Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Українці цінують свої права, але погано орієнтуються у питаннях їх захисту Друк
Четвер, 13 грудень 2018 10:24

У Міжнародний день прав людини – 10 грудня 2018 року – у Києві представили результати другого загальнонаціонального соціологічного дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 - 2018)».

Соціологічне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці із громадською організацією «Центр інформації про права людини» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Свобода (86% респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (70%) та безпека (67%) продовжують залишатися серед ціннісних пріоритетів українців.

«Високі показники свободи та справедливості в Україні пояснюють несприйняття українцями недемократичних форм управління та різних форм тиску з боку держави. Відтак, демократичні реформи, які наразі відбуваються у державі, є вкрай важливими для подальшого розвитку держави та для досягнення Цілей сталого розвитку, не залишаючи нікого позаду», – зауважив Маркус Бранд, радник з демократичного врядування Програми розвитку ООН.

Коли респондентам було запропоновано визначитися із тим, що важливіше – достаток чи свобода, то практично половина з них (45%) висловили готовність терпіти матеріальні труднощі, але не поступатися своїми правами, тоді як майже чверть готові поступитися частиною своїх прав та свобод заради добробуту, а приблизно третина не змогла визначитися з цього приводу.

Так, дві третини населення у пріоритеті зазначають соціально-економічні права. І це не дивно, зазначають дослідники, адже трохи більше половини населення живуть за доходами, що є нижчими  від фактичного прожиткового мінімуму, а чверть – в умовах крайньої бідності. проте дослідження 2018 продемонструвало позитивну динаміку збільшення кількості тих, хто обирає свободу і не готовий поступатися владі своїми правами навіть під загрозою терпіти матеріальні труднощі.

Крім того, сприйняття запропонованої дихотомії не є однаковим для всієї країни: найбільш віддане ідеалам свободи населення Донбасу, де 74% опитаних заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі (в інших регіонах таких від 36% до 48%).

«Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Опинившись перед реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», – прокоментувала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Разом із тим, така цінність, як толерантність, є важливою лише для чверті опитаних українців. «Рівень готовності населення до обмеження прав вразливих груп продовжує залишатися доволі суттєвим, і змін за два останні роки тут практично не відбулося. Так, 66% опитаних вважають, що можна обмежувати права наркозалежнихлюдей, 56% – виправдовують обмеження прав колишніх засуджених, 51% – готові до обмежень прав людей із непопулярними політичними поглядами», – зауважила Ірина Бекешкіна, директорка Фонду.

Конфлікт на Сході України продовжує впливати на ставлення населення до дотримання прав людини. В Україні лишається велика частка тих, хто готовий виправдовувати неправові методи у зоні конфлікту. Рівень прийняття таких методів тим вищий, чим далі людина перебуває від бойових дій. Щодо можливості застосування тортур до ворогів під час бойових дій, то переважна більшість респондентів висловилися проти цього, тоді кожен десятий опитаний припускає можливість таких дій.

Незмінною лишається пасивність Українців щодо захисту своїх прав. З тих осіб, які стикалися із ситуаціями порушення своїх прав, 55% вказали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Рівень пасивності й зневіри у захисті власних прав є критичним у південному регіоні, де 3/4 заявили, що навіть не пробували захищати власні права.

«На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи державних чиновників», – пояснює Володимир Яворський із Центру інформації про права людини.

Тривожним залишається високий рівень сприйняття самосуду – 38% опитаних вважають, що самосуд припустимий за певних обставин, а ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданим та прийнятним. Лише половина населення наголошує на неприпустимості таких дій.

Найбільш згадуваним джерелом інформації про права людини залишається телебачення (2/3 опитаних). Друге місце посідають друзі, родичі, колеги (41%), третє – інтернет-сайти (37%), причому згадки про це джерело у порівнянні з листопадом 2016 року збільшилася на 7%.

Підбиваючи підсумки розмови експерти підкреслили важливість освіти, поінформованості та вплив ЗМІ на широку загальну обізнаність суспільства щодо можливостей захисту прав громадян. І зауважили, що це чи не єдине дослідження в Україні яке спробувало показати реальний стан речей у цій царині.

Довідково

Перше базове дослідження про права людини в Україні було проведене у 2016 році Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Для розуміння динаміки, змін та загальної ситуації у 2018 році була проведена друга хвиля дослідження: опитування дорослого населення України було проведене з 11 до 24 липня 2018 року.

Усього було опитано 1998 респондентів в усіх областях України та в місті Києві, окрім окупованих територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Інна Михальченко,

 
День прав людини: 70 років Загальній декларації Друк
Понеділок, 10 грудень 2018 12:47
День прав людини щороку відзначається 10 грудня – з того дня, коли Генеральна Асамблея ООН прийняла в 1948 році Загальну декларацію прав людини.

Загальна декларація прав людини наділяє людей усіма правами. Принципи, закріплені в Декларації, так само актуальні й сьогодні, як це було в далекому 1948 році.

ООН підкреслює, що зараз треба відстоювати свої власні права та права інших. І вживати заходів, щоби у власному повсякденному житті, підтримувати права, які захищають нас усіх і тим самим сприяють спорідненості всіх людей.

У грудні 1948 року ЮНЕСКО була першим агентством Організації Об’єднаних Націй, який поставив Загальну декларацію в центрі всієї своєї діяльності, просував у світ через освіту та засоби масової інформації.

Права людини отримують нове значення, коли вони стають реальністю в повсякденному житті кожної окремої людини в світі.

У контексті відзначення 70-річчя Загальної декларації прав людини -ЮНЕСКО висуває на перший план центральну увагу питанням захисту прав людини в історії.

Хештеги дня – #StandUp4HumanRights #ItStartsWithMe

«Знову в наш час, права людини знаходяться під загрозою. В усьому світі ми бачимо, наскільки легко вони можуть бути знівельовані стереотипами та зростанням нетерпимості. Конфлікти, жорстокий екстремізм та стихійні лиха можуть викликати хаос, підриваючи права найбільш вразливих верств суспільства. Потенційну загрозу несуть і сучасні технології, особливо штучний інтелект, адже саме ця сфера повинна розвиватися з повною повагою до прав людини.

Ми повинні залишатися пильними, щоб прогрес, досягнутий протягом останніх 70 років, зберігався, а ЮНЕСКО продовжуватиме виконувати свою роль будучи провідною міжнародною лабораторією ідей для вирішення цих проблем» .

Одрі Азулай, Генеральний директор ЮНЕСКО

 

За матеріалами ЮНЕСКО

 
Профспілки ініціюють зустріч із Прем’єр-міністром України Друк
Понеділок, 10 грудень 2018 12:47
На звернення Голови Спільного представницького органу об'єднань профспілок Григорія Осового до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про зустріч з профспілками главою Уряду дані відповідні доручення.

У листі до КМУ висловлено вдячність за налагодження конструктивної співпраці з профспілками та пропонується в період з 12 до 17 грудня 2018 року провести робочу зустріч з профспілковим активом, членами Президії і Ради Федерації профспілок України, членами СПО об’єднань профспілок, представниками профспілок трудових колективів – всього приблизно 400 учасників.

У ході зустрічі профспілки планується обговорити підсумки соціально-економічного розвитку України в 2018 році, перебіг переговорного процесу з укладення Генеральної угоди на новий строк, основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні і прогноз соціально-економічного розвитку держави на 2019 рік, а також підбити підсумки виконання центральними органами виконавчої влади доручень КМУ до вимог Всеукраїнської профспілкової акції 17 жовтня 2018 року.

Зазначену зустріч пропонується провести у якості першого офіційного заходу у відновленому Будинку профспілок в Києві на Майдані Незалежності, 2.


За матеріалами ФПУ
 
Пленум ЦК Профспілки: зміцнення первинки задля ефективної діяльності Друк
Четвер, 06 грудень 2018 15:02
5 грудня 2018 року відбувся пленум ЦК Профспілки з основним питанням розгляду «Про роботу організаційних ланок щодо зміцнення первинних профспілкових організацій, як основи діяльності Профспілки».

Члени ЦК Профспілки з усіх куточків України зібралися обговорити питання зміцнення організації, яка захищає права та гарантії освітян, допомагає розібратися у постійних змінах законодавства, надає юридичну допомогу та підтримку. 

Відкриваючи роботу пленуму Голова Профспілки Георгій Труханов поінформував яким чином організація відстоювала видатки на освіту у головному кошторисі країни, що вдалося, а що потребує додаткових зусиль і спільних злагоджених дій усіх профспілкових організацій.  

Зокрема, керівник Профспілки відзначив, що в Державному бюджеті видатки на освіту передбачено на рівні 218 мільярдів гривень, або 6,71% від ВВП проти 7% затверджених законом «Про освіту».

Обсяги освітньої субвенції, яку виділено 1288 місцевим бюджетам, передбачено в сумі 61,7 мільярдів гривень, що більше минулого року на 17,3%. Проте, за інформацією з областей та міста Києва додаткова потреба обсягів освітньої становила приблизно 3,0 млрд гривень. І з приводу необхідності її збільшення ЦК Профспілки неодноразово звертався до профільного комітету Верховної Ради України, Уряду, міністерства, ФПУ. Але зміни до цьогорічного бюджету поки не вносилися.

Голова Профспілки зазначив, що у повному обсязі використано освітню субвенцію лише в 100 бюджетах з 1288 і до цього часу стоїть невирішеним питання невикористаних залишків освітньої субвенції. І це на тлі наявної заборгованості із заробітної плати педагогічним працівникам у деяких регіонах, несвоєчасної її виплати, зменшення надбавок за престижність праці тощо.

Із позитивів року, що минає, відзначено і підбиття підсумків виконання Галузевої угоди на 2016 - 2020 роки та внесення до неї змін у зв’язку з прийняттям нової редакції закону «Про освіту» та низки інших законодавчих актів.

Сторони Галузевої угоди – Профспілка і Міністерство – наголошують на неприпустимості утворення залишків освітньої субвенції, привертають увагу сторін колективно-договірного регулювання на необхідності використання цих видатків на оплату праці педпрацівників у максимальних розмірах.

Щодо роботи ЦК Профспілки із проектами законів, було зазначено, що наразі опрацьовано ряд законопроектів, зокрема, вже декілька редакцій проекту закону «Про повну загальну середню освіту», зауваження до яких спрямовано до міністерства, а також до територіальних організацій з метою їх підтримки.

За словами Георгія Труханова, Профспілка наголошує на неприпустимості погіршення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників закладів загальної середньої освіти при його прийнятті. Окремі з зауважень до цього законопроекту відображено у вимогах учасників Всеукраїнської акції протесту профспілок, що відбулася 17 жовтня. Ці вимоги посеред інших передано делегацією уповноважених представників Віце-прем’єр-міністру України Павлу Розенку.

ЦК Профспілки спрямовано низку звернень особисто до голів усіх депутатських партій, груп та фракцій у Парламенті, до відповідних комітетів з зауваженнями і пропозиціями до проекту Державного бюджету на 2019 рік стосовно забезпечення фінансування освіти в законодавчо передбаченому обсязі, встановлення рівня заробітної плати працівників освіти, збільшення обсягів видатків за окремими бюджетними програмами.

Позитивним є те, що у прийнятому 23 листопада Державному бюджеті на наступний рік є збільшення видатків: освітньої субвенції до 69,6 млрд. гривень, тобто на 7,9 млрд. гривень; для підвищення розмірів оплати праці науково-педагогічних працівників; на фінансове забезпечення та підтримку освітніх та наукових програм, підключення інтернету у сільських школах, придбання шкільних автобусів, будівництво спортивних споруд, басейнів. Передбачено видатки на оновлення матеріально-технічної бази закладів вищої освіти, виділено субвенцію на створення та ремонт спортивних комплексів тощо.

Продовжуючи доповідь заступник Голови Профспілки Любов Гарбаренко підкреслила, що сьогодні особливої уваги потребує первинна профспілкова організація, адже то є серце трудового колективу. Далі мова йшла про імідж Профспілки, новий тип профспілкового лідера, систему профспілкового навчання, вдосконалення форм і методів ведення соціального діалогу на рівні закладу, об’єднаної територіальної громади, району, міста, області.

Також було вказано, за останні роки у більш як 9 тисяч установ і закладів освіти проведено більше 9 тисяч перевірок, під час яких виявлено більше 18 тисяч порушень. Зокрема значна їх частина стосувалася звільнень та переведень робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, зміни істотних умов праці, гарантій і компенсацій. Кількість працівників права яких порушено за останні 4 роки становить майже 112 800 осіб.

За допомоги та підтримки Профспілки, її територіальних організацій до відповідальності притягнуто 59 посадових осіб. За останні два роки складено 1 319 позовних заяв та інших процесуальних документів, членам Профспілки надано допомогу у підготовці більше тисячі документів. Представники виборних органів і громадські інспектори праці представляли інтереси у різних державних органах 27 238 членів Профспілки, в тому числі в судах 851 особу, в інших організаціях 26 387. Судами прийнято 546 рішень на користь працівників. І це все не просто цифри, за ними – проблеми і долі наших спілчан, підкреслила Любов Гарбаренко.

Проте існує низка викликів, з якими профспілкові організації мають навчитися справлятися через пошук нових шляхів посилення ефективності дій, спрямованих на захист прав членів профспілок, консолідацію профспілкового руху, збереження його єдності. Це вимагає об’єднання організаційного і фінансового потенціалу, консолідації і координації дій, інформаційного прориву, врахування як традиційних методів боротьби і впливу на соціальних партнерів, так і запровадження нових, неординарних заходів.

Після виступів та обговорення пленум прийняв постанову, у якій виклав подальші кроки щодо збереження та зміцнення первинних профспілкових організацій в закладах освіти, посилення їх ролі в захисті трудових, соціально-економічних прав та інтересів освітян та підсилення усіх напрямів діяльності.

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 2 з 298