Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти», якою затвердив механізм розподілу фінансування на облаштування безпечних освітніх просторів у закладах освіти у 2024 році. 

Пріоритетне завдання МОН – відновити доступ до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. Базова потреба – наявність укриттів у школах. Тому цьогорічна субвенція на їхній ремонт та будівництво становить 2,5 мільярда гривень. Ухвалені урядом правила дозволять прозоріше та ефективніше створити безпечні освітні простори в громадах, щоб повернути дітей до очного навчання, – зазначають у міністерстві. 

Відповідно до постанови, субвенцію на укриття у 2024 році буде спрямовано лише для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання. 

Також визначено 8 пріоритетних областей та граничні обсяги надання субвенції на облаштування безпечних умов для кожної з них: 

• Харківська область – 500 млн грн;
• Дніпропетровська область – 500 млн грн;
• Запорізька область – 500 млн грн;
• Миколаївська область – 200 млн грн;
• Херсонська область – 200 млн грн;
• Одеська область – 150 млн грн;
• Сумська область – 150 млн грн;
• Чернігівська область – 150 млн грн.

Окремо 150 мільйонів гривень субвенції буде спрямовано на завершення реалізації проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовані та завершені мінімум на 40%. 

Цього року всі проєкти з капітального ремонту або будівництва укриттів громади подаватимуть через систему DREAM – прозоро та публічно. 

Серед головних умов: 

• наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця; 
• у ЗЗСО навчається не менш ніж 200 дітей; 
• підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади;
• проєкт повинен бути завершений у цьому році.

Громади з різних регіонів уже пройшли навчання, як користуватися та подавати проєкти в систему DREAM. Переглянути інструкції можете за покликанням.

Важливо, що в межах затвердженого механізму обласні військові адміністрації зможуть переглянути усі проєкти у системі DREAM та сформувати власний перелік пріоритетних проєктів на підставі стратегічного бачення розвитку регіону та безпекової ситуації. Після чого надати свої пропозиції комісії, створеній МОН.

Уже комісія МОН, відповідно до наданих рекомендацій ОВА, обирає та фіналізує список проєктів, які потребують першочергового фінансування в закладах освіти.

Громади, які не отримають кошти на облаштування безпечних освітніх просторів, але мають подані проєкти в DREAM, зможуть залучити кошти з інших джерел, наприклад, від міжнародних партнерів або донорів. 

Подання проєктів на отримання фінансування розпочинається 17 квітня та триватиме 7 робочих днів із моменту оголошення конкурсу.

Додаткові матеріали щодо проєктування, облаштування та фінансування укриттів можна знайти на сайті «Моя Фортеця», а також отримати відповіді на свої запитання у чаті підтримки.

За матеріалами – МОН України

Голови профкомів співробітників, Олена Угоднікова, та студентів, Олег Івахно, з активістами відвідали профспілкові комітети Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Від Центрального комітету Профспілки незламних харків’ян у Києві вітала заступниця Голови Профспілки Ольга Чабанюк. 

«Колеги, відповідальні освітяни, непереможні профспілкові активісти! Ви вистояли в страшному лютому 2022 року і мужньо стоїте зараз. І, зібравши силу волі в кулак, після масових ранкових обстрілів, приїхали до Києва сьогодні! … Усвідомлення того, що ми можемо перемогти тільки тоді, коли будемо продовжувати вчитися та розвиватися, відповідально виконувати обов'язки, покладені на нас, захищати права спілчан, які довірили нам це робити, рухає нас вперед і не дає опускати руки! Тож нехай ці дні в Києві будуть продуктивними, ефективними та натхненними!», – сказала Ольга Чабанюк виступаючи перед колегами. 

Вона також наголосила, що Профспілка працівників освіти і науки України у цих надскладних умовах продовжує працювати над недопущенням звуження прав студентської молоді та науково-педагогічних працівників, гарантованих Конституцією та діючими законами України, і закликала всі первинки до спільної праці!

У межах виїзного семінару відбулися стратегічні сесії профкомів, дискусії, мозкові штурми та цікавий обмін досвідом роботи колег із Харкова та Києва у час дії воєнного стану, спрямований на захист прав викладачів та студентів.

Під час ділової зустрічі у НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» був укладений меморандум про співпрацю між первинними профспілковими організаціями Київської політехніки та Харківського університету.

Меморандум охоплюватиме напрями залучення потенціалу організацій до розв’язання актуальних проблем розвитку профспілкового руху в сфері освіти, громадських активностей, волонтерства, розробки та реалізації стратегії розвитку профспілкових організацій, а також планів дій, програм та конкретних проєктів сприяння задоволенню запитів спілчан, інформаційних, організаційних, технологічних, інноваційних підходів до розвитку профспілкового руху.

Під час візиту до Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія на тему «Роль профспілок у розвитку українського суспільства». Представники профспілкових організацій активно обмінювалися думками та досвідом щодо важливості діяльності профспілок щодо захисту прав та інтересів працівників та молоді, як навчається, а також психологічної підтримки та ментального здоров’я спілчан. 

Крім того, учасники візиту мали чудову можливість ознайомитися з історією одного із найстаріших навчальних закладів України – колеги з Харкова відвідали Музей університету Шевченка. 

«Лише рухаючись вперед можна крокувати у майбутнє. Незважаючи на надскладні виклики сьогодення ми маємо розвиватися та удосконалювати профспілкову роботу відповідно до сучасних реалій, проблем та запитів наших спілчан.

Я безмежно вдячна кожному, хто допоміг нам у проведенні цього заходу й стратегічної сесії профкомів Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова, і ми щиро раді були поспілкуватися з колегами з КПІ та Шевченка, підтримати одне одного, відчути справжню профспілкову єдність», – прокоментувала голова профкому співробітників Олена Угоднікова. 

Цілі поставлені, плани напрацьовуються, а головне – є натхнення для їх реалізації. Працюймо і розвиваємося для наших профспілчан, – підсумували свій візит профспілкові активісти Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова.

Міністерство освіти і науки України презентувало звіт із Моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої і фахової передвищої освіти, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням.

Моніторинг працевлаштування відіграє ключову роль у стратегічному плануванні освітньої політики та економічного розвитку країни. Звіт не лише відображає статистику працевлаштування, а дає змогу оцінити ефективність освітніх програм у задоволенні реальних потреб ринку праці та сприяє формуванню політики у сфері освіти та зайнятості.

Основні результати Моніторингу:

У 2022 році простежується збільшення відсотка зайнятих на дату спостереження осіб у порівнянні з попереднім моніторингом. У 2022 році їхня кількість була понад 39%, а у 2021 році трохи більше як 37%.

Також зріс показник зайнятих з адаптаційним періодом звільнення. У звітному періоді їхня кількість становила понад 41%, натомість у 2021 – 39%.

Що стосується зайнятих та умовно зайнятих, то у 2022 році їх було 46,18%, а у 2021 році – 58,96%. Важливе уточнення: зменшення цього показника працевлаштування не пов'язано безпосередньо зі зниженням самого рівня працевлаштування, а пов’язано з особливостями підрахунків стажу, які минулого року мали меншу точність.

Майже 72% бакалаврів продовжили освіту для здобуття другого ступеня вищої освіти. Цей показник перевищує європейські аналоги. Він свідчить про недостатню готовність бакалаврів випуску 2019 року до виходу на ринок праці, а також про недостатню пропозицію привабливих для молодих фахівців робочих місць.

Приблизно 11% випускників спеціалістів та магістрів продовжили навчання, здобуваючи наступний освітній ступінь або нову спеціальність.

Майже 63% осіб, які отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу продовжили здобувати наступний рівень вищої освіти. Це демонструє недостатню підготовленість та мотивованість до професійної практичної діяльності значної кількості цих випускників.

Високий рівень зайнятості продемонстрували галузі, пов'язані з медициною та педагогікою. Це показує стабільний попит на професіоналів цих сфер. Крім того, високі показники щодо працевлаштування притаманні суто таким лікарським спеціальностям, як медицина (лікувальна справа), стоматологія та педіатрія 89,92% (92,02% у 2021 році), а також підготовці фахівців для системи МВС – цивільний захист та пожежна безпека, правоохоронна діяльність 78,33% (83,50% у 2021 році).

Більшість спеціальностей, серед яких право та міжнародне право, публічне управління та адміністрування, освіта, сільське господарство та ветеринарія, інженерія (крім суднобудування), біологія, природничі науки та математика (крім фізики), транспорт (крім морського та внутрішнього водного), економіка, управління та адміністрування, має достатньо високі показники працевлаштованих або тимчасово працевлаштованих людей. Тут показники коливаються від 40% до 60%. Однак у 2021 році їхня кількість була більшою – від 65% до 70%.

Низькі показники зайнятих та умовно зайнятих осіб демонструють такі спеціальності, як інженерія програмного забезпечення й морський та внутрішній водний транспорт. Для випускників таких спеціальностей характерна зайнятість за кордоном (фізично або в дистанційному форматі) водночас не завжди сплачуючи внески до формування бюджетів та пенсійної системи України.

За матеріалами – МОН України