У столичній мерії відбулася зустріч очільника Києва Віталія Кличка із Генеральним секретарем Інтернаціоналу освіти Девідом Едвардсом та усією делегацією профспілок Європи та США, які з візитом перебувають у нашій країні, та керівництвом Профспілки працівників освіти і науки України. 

Віталій Кличко розповів про досвід Києва в організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.

«Зазначу, що з перших днів широкомасштабної війни, яку розв’язала росія, освітяни Києва показали свою сміливість і відданість професії. Кожен з них зайняв свою лінію оборони. Хтось пішов воювати, інші – залишились працювати заради дітей. Навчали з бомбосховищ онлайн, підтримували дітей та батьків. Потім готували заклади до роботи в умовах воєнного стану. І столиця змогла розпочати новий навчальний рік у змішаному форматі – очному, онлайн та індивідуальному», – зауважив мер Києва.

Віталій Кличко зазначив, що наразі очно навчається 44% учнів, дистанційно – 47%, за індивідуальною формою – 9% дітей. У мережі закладів загальної середньої освіти Києва – 581 установа різного типу та форм власності. Із них 428 комунальних закладів, 145 приватних, вісім – державної форми власності. У комунальних школах навчаються майже 300 тисяч учнів.

У столичній галузі освіти працюють майже 70 тисяч осіб, серед них півтори тисячі вимушених переселенців. Також за час війни до Києва переїхали два управління освіти з окупованих територій. Відновив у столиці роботу Маріупольський ліцей. Бюджет освітянської галузі становить 40% від бюджету міста.

«У освітян столиці найвища зарплатня в Україні. Вона виплачується своєчасно та в повному обсязі. Цього року збережені всі доплати і надбавки, включаючи муніципальну надбавку 30%», – підкреслив Віталій Кличко.

При підготовці до нового 2022-23 навчального року в рамках міської програми «Безпечне освітнє середовище»  у столиці облаштували укриття в закладах освіти. Це було найголовніше питання, бо йдеться про безпеку і життя дітей. Для очного навчання відкрили тільки ті школи, де облаштовані найпростіші укриття. Заклади ж, в яких немає бомбосховищ, працюють в онлайн-форматі. На сьогодні укриття обладнані в 97% комунальних шкіл.

Зусилля столичної влади також сконцентровані на здійсненні ремонтних робіт у пошкоджених російськими окупантами закладах освіти, яких з початку війни 95. Це школи, садки, заклади професійно-технічної освіти.

Генеральний секретар Девід Едвардс підкреслив, що для них дуже важливо бачити роботу освітян на у цей надскладний час і висловим захоплення українськими освітянами, які незважаючи ні на що продовжують свою роботу. Також наголосив на важливості спільної праці з профспілками, самими педагогами, враховуючи їх значний досвід та знання. 

Голова Київської міської організації Профспілки Олександр Яцунь поінформував про роботу організації в умовах війни та захист прав та інтересів кожного вихователя, вчителя, викладача. Адже саме вони своєю сумлінною працею виховали сильних і відданих патріотів України, які сьогодні захищають нашу державу. З перших днів російської агресії і сьогодні освітяни столиці сумлінно працюють, займаються волонтерством і допомагають нашим захисникам і захисницям на передовій.

Президент Європейського комітету профспілок освіти Ларрі Фленнаган висловив своє захоплення українським народом, який бореться за цінності свободи й демократії. Також він зауважив, що вчителі нашої держави працюють у дуже складних умовах, і при цьому отримують низьку заробітну плату.

Президентка Американської федерації вчителів Ренді Вайнгартен у свою чергу зауважила, що Україна – це голос демократії й свободи. І AFT й надалі підтримуватимуть українських освітян у її героїчній боротьбі.

В Україні ще не досягли 70% охоплення вакцинацією повною первинною серією проти COVID-19. Про це йшлося на виїзній нараді, присвяченій Всесвітньому та Європейському тижням імунізації, які відзначали наприкінці квітня.

Під час наради команда МОЗ представила розгорнутий аналіз вакцинальної кампанії проти ковіду у 2021-2023 роках: навела приклади кращих практик, висновки, поділилася подальшими планами.

Крім того, учасникам заходу представили оновлені глобальні рекомендації ВООЗ щодо вакцинації проти COVID-19 та зміни до Дорожньої карти зі впровадження вакцини проти цього захворювання і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію в Україні у 2021 – 2023 роках.

Так, за всебічної підтримки міжнародних партнерів система охорони здоров’я України долає виклики, повʼязані з повномасштабною війною. Але не варто забувати про глобальну пандемію COVID-19, адже хвороба нікуди не зникла. Щотижня в Україні від наслідків хвороби вмирає майже сто людей. Більшість із них – старші за 60 років. 

Водночас вакцина в країні є, тож варто пройти імунізацію, щоб захистити себе від важкого перебігу коронавірусної хвороби та можливих ускладнень. 

За даними ВООЗ, станом на 1 січня 2023 року мешканці України отримали 34 939 868 доз вакцини проти COVID-19, причому 90% з них введено до повномасштабного вторгнення росії. З огляду на ці темпи вакцинації, організація рекомендує Україні зосередитися на таких стратегіях:

• збільшення рівня охоплення первинною серією вакцинації людей літнього віку, людей з ослабленим імунітетом і осіб із супутніми захворюваннями незалежно від віку;
• підтримка рівня охоплення бустерною дозою людей літнього віку, людей з ослабленим імунітетом і осіб із супутніми захворюваннями кожні 6–12 місяців;
• введення бустерної дози під час вагітності для дорослих і підлітків, якщо останню дозу було введено більш ніж 6 місяців тому;
• підтримка рівня охоплення бустерною дозою працівників критичних служб (медиків) кожні 12 місяців тощо.

Національна технічна група експертів з питань імунізації (НТГЕІ) розгляне рекомендації ВООЗ і може рекомендувати Міністерству охорони здоров’я врахувати їх.

 За матеріалами – МОЗ

Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії росії. 

Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

Україна дотримується європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української воєн. І з 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Важливо пам’ятати подвиг та високу ціну 

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього нині є Російська Федерація. Вона прагне привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і міжнародною спільнотою. 

Ми наголошуємо –   жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року.   

У Російській Федерації відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і взагалі на потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. А також застерігає інші країни від наслідків підтримки, поширення чи потурання російським наративам до 9 травня, адже Кремль використовує причетність росіян до перемоги над нацизмом як моральне обґрунтування сучасних дій Росії.

Сьогодні російська влада фактично зруйнувала систему міжнародних відносин, встановлену після Другої світової війни. Збройною агресією проти України вона розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. У цьому РФ нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х років напередодні глобального конфлікту. А ми маємо нагадувати світові, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти напередодні Другої світової заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні міжнародна спільнота має змогу опиратися на той гіркий досвід та історичні уроки.

День пам’яті – це про вміння цінувати мир

День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. 

Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі. 

Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. 

За матеріалами – Українського інституту національної пам’яті