Профспілка освітян звернулася до Уповноваженого з прав людини  щодо неприпустимості дискримінаційних норм, які мають місце у прийнятому законі «Про повну загальну середню освіту», законопроект 0901, Прикінцевими та перехідними положеннями якого керівників шкіл зобов’язано припинити до 1 липня 2020 року безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, та укласти з ними строкові договори на один рік.

У разі незгоди роботи на умовах строкового трудового договору – звільнити. Педагогічним працівникам пенсійного віку статтею 22 закону передбачено можливість працювати за строковими договорами впродовж 1-3 років.

У зверненні наголошено, що такі положення не відповідають нормам статей 24 і 43 Конституції України, оскільки мають дискримінаційний характер стосовно осіб, які досягли пенсійного віку, та обмежують їх право на працю за ознакою пенсійного віку. Ці норми суперечать також положенням статті 22 Конституції України, якою заборонено при прийнятті нових законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав.

Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці забороняється також законом «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Зазначені в законі положення суперечить вимогам статті 23 КЗпП, згідно з якою строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи.

Не відповідають вони також Конвенції МОП № 158, згідно з якою трудові відносини з працівниками не можуть припинятися, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою.

Уповноваженого з прав людини поінформовано, що наслідком таких нововведень буде одночасне звільнення до 1 липня 2020 року понад 70 000 вчителів та, крім того, ще інших педагогічних працівників, які отримують пенсію за віком, бо  серед учительства, доля працівників пенсійного віку складає близько 16%, а в окремих регіонах сягає 30%.

Освітянська Профспілка розраховує на відповідні дії Уповноваженої з прав людини для недопущення дискримінації в галузі праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які отримують пенсію за віком, тож і за віковою ознакою в законі «Про повну загальну середню освіту». 

Завантажити звернення upovnovazheny-denisovy-diskrimnacya-0901.pdf [205,05 Kb][11]    

Безпека дитини в Інтернеті тісно пов’язана із ситуацією як в сім’ї, так і в країні. На цьому наголосила керівник Програми захисту дітей, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), міжнародний експерт Наіра Авєтісян на круглому столі «Цифрова година» (Digital Homeroom), що відбувся в Укрінформі. Захід було присвячено Дню безпечного Інтернету 2020.

«Дуже часто піднімається питання булінгу (в інтернеті – ред.), але дуже рідко я чую, що булінг пов’язують із ситуацією, яка складається в країні, в сім’ї. Булінг і є те, що відбувається навколо дитини в школі, в сім’ї, в країні. Якщо дитина знаходиться в громаді, середовищі, де насильство, знущання, сексуальне насильство є прийнятними нормами, то великі шанси того, що в онлайні дитина також стане жертвою таких знущань. Ми маємо також не забувати, що інтернет не створив нових злочинів проти дитини – сексуальне знущання чи експлуатація існували ще до того, як дитина потрапила в Інтернет. Але нові можливості, нові шляхи відкриваються для злочинців за допомогою інтернету», – сказала Авєтісян.

Вона наголосила, що питання безпеки в Інтернеті стосується перш за все контенту, контактів і кодексу поведінки. Тому як для державних установ, так і для громадських чи міжнародних організацій, які опікуються питаннями безпеки в інтернеті, важливо розуміти, які саме діти потрапляють у категорію ризику. Також важливе спільне для дітей та дорослих, батьків розуміння того, що може становити загрозу в інтернеті.

За її словами, зараз найбільшим викликом для батьків є те, що діти більше часу проводять у смартфонах, а не за персональними комп’ютерами. І це заважає батькам здійснювати моніторинг дій дітей в інтернеті.

Найбільше часу в інтернеті проводять діти та молодь віком від 15 до 24 років.

Водночас, за словами Авєтісян, доступ до Інтернету надає дітям і молоді більш широкі можливості для навчання та пошуку роботи, а відтак і для подальшого розвитку та зростання.

Зараз майже 30% дітей і молоді в світі не мають доступу до Інтернету, їх можливості звужені, тому країни, особливо ті, які борються з бідністю, мають подбати про рівний доступ до Інтернету.

Уряд Нідерландів ігнорував попереджувальні знаки протягом багатьох років, але зрозуміло, що система освіти Нідерландів перебуває у стані кризи. З одного боку, спостерігається зниження якості освіти і зростання нерівності.

З іншого боку, вчителі та інший персонал у сфері освіти залишають професію, а дефіцит персоналу призводить до вигорання серед тих, хто залишається. Профспілки освіти багато разів наголошували, що ці проблеми виникли у зв’язку з недофінансуванням освіти в Нідерландах.

У листопаді 2019 року Профспілка освіти Нідерландів (Aob), яка є членською організацією ЄКПО оголосила страйк. Дійсно, уряд зробив крок, запропонувавши 460 мільйонів євро на освіту. Однак, працівники освіти та освітянські профспілки були дуже розчаровані, дізнавшись, що це лише разова виплата. 

30-31 січня 2020 року Профспілка Aob та її члени вдруге вийшли страйкувати, демонструючи рішучість працівників освіти досягти структурного фінансування, яке вкрай необхідне освіті. Більше 4100 шкіл були закриті у зв’язку з проведенням акцій протесту по всій країні.

«Ми будемо вживати довгострокових заходів, поки уряд не візьме на себе зобов’язання себе здійснювати довгострокові інвестиції в освіту», – заявив член бюро AOb Кім ван Стрієн. Профспілка AOb спільно з іншими профспілками та організаціями, наголосили, що цей дводенний страйк є початком тривалої кампанії.

Система в кризі: вплив структурного недофінансування на освіту в Нідерландах

«Я більше не знаю, що ще сказати», – зазначила президент AOb Євгенія Столк. «Відбувається катастрофа національного масштабу. Незабаром ми побачимо ціле покоління учнів, які здобувають середню освіту, не отримавши початкової освіти, на яку вони мають право. Ми побачимо суворі наслідки цього в подальшій освіті та в суспільстві».

• У 2020 році 55 тисяч учнів початкової освіти не мають вчителів. Якщо нічого не зміниться, ця цифра зросте майже до 24 тисячі до 2028 року. Нестача має найбільший вплив на слабозахищену категорію громадян.

• У середніх школах класи переповнені, бракує вчителів з деяких предметів, а заходи жорсткої економії призводять до погіршення навчального середовища у класах.

• 27% вчителів середніх шкіл страждають від вигорання – це найвищий рівень вигоряння з усіх професій у країні. Загальна кількість навчальних годин вчителів набагато вища, ніж у колег в інших країнах (ОЕСР). Зарплати у сфері освіти залишаються нижчими від приватного сектора, що спонукає багатьох вчителів переходити до іншої сфери.

• Небагато молодих людей, які все ще обирають викладацьку кар'єру, починають її з ентузіазмом, але 31% з них залишають професію протягом 5 років. У наступні 10 років 25% нинішніх вчителів вийдуть на пенсію, але кількість студентів, які починають навчання, постійно зменшується.

Дослідження виявили багато «прихованих вакансій». У школах проводяться заняття некваліфікованими вчителями, керівниками шкіл та допоміжним персоналом. Наприклад, у Гаазі було виявлено 41 офіційну вакансію, але 332 «приховані».