Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Збільшення розміру штрафів для роботодавців за порушення законодавства про працю Друк
Вівторок, 26 січень 2021 12:25

Закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на рівні 6000 гривень, а з 1 грудня 2021 – 6500 гривень, що призвело до збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, згідно з яким роботодавці несуть відповідальність відповідно до вимог ст. 265 КЗпП України.

Відповідальність юридичних осіб наступає у випадку:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1.01.2021 – 60 000 грн, з 1.12.2021 – 65 000 грн), до єдинників-роботодавців групи 1-3 застосовується попередження.

Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1.01.2021 – 180 000 грн, з 1.12.2021 – 195 000 грн);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1.01.2021 – 18 000 грн, з 1.12.2021 – 19 500 грн);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1.01.2021 – 12 000 грн, з01.12.2021 – 13 000 грн);

– недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 1.01.2021 – 24 000 грн, з 1.12.2021 – 26 000 грн), а до юридичних осіб і ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1 – 3 групи, – попередження;

– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1.01.2021 – 18 000 грн, з 1.12.2021 – 19 500 грн);

– недопущення роботодавцем фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків; розмір штрафу в цьому випадку складе шістнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1.01.2021 – 96 000 грн, з 1.12.2021 – 104 000 грн);

– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п'ятим частини другої статті 265 КЗпП – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 1.01.2021 – 6 000 грн, з 1.12.2021 – 6 500 грн, за повторне порушення протягом року з 1.01.2021 – 12 000 грн, з 1.12.2021 – 13 000 грн).

У разі сплати юридичною особою 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 265 КЗпП така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4 – 6, 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. 


Завантажити документ pro-zatverdzhennya-poryadku_shtrafi.pdf [160,83 Kb][10] Завантажити Переглянути документ онлайн  
 
Більшість українських шкіл розпочали очне навчання Друк
Вівторок, 26 січень 2021 12:24

Як уже повідомлялося, від сьогодні в Україні дитячі садки та школи працюють у звичному режимі, враховуючи карантинні заходи, які були встановлені Урядом у грудні 2020 року.

Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можна відвідувати групами не більш ніж 20 осіб.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі 25 січня 2021 року.

За його словами, більшість закладів загальної середньої освіти вже розпочали навчання в очній формі (з частковим використанням змішаної та дистанційної форм).

«За парти повернулися учні (майже 100% шкіл – очний формат) Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Волинської, Донецької, Чернігівської,  Івано-Франківської, Житомирської областей та м. Київ», – уточнив Сергій Шкарлет.

У його повідомленні йдеться про те, що від 99% до 91% шкіл повернулися до очного формату навчання в Черкаській, Луганській, Сумській, Київській, Миколаївській,  Херсонській та Харківській областях. Від 70% до 58% шкіл працюють очно в Чернівецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях.

На Полтавщині переважно змішана й дистанційна форми навчання. У Тернопільській області учні молодших класів відвідують уроки у звичному режимі, а школярі 5-11 класів навчаються за змішаною формою.

У Вінницькій області 1-4 та 9-11 класи навчаються очно, 5-8 класи – за змішаною формою.

У Рівненській, Львівській та Закарпатській областях переважно очна та змішана, частково – дистанційна форми навчання.

Міністр освіти і науки України звернув увагу на те, що заборонено відвідувати заклади освіти в разі, коли на самоізоляції через контакт із пацієнтом з підтвердженим COVID-19 перебуває понад 50% здобувачів освіти та персоналу.

Також він наголосив, що всі заклади освіти мають працювати з дотриманням протиепідемічних заходів.

За матеріалами – Telegram-канал Міністра освіти

 
Навчання в школах країни відновлюється з протиепідемічними заходами Друк
Вівторок, 26 січень 2021 12:23

Від сьогодні, 25 січня 2021 року, продовжують діяти обмежувальні протиепідемічні заходи для закладів освіти, визначені постановою Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1236. Водночас додаткові обмеження, встановлені на період 8-24 січня, втрачають силу.

Згідно з документом, на період дії карантину заборонено:

  • відвідувати заклади освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти;

  • відвідувати заклади освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим COVID-19 перебуває більш як 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;

  • проводити в закладах освіти масові заходи (вистави, свята, концерти) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів).

Додаткові обмежувальні заходи для закладів освіти, встановлені на період 8-24 січня 2021 року, не діятимуть з 25 січня. 

Окрім того, під час карантину самоізоляції підлягають особи, які прибувають в Україну для навчання у закладах вищої освіти з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19. Ця норма не застосовується до осіб, стосовно яких немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворою на COVID-19 особою.

  • Самоізоляції також підлягають ті, хто прибуває з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим та м. Севастополя, крім осіб, стосовно яких немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворими на COVID-19. Зокрема, ця норма щодо самоізоляції стосується:

  • осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

  • здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

За матеріалами – МОН

 
День соборності України: разом сильніші! Друк
П'ятниця, 22 січень 2021 10:17

Щороку 22 січня відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності. Це день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99.

Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності у 2021 році суголосні із профспілковими – «В єдності сил» або «Разом сильніші».

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної̈ Республіки в одну державу. Внаслідок невдач Української революції̈ 1917–1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини. 


 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 6 з 439