Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Як фізична активність впливає на здоров’я
П'ятниця, 08 лютий 2019 14:57

Будь-яка мінімальна, проте регулярна фізична активність дуже корисна для здоров’я. Коли людина мало рухається, сповільнюється обмін речовин, що впливає на здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м’язи і кістки – повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Як фізична активність впливає на здоров’я

Зв’язок багатьох хвороб та малорухливості було встановлено ще в 50-х роках минулого століття. Тоді було проведено велике дослідження з водіями та кондукторами лондонських автобусів. Виявилося, що водії мали у 2 рази більші ризики серцевого нападу, ніж кондуктори. Зв’язок був очевидним – тривале сидіння негативно впливає на здоров’я.

З того часу велика кількість досліджень підтверджує користь руху та шкоду від надмірного сидіння. Особливо багато досліджень з’явилось в останні роки – коли надмірне сидіння стало мало не звичним способом життя для багатьох з нас.

Коли ми мало рухаємось та багато сидимо – організм буквально «вимикається». Сповільнюється обмін речовин, що впливає на нашу здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м’язи і кістки. Все це разом має негативні наслідки для здоров’я — від появи надмірної ваги до серйозних хвороб внутрішніх органів.

Тому не нехтуйте заняттями спортом! Намагайтеся проводити якомога більше часу в русі.

Про необхідні типи фізичної активності

Нам потрібні 2 типи фізичної активності щотижня – аеробні та силові вправи.

Аеробна активність –150 хвилин на тиждень. Вона може бути помірна чи інтенсивна.

Вправи помірної інтенсивності – спалюємо від 3,5 до 7 ккал на хвилину (ходьба, їзда на велосипеді з середньою швидкістю, йога). Навіть прибирання вдома – помірна фізична активність.

Інтенсивні навантаження – спалюємо понад 7 ккал на хвилину (біг, швидка ходьба, бойові мистецтва, футбол чи баскетбол).

Мінімум двічі на тиждень варто виконувати силові вправи – для укріплення головних груп м’язів.

За матеріалами сайту Міністерства охорони здоров’я України

 
Доплати за науковий ступінь, вчене звання керівнику гуртка МАН – суміснику з університету
Четвер, 07 лютий 2019 15:38

Відповідно до пункту 1.1 Положення про малу академію наук учнівської молоді, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9.02.2006 № 90, мала академія наук учнівської молоді (МАН) – профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є дослідницько-експериментальний напрям. Зазначеним Положенням передбачено функціонування у малій академії гуртків, груп та інших творчих об’єднань за різними напрямами, керівництво якими здійснюють їхні керівники.

Згідно з пунктом 4.5 цього Положення  норма годин на одну тарифну ставку керівника гуртка МАН становить 18 навчальних годин на тиждень.

Стосовно такого напряму діяльності МАН як теоретична та експериментальна фізика, то пунктом 3.14 Положення  передбачено, що у академії може створюватися фізико-математичний відділ, який об’єднує гуртки, групи, секції математики, економіки, астрономії, фізики тощо.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посади керівників гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи є педагогічними.

Відповідно до абзаців «в» та «г» підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 доплата за вчене звання доцента встановлюється у граничному розмірі 25 %, за науковий ступінь кандидата наук – 15 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням або науковим ступенем.

У спільному листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 14.02.2006 № 1/9-102 та № 02-5/68 зазначається, що розміри зазначених доплат встановлюються залежно від тижневого (річного) навантаження чи обсягу виконуваної роботи.

Зазначені доплати встановлюються працівникам як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Пунктом 4 наказу МОН № 557 передбачено, що відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником закладу. Протечинними нормативно-правовими актами не встановлено конкретних норм щодо порядку визначення такої відповідності, що ускладнює прийняття керівником рішення зокрема стосовно науково-педагогічних працівників, які працюють у закладах позашкільної освіти.

Вимога щодо наявності наукового ступеня або вченого звання при заміщенні посад, передбачена частиною 9 статті 55 Закону України «Про вищу освіту», стосується науково-педагогічних працівників.

Для роботи на посадах педагогічних працівників, до яких належить зокрема посада керівника гуртка, не вимагається наявності наукового ступеня або вченого звання.

Однак, можливість та правомірність встановлення відповідності профілю діяльності педагогічного працівника науковому ступеню або вченому званню і, як наслідок, встановлення відповідних доплат, випливає з норм Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6.10.2010 № 930. Зокрема пунктами 3.28 та 4.7 Положення передбачені певні переваги щодо атестації педагогічних працівників, яким присуджено наукові ступені та вчені звання. У додатку, яким затверджено форму атестаційного листа, передбачено графу щодо наявності у педагогічних працівників наукового ступеня, вченого звання.

Отже, право на прийняття остаточного рішення про відповідність наукового ступеня та вченого звання профілю діяльності педагогічного працівника надано керівнику закладу. Така процедура має здійснюватися також за погодженням з виборним профспілковим органом, до повноважень якого відповідно до статті 247 Кодексу законів про працю України належить вирішення разом з власником або уповноваженим ним органом питань оплати праці працівників, зокрема умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

Поставити будь-яким органом чи особою під сумнів правильність встановлення відповідності роботи педагогічного працівника науковому ступнею або вченому званню, означає порушити право керівника на визначення такої відповідності, надане пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 та пунктом 4 наказу МОН № 557.

Тому науково-педагогічному працівнику університету, який має науковий ступінь кандидата наук і вчене звання доцента та працює за сумісництвом на посаді керівника гуртка в МАН з навчальним навантаженням 12 годин на тиждень, може встановлюватися доплата в розмірі 15% ставки заробітної плати за науковий ступінь кандидата наук та 25% – за вчене звання доцента, сума яких визначається пропорційно обсягу навчального навантаження за посадою керівника гуртка.

 
Гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів: судова практика
Четвер, 07 лютий 2019 15:37

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28.11.2018 у цивільній справі № 714/601/18задоволено позовну заяву вчителя до відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації Чернівецької області, третіх осіб на стороні позивача: районної та обласної організацій Профспілки працівників освіти та науки про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з рішення суду Позивачка звернулася до суду із даним позовом та в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона працює вчителем початкових класів районного ліцею та є головою первинної профспілкової організації, членом президії районної організації Профспілки працівників освіти і науки.

Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту РДА їй було винесено догану за невиконання своїх посадових обов’язків (за недодержання педагогічної етики та моралі в присутності учнів). Вважає, що зазначені в оскаржуваному наказі порушень вона не допускала і тому просить наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення скасувати. Так як вона є головою первинної профспілкової організації та членом президії районної організації Профспілки відповідач повинен був отримати згоду даних профспілкових органів на притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Відповідач цього не зробив, чим порушив вимоги трудового законодавства щодо гарантій для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та встановив на підставі наведених у справі доказів, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу членами, якого вони є (ч. 2 ст.252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано зазначені положення законодавства, які передбачають гарантії для працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Судом враховано також пояснення третіх осіб про те, що відповідно до внесених змін до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», які передбачені розділом XII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 5.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності та наказу Департаменту освіти та науки Чернівецької ОДА від 31.10.2017 року № 490, особові справи працівників освіти повинні були передані до 8.11.2017 року директорам навчальних закладів і притягнення до дисциплінарної відповідальності належить до їх компетенції, що не було зроблено відповідачем.

Виходячи з цього, накладати дисциплінарне стягнення на працівників закладів освіти не входить до компетенції начальника відділу освіти, молоді та спорту.

Також суд визнав, що відповідно до ст. ст. 1177, 1195 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, а діями начальника відділу освіти позивачу спричинено моральну шкоду, яку суд оцінив в сумі 3000 гривень.

 
У Держстаті розповіли, на що українці витрачають свої доходи
Четвер, 07 лютий 2019 15:36

Майже половину своїх доходів українці витратили на їжу та безалкогольні напої. Такі дані вибіркового обстеження умов життя домогосподарств оприлюднила Державна служба статистики.

За третій квартал 2018 року українці витратили в середньому 44,5% власних доходів на їжу і напої. За даними служби статистики в середньому склад домогосподарства становить 2,11 особи. На їжу в одному з таких домогосподарств витрачають 3 тисяч 332 гривень. При цьому найбільше грошей виділяють на покупку м’яса і м’ясопродуктів – 23%.

На хліб і хлібопродукти українці витрачають в середньому 15,8% доходів – 552 грн на місяць. На покупку молока, сиру і яєць люди виділяють 12,8% – 444 грн. На овочі українці витрачають 8% – 279 грн, а на фрукти ще менше – 6,1% (213 грн).

За інформацією Державної служби статистики, за комунальні послуги українці в середньому платять 8% своїх доходів – 601 грн на місяць. На алкоголь і тютюнові вироби українці витрачають 1,3% (86 грн) і 2,3% (174 грн) доходів відповідно.

Всю решту грошей українці витрачають на одяг і взуття (6,3% – 475 грн), медицину (4,2% – 311 грн), транспорт (4,6% – 343 грн), відпочинок і культуру (2,6% – 192 грн), освіту (1,3% – 98 грн), а також на ресторани та готелі (3,8% – 286 грн).

Також в службі статистики впевнені, що на особисте підсобне господарство українці в середньому витрачають 139 грн; на допомогу родичам та іншим людям – 242 грн; на придбання нерухомості – 32 грн; на ремонт і будівництво – 40 грн; на придбання акцій, валюти, вклади в банк і сертифікатів – 314 грн; на аліменти – 7 грн; на податки, збори і внески – 1 грн; інші витрати становлять 10 грн.

За матеріалами «Слово і Діло

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 315