Останнє десятиліття відзначається активним впровадженням інклюзивного навчання в дошкільних закладах, зумовленим зростанням кількості дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та створенням інклюзивних груп.

Згідно з даними Держстату, на кінець 2023 року функціонувало 7 102 інклюзивних груп, де навчилася понад 13 тисяч дітей з ООП, тоді як у 2017 році таких груп було лише 578. Держава виділяє субвенції для підтримки цих дітей, а профільне міністерство вживає заходів для забезпечення якісної дошкільної освіти та розвитку потенціалу кожної дитини. Адже рівні можливості в освітній сфері без дискримінації є наразі одним із головних пріоритетів роботи. 

Питання, що сьогодні потребують вирішення: 

• відсутність індивідуалізованих методик і допоміжних засобів для навчання;
• нестача кадрового потенціалу та належного рівня підготовки педагогів;
• фізична недоступність садочків.

Як інформує МОН шляхи вирішення означених викликів включають: розроблення планів забезпечення територіальних громад фахівцями за спеціальністю 016 Спеціальна освіта та формування регіонального замовлення на їхню підготовку/перепідготовку, моніторинг та оцінювання якості інклюзивного навчання в садочках, внесення змін до схем тарифних розрядів асистента вихователя, оцінювання потреб територіальних громад у супроводі під час інклюзивного навчання (асистент дитини), забезпечення доступності закладів дошкільної освіти та наявності ресурсних кімнат, належна методична підтримка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи з дітьми з ООП, дослідження роботи команд психолого-педагогічного супроводу в умовах інклюзивного навчання, забезпечення наступності між рівнями освіти здобувачів освіти з ООП.

Реалізація Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року (схвалено Урядом нещодавно) та операційного плану на 2024-2026 роки дозволить забезпечити якісну дошкільну освіту для кожної дитини з ООП з урахуванням її індивідуальних потреб та сприятиме розвитку її потенціалу. Ці заходи здійснюються в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, розробленої за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

За матеріалами – МОН

Нещодавно Google представив в Україні нову платформу «Безпека дітей в Інтернеті», яка покликана забезпечити дітей, підлітків, батьків та вчителів корисними інструментами та ресурсами для підвищення онлайн-безпеки. 

На платформі доступні різноманітні матеріали, які допоможуть усім учасникам освітнього процесу краще розуміти цифрову безпеку, зокрема: 

• інформацію про основи цифрового громадянства й безпеки, адаптовану для дітей різного віку;
• поради щодо відповідального обміну інформацією онлайн, ввічливого спілкування та захисту конфіденційності;
• інструменти та ресурси, які допоможуть батькам та вчителям розпочати розмову з дітьми про безпеку в Інтернеті;
• 

На нещодавньому засіданні Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні розглянуто низку актуальних питань щодо соціально-економічного захисту працівників – членів профспілок, міжнародного співробітництва та питання законопроєктної роботи.

Як зазначив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, у профспілках постійно проводиться робота з оновлення і осучаснення інформації щодо законопроєктів та законів, прийнятих Верховною Радою України, а також тих нормативно-правових актів, що знаходяться у розробці в органах виконавчої влади, або до яких вносяться зміни. 

В усіх цих процесах активну участь беруть всеукраїнські профспілки, щоб вплинути на остаточний зміст нормативно-правових документів і не допустити звуження чи погіршення прав, або з метою поліпшити економічне становище та рівень соціального захисту працівників.

Зокрема, зосереджено увагу на роботі над наступними документами:

• проєктом нового Трудового кодексу;
• законопроєктом «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який був напрацьований профспілками з метою підвищення статусу працівників, постраждалих під час виконання ними трудових обов’язків внаслідок бойових дій, спричинених російською військовою агресією на території України, та прирівнювання їх до учасників бойових дій, а також посилення соціального захисту їхніх сімей;
• ініціативою профспілок щодо визнання неконституційними окремих положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток…» і звернення з цього приводу Голови ФПУ до Уповноваженого ВР України з прав людини;
• внесенням змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ,
• роботою над законопроєктом про мінімальну зарплату, в рамках чого стартували перемовини соціальних партнерів щодо встановлення розміру цієї державної соціальної гарантії у 2025 р., про оплату лікування постраждалих на виробництві тощо.

Члени СПО обговорили порядок роботи над соціально-економічними та трудовими законопроєктами та алгоритм їх просування у парламенті.

Далі була заслухана інформація про роботу на міжнародній арені, а саме – підсумки  участі представників ФПУ у 112-й щорічній Міжнародній конференції праці МОП, засіданні Генеральної ради МКП у Женеві та Міжнародній конференції з відновлення України у Берліні.

Наприкінці засідання СПО профспілок було презентовано посібник «Розроблення професійних стандартів: практичний посібник для професійних спілок».

До складу авторського колективу входять і експерти від всеукраїнських профспілок та представники ФПУ. Заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк – один із укладачів посібника. 

При підготовці цього видання було підкреслено важливу роль професійних спілок у процесі розроблення професійних стандартів. У виданні продемонстрований алгоритм розроблення та затвердження проєктів професійних стандартів, які містять вимоги до професійних кваліфікацій працівників, надаються зразки документів, які допоможуть у практичній роботі.