Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Підписано Закон про Держбюджет Друк
Четвер, 13 грудень 2018 10:26

7 грудня Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Документ набере чинності з 1 січня 2019 року.

23 листопада Верховна Рада схвалила проект Державного бюджету на 2019 рік у другому читанні та в цілому за нього проголосували 240 народних депутатів.

Доходи зведеного бюджету на 2019 р. визначено у сумі 1 306,6 млрд грн, у тому числі по загальному фонду зведеного бюджету 1 183,7 млрд грн.

Видатки зведеного бюджету та надання кредитів на наступний рік становлять 1 406,3 млрд грн, у тому числі по загальному фонду зведеного бюджету –  1 261,6 млрд грн.

Для забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи граничний обсяг дефіциту державного бюджету зменшиться до 2,28 % ВВП (у 2018 р. він становив 2,4 %).

У 2019 р. зросте фінансування таких пріоритетних для країни напрямів.

Соціальний захист

167,5 млрд грн передбачено на виплати пенсій. На 200 млн грн уряд збільшує видатки для забезпечення дітей-сиріт та дітей з інвалідністю, а також для закладів з умовами, що наближені до сімейних. Загалом ці видатки становлять 717,7 млн грн.

Підвищення мінімальної заробітної плати до 4 173 грн відбудеться з 1 січня.

Розмір прожиткового мінімуму у 2019 р. порівняно з 2018 р. зросте на 9,4 %.

Безпека та оборона

Загальний ресурс на цей напрям зросте порівняно з 2018 р. на 33,3 млрд грн та становитиме 212 млрд грн (5,4 % ВВП).

Освіта

247,2 млрд грн – загальний обсяг видатків по зведеному бюджету (загальний та спеціальний фонд).

Обсяг освітньої субвенції враховано у сумі 69,6 млрд грн. Вона піде виключно на оплату праці з нарахуваннями для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі приватних), а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І –  ІІ рівнів акредитації в частині надання повної загальної середньої освіти.

Охорона здоров’я

Загальний обсяг видатків на охорону здоров’я по зведеному бюджету становить 131,7 млрд грн, що на 15,3 млрд грн (на 13,1 %) більше, ніж відповідні показники поточного року. Сюди увійшли видатки на реформу фінансування системи охорони здоров’я.

На реалізацію програми медичних гарантій для первинної медичної допомоги закладено 15,2 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж у поточному році.

На розвиток системи екстреної медичної допомоги виділено 1 млрд грн.

Розвиток дорожньої інфраструктури

У спеціальному фонді передбачено кошти для Державного дорожнього фонду в сумі 50,4 млрд грн (із загального обсягу фінансового ресурсу на розвиток доріг 55,6 млрд грн), що на 17,5 млрд грн, або у 1,5 раза більше, ніж аналогічні видатки у 2018 р.

За матеріалами офіційного видання Державної фіскальної служби України

 
Українці цінують свої права, але погано орієнтуються у питаннях їх захисту Друк
Четвер, 13 грудень 2018 10:24

У Міжнародний день прав людини – 10 грудня 2018 року – у Києві представили результати другого загальнонаціонального соціологічного дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 - 2018)».

Соціологічне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці із громадською організацією «Центр інформації про права людини» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Свобода (86% респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (70%) та безпека (67%) продовжують залишатися серед ціннісних пріоритетів українців.

«Високі показники свободи та справедливості в Україні пояснюють несприйняття українцями недемократичних форм управління та різних форм тиску з боку держави. Відтак, демократичні реформи, які наразі відбуваються у державі, є вкрай важливими для подальшого розвитку держави та для досягнення Цілей сталого розвитку, не залишаючи нікого позаду», – зауважив Маркус Бранд, радник з демократичного врядування Програми розвитку ООН.

Коли респондентам було запропоновано визначитися із тим, що важливіше – достаток чи свобода, то практично половина з них (45%) висловили готовність терпіти матеріальні труднощі, але не поступатися своїми правами, тоді як майже чверть готові поступитися частиною своїх прав та свобод заради добробуту, а приблизно третина не змогла визначитися з цього приводу.

Так, дві третини населення у пріоритеті зазначають соціально-економічні права. І це не дивно, зазначають дослідники, адже трохи більше половини населення живуть за доходами, що є нижчими  від фактичного прожиткового мінімуму, а чверть – в умовах крайньої бідності. проте дослідження 2018 продемонструвало позитивну динаміку збільшення кількості тих, хто обирає свободу і не готовий поступатися владі своїми правами навіть під загрозою терпіти матеріальні труднощі.

Крім того, сприйняття запропонованої дихотомії не є однаковим для всієї країни: найбільш віддане ідеалам свободи населення Донбасу, де 74% опитаних заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі (в інших регіонах таких від 36% до 48%).

«Свобода – як повітря: її не помічаєш, поки вона є. Опинившись перед реальною загрозою її втратити, людина зовсім по-іншому починає цінувати свої права і навіть готова терпіти матеріальні труднощі заради збереження прав і свобод», – прокоментувала Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини.

Разом із тим, така цінність, як толерантність, є важливою лише для чверті опитаних українців. «Рівень готовності населення до обмеження прав вразливих груп продовжує залишатися доволі суттєвим, і змін за два останні роки тут практично не відбулося. Так, 66% опитаних вважають, що можна обмежувати права наркозалежнихлюдей, 56% – виправдовують обмеження прав колишніх засуджених, 51% – готові до обмежень прав людей із непопулярними політичними поглядами», – зауважила Ірина Бекешкіна, директорка Фонду.

Конфлікт на Сході України продовжує впливати на ставлення населення до дотримання прав людини. В Україні лишається велика частка тих, хто готовий виправдовувати неправові методи у зоні конфлікту. Рівень прийняття таких методів тим вищий, чим далі людина перебуває від бойових дій. Щодо можливості застосування тортур до ворогів під час бойових дій, то переважна більшість респондентів висловилися проти цього, тоді кожен десятий опитаний припускає можливість таких дій.

Незмінною лишається пасивність Українців щодо захисту своїх прав. З тих осіб, які стикалися із ситуаціями порушення своїх прав, 55% вказали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Рівень пасивності й зневіри у захисті власних прав є критичним у південному регіоні, де 3/4 заявили, що навіть не пробували захищати власні права.

«На жаль, в Україні половина населення навіть не знають, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а не примхи державних чиновників», – пояснює Володимир Яворський із Центру інформації про права людини.

Тривожним залишається високий рівень сприйняття самосуду – 38% опитаних вважають, що самосуд припустимий за певних обставин, а ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданим та прийнятним. Лише половина населення наголошує на неприпустимості таких дій.

Найбільш згадуваним джерелом інформації про права людини залишається телебачення (2/3 опитаних). Друге місце посідають друзі, родичі, колеги (41%), третє – інтернет-сайти (37%), причому згадки про це джерело у порівнянні з листопадом 2016 року збільшилася на 7%.

Підбиваючи підсумки розмови експерти підкреслили важливість освіти, поінформованості та вплив ЗМІ на широку загальну обізнаність суспільства щодо можливостей захисту прав громадян. І зауважили, що це чи не єдине дослідження в Україні яке спробувало показати реальний стан речей у цій царині.

Довідково

Перше базове дослідження про права людини в Україні було проведене у 2016 році Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Для розуміння динаміки, змін та загальної ситуації у 2018 році була проведена друга хвиля дослідження: опитування дорослого населення України було проведене з 11 до 24 липня 2018 року.

Усього було опитано 1998 респондентів в усіх областях України та в місті Києві, окрім окупованих територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Інна Михальченко,

 
День прав людини: 70 років Загальній декларації Друк
Понеділок, 10 грудень 2018 12:47
День прав людини щороку відзначається 10 грудня – з того дня, коли Генеральна Асамблея ООН прийняла в 1948 році Загальну декларацію прав людини.

Загальна декларація прав людини наділяє людей усіма правами. Принципи, закріплені в Декларації, так само актуальні й сьогодні, як це було в далекому 1948 році.

ООН підкреслює, що зараз треба відстоювати свої власні права та права інших. І вживати заходів, щоби у власному повсякденному житті, підтримувати права, які захищають нас усіх і тим самим сприяють спорідненості всіх людей.

У грудні 1948 року ЮНЕСКО була першим агентством Організації Об’єднаних Націй, який поставив Загальну декларацію в центрі всієї своєї діяльності, просував у світ через освіту та засоби масової інформації.

Права людини отримують нове значення, коли вони стають реальністю в повсякденному житті кожної окремої людини в світі.

У контексті відзначення 70-річчя Загальної декларації прав людини -ЮНЕСКО висуває на перший план центральну увагу питанням захисту прав людини в історії.

Хештеги дня – #StandUp4HumanRights #ItStartsWithMe

«Знову в наш час, права людини знаходяться під загрозою. В усьому світі ми бачимо, наскільки легко вони можуть бути знівельовані стереотипами та зростанням нетерпимості. Конфлікти, жорстокий екстремізм та стихійні лиха можуть викликати хаос, підриваючи права найбільш вразливих верств суспільства. Потенційну загрозу несуть і сучасні технології, особливо штучний інтелект, адже саме ця сфера повинна розвиватися з повною повагою до прав людини.

Ми повинні залишатися пильними, щоб прогрес, досягнутий протягом останніх 70 років, зберігався, а ЮНЕСКО продовжуватиме виконувати свою роль будучи провідною міжнародною лабораторією ідей для вирішення цих проблем» .

Одрі Азулай, Генеральний директор ЮНЕСКО

 

За матеріалами ЮНЕСКО

 
Профспілки ініціюють зустріч із Прем’єр-міністром України Друк
Понеділок, 10 грудень 2018 12:47
На звернення Голови Спільного представницького органу об'єднань профспілок Григорія Осового до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про зустріч з профспілками главою Уряду дані відповідні доручення.

У листі до КМУ висловлено вдячність за налагодження конструктивної співпраці з профспілками та пропонується в період з 12 до 17 грудня 2018 року провести робочу зустріч з профспілковим активом, членами Президії і Ради Федерації профспілок України, членами СПО об’єднань профспілок, представниками профспілок трудових колективів – всього приблизно 400 учасників.

У ході зустрічі профспілки планується обговорити підсумки соціально-економічного розвитку України в 2018 році, перебіг переговорного процесу з укладення Генеральної угоди на новий строк, основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні і прогноз соціально-економічного розвитку держави на 2019 рік, а також підбити підсумки виконання центральними органами виконавчої влади доручень КМУ до вимог Всеукраїнської профспілкової акції 17 жовтня 2018 року.

Зазначену зустріч пропонується провести у якості першого офіційного заходу у відновленому Будинку профспілок в Києві на Майдані Незалежності, 2.


За матеріалами ФПУ
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 8 з 304