Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо завершення 2022/23 навчального року та підготовки закладів освіти до 2023/24 навчального року.

«Ми зіштовхнулися з небаченими викликами: руйнування освітньої інфраструктури, масове переміщення дітей всередині країни та за кордон, термінова потреба в укриттях, знищення росіянами української освіти на тимчасово окупованих територіях та багато іншого. Мусимо реагувати щодня в режимі 24/7. Бо йдеться про майбутнє України. Про її людський капітал, про здатність відновитися та розвиватися далі», – підкреслив очільник Уряду.

Денис Шмигаль наголосив, що при підготовці до наступного навчального року міністерства й ОВА мають зосередитися на п’яти пріоритетних напрямах: безпека, максимум очного навчання там, де це можливо, доступність, відбудова зруйнованого, продовження реформи Нової української школи.

Глава Уряду заслухав інформацію Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка щодо створення безпекового середовища в закладах освіти. За словами Міністра, МВС спільно з МОН підготували зміни до постанови щодо включення закладів освіти всіх форм власності до системи охорони поліції, зокрема обладнання камерами спостереження, пультами охорони тощо. Крім того, паспорт безпеки, як зазначив Ігор Клименко, буде поширено на всі освітні заклади в Україні.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зі свого боку поінформував про завершення навчального року та старт вступної кампанії. Майже 75% шкіл, за його словами, забезпечені укриттями.

«Уряд уже спрямував до місцевих бюджетів субвенцію в 1,5 млрд грн на облаштування безпечних умов у школах. Важливо простежити за ефективним використанням коштів. Наявність споруд цивільного захисту дозволить нам відновити очне навчання та досягнути кращої якості освітнього процесу», – відзначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Водночас очільник Уряду наголосив на необхідності створення надійних споруд цивільного захисту безпосередньо при кожному закладі освіти та не покладатися на наявність укриттів поблизу.

Як повідомив Міністр освіти і науки, наразі в очному форматі працює 36% шкіл, 29% – у режимі онлайн та 35% – у змішаному форматі.

«Прагнемо, аби закладів освіти, які надають освітні послуги в очному режимі, було більше. При цьому продовжуємо курс на цифровізацію освіти та зберігаємо дистанційку там, де є загроза життю і здоров’ю дітей», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Також учасники наради порушили питання відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти, забезпечення усіх закладів підручниками, технікою та автобусами.

За підсумками наради Прем’єр-міністр дав завдання МОН, Мінінфраструктури та Агентству з питань відновлення розробити й затвердити єдині параметри щодо облаштування сховищ у всіх закладах освіти та провести ревізію наявних укриттів.

Крім того, Міністерству освіти і науки й обласним військовим адміністраціям доручено вжити заходів щодо удосконалення наявної мережі закладів освіти та визначення закладів, які в умовах воєнного часу можуть здійснювати навчальний процес за очною формою. МОН та ОВА також мають надалі нарощувати фонд захисних споруд та покращити стан під’їзних шляхів до закладів освіти.

За матеріалами – Урядового порталу

Міністерство освіти і науки України видало наказ від 15.05.2023 №563, який затверджує «Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні».

У рекомендаціях МОН звертає увагу на важливість забезпечити право на безперервне здобуття освіти різних груп дітей (за кордоном, на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій, на очному й дистанційному навчанні в підконтрольних Україні регіонах). Також ідеться про те, щоб надати можливість українським дітям, які перебувають за кордоном, продовжити навчатися за українською програмою і сприяти тому, щоб вони не втрачали зв’язок з Україною.

Під час організації навчання учнів, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються очно в школі країни перебування та дистанційно у школі України, щоб зменшити навантаження на цих учнів, МОН рекомендує за можливості оптимізувати освітній процес та враховувати результати навчання з тих предметів, які учні опановують у закордонній школі. 

Попри величезні втрати від війни, 72% української молоді готові долучатись до процесу відновлення у своїй громаді, – з’ясували автори дослідження «Вплив війни на молодь в Україні», яке було оприлюднене у квітні цього року.

Дослідження показало, що унаслідок повномасштабного вторгнення одним довелося обмежити свою звичну діяльність, іншим – відмовитися від неї повністю, разом із тим, молоді люди консолідувалися та почали активно волонтерити, збирати та розвозити гуманітарну допомогу, допомагати військовим, ВПО та вступати до лав Збройних Сил України.

Загалом 82% молодих людей зазначили втрати через війну. Проте, частка молоді, що займається волонтерством, зросла з 20% до 42%. Також зросла частка тих, хто не хоче виїжджати з України з 49% у 2021 році до 66% у 2022 році.

Переважна більшість молоді (72%) кажуть, що готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді, але лише 1% відповіли, що вже це роблять. Прикметно, що 76% молодих людей, які виїхали через війну за кордон, планують повернутися в Україну. 

Висновки дослідження можуть бути корисними для розвитку програм та проєктів, спрямованих на підтримку молоді в Україні.