Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Свобода мирних зібрань Друк
Вівторок, 16 жовтень 2018 15:55
Українська Гельсінська спілка, яка сприяє розвитку гуманного суспільства, гідності та гармонійних стосунків між людиною, державою і природою через створення платформи для співпраці між членами Спілки та іншими учасниками правозахисного руху, зібрала важливу інформацію про свободу мирних зібрань, яка може бути у нагоді усім, хто виходить на мирні протестні акції.

Стаття 39 Конституції України:

«Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї й проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.»

Свобода мирних зібрань також захищається статтею 11 Європейської Конвенції про захист прав людини, згідно з якою її здійснення «не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

Форми мирного зібрання

Перелік форм мирних зібрань, наведений у статті 39 Конституції, не є вичерпним. Свобода зібрань захищається в будь-яких мирних формах, зокрема, пікетів, походів, маршів, пробігів, наметових містечків тощо. Усі ці форми мають однакове правове регулювання.

Обмеження свободи мирних зібрань

Свобода мирних зібрань може обмежуватися виключно законом, проте жоден закон не встановлює інших обмежень свободи мирних зібрань. Тому рішення органів місцевого самоврядування чи інші правові акти не можуть слугувати підставою для обмеження цієї свободи. Існування таких місцевих нормативних актів суперечить ст. 39 Конституції й вони можуть бути скасовані в порядку адміністративного судочинства. Тому застосування поняття «малі архітектурні форми» (МАФ) до елементів зібрання також є неправомірним обмеженням свободи зібрань.

Установлення заборони на проведення мирних зібрань у певних місцях, так само як і дозвіл на проведення зібрань у відведених місцях суперечить ст. 39 Конституції й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних заходів і демонстрацій в СРСР» встановлює дозвільний, а не повідомчий характер проведення мирного зібрання, то він суперечить статті 39 Конституції. Тому, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року та Закону «Про правонаступництво України», цей Указ втратив свою чинність.

Сповіщення органів влади про мирне зібрання

Конституційний суд України в рішенні від 19 квітня 2001 року визначив, що громадяни «мають сповістити органи влади про проведення заходів заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене ст. 39 Конституції право громадян, а мають служити його гарантією й водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.»

Тобто, законодавством не встановлено точного строку подачі такого повідомлення. Установлення такого строку в інших, ніж закон, нормативних актах суперечить ст. 39 Конституції й може бути скасовано в порядку адміністративного судочинства.

У повідомленні про мирне зібрання вказується організатор, його адреса та телефон, дата, час, місце та форма його проведення, а також орієнтовна кількість учасників. Повідомлення подається до виконавчого комітету місцевої ради чи відповідної державної адміністрації, на території якої планується мирне зібрання.

У разі відмови в прийнятті такого повідомлення, ви можете надіслати його поштою з описом змісту. Також ви можете оскаржити відмову до суду в порядку статті 183 Кодексу адміністративного судочинства чи подати скаргу до прокуратури.

Пам’ятайте:

Формальна відсутність повідомлення, відповідно до згаданого рішення Конституційного суду та статті 11 Європейської Конвенції про захист прав людини, не є підставою для припинення мирного зібрання. Проте доцільно повідомляти місцевий орган влади про проведення зібрання з метою забезпечення безпеки його учасників. Краще зробити це, якщо можливо, заздалегідь, бажано, не пізніше, ніж за один день.

Хто може заборонити мирне зібрання?

Заборона мирного зібрання може відбуватися виключно Окружним адміністративним судом відповідно до статті 182 Кодексу адміністративного судочинства. Виконання такого рішення здійснюється негайно виконавчою службою з можливою допомогою міліції. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд, що виніс рішення по справі.

Припинення мирного зібрання міліцією без рішення суду може відбуватися лише при загрозі масовим заворушенням чи вчиненні злочинів. Органи місцевої влади не можуть самостійно заборонити проведення мирного зібрання.

Підстави для заборони мирного зібрання

Мирне зібрання може бути заборонене судом у випадку реальної, а не уявної, небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. Під «правами інших людей» слід, перш за все, розуміти права й свободи, що викладені в Конституції чи міжнародних договорах.

Не може бути підставою для заборони зібрання лише наявність декількох повідомлень про проведення одночасно зібрань в одному місці. Тому право на контрдемонстрацію не може призводити до обмеження свободи мирних зібрань. У такому випадку міліція зобов’язана забезпечити можливість реалізації свободи зібрань.

Якщо влада чинить перепони?

Організатор мирних зібрань має право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення заходу з позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів влади, повідомлених про проведення таких заходів (стаття 183 КАСУ).

Обов’язки міліції

Міліція має обов’язок безкоштовно забезпечувати дотримання громадського порядку та захищати учасників мирного зібрання. Не виконання цього обов’язку є підставою для визнання в судовому порядку дій міліції незаконними та можливого відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків.

Обов’язки місцевих органів влади

Відповідно до вимог ст. 38 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 25 Закону «Про місцеві державні адміністрації» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та місцевих державних адміністрацій належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку при їх проведенні. З метою забезпечення цього обов’язку органів влади організатори мирного зібрання подають повідомлення про його проведення. Тому органи влади не можуть перекладати ці організаційні обов’язки (забезпечення порядку, санітарного благополуччя, прибирання території тощо) на організаторів мирного зібрання.

Відповідальність учасників мирних зібрань

Особи, винні у блокуванні транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність відповідно до статті 279 Кримінального кодексу.

Якщо вас затримано за опір працівнику міліції

Коли Вас затримано під час мирного зібрання за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції (стаття 185 Кодексу про адміністративні правопорушення), Ви повинні знати, що при розгляді цієї справи в суді працівники міліції повинні обґрунтувати законність своїх розпоряджень і вимог. Тобто, їхні дії не можуть порушувати викладені тут вимоги. Паралельно, ви можете подати адміністративний позов про визнання незаконними дій працівників міліції, що дасть можливість отримати відшкодування завданих Вам матеріальних і моральних збитків.

Будь-який примус особи до участі в мирному зібранні та переслідування за участь у мирному зібранні є порушеннями свободи зібрань, що тягне за собою відповідальність згідно із законом.

 
Українсько-польський семінар: освітня політика та діяльність профспілок Друк
Вівторок, 16 жовтень 2018 15:53
alt

     10-14 жовтня 2018 року на запрошення Польської профспілки вчителів ZNP президія ЦК Профспілки працівників освіти і науки України перебувала у Варшаві. Там було заплановано одразу кілька заходів – спільний семінар, візити до профспілкових організацій, зустрічі з активом а також виїзне засідання президії ЦК Профспілки з питань підготовки акції протесту 17 жовтня цього року.

     Відкривали спільну роботу Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов та Президент Польської профспілки вчителів ZNP Славомір Броняж.

     У своєму слові Славомір Броняж розповів про непросту ситуацію в системі освіти Польщі. Зокрема, він зупинився на питаннях погіршення умов праці педагогів, річні відпустки, закриття понад 2,5 тисяч шкіл і звільнення понад 15 тисяч працівників освіти. Він зазначив, що профспілка має досить складний діалог із профільним міністерством і поінформовав про масову акцію протесту, яка відбулася у Польщі 22 вересня цього року. 

    Голова Профспілки Георгій Труханов у своїй презентації зупинився на основних векторах діяльності організації в Україні – детальніше на реформуванні системи освіти, створення опорних шкіл, фінансуванні галузі, зарплатах і пенсіях педагогів. Ознайомив польську сторону з соціальним діалогом на різних рівнях – від підписання Генеральної й  Галузевої угод до співпраці на місцях. Голови обкомів організацій доповнювали презентацію прикладами діяльності у різних областях, акцентуючи увагу на правозахисній роботі, підтримці молодих педагогів, студентів.

     На завершення цієї частини спільного семінару учасники прийшли до висновку – профспілки в Україні та Польщі мають ряд викликів та позитивних напрацювань, отримують підтримку від своїх членів і не завжди мають порозуміння з соціальними партнерами, але діяльність їх важлива і потрібна для освітян обох країн.

     Далі розмова пішла про використання новітніх технологій в діяльності профспілок та інформаційній роботі організацій. Із польської сторони прес-спікер ZNP Магдалена Кашуланіс, а від української – керівник прес-служби Профспілки Інна Михальченко ознайомили усіх присутніх із основними аспектами медійної роботи, розповіли про канали комунікації зі ЗМІ, використання різних платформ та методів інформаційної діяльності.

    Доктор Ельжбіта Гайек з Варшавського університету підсилила наукову частину інформаційного питання і розповіла про фейкові новини та їх вплив на суспільство, молодь та діяльність профспілок загалом. На завершення доповіді вона підкреслила, що лише критичне мислення та персональна медіаграмотність допоможуть розрізнити фейк і зрозуміти неправдивість інформації.

    Продовженням семінару були зустрічі з віце-президентами OPZZ – Всепольської організації професійних спілок – Анджеєм Радзиковським та Петром Островським. Колеги поінформували про стан ринку праці в країні, рівні заробітних плат та основні проблеми працівників у Польщі. Так, за словами Анджея Радзиковськи, у Польщі працевлаштовано лише 16 мільйонів громадян із 38 млн жителів. 5,4 млн – зовсім ніде не працюють і понад 2 млн їдуть на заробітки до інших європейських країн, хоч щодня у Польщі реєструється 160 тисяч вакансій. Українських громадян за різними даними працює понад 2 мільйони працівників, з яких лише четверта частина працевлаштовано офіційно.

    У свою чергу Президент Спілки українських працівників у Польщі Юрій Карягін розповів про труднощі, з якими зіштовхуються наші співвітчизники обираючи непростий шлях роботи у цій країні. Також він застеріг громадян не обирати незаконних методів працевлаштування і звертатися до них у разі проблемних питань.

    Заступник Голови Профспілки Любов Гарбаренко на завершення зустрічей подякувала представникам OPZZ за доповіді та вичерпні відповіді на запитання від українських колег.

     Загалом робота семінару була досить насиченою та багатоплановою. Лекції, презентації, обговорення різних питань, обмін досвідом інформаційної діяльності, круглий стіл та відповіді на актуальні питання – ось неповний перелік форм і методів задіяних в українсько-польському семінарі.

     Українська сторона дякує колегам за спільних захід і висловлює сподівання на поглиблення міжнародної співпраці на усіх рінях профспілкової роботи.
alt
 
14 жовтня – День захисника України Друк
Вівторок, 16 жовтень 2018 09:55
День захисника – це досить нове українське свято, яке відзначається 14 жовтня. Його було встановлено указом Президента України і незабаром ратифіковано Парламентом.

День захисника – це день, присвячений пошані до минулих і нинішніх військових героїв України, які боролися за її свободу.

Примітно, що дату сучасного свята українських захисників було обрано не випадково. Ще за часів Запорізької Січі 14 жовтня відзначався День українського козацтва, а він, у свою чергу, був приурочений до релігійного свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Козаки вважали Божу Матір своєю заступницею. День пам’яті про чудесний Покров Богородиці завжди відзначали дуже широко і проводили 14 жовтня вибори отаманів.

Щиро вітаємо захисників України!

Зичимо нашим воїнам міцного козацького здоров’я, незламності духу і віри у здобуття перемоги.

Мирного неба над усіма нами! Нехай Пресвята Богородиця береже всіх нас під своїм Покровом і якнайшвидше дарує мир та спокій нашій землі!

 
Затверджено концепцію розвитку громадянської освіти Друк
Вівторок, 16 жовтень 2018 09:54
Уряд затвердив Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні, яка передбачає визначення ціннісних орієнтирів, завдань та специфічних підходів до громадянської освіти, характеристику системи громадянської освіти, а також підготовку нормативно-правової бази.

У зазначеному документі громадянська освіта розуміється як навчання та громадянське виховання на основі національних та загальнолюдських цінностей.

Основними її стратегічними напрямами є:

  • правова освіта громадян, зокрема в частині розуміння та вміння реалізовувати власні конституційні права та обов’язки;

  • посилення здатності брати участь у суспільному житті та використовувати можливості впливу на процеси прийняття рішень на всеукраїнському та місцевому рівні.

Громадянська освіта має охоплювати всі види освіти (формальну, неформальну, інформальну), а також всі складники освіти, всі рівні освіти і всі вікові групи громадян, зокрема освіту дорослих, та бути спрямованою на формування громадянських компетентностей.

Урядовим рішенням також передбачено завдання Міністерству освіти і науки разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проекти Стратегії розвитку громадянської освіти на період до 2022 року та плану заходів щодо її реалізації. 


Завантажити документ koncepcya.pdf [204,62 Kb][16] Завантажити Переглянути документ онлайн 
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 7 з 289