Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році
Четвер, 19 жовтень 2023 14:16

Державна служба якості освіти України визначила ступені ризику суб’єктів господарювання у сфері вищої освіти в 2023 році. 

З-поміж 290 закладів вищої освіти до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 28 (10%), середнім – 186 (64%), а з незначним – 76 (26%).

Задля відкритості та прозорості підготовки й оприлюднення результатів розрахунок ступенів ризику від провадження господарської діяльності у 2023 році здійснено в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (модуль «Ступені ризику (для вищої освіти)»). Таким чином максимально автоматизовано процес обчислення балів за критеріями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти» від 21.11.2018 № 982.

Критерії ризику у сфері вищої освіти

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, належать:

  • чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки;
  • кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
  • стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
  • кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  • наявність відокремлених структурних підрозділів;
  • наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
  • частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.

У ЄДЕБО заклади вищої освіти можуть вносити показники за двома із семи розділів (критеріїв):

  • «Стан оприлюднення на офіційному сайті ЗВО визначених законодавством документів, матеріалів та інформації»;
  • «Частка акредитованих освітніх програм».
  • Автоматично, на підставі відомостей, внесених закладом вищої освіти до ЄДЕБО, заповнюються розділи:
  • «Чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки (відсотків)»;
  • «Кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи»;
  • «Наявність відокремлених структурних підрозділів»;
  • «Наявність іноземних здобувачів вищої освіти».

Розділ «Кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років» заповнюють уповноважені працівники Державної служби якості освіти.

Після автоматичного розрахунку кількості балів та визначення відповідного ступеня ризику ЗВО мають змогу ознайомитися з інформацією (локально), переглянути результати верифікації Службою показників та отримати необхідні роз’яснення через офіційні канали комунікації.

Позитивні наслідки застосування критеріїв ризику

Формування та оприлюднення переліку ЗВО за ступенями ризику має на меті дати змогу звернути увагу на чинники, що збільшують ризики провадження освітньої діяльності, та вжити заходів на запобігання зростання кількості балів за відповідними критеріями. Відтак відстежено стрімку позитивну динаміку за одним із критеріїв – станом оприлюднення на офіційних вебсайтах визначених законодавством документів та інформації.

Протягом трьох останніх років удвічі зросла кількість ЗВО з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91-100% і значно скоротилася частка вебсайтів, стан наповненості яких є незадовільним.

Можна стверджувати, що майже цілком вдалося подолати проблему відсутності необхідної інформації на вебсайтах: абсолютна більшість ЗВО на належному рівні забезпечили оприлюднення інформації для своєї цільової аудиторії (99% у 2022-му та 98% у 2023 роках), а більше половини з них – на рівні 91-100% (54% у 2022-му та 56% у 2023 роках):

Практика застосування критеріїв ризику дала змогу стимулювати заклади вищої освіти до формування своїх вебсайтів відкритими та доступними для всіх учасників освітнього процесу й громадськості.

Водночас важливо відстежувати актуальність інформації та матеріалів, оприлюднених на вебсайтах ЗВО. Зокрема, йдеться про оприлюднення відомостей про:

  • систему внутрішнього забезпечення якості освіти (результати моніторингу якості освіти, щорічні оцінювання викладачів та здобувачів);
  • перебіг вступної кампанії;
  • наукову діяльність.

Офіційні сайти закладів освіти є одним із найефективніших інструментів поширення інформації про їх діяльність. Крім того, завдяки доступності до вичерпної та валідної інформації зменшується навантаження на працівників закладу освіти, оскільки учасники освітнього процесу та представники громадськості можуть отримати необхідну для них інформацію у зручний час і спосіб.

Перелік суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти

За матеріалами – Державна служба якості освіти України

 
Мінфін: використано 90,5 млн грн із передбачених 1,5 млрд грн на облаштування укриттів у школах
Четвер, 19 жовтень 2023 08:25

За оперативними даними розпорядників коштів місцевих бюджетів, станом на 1 жовтня видатки субвенції на облаштування укриттів розподілено між місцевими бюджетами в обсязі 1 444,2 млн грн, або 96% затвердженого обсягу на 2023 рік.

Касові видатки становили лише 90,5 млн грн, або 6,2% розподіленого обсягу.

На сьогодні для 133 проектів виготовлено проектно-кошторисну документацію, 99 – у процесі розробки. Розпочато підготовчі будівельні роботи для реалізації 157 проектів.

За інформацією МОН, кошти субвенції на облаштування укриттів у 2023 році попередньо заплановано використати на реалізацію 282 проектів, із них на проведення будівництва – 48 проектів, реконструкцію – 26 проектів, капітальний ремонт – 208 проектів.

У повному обсязі кошти субвенції розподілили Волинська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Київ.

Найнижчий показник розподілу субвенції у Львівській області ‒ 21,1 млн грн, або 70,6%.

Найкращі показники використання коштів субвенції (касові видатки) у Хмельницькій області ‒ 12,6 млн грн, або 26,3% розподіленого обсягу, у Вінницькій області – 7,5 млн грн, або 24,4%, у Рівненській області – 11,3 млн грн, або 22,3%, у Київській області – 27 млн грн, або 17,5%.

Найгірші показники використання коштів субвенції (касові видатки) у Дніпропетровській області – 1,1 млн грн, або 0,8%, у Житомирській області – 0,8 млн грн, або 1,8%, у Тернопільській області – 0,2 млн грн, або 0,9%, у Черкаській області – 0,9 млн грн, або 2,5%.

У Волинській, Донецькій, Івано-Франківській, Харківській, Чернівецькій областях і у м. Києві видатки за рахунок субвенції не здійснювалися.

З місцевих бюджетів на облаштування укриттів на умовах співфінансування планується виділити 605 млн грн, або 40% обсягу державної субвенції.

Касові видатки за рахунок коштів місцевих бюджетів також є незначними і становили лише 69,4 млн грн, або 11,5% затвердженого обсягу.

«Найголовніше для нас – це безпека дітей та вчителів під час освітнього процесу. Побудова комфортних і якісних укриттів є одним із головних завдань, і для цього було виділено 1,5 млрд гривень. Проте аналіз отриманої інформації свідчить про повільні темпи використання коштів субвенції, що є ризиком їх невикористання у поточному році. Оскільки кошти субвенції не є перехідними на наступний бюджетний період, очікуємо, що МОН спільно з ОДА будуть вживати усіх можливих заходів для прискорення освоєння виділених коштів як з державного, так і з місцевих бюджетів, забезпечать їх ефективне, результативне і цільове використання до кінця поточного бюджетного періоду. Адже це сприятиме залученню значної кількості дітей до безпечного та якісного освітнього процесу з огляду на виклики, спричинені воєнним станом», ‒ прокоментував заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев.

 

За матеріалами – Міністерство фінансів України

 
Академічна відпустка не звільняє від призову на військову службу під час мобілізації
Середа, 18 жовтень 2023 10:34

Відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

У випадку реалізації права на академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, відповідно до п.20 ст.62 Закону України «Про вищу освіту», такі особи можуть підлягати призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, якщо вони не мають інших підстав для надання відстрочки від призову

У разі призову вони мають право на продовження академічної відпустки у зв'язку з мобілізацією.

Наголошуємо, що ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,  поширюється лише на здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Відповідне роз’яснення керівникам закладів вищої освіти направило Міністерство освіти і науки України листом «Про надання академічної відпустки» № 1/15735-23 від 11.10. 2023.

Завантажити лист МОН list_mon_1_15735-23.pdf [208.37 Kb][4] 

 
Шкільні канікули в 2023-2024 навчальному році
Вівторок, 17 жовтень 2023 11:27

Невдовзі у школах України мають розпочатися осінні канікули. Їх графік визначає кожен заклад освіти окремо. До того ж кількість днів відпочинку учнів може залежати від ситуації в енергетичній галузі. 

Так, згідно з постановою Кабміну №782 від 28 липня, він розпочнеться традиційно 1 вересня 2023 року, але триватиме фактично на місяць довше ніж зазвичай – до 28 червня 2024-го.

Останній місяць призначений для компенсаторних занять (щоб заповнити освітні прогалини), атестації та інших заходів за навчальною програмою. 

Загалом місцева влада зможе сама визначати дату початку й завершення навчання у своєму регіоні.

Загалом, орієнтовний графік канікул на 2024-2024 навчальний рік має такий вигляд:

  • осінні канікули – з 23 до 29 жовтня;
  • зимові канікули – з 25 грудня 2023 року до 8 січня 2024 року;
  • весняні канікули – 25 березня до 31 березня 2024 року;
  • літні канікули – з 27 травня до 31 серпня 2024 року.

Оскільки останні дзвоники, наприклад, у Києві мають пролунати 31 травня, а у період до 28 червня можуть тривати компенсаторні заняття для надолуження «освітніх втрат і розривів», атестація та інші заходи. Окрім того, для столичних школярів перших класів передбачено додаткові тижневі канікули з 19 до 25 лютого 2024 року.

У МОН також зауважували, що у разі потреби в регіонах можуть запровадити довготривалі канікули. Зокрема, якщо будуть перебої з електроенергією. У такому разі у кожній школі чи в кожному регіоні можуть ухвалити відповідне рішення і відправити учнів на такі канікули.

 

За матеріалами – МОН

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 3 з 572