11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету».

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

«День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з безпеки онлайн разом зі всім світом: як у закладі освіти, бібліотеці, громадській організації, так й в органах влади, бізнесових організаціях. Щороку до Дня безпечного Інтернету в Україні, як і у всьому світі, приєднується все більше організацій.

150 країн офіційно підтримали День безпечного Інтернету 5 лютого 2019 року. В Україні до Дня безпечного Інтернету офіційно долучились понад 1400 закладів освіти, бібліотек та громадських організацій. Понад 18000 освітян та бібліотекарів у всіх областях України взяли участь в освітніх заходах із безпеки в Інтернеті. 142 500 дітей та молодих людей взяли участь в офіційно зареєстрованих заходах, присвячених безпеці в Інтернеті.

«Ми б хотіли подякувати кожному та кожній, хто організовували, хто брали участь, хто висвітлювали заходи до Дня безпечного Інтернету 2019 та запрошуємо до відзначання Дня безпечного Інтернету 2020 у вівторок 11 лютого! Саме ви робите цей День в Україні – день заради безпечнішого та найкращого Інтернету!», – команда Центру кращого Інтернету.

Для того, щоб дізнатися, як День безпечного Інтернету відзначається в світі та Україні слідкуйте за хештегами  #SID2020 та #SaferInternetDay, #ДеньБезпечногоІнтернету у соціальних мережах.

Статтею 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України роботодавці несуть фінансову відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі у вигляді штрафу в розмірі 3 мінімальних зарплат (у 2020 році – 14 169 грн).

Також статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 1700 грн).

За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).

Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП, мають право державні інспектори праці Державної служби України з питань праці, а також посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (стаття 255 КУпАП).

Статтею 175 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 – 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо зарплату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 25500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальним кодексом України передбачено, що роботодавець звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.

У зв’язку епідеміологічною ситуацією, що нині склалася, керівниками закладів освіти та органами освіти та місцевого самоврядування приймаються  рішення про призупинення роботи відповідних закладів освіти, закриття їх на карантин та вимушені простої. Але через те, що заняття в закладах загальної середньої освіти не проводяться, за працівниками цих закладів має зберігатися заробітна плата.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У випадку, якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених статтею 113 Кодексу законів про працю України. 

Згідно з цією статтею час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Водночас за пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Згідно з п.1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.