Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Міжнародний семінар «Освіта та профспілки: досвід Вишеградської четвірки й України»
Понеділок, 19 травень 2025 10:26

15 травня 2025 року в профспілковому готелі Sorea Regia (місто Братислава) відбувся міжнародний семінар «Освіта та профспілки в країнах Вишеградської четвірки та в Україні», організований Профспілкою працівників освіти і науки Словаччини за підтримки представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Словаччині. 

 

У межах семінару представники делегацій Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини та України обговорили поточний стан справ у освітній галузі, інструменти соціального діалогу й колективних переговорів, питання фінансування галузі, умови та рівень оплати праці педагогів, а також заходи з мотивації профспілкового членства.

Від української сторони участь в роботі семінару взяли заступниця Голови Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко, голова Закарпатської обласної організації Профспілки Тетяна Повханич та завідувачка відділу інформаційного забезпечення та комунікацій Профспілки Інна Михальченко

Початкова сесія семінару 

Семінар розпочався з офіційного вітального слова організаторів та гостей. Відкрив міжнародний захід Голова Профспілки працівників освіти і науки Словаччини Павел Ондек. Він представив усіх учасників та окреслив головні цілі семінару – аналіз ситуації в сфері освіти в країнах, обмін кращими практиками профспілкової роботи, поліпшення розвитку ефективного соціального діалогу в освітній сфері та поглиблення міжнародного співробітництва.

Почесними гостями пленарної сесії стали Моніка Улерова, президентка Конфедерації профспілок Словаччини; Славомір Партіл, заступник Міністра освіти, науки, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки; а також Зузана Гомер, директорка представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Словаччині. 

Модерувала захід Мартіна Неметова – прессекретарка Конфедерації профспілок Словаччини.


Доповіді національних профспілок: ключові питання та виклики

Семінар було структуровано в три послідовні частини. У першій частині представники національних профспілок Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі та України презентували аналітичні доповіді про стан освітньої галузі в своїх країнах, підкресливши ключові виклики та напрацювання у сфері фінансування, оплати праці та соціального діалогу. 

Так, Голова Профспілки польських вчителів Славомір Броняж окреслив поточну ситуацію в освіті Польщі, звернувши увагу на зростання булінгу та хейтингу щодо педагогів у школах. Він також відзначив дефіцит учнів у перших класах у невеликих містах і селах та пов’язані з цим ризики закриття шкіл. Окрім того, пан Броняж підняв проблему необхідності перекваліфікації вчителів, які в малокомплектних закладах викладають по 2-3 предмети одночасно.

Заступниця голови Профспілки Любов Гарбаренко у своїй презентації окреслила поточний стан освітньої системи України та рівень заробітних плат педагогів на різних рівнях освіти. 

Вона звернула увагу, що навіть за умов великої війни наша освітня сфера працює: діти отримують знання в очному, дистанційному й змішаному форматах, а вчителі забезпечують безперервність навчального процесу, демонструючи високу професійну відповідальність.

Також Любов Гарбаренко поінформувала про діяльність Профспілки працівників освіти і науки України, спрямовану на захист прав педагогів. Вона наголосила на важливості соціального діалогу з органами державної влади задля утвердження гідних умов праці, своєчасного виконання фінансових гарантій та стійкої підтримки учасників освітнього процесу в умовах дії воєнного стану. 

Про освіту у Чехії поінформував Франтішек Добшік, голова Чесько-Моравської Профспілки працівників освіти, висловивши сподівання, що осінні вибори сприятимуть більш ефективному проведенню реформ у галузі. Він відзначив, що нинішній соціальний діалог залишається дещо однобічним і недостатньо демократичним з боку влади. Окрім цього, пан Добшік звернув увагу на гостру нестачу вчителів англійської мови через брак можливостей їх швидкої підготовки, а також на хронічний дефіцит фінансування освітньої сфери.

Про ситуацію в освіті та діяльність профспілок в Угорщині доповів Тамаш Тотик, голова Профспілки педагогів (PSZ). Він підкреслив, що соціальний діалог майже відсутній, уряд посилив контроль над освітньою сферою, а профспілки опинилися майже в опозиційному статусі без необхідної підтримки і спілкуються з владою через посередника-медіатора. За його словами, педагоги також не мають реального голосу у вирішенні кадрових і фінансових питань, а їхній заробіток визначається виключно наказами директорів шкіл.

Голова Профспілки працівників освіти і науки Словаччини Павел Ондек окреслив поточний стан освітньої галузі у країні, наголосивши на необхідності зберегти всі здобутки, досягнуті профспілкою за роки роботи, та надалі спрямовувати зусилля на підвищення добробуту педагогів.

Він відзначив, що соціальний діалог у Словаччині перебуває на належному рівні, дієвим є підписаний Меморандум про співпрацю з урядом. Водночас, серед актуальних викликів він виокремив проблеми малокомплектних шкіл, а також зниження суспільного статусу вчителя в економічно складних регіонах країни. 

Пресконференція та сесія запитань від словацьких ЗМІ

Друга частина міжнародного семінару передбачала проведення пресконференції для словацьких ЗМІ й телеканалів, під час якої журналісти мали змогу ставити запитання до всіх спікерів, а гості з-за кордону надати коментарі та роз’яснення щодо ключових тем. 

Під час спілкування зі словацькими медіа заступниця голови Профспілки Любов Гарбаренко розповіла, як українські вчителі продовжують роботу під звуки сирен і повітряні тривоги: організовують навчання дітей в укриттях, забезпечують повноцінний навчальний процес та створюють атмосферу взаємопідтримки в надзвичайно складних умовах. 

Вона наголосила й на психологічному навантаженні, яке відчувають громадяни в четвертий рік війни, та важливості збереження моральної стійкості. На завершення Любов Гарбаренко висловила щиру подяку всім країнам-партнерам за невпинну допомогу й солідарність із Україною.

Профспілкові канали зв’язку та мотивація членства

Третій блок роботи міжнародного заходу був присвячений комунікації з профспілковим активом: обговоренню методів інформування членів організацій про діяльність профспілок на регіональному та національному рівнях, а також питанням мотивації профспілкового членства. 

Представники кожної країни поділилися власним досвідом і викликами в цій сфері. 

Українську практику роботи представила завідувачка відділу інформаційного забезпечення та комунікацій Профспілки Інна Михальченко, яка долучилася до роботи семінару та ознайомила присутніх з основними аспектами інформаційної діяльності Профспілки в Україні. 

У своєму виступі вона акцентувала на важливості системної присутності в інформаційному полі, розповіла про функціонування офіційного сайту організації, активну роботу в соціальних мережах, а також представила аналітику охоплення контенту, що свідчить про високий рівень зацікавленості з боку аудиторії. 

Окремо було наголошено на використанні різних цифрових платформ для ефективного інформування спілчан, що дозволяє забезпечувати швидку комунікацію, зворотний зв’язок та підвищувати рівень залученості членів організації до профспілкового життя.

Голова Закарпатської обласної організації Профспілки Тетяна Повханич була активною учасницею заходу, сприяючи налагодженню комунікації та дружньої атмосфери між учасниками семінару. Вона активно долучалася до професійного обговорення, обмінювалася досвідом і та сприяла формуванню атмосфери взаємоповаги й відкритого спілкування. Її участь стала важливим внеском у зміцнення партнерських зв’язків і розвитку міжспілкового діалогу.

Після виступів учасники заходу мали змогу ставити запитання спікерам та отримати практичні рекомендації щодо вдосконалення інформаційної роботи та мотивації профчленства у своїх організацій.

Завершуючи роботу міжнародного семінару, учасники відзначили, що попри відмінності у політичних, соціальних та економічних контекстах, освітяни у країнах Вишеградської четвірки та в Україні стикаються зі схожими викликами – нестачею фінансування, проблемами оплати праці, браком кадрів і складнощами у соціальному діалозі. 

Семінар став цінним майданчиком для обміну досвідом, зміцнення міжнародних контактів та пошуку шляхів вирішення актуальних викликів, а здобута інформація і партнерські зв’язки безперечно слугуватимуть основою для подальшої співпраці та пошуку рішень у кожній із країн.

 
Ціна бездіяльності: втрати від недостатнього інвестування в освіту
Понеділок, 19 травень 2025 10:25

На сайті ЮНЕСКО оприлюднено дослідження професорів Джорджо Брунелло та Лоренцо Рокко (Університет Падуї) за участі Маттіаса Екка щодо економічних і соціальних наслідків раннього полишення школи та низького рівня базових і соціально-емоційних навичок у дітей.

 

Автори наголошують, що інвестиції в якісну освіту є ключем до підвищення рівня добробуту, зменшення соціальних ризиків і сталого розвитку, а її відсутність веде до втрат, які несе не лише окрема людина, а й усе суспільство.

Вартість втраченої освіти

Уже понад половину періоду реалізації Порядку денного сталого розвитку до 2030 року позаду, а ситуація в освіті залишається критичною: 128 мільйонів хлопців і 122 мільйони дівчат не відвідують школу, а 57% дітей у світі не мають базових навичок.

Ця криза навчання по-різному впливає на хлопців і дівчат: дівчата частіше не мають доступу до освіти, особливо на початковому рівні, а хлопці частіше залишають школу, не завершують навчання або не здобувають необхідних знань.

ЮНЕСКО дослідила приватні, фіскальні та соціальні втрати, пов’язані з передчасним залишенням школи та відсутністю базових (зокрема соціально-емоційних) навичок у дітей.

Приватні витрати – для самих учнів та їх родин. Фіскальні – для держави. Соціальні – загальні втрати суспільства.

Уперше ці втрати представлені на глобальному, регіональному рівнях та в 20 окремих країнах.

Звіт порівнює два сценарії до 2030 року:

  • Без змін – висока частка дітей, які не здобувають освіту.
  • Інвестування в освіту – усі діти здобувають базові навички.
  • Різниця у вартості між цими сценаріями – це втрати, яких можна уникнути.

Колосальні наслідки бездіяльності

Якщо не змінити курс, то щорічні соціальні витрати від того, що діти передчасно залишають школи, наприклад у США, сягнуть 6 трлн доларів до 2030 року. А витрати через відсутність базових навичок – ще 10 трлн доларів. Це більше, ніж сукупний ВВП Франції та Японії. 

Хоча в абсолютних цифрах найбільші втрати – у країнах з високим рівнем доходів, відносно ВВП найбільше постраждає Африка на південь від Сахари:

  • 19% ВВП – у разі раннього припинення навчання;
  • 26% ВВП – через нестачу базових навичок.

Саме цей регіон має найбільший потенціал вигоди від покращення доступу та якості освіти.

Роль соціально-емоційних навичок

Втрата ВВП через низький рівень соціально-емоційних навичок у 57 країнах оцінюється у 7 трлн доларів США, або 19% їх сукупного ВВП. Ці навички мають самостійну цінність, але водночас є потужним чинником, що впливає на академічні досягнення. 

Нематеріальні наслідки зростання без освіти 

Крім економіки, відсутність спільних дій призведе до:

  • +69% ранніх вагітностей;
  • +57% рівня вбивств;
  • зростання кількості молоді, яка не працює, не навчається і не проходить підготовку. 

Це все особливо негативно матиме вплив на молодих жінок. 

Час діяти – інакше втрати будуть катастрофічними

Інвестиції в якісну освіту – стратегія з високим рівнем віддачі. Зменшення на 10% частки дітей, які залишають школу або не мають базових навичок, збільшує глобальний ВВП на 1-2% щороку.

Автори дослідження наголошують, що без дій ми залишимося в пастці низької продуктивності й освіченості.

Уряди та партнери мають негайно збільшити інвестиції в освіту, аби всі діти завершили повний цикл якісної базової освіти до 2030 року. Це єдиний спосіб уникнути величезних приватних, фіскальних та соціальних втрат – і зберегти майбутнє.

 

За матеріалами – ЮНЕСКО

 
День вишиванки – символ національної єдності та культури
Четвер, 15 травень 2025 09:59

Щороку у третій четвер травня українці відзначають День вишиванки – справжнє народне свято, що об’єднує нас довкола спільної мети: збереження й популяризації національної спадщини. Це свято покликане вшанувати традицію створення етнічного вишитого одягу та передати її новим поколінням.

Вишиванка – не лише красивий елемент національного строю, а й глибокий символ нашої ідентичності, що уособлює зв’язок поколінь, історію та силу українського духу. Кожен стібок, кожен орнамент – це мовчазна розповідь про землю, родину, любов і боротьбу. У кожному регіоні України вишиванка має свої унікальні риси – кольори, символи, техніки вишивки – які формують неповторну мозаїку національної культури.

Сьогодні, коли Україна вже четвертий рік живе у стані повномасштабної війни, День вишиванки набуває ще більшого значення. Це не просто свято – це прояв нашого спротиву, це тиха, але тверда заява про те, хто ми є, за що боремось і що не дозволимо знищити. 

Надягаючи вишиванку, ми не лише вшановуємо традицію, а й підтримуємо один одного, показуємо світові силу української культури та незламність нашого народу.

Вишиванка – це наш код, наш оберіг, наша тиха молитва й гучна заява про свободу. І допоки її носять – живе Україна.

 
Підготовка до НМТ-2025: психологічні поради для батьків та дітей
Середа, 14 травень 2025 09:42

НМТ – важливий етап для усіх випускників. Це не просто перевірка знань, а й серйозне психологічне випробування. Подекуди опанувати свої емоції на іспиті буває не просто, адже на результати іспиту покладають багато сподівань і самі діти, і їхні батьки.

Для платформи Resilience.help психологиня Ольга Уралова поділилася порадами, які допоможуть підготуватися до тесту не лише розумово, а й емоційно, зберігаючи спокій та впевненість.

Що важливо пам’ятати тим, хто готується до іспитів

Найважливіше чергувати навчання та перерви –  користуватися принципом Pomodoro і ділити час на робочі фази та фази відпочинку. Одна робоча фаза може складати 25–30 хвилин, а перерви – 5–10 хвилин.

Окрім того, психологиня радить приділити увагу графіку: «Піклуйтеся про тіло і воно попіклується про мозок. Продовжуючи тему графіка, хочу наголосити на неймовірно важливих аспектах, які допоможуть уникнути загрози виснаження – це сон та відпочинок. На жаль, на останніх етапах підготовки сон та час відпочинку часто кладуть на своєрідний вівтар, як жертву для успіху. І це стратегічна помилка», – каже Ольга Уралова.

Час на сон та відпочинок не можна вважати згаяним. Це запорука, що прочитане залишиться у вашій пам’яті, додає психологиня. Відпочинок може допомогти нервовій системі перезавантажитися, а мозку – відпочити.

Коли відпочили – визначте слабкі місця і починайте підготовку саме з них. Люди уникають неприємного, утім, це важливо зробити, щоб підтягнути саме те, що знаєте гірше. Не відкладайте все повторення на останній день.

Також психологиня закликає випускників долати тривогу самими тестами. Для цього можна використовувати пробне тестування, питання по датах, схемах чи правилах.

Використовуйте вправи для заспокоєння:

  • напружуйте м’язи на 10 секунд, а потім розслабляйте: при цьому треба концентрувати свої думки саме на м’язі, і рухатися поступово від одного до іншого;
  • дихайте діафрагмою: це повільне глибоке дихання, коли спершу ви наповнюєте повітрям живіт, далі груди, потім шию, а видихаєте дуже плавно і рівно. Вдих – через ніс, видих – через рот. Видих довший за вдих;
  • керована уява: коли ви уявляєте місце, де можете бути цілком розслабленим і щасливим і подумки переносите себе туди.

 

За матеріалами – НУШ

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 669