у своїй резолюції від 11 лютого 2021 року про виконання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною закликав уряд України «приділити пріоритетну увагу впровадженню міжнародних трудових стандартів та законодавства і практики ЄС, щоб забезпечити баланс інтересів соціальних партнерів та захист прав працівників відповідно до положень Угоди про асоціацію. 

Парламент також попередив уряд України, що «його заходи щодо покращення ділового клімату, залучення прямих інвестицій та сприяння економічному розвитку не можуть здійснюватися за рахунок обмеження прав працівників та погіршення умов праці» (§ 110).

У контексті процесу вступу до ЄС Європейський комітет профспілок освіти та Інтернаціонал освіти продовжуватимуть підштовхувати європейські та міжнародні інститути та органи вимагати від уряду України дотримання міжнародних трудових стандартів та поваги до прав трудящих.

Із солідарністю,
Девід Едвардс

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 521