До пілоту в 4 класах залучать 2000 учасників на добровільній основі, які пройдуть завдання, розроблені Українського центру якості освіти, у якості ДПА. Загального ДПА у 2024 році для 9 та 11 класів не буде.

Про це заявила Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти.

Також учасникам нададуть розроблені УЦОЯО матеріали. А потім від вчителів та учнів зберуть відгук, чи комфортним був такий формат саме для них. На рівні початкової школи ДПА планують проводити саме у якості моніторингу.

Мета пілоту ДПА у 2024 році – напрацювання інструментів та пілотування процедур. Складати учні його будуть з мовно-літературної та математичної галузей. На боці УЦОЯО залишиться централізоване розроблення стандартизованих інструментів. А заклади освіти отримають стандартизовані процедури проведення.

Після пілотування і у разі запуску такого формату ДПА на всі школи місцевій та центральній владі буде простіше отримувати дані про стан освіти в регіонах, а відповідно – робити кроки стосовно її покращення.

Наразі всі зміни є у законопроєкті, який внесений до Парламенту. Голосування щодо нього відбудеться найближчим часом.

За матеріалами – Освіторія

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8.09.2023 № 957 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500», якою змінено порядок розрахунку середнього заробітку для розрахунку компенсації за невикористану відпустку та для виплати матеріальної (грошової) допомоги.

Розмір матеріальної (грошової) допомоги тепер розраховується за 12 останніх календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати допомоги, шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Працівникові, який працює менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується матеріальна (грошова) допомога.

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Як і у попередні періоди, розрахунок компенсації за невикористані дні відпусток здійснюється за 12 останніх календарних місяців роботи. Виключенням є компенсація за дні відпусток, на які працівник набув право до 31.12.2023. Ці дні оплачуються із розрахунку заробітної плати, нарахованої працівникові за 2023 рік. Таким чином, в розрахунок включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.

За матеріалами – Державної служби з питань праці

Урядом затверджено постанову «Деякі питання надання коштів спеціального фонду освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році». Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства освіти і науки.

Постанова передбачає спрямування коштів на реформу «Нова українська школа» в розмірі 473,3 млн грн у 2023 році. Це важлива інвестиція уряду в покращення якості освіти в українських школах і відновлення реформи НУШ. Адже після початку повномасштабного вторгнення частину видатків на освіту переспрямовували на потреби армії. Тоді було припинено фінансування реформи базової середньої освіти відповідно до Концепції НУШ.

Зараз для того, щоб забезпечити безперервність навчання за новими Стандартом базової освіти й освітніми програмами, продовжити пілотування, підготовку педагогічних працівників, уряд відновив фінансову підтримку реформи.

Зокрема виділено:

• 256,4 млн грн –  на закупівлю засобів навчання для навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти, що здійснюють освітній процес на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти;
• 113,2 млн грн – на закупівлю засобів навчання, мультимедійного обладнання, комп’ютерного обладнання та меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів;
• 43,7 млн грн –  на придбання навчальної й навчально-методичної літератури, зокрема її електронних версій та з аудіосупроводом, для учнів та педагогічних працівників пілотних класів;
• 60 млн грн –  на підвищення кваліфікації педагогічних працівників: керівників, заступників керівників і учителів закладів освіти, які забезпечують реалізацію стандарту на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, та пілотних класів; підготовку тренерів-педагогів. 

Поновлення фінансування НУШ стало можливим завдяки залишку коштів освітньої субвенції в Державному бюджеті, який утворився на кінець 2022 року, й спрямуванню його частини як окремої субвенції.

Засоби навчання місцеві органи влади закуповуватимуть на засадах співфінансування:

• 70% –  субвенція, 30% –  місцевий / обласний бюджет: для міських територіальних громад з індексом податкоспроможності понад 1,1, для обласних бюджетів; для обласних і бюджету міста Києва;
• 80% –  субвенція, 20% –  місцевий бюджет: для сільських і селищних територіальних громад з індексом податкоспроможності понад 1,1;
• 90% –  субвенція, 10% –  місцевий бюджет: для бюджетів місцевого самоврядування з індексом податкоспроможності 1,1 і менше;
• 95% –  субвенція, 5% –  місцевий бюджет: для бюджетів місцевого самоврядування, з яких фінансуються заклади в селах (селищах) зі статусом гірських.

Після того, як обласні ради розподілять кошти між місцевими бюджетами, вони надходитимуть щомісяця до 10 числа.

 За матеріалами – МОН