Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Солідарна акція профспілок проти звуження трудових прав
Середа, 18 грудень 2019 10:02

17 грудня 2019 року у Києві Федерація профспілок України, її членські організації провели солідарну акцію профспілок біля Верховної Ради України.

Солідарна акція проводилася на підтримку вимог щодо недопущення тотальної приватизації державних підприємств зі знищенням робочих місць, проти прийняття нового трудового законодавства без обговорення з профспілками та руйнації існуючої системи соціального захисту,  за збереження соціальних стандартів тощо.

Кілька тисяч спілчан із різних професійних спілок організованою ходою, скандуючи протестні гасла, пройшли урядовим кварталом до Верховної ради України, де до них приєдналися інші протестувальники – фермери, підприємці, самозайняті особи.

На мітингу на площі Конституції виступили представники профспілок. У їх виступах наголошувалося на «червоних лініях», які окреслили профспілки для влади, щодо лібералізації трудового законодавства та реформування соціальної політики.

 
Пенсія за вислугу років у 55 років – через суд
Вівторок, 17 грудень 2019 12:45

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до статті 55 цього закону право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років і за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.1993 № 909.

Згідно з постановою пенсія за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я і соціального захисту призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

Однак на тривалість цього стажу вплинули зміни, внесені до статті 55 законами України від 2.03.2015 № 213-VIII та від 24.12.2015 № 911-VIII щодо поступового збільшення як віку до 55 років, так і стажу до 30 років, які Рішенням Конституційного Суду України від 4.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України.

З цього приводу Міністерством соціальної політики України в листі від 6.09.2019 № 16177/0/2-19/54 повідомлено, що з 4 червня 2019 року доцільно визначати право на пенсію за вислугу років згідно зі статтею 55 Закону №1788 з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11 жовтня 2017 року, тобто на дату набуття чинності цим законом в редакції Закону України від 3.11.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», та для педагогічних працівників незалежно від віку.

Згідно з цим роз’ясненням право на таку пенсію мають педагогічні працівники за наявності вислуги років у період:

  • до 1.04.2015 – не менше 25 років;

  • до 1.01.2016 – не менше 25 років 6 місяців;

  • до 11.10.2017 – не менше 26 років 6 місяців.

До стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років зараховується лише робота на тих посадах та в тих установах і закладах освіти, які зазначено у Переліку № 909.

Однак реалізація права на пільгове пенсійне забезпечення, як педагогічного працівника, який має спеціальний стаж роботи на даний час 25,5 років, може бути забезпечена безпосереднім зверненням педагога до судових органів, які вже приймали такі рішення на користь заявників.

Зокрема, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року Справа № 620/2961/19, зазначено, що до спірних правовідносин (з питання призначення пенсії за вислугу років) необхідно застосовувати положення ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом №213 та Законом № 911.

Також зазначено, згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом №213 та Законом №911 право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Таким чином особа, яка станом на момент звернення до Пенсійного органу має від 25 до 30 років спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, має право на призначення пенсії за вислугу років, незалежно від її віку.

Аналогічні висновки винесено Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2019 р. Справа № 480/4445/19, де зокрема зазначено, що відповідно до п. 2 резолютивної частини рішенням Конституційного Суду України від 4.06.2019 № 2-р/2019, положення статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, зазначені положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 втратили чинність з 4.06.2019.

Суд дійшов висновку, що з 4.06.2019 при призначенні пенсії за віком необхідно керуватися статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній до внесення до неї змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 № 213-VIII, які визнано неконституційними.

 
Профспілкова молодь творить своє майбутнє
Понеділок, 16 грудень 2019 14:55

11-13 грудня 2019 року у Чернігові відбувся перший Всеукраїнський молодіжний форум «Профспілкова молодь: твори своє майбутнє», організований Молодіжною Радою ФПУ за підтримки Представництва Фонду Ф. Еберта в Україні. Форум гостинно прийняв Навчально-методичний центр профспілок у Чернігівській області.

Активісти з різних куточків України, від різних галузевих профспілок намагалися спільно знайти рецепти для успішного подолання викликів, які сьогодні стоять перед молодими людьми, і стосуються всіх працівників, незалежно від сфери діяльності.

Три дні активних тренінгів та панельних дискусій. Комфортні та сучасні умови праці, соціальні гарантії та захист трудових прав, збереження трудового потенціалу, студентські питання та виїзд активної молоді за кордон, медіаграмотність молодих профлідерів та державна молодіжна політика – це далеко не повний перелік питань, які були в полі зору учасників форуму.

Щоб влада дослухалася і звернула увагу на молодь до участі було запрошено її представників – Народних депутатів України, керівництво Федерації професійних спілок України, профільних фахівців від Міністерства освіти і науки України, ЗМІ.

Діловий тон заходу задала перша панельна дискусія «Державна молодіжна політика нової влади: погляд у завтрашній день». Спікери підняли широкий пласт проблем у руслі «молодь – держава –профспілка»: від першого робочого місця і міграції молоді, до загрози руйнації трудового законодавства та фінансування вищої, професійно-технічної освіти. Активну участь в обговоренні взяли заступник Федерації профспілок України Олександр Шубін та Народний депутат України Олег Семінський.

За словами голови Молодіжки ФПУ Володимира Вороха, вони, як організатори,  ставили собі за мету активізувати молодіжний рух в профспілкових організаціях. Адже не лише молодь потрібна профспілці, а й профспілка молоді.

У програмі заходу було поєднано теоретичну та практичну роботу – відведено час на дискусії, інтерактивне спілкування у форматі «живої бібліотеки», тренінги.

Фішка Форуму – навчатися кращих і дієвих практик один у одного. Саме тут кожен з учасників мам можливість презентувати власні доробки, напрацювання та лайфхаки. Так, досвід у мотивації профчленства та родзинки роботи зі студентами у вищих закладах освіти представили Віталій Кіндзерський – голова ППОС Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Вадим Курилюк – голова ППОС Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Питання інформаційного арсеналу профлідера, медіаграмотності, паралельно із колегами-викладачами НМЦ Віталієм Копишем та Володимиром Ковальчуком, розкрила завідувачка відділу інформаційного забезпечення та комунікацій ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Інна Михальченко.

На завершення роботи делегатами Форуму схвалено Резолюцію та прийнято звернення до Президента України, Верховної Ради України щодо неприпустимості прийняття в трудовому законодавстві ліберального підходу та звуження прав працюючих людей.

Профспілкова молодь буде відстоювати свої трудові права задля реалізації себе у своїй країні!

 
Європейський суд з прав людини: підстави та порядок звернення
Понеділок, 16 грудень 2019 10:08

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав.

Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

Підстави звернення до Європейського суду з прав людини:

1) Особа може звернутися до Суду, якщо вважає, що вона особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

2) Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

3) Особа може звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

4) Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

5) Перед зверненням до Суду особа має використати усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження.

6) Якщо заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як особа використала звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

7) Заяву до Суду можна подати протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту ознайомлення з остаточним судовим рішенням.

8) Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від особи першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яка подається, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву до Суду

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням особи можна звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з особою цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а заявник, за загальним правилом, повинен будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо заява відсилається електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не варто прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана заявником або представником.

Листування з Судом

Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.

Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

 Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.

Якщо Ви вважаєте, що Ваша заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, Ви повинні ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що Ви не бажаєте підтримувати заяву в Суді і, відповідно, Вашу справу буде знищено.

Наявність представника чи адвоката

На початковій стадії подання заяви не обов'язково мати представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

Якщо Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.

Плата за звернення до Суду

Суд не надає допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, особа може претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належного розгляду справи. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності особи у Суді. 


Інформація Міністерства юстиції України щодо порядку звернення до європейського суду з прав людини

Стаття 11 «Свобода зібрань та об’єднань» 
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 5 з 380