Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Країни можуть не виконати свої зобов’язання в галузі освіти до 2030 року: прогноз ЮНЕСКО
П'ятниця, 11 жовтень 2019 09:59

За прогнозами ЮНЕСКО, країни не зможуть виконати свої зобов’язання в галузі освіти до 2030 року. Майже через п’ять років після прийняття державами-членами ООН Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, прогнози ЮНЕСКО показують, що країни не зможуть виконати зобов’язання в сфері освіти, що містяться в Порядку денному (Ціль сталого розвитку № 4), якщо не буде досягнуто суттєвого прогресу в майбутньому десятилітті.

Згідно з цими прогнозами, які було зроблено напередодні Політичного форуму високого рівня з питань сталого розвитку під егідою ООН, щодо очікуваного прогресу у досягненні цілей сталого розвитку, у 2030 році кожна шоста дитина у віці від 6 до 17 років як і раніше буде позбавлена доступу до шкільної освіти.

Прогнози також показують, що 40% дітей у всьому світі не зможуть здобути середню освіту, а в країнах Африки на південь від Сахари, де кількість підготовлених вчителів знижується щорічно з 2000 року, цей показник досягне 50%.

Нову публікацію «Виконання зобов'язань: чи дотримуються країни наміченого курсу для досягнення Ціль сталого розвитку № 4?» було підготовлено Статистичним інститутом ЮНЕСКО та щорічним виданням «Світова доповідь з моніторингу освіти». Ці прогнози викликають ще більше занепокоєння, враховуючи, що досягнення Ціль № 4 передбачає ефективне навчання, а не зводиться до простого факту зарахування до школи.

Сучасні тенденції демонструють, що до 2030 року показники в галузі освіти в країнах із середнім рівнем доходу залишаться на колишньому рівні, а в франкомовних африканських країнах скоротяться майже на третину. Крім того, в разі відсутності стрімкого покращення ситуації 20% молодих людей і 30% дорослого населення в усьому світі як і раніше не будуть вміти читати до встановленої дати ліквідації неписьменності.

У Порядку денному в галузі сталого розвитку на період до 2030 року підкреслюється, що «ніхто не повинен залишатися позаду». Проте, серед найбідніших 20% світового населення тільки 4% людей закінчують середню школу в найбідніших країнах і 36% – в найбагатших. Такий стан носить ще більш гострий характер в країнах з рівнем доходу нижче середнього.

У 2015 році Всесвітня доповідь з моніторингу освіти виявила щорічний дефіцит фінансування в розмірі 39 млрд. доларів США для досягнення Цілі № 4. Однак з 2010 року обсяг допомоги на цілі освіти не збільшився.

«Для того, щоб проводити більш цілеспрямовану політику і отримувати найбільшу віддачу від кожного долара, витраченого на освітні цілі, країнам необхідні більш повні та якісні дані», – заявила директор Статистичного інституту ЮНЕСКО Сільвія Монтойя. «Дані – це не розкіш, а необхідність для всіх країн. Однак сьогодні менше половини країн світу можуть надати дані, необхідні для моніторингу прогресу в досягненні глобальної мети в галузі освіти. Який сенс ставити цілі, якщо ми не можемо відстежувати успіхи в їх досягненні? Покращення фінансування та координації необхідні для надання адекватної підтримки країнам, усунення прогалин в даних і, найголовніше, для досягнення прогресу до того, як ми наблизимося до встановлених термінів досягнення Цілей в галузі сталого розвитку».

У паралельній публікації Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти «За рамками зобов'язань: як країни впроваджують Ціль сталого розвитку № 4» проводиться аналіз політик, які, як стверджується, впроваджувалися країнами з 2015 року для досягнення цілей в галузі освіти, а також наголошується на необхідності узгодження національних планів в галузі освіти з Ціллю № 4.

Манос Антонініс, директор Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти, зазначає, що «країни по-різному інтерпретують значення глобальних цілей в галузі освіти. Це здається досить правильним, враховуючи, що країни підходять до вирішення цієї проблеми з різних відправних точок. Проте, вони не повинні відступати від обіцянок, які дали у 2015 році. Якщо зараз країни узгодять свої плани зі своїми зобов’язаннями, вони зможуть повернутися до наміченого плану досягнення Цілей сталого розвитку  на період до 2030 року».

Із доповіді видно, що з 2015 року багато країн приділяють пріоритетну увагу питанням рівноправності та відкритості з метою виконання своїх зобов'язань. Так, учням корінного населення Болівії видають шкільні ваучери, плата за навчання для дітей з найбідніших сімей була скасована у В'єтнамі, а система переказів грошових коштів була введена для дітей-біженців в Туреччині і для дітей з серйозними порушеннями розумового розвитку в Південній Африці.

Навчання також має пріоритетне значення: третина країн світу створили відповідні механізми оцінки якості навчання з метою відстеження тенденцій через певний час, а кожна четверта країна проводить аналіз результатів навчання з метою внесення змін до навчальних планів.

Найменша взаємодія між національними планами і зобов’язаннями країн в галузі освіти проявляється у відсутності міжсекторального співробітництва, яке зазвичай складається тільки між закладами дошкільної освіти та охорони здоров'я, а потім між навчальними закладами та установами ринку праці.

 
Щодо формування зарплати вчителів: коментар Управління соціально-економічного захисту
Четвер, 10 жовтень 2019 09:02

Останнім часом у ЗМІ шириться інформація, що умови формування заробітної плати учителів є заплутаними і незрозумілими.

Фахівці Управління соціально-економічного захисту апарату ЦК Профспілки працівників освіти і науки України нагадують, що на офіційному сайті Профспілки у рубриці «Соціально-економічний захист» постійно подаються консультації та роз’яснення з багатьох аспектів учительської праці, зокрема, питань робочого часу, доплат та надбавок, пенсійного забезпечення, гарантій та пільг тощо.

Якщо виникають спірні питання чи непорозуміння, консультації щодо них можна отримати у фахівців та правників членських організацій Профспілки у районах, областях чи безпосередньо у Центральному комітеті Профспілки.

Профспілка працівників освіти і науки наголошує, що неприпустимо змінювати законодавство у сторону звуження чи погіршення прав та гарантій освітян лише через нерозуміння умов оплати праці педагогів. Лише чітке й неухильне виконання вимог освітнього законодавства є запорукою підняття статусу учителя на якісно новий рівень, повернення престижу професії та залучення до неї молоді.

 
Обговорення проєкту Держбюджету у Міністерстві фінансів
Середа, 09 жовтень 2019 09:41

8 жовтня 2019 року у Міністерстві фінансів України на запрошення та під головуванням заступника міністра Юрія Джигира відбулася зустріч з представниками від профспілок освіти, охорони здоров’я, культури щодо обговорення питань формування показників проєкту Державного бюджету України на 2020 рік.

Як уже повідомлялося, проект закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», реєстраційний № 2000 від 15.09.2019, поданий Кабінетом Міністрів України, не був погоджений із профспілками.

У свою чергу Профспілка працівників освіти і науки України ще 18 вересня 2019 року направила свої пропозиції до головного кошторису країни до профільного парламентського комітету, де означила ряд принципових позицій, які мають бути відображені у проєкті Держбюджету 2020. Серед них, зокрема, розмір прожиткового мінімуму, обсяги видатків на освіту в розмірі не менше 7% ВВП; розмір мінімальної заробітної плати на рівні, що забезпечить достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї; посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розміри посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників (з установленням у 2020 році розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб); обсяги освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі, необхідному для виплати заробітної плати педагогічним працівникам закладів ЗСО; підвищення рівня пенсійного забезпечення освітян; стипендіальний фонд та інші важливі положення.

Наразі консультації з питань формування показників проєкту Державного бюджету України на 2020 рік тривають.

 
Розпочалася реєстрація на додаткове ЗНО у магістратуру
Середа, 09 жовтень 2019 09:41

7 жовтня 2019 року розпочалася реєстрація учасників третьої сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови. Участь у тестуванні можуть взяти ті вступники у магістратуру, які не склали єдиний вступний іспит з іноземної мови під час основної чи додаткової сесій або хочуть скласти іспит повторно.

Реєстрація учасників триватиме до 15 жовтня 2019 року на базі приймальних комісій вишів, які проводять додатковий прийом в магістратуру.

Третя сесія тестування є платною, тому для участі у ній необхідно сплатити 495 грн на рахунок Українського центру оцінювання якості освіти.

Результати третьої сесії Єдиного вступного іспиту можна буде використати тільки 2019 року і тільки для навчання на контракті.

Як відомо, складати ЗНО в магістратуру з іноземної мови необхідно вступникам на спеціальності галузей знань «Гуманітарні науки» (крім спеціальності «Філологія»), «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Право», «Сфера обслуговування», «Міжнародні відносини», «Культура і мистецтво» (крім мистецьких спеціальностей), «Богослов’я», «Управління та адміністрування», «Інформаційні технології», «Публічне управління та адміністрування».

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 3 з 363