В Україні ще не досягли 70% охоплення вакцинацією повною первинною серією проти COVID-19. Про це йшлося на виїзній нараді, присвяченій Всесвітньому та Європейському тижням імунізації, які відзначали наприкінці квітня.

Під час наради команда МОЗ представила розгорнутий аналіз вакцинальної кампанії проти ковіду у 2021-2023 роках: навела приклади кращих практик, висновки, поділилася подальшими планами.

Крім того, учасникам заходу представили оновлені глобальні рекомендації ВООЗ щодо вакцинації проти COVID-19 та зміни до Дорожньої карти зі впровадження вакцини проти цього захворювання і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію в Україні у 2021 – 2023 роках.

Так, за всебічної підтримки міжнародних партнерів система охорони здоров’я України долає виклики, повʼязані з повномасштабною війною. Але не варто забувати про глобальну пандемію COVID-19, адже хвороба нікуди не зникла. Щотижня в Україні від наслідків хвороби вмирає майже сто людей. Більшість із них – старші за 60 років. 

Водночас вакцина в країні є, тож варто пройти імунізацію, щоб захистити себе від важкого перебігу коронавірусної хвороби та можливих ускладнень. 

За даними ВООЗ, станом на 1 січня 2023 року мешканці України отримали 34 939 868 доз вакцини проти COVID-19, причому 90% з них введено до повномасштабного вторгнення росії. З огляду на ці темпи вакцинації, організація рекомендує Україні зосередитися на таких стратегіях:

• збільшення рівня охоплення первинною серією вакцинації людей літнього віку, людей з ослабленим імунітетом і осіб із супутніми захворюваннями незалежно від віку;
• підтримка рівня охоплення бустерною дозою людей літнього віку, людей з ослабленим імунітетом і осіб із супутніми захворюваннями кожні 6–12 місяців;
• введення бустерної дози під час вагітності для дорослих і підлітків, якщо останню дозу було введено більш ніж 6 місяців тому;
• підтримка рівня охоплення бустерною дозою працівників критичних служб (медиків) кожні 12 місяців тощо.

Національна технічна група експертів з питань імунізації (НТГЕІ) розгляне рекомендації ВООЗ і може рекомендувати Міністерству охорони здоров’я врахувати їх.

 За матеріалами – МОЗ

Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії росії. 

Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

Україна дотримується європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української воєн. І з 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Важливо пам’ятати подвиг та високу ціну 

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни.

Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього нині є Російська Федерація. Вона прагне привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і міжнародною спільнотою. 

Ми наголошуємо –   жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року.   

У Російській Федерації відзначення перемоги над нацизмом поступово перетворювалося на культ, а потім і взагалі на потворне явище «побєдобєсія», метою якого є пропаганда війни, вивищення над іншими народами, привласнення собі статусу «головного переможця», виправдання агресивної ідеологічної мобілізації громадян, а також плекання безвідповідального та безпідставного реваншизму. Саме через це Україна з часів Революції гідності послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. А також застерігає інші країни від наслідків підтримки, поширення чи потурання російським наративам до 9 травня, адже Кремль використовує причетність росіян до перемоги над нацизмом як моральне обґрунтування сучасних дій Росії.

Сьогодні російська влада фактично зруйнувала систему міжнародних відносин, встановлену після Другої світової війни. Збройною агресією проти України вона розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки. У цьому РФ нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х років напередодні глобального конфлікту. А ми маємо нагадувати світові, що слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти напередодні Другої світової заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів. Сьогодні міжнародна спільнота має змогу опиратися на той гіркий досвід та історичні уроки.

День пам’яті – це про вміння цінувати мир

День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. 

Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі. 

Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. 

За матеріалами – Українського інституту національної пам’яті

Постановами Уряду від 28 квітня 2023 року затверджено надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів та облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.

«За нашими даними, нині приблизно 30% закладів загальної середньої освіти в Україні не мають укриттів. Тож 1,5 млрд грн державної субвенції надійдуть до місцевих бюджетів на облаштування безпечних умов у закладах середньої освіти. Ці кошти розподілені між областями на основі даних щодо кількості учнів, які навчаються у дистанційному та змішаному форматах.

Ще 1 млрд грн державної субвенції передбачено на закупівлю шкільних автобусів. Розподіл цих грошей між областями відбувся пропорційно кількості учнів, які потребують підвезення до закладів освіти. На сьогодні – це орієнтовно 300 тис. дітей по всій країні», – повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За рішенням уряду субвенцію спрямують на придбання шкільних автобусів, зокрема спеціально обладнаних для перевезення маломобільних груп населення, а також на реалізацію проєктів, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, реставрацією та капітальним ремонтом захисних споруд цивільного захисту у ЗЗСО.

Шкільні автобуси будуть використовуватися для підвезення здобувачів освіти та педагогічних працівників до закладів освіти, у яких освітній процес організовано за очною та змішаною формою навчання та які обладнанні укриттями.

Шкільні автобуси отримають заклади освіти у такій почерговості:

• опорні ЗЗСО з кількістю здобувачів освіти не менше 100 осіб, шкільні автобуси яких були знищені внаслідок збройної агресії російської федерації або передані на військові потреби;
• опорні ЗЗСО з кількістю здобувачів освіти не менше 200 осіб, у яких навчаються здобувачі освіти із населених пунктів, де заклади освіти зруйновані або пошкоджені;
• опорні ЗЗСО з кількістю здобувачів освіти не менше 200 осіб, які будуть утворені протягом 2023 року;
• інші опорні ЗЗСО з кількістю здобувачів освіти не менш як 200 осіб;
• інші ЗЗСО з кількістю учнів не менше 100 осіб, які оптимізовані, об’єднані, реорганізовані або будуть оптимізовані, об’єднані або реорганізовані протягом 2023 року.

Захисні споруди будуть облаштовані в опорних закладах освіти, де загальна чисельність учнів становить не менше 200 осіб, а інших ЗЗСО — не менше 350 осіб. За рахунок субвенції будуть обладнані захисні споруди у тих закладах освіти, які їх не мають, або мають укриття, які потребують капітального ремонту.

Школи, де освіту здобувають діти з особливими освітніми потребами, мають пріоритетне право на забезпечення автобусами.

За матеріалами – МОН