Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Гарантії працівників щодо охорони праці
П'ятниця, 14 вересень 2018 10:54
Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Закон України «Про охорону праці» передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві.

Встановлено, що умови трудового договору не можуть містити положення, які не відповідають законодавству України про охорону праці.

Громадянин при укладенні трудового договору повинен бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров’я.

Однією з гарантій є й те, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для оточуючих його людей і природного середовища.

Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин, не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Також працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку (частина 3 ст. 38 і ст. 44 КЗпП).

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду або службою охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи.

Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

Власник також може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.

Гарантійної нормою є й те, що на власника покладається обов’язок безкоштовної видачі працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів, а якщо працівник був змушений придбати їх за власні кошти - компенсувати йому витрати.

Говорячи про гарантії прав громадян на охорону праці, особливо необхідно виділити обов'язок власника відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

Законом України «Про охорону праці», нормативно-правовими актами в цій області передбачаються і інші гарантії прав працівників на охорону праці.

За матеріалами Мінсоцполітики
 
Компослуги сільським вчителям
Середа, 12 вересень 2018 10:15
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 657 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» внесено зміну до пункту 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426, замінивши в абзаці першому слово «четвертої» словом «третьої».

Таким чином, згідно з пунктом 2 Порядку пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики (далі - пільги), надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників і працівників культури, пільги яким передбачаються абзацом першим частини третьої статті 57 Закону України «Про освіту», пунктом  «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частиною п'ятою статті 29 Закону України «Про культуру» у розмірі грошового еквівалента пільг, визначеного відповідно до цього Порядку. Абзацом третім цього пункту встановлено що пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.

Норма про забезпечення державою педагогічних працівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням передбачалася частиною четвертою попередньої редакції Закону України «Про освіту» в редакції від 23.03.1996 № 100/96-ВР з урахуванням унесених змін.

З прийняття нової редакції Закону України «Про освіту» від 5.09.2017 № 2145-VIII норма щодо пільгового безплатного користування житлом з опаленням та освітленням передбачена у частині третій статті 57. Як і в попередньому законі, так і в чинному встановлено, що зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу (далі - пільговики), щодо знижки плати за користування житлом, паливом та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія тощо), надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу пільговика за попередні шість місяців (далі - середньомісячний дохід) не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, визначеної відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.

Тобто пільговиками в застосуванні Порядку вважаються лише працівники, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу.

Щодо пенсіонерів з числа педагогічних працівників, то відповідно пункту 2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини п'ятої статті 29 Закону України «Про культуру», абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006 № 341/651/619/769, що розроблений на виконання пункту 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2002 № 256, право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають пенсіонери, які раніше працювали педагогічними, працівниками у сільській місцевості і селищах міського типу, проживають у таких населених пунктах, мають відповідний стаж роботи не менше трьох років і на момент виходу на пенсію працювали на посадах педагогічних працівників.

Тож залежність від сукупного доходу для забезпечення пільгами на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням стосується лише педпрацівників, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу. Такий сукупний дохід у 2018 році не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2018 року складає 1762 грн, збільшеного в 1,4 рази та заокругленого до 10 гривень, тобто розміру 2470 гривень.

Пенсіонери з числа педагогічних працівників не є пільговиками, для яких застосовується обмеження сукупним доходом для отримання зазначених пільг.

 
Відтік мізків: лише 5-10% студентів планують повертатися в Україну
Середа, 12 вересень 2018 10:14
Майже 70 тисяч українських студентів сьогодні навчаються за кордоном – про це заявив міністр економічного розвитку України Степан Кубів під час відкриття Національної програми стажувань в ЦОВВ у червні цього року.

Серед країн, де українці хочуть здобути вищу освіту, за даними аналітичного центру CEDOS, є Канада, США, Німеччина, Австрія, Чехія, Словаччина, Італія, Іспанія, Франція, Угорщина та Польща. Остання кілька років поспіль залишається лідером серед українських вступників. Адже, за статистикою польського «Фонду Перспективи» у 2016 році в Польщі навчалося 34 834 українських студенти.

На сьогодні не менше 40 тисяч українських студентів навчається у Польщі, і лише 5-10% з них хочуть повертатися в Україну. Решта збирається продовжити навчання чи проживання у Польщі.

Про це заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця в нещодавньому інтерв’ю інформаційній агенції «Главком». Тим часом, на його думку, пік збільшення кількості студентів з України вже пройшов. Адже, за словами дипломата, найактивніше кількість українських студентів у Польщі зростала у 2016 році.

«Дуже зростала їхня кількість два роки тому. Так, зараз також збільшується ця кількість, але ненабагато. Ті опитування, які проводилися серед студентів свідчать, що 5-10% задекларували, що хочуть повертатися в Україну. Решта збирається продовжити навчання чи проживання у Польщі. Це приблизно половина з них. Інша половина збирається їхати далі на Захід навчатися чи працювати», – говорить Дещиця.

Дипломат підкреслює, що, з одного боку, це добре, що наша молодь їде на Захід, навчається там, набирається досвіду. «Це не тільки досвід, але й життя в іншому середовищі, - пояснює Дещиця. Молоді люди бачать, як змінюється Польща, вони зав’язують контакти між собою, заробляють кошти. І в перспективі можуть сформувати основу для того, аби потім повертатися в Україну та інвестувати у неї. Так само і наші трудові мігранти».

З іншого боку, за словами Дещиці, від нас від’їжджають молоді люди, і це є певною мірою негативне явище для України, бо їх потребує економіка.

За кордоном українські студенти найчастіше навчаються на гуманітарних спеціальностях, вони вибирають соціальні науки, а також правознавство та менеджмент. Набагато рідше вивчають природничі та точні науки. 


За матеріалами ІА «Главком»
 
Оплата праці вихователів груп продовженого дня
Понеділок, 10 вересень 2018 15:16
За рахунок яких видатків здійснюється оплата праці вихователів груп продовженого дня?

Відповідно до статті 1032 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у типах закладів освіти, визначених цією статтею. Серед таких закладів освіти є і заклади загальної середньої освіти.

У Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посада вихователя віднесена до педагогічних працівників.

Тому оплата праці вихователів груп продовженого дня у закладах загальної середньої освіти провадиться за рахунок видатків освітньої субвенції.

Водночас статтями 89 і 90 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на заклади освіти, засновані на комунальній власності, здійснюються з відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» протягом бюджетного періоду дозволяється здійснювати видатки закладів освіти, визначених статтею 1032 Бюджетного кодексу України, одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів.

Тож у випадках недостатності в окремих місцевих бюджетах обсягів освітньої субвенції оплата праці вихователів груп продовженого дня, як і інших педагогічних працівників, може провадитися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

При цьому варто зазначити, що за наявною інформацією обсяги невикористаної на місцях освітньої субвенції впродовж року збільшуються. Станом на 1 серпня поточного року залишки невикористаної освітньої субвенції становили в цілому в Україні 7,1 млрд. грн, на 1 квітня – 5,2 млрд. грн, на 1 січня – 4,1 млрд. гривень.

Зазначені кошти мають спрямовуватися в першу чергу на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в повному обсязі з дотриманням вимог законодавства, Галузевої, територіальних угод, колективних договорів, зокрема встановлення з 1 вересня 2018 року надбавки за престижність педагогічної праці в максимальному розмірі 30% посадового окладу (ставки заробітної плати), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 23 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», виплату винагороди за сумлінну працю в розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати), здійснення доплати за завідування навчальними кабінетами в розмірі 10-13% посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до пункту 41 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102, без вимог щодо їх атестації, оплати праці вчителів за заміну тимчасово відсутніх працівників у повному обсязі за фактично відпрацьований час відповідно до пункту 63 Інструкції № 102, яким передбачено, що за години педагогічної роботи, виконаної понад встановлену норму, провадиться додаткова оплата відповідно до отримуваної ставки заробітної плати в одинарному розмірі, тощо.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 281