Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Як і що читають українці – нове дослідження
Понеділок, 03 грудень 2018 12:00
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова провів всеукраїнське дослідження «Ukrainian Reading Publishing Data 2018» на замовлення культурно-видавничого проекту «Читомо», цифрового видавництва GUTENBERGZ та за підтримки Українського культурного фонду.

Відповідно до дослідження, третина опитаних прочитали за рік від 1 до 5 книг. Вдвічі менше (14%) прочитали від 6 до 10 книжок, лише 6% − від 10 до 25 книжок, 4% − від 25 до 50 книжок, і лише 2% − більше 50 книжок.

Певно, це тому, що українці вкрай рідко проводять вільний час читаючи книги. Так, телевізор щодня вмикають майже 60% опитаних. Далі у рейтингу способів проведення дозвілля читання ЗМІ, соцмереж та радіо. Книжки ж аж на 5-му місці −лише кожен 10-й читає їх щодня.

Українського читача легко вирахувати за віком, рівнем освіти та майновим станом. Чим молодше, освіченіше та заможніше – тим більше читає.

Найпопулярніші серед українських читачів – сучасні детективи. Третина опитаних читали книжки цього жанру впродовж останнього року.

На другому місці з відривом у кілька відсотків – класика (32%).

Один з 4-5 читачів протягом року гортав сторінки фантастики або фентезі, підручники і навчальні посібники, книжки з психології та саморозвитку, літературу для дітей та підлітків, любовні романи, сучасні романи та наукові чи науково-популярні видання.

Найменш популярними виявились комікси та графічна проза.

Серед читачок найпопулярнішими жанрами є класика і любовні романи(третина жінок читали їх впродовж року).

Кожен четвертий опитаний, як правило, читає книжки 1-2 години впродовж дня, майже стільки ж людей читають від півгодини до години.

Майже кожен восьмий каже, що читає понад 2 години на добу, і лише 3% читають щодня по кілька хвилин.

Жінки читають частіше, ніж чоловіки (принаймні кілька разів на тиждень – 33% і 21% відповідно). Також жінки частіше, ніж чоловіки, обирають друковані книжки українських видавництв.

Кожен четвертий опитаний, як правило, читає книжки 1-2 години впродовж дня, майже стільки ж людей читають від півгодини до години.

Найбільше часу приділяють читанню люди з вищою освітою (58% понад годину на добу).

Електронні та аудіокнижки щодня читають (слухають) лише 4% опитаних, кілька разів на тиждень – 11%.

Чим молодші респонденти, тим частіше вони слухають аудіокниги (їх частка зростає від 10% у віковій групі 46-59 років до 28% серед тих, кому від 15 до 25 років).

Довідково

Дослідження проведено з 26 жовтня по 1 листопада 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Опитано 2013 респондентів віком від 15 до 59 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

 
Уряд запроваджує Електронний реєстр листків непрацездатності
Понеділок, 03 грудень 2018 11:59
28 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою передбачено утворення Електронного реєстру листків непрацездатності як системи накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності з використанням інформаційної інфраструктури Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зазначається, що згідно з цим нормативним актом центральні органи виконавчої влади разом із Фондом соціального страхування України мають розробити і подати до 1 лютого 2019 року на розгляд Кабінету Міністрів проект положення про Електронний реєстр листків непрацездатності та забезпечити технічні можливості, необхідні для його функціонування.

Концепція електронного реєстру листків непрацездатності передбачає можливість для лікаря оформити електронний листок непрацездатності з будь-якого засобу інформатизації (комп’ютер, планшет, смартфон). Вхід лікаря до особистого кабінету в системі реєстру буде аналогічним системі банку Приват 24. У реєстрі буде відображатися час видачі листка непрацездатності, заклад охорони здоров’я та лікар.

 
Європейські профспілки приймають сміливі пріоритети в галузі освіти та побудови Європи
Четвер, 29 листопад 2018 14:45
На Спеціальній Конференції Європейського комітету профспілок освіти, що пройшла в Афінах (Греція), 27-28 листопада 2018 року Європейський профспілковий рух в сфері освіти сформулював нові пріоритети щодо формування майбутнього Європи та ролі профспілок освіти в цьому процесі.

300 делегатів із 132 національних профспілок освіти, що представляють працівників всіх рівнів освіти в 51 країні Європи, провели дебати і проголосували за низку резолюцій, щоб подолати ті труднощі, з якими стикаються вчителі та інші працівники освіти, і представити свою концепцію якісної освіти як віхи на шляху побудови більш справедливих суспільств в Європі і як життєво необхідної умови демократії.

Відновлюючи свій заклик до збільшення державних інвестицій, ефективного соціального діалогу, досягнення рівності та справедливості в освіті, шанобливого ставлення до статусу вчителів і вихователів, справедливих умов праці та відновлення законної колективної сили профспілок освіти, чиє існування дозволяє окремим працівникам цієї сфери об'єднуватися для встановлення свого контролю над усіма аспектами своєї праці і своєї професії, делегати прийняли наступні резолюції:

Резолюція щодо Формування майбутнього Європи: Ролі профспілок освіти

Резолюція щодо Участі вчителів у всіх рішеннях, які стосуються їх професії та системи освіти

Резолюція щодо Профспілок освіти і молоді

Резолюція щодо Встановлення пріоритетів для розробки Плану Дій ЄКПО в сфері рівності

Резолюція щодо Відродження діалогу, зборів і обговорень. На шляху до екосистеми шкільних практик прямої участі

Резолюція щодо Зміцнення академічної свободи в Європі

Президент Крістін Блоуер відкрила другий день роботи Спеціальної конференції ЄКПО в Афінах, присвяченій Формуванню майбутнього Європи: Ролі профспілок освіти. Потім виступили президенти профспілок DOE (Федерація вчителів початкових класів Греції) і OLME (Федерація вчителів середніх шкіл Греції), які привітали делегатів в Греції.

Генеральний Секретар Інтернаціоналу освіти Девід Едвардс звернувся до делегатів і окреслив глобальні виклики, що стоять перед якісною освітою і вчителями / викладачами у тривожний час, коли популістські, екстремістські, націоналістичні і ксенофобські рухи набирають силу.

Для протидії впливу приватних інтересів в освіті, особливо коли їх освітня діяльність негативно позначається на доступі і посилює нерівність всередині систем освіти, Інтернаціонал освіти впевнений у необхідності здійснення Глобальних заходів у відповідь на комерціалізацію та приватизацію освіти. Ця кампанія закликає всі профспілки освіти розробляти у відповідь глобальну стратегію і тактику, мета якої – домогтися, щоб уряду виконували свої зобов'язання з надання безкоштовної та якісної державної освіти.

Окреслюючи тему конференції, Європейський директор Сьюзан Флокен наголосила на необхідності захистити освіту від приватизації та комерціалізації, вирішувати більш широкі соціальні проблеми і проблему фрагментації суспільства за допомогою колективних дій і нарощування зусиль задля профспілкового об'єднання та обслуговування найбільш маргіналізованих і недостатньо представлених категорій працівників, а також акцій солідарності. Саме в цьому контексті ЄКПО розпочинає нову загальноєвропейську кампанію «Формуйте майбутнє Європи разом з вчителями».

Виступи трьох почесних гостей конференції надихнули на активні обговорення. У своєму виступі на тему профспілкового поновлення: нарощування потенціалу для підтримки ефективного соціального діалогу професор Говард Стівенсон з Університету Ноттінгема вказав на труднощі і зміни в учительській професії і необхідність об'єднання працівників навколо ідеї «Профспілковості» як центрального елементу професійної самосвідомості, розвитку навичок і здібностей членів, щоб підвищити їх участь у профспілковій роботі.

Пан Сьюр Берган з Ради Європи розширив дискусію, торкнувшись ролі освіти в розвитку культури демократії, яка заснована на повазі до людської гідності і культурного різноманіття, демократії, правосудді, справедливості, рівності та верховенства закону, на знаннях і критичному осмисленні того, що відбувається. І нарешті, пані Сюзанна Конзе з Генерального директорату Європейської комісії з питань освіти та культури розповіла про політичні ініціативи ЄС щодо зростаючого зближення систем якісної освіти в усіх Європейських країнах в рамках Європейської зони освіти до 2025 року.

Напередодні Спеціальної конференції були проведені заходи, на яких відбулося поглиблене обговорення конкретних проблем і пріоритетів профспілок освіти в таких сферах як інновації в освіті, рівність і справедливість, профспілкові права, нові форми зайнятості, міграція, інформаційна робота та проведення кампаній.

Під час цих заходів Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов поінформував європейську профспілкову спільноту про інформаційну роботу Профспілки в країні на сучасному етапі.

Профспілкова Мережа ЄКПО в Центральній і Східній Європі (CEENET) зібралася напередодні Конференції, щоб дати оцінку роботі перших 4 років існування Мережі і обговорити її пріоритети на майбутнє. У центрі зустрічі стояли питання впливу профспілок на розробку політики та дотримання профспілкових прав. Представники членських організацій ЄКПО з Сербії, Хорватії, Киргизстану, Албанії та Литви розповіли про основні труднощі і головні здобутки в своїх країнах.

Відстежувати інформацію щодо конференції та паралельних заході можна у твіттері ЄКПО за хештегом – і #ETUCE2018.

 
Гарантії прав і свобод громадян в умовах введення воєнного стану
Четвер, 29 листопад 2018 14:45
Законом України від 26.11.2018 № 2630-VIII (набрав чинності 28.11.2018) затверджено Указ Президента України від 26.11.2018 № 393 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно з яким воєнний стан вводиться в Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності  та передбачає, зокрема, тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною другою статті 64 Конституції України передбачено, що в умовах воєннного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Разом з тим не можуть бути обмежені такі конституційні права і свободи громадян:

  • рівність конституційних прав і свобод та рівність перед законом (стаття 24);

  • заборона позбавлення громадянства і права змінити громадянство (стаття 25);

  • невід’ємне право на життя (стаття 27);

  • право на повагу до його гідності (стаття 28);

  • право на свободу та особисту недоторканність (стаття 29);

  • право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (стаття 40);

  • право на житло (стаття 47);

  • рівні права і обов’язки подружжя у шлюбі та сім’ї; рівні права дітей (статті 51, 52);

  • право на судовий захист (стаття 55);

  • право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56);

  • право знати свої права і обов’язки (стаття 57);

  • незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (стаття 58);

  • право на професійну правничу допомогу (стаття 59);

  • право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (стаття 60);

  • право не бути двічі притягненим до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (стаття 61);

  • презумпція невинуватості (стаття 62);

  • право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом (стаття 63).

Введення воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання. Будь-які спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади тягнуть за собою відповідальність згідно із законом (стаття 22 Закону № 389-VIII).

Згідно з пунктом 3 Указу Президента України № 393 у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та Закону «Про правовий режим воєнного стану» (стаття 20 Закону № 389-VIII).

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 4 з 303