Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Змінювати підставу звільнення за ініціативою роботодавця не можна: судова практика
Середа, 01 серпень 2018 09:45
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду визнав незаконним і скасував наказ директора підприємства про звільнення з роботи працівника на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, оскільки роботодавець не вправі був змінювати підставу розірвання трудового договору за відсутності на те волевиявлення працівника (постанова ВС від 13.06.2018).

Рішення Верховного Суду обґрунтовується наступним. Позивач зазначав, що він звернувся до директора із заявою про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з порушенням законодавства про працю, зокрема, невиплату заробітної плати у строк, передбачений статтею 115 КЗпП України (не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата), проте отримав наказ про звільнення, в якому зазначалось, що він звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

За змістом ст. 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно.

У разі, якщо вказані працівником причини звільнення – порушення роботодавцем трудового законодавства (ч. 3 ст. 38 КЗпП України) – не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за власним бажанням без посилання на ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Позивач просив суд скасувати наказ про звільнення його з роботи за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки заяви про звільнення за власним бажанням він не подавав.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позову. Суд першої інстанції вказав, що підстави для звільнення позивача у роботодавця за ч. 3 ст. 38 КЗпП України відсутні з огляду на те, що порушень адміністрацією трудового законодавства і умов трудового договору не встановлено.

Апеляційний суд також зазначив про те, що роботодавець правомірно за ініціативою працівника розірвав трудовий договір з позивачем на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки трудові відносини з відповідачем позивач не бажав продовжувати.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що для визначення правової підстави розірвання трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.

Оскільки позивач не просив його звільнити відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, Верховний Суд скасував наказ про звільнення позивача за ч. 3 ст. 38 КЗпП 

 
Основні тенденції та виклики ринку праці у 2018 році
Середа, 01 серпень 2018 09:45
Вперше за останні п’ять років на ринку праці України відбулося зростання чисельності зайнятого населення. Про це під час прес-конференції в Укрінформі – «Основні тенденції на ринку праці в умовах стабілізації економіки» – повідомив в.о. голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко.

«Ми спостерігаємо, що ринок праці на І півріччя 2018 року демонструє певну стабілізацію. Зростання зайнятості населення у нас за статистикою відбулося вперше з 2013 року. Причиною цьому є певне економічне зростання. У І кварталі 2018 року порівняно з І кварталом минулого року відбулося зростання ВВП на 3,1%. Зайняте населення в Україні вперше з 2013 року збільшилось на 149 тисяч», – зазначив Ярошенко. 

За його словами, за методологією Міжнародної організації праці, в країнах ЄС безробіття складає 7,4%, в Україні – 9,7%.

Крім цього, він зазначив, що 21,8% українців сьогодні працюють у «тіні».

 «Кількість вакансій у нас істотно зросла за останній рік. У нас в базі даних тепер близько 130 тис. вакансій щодня», – підкреслив в.о. голови Держслужби зайнятості.

Водночас, В. Ярошенко наголосив на існуванні великого дисбалансу на ринку праці між пропонованими вакансіями і попитом претендентів. Він також зазначив, що сьогодні ринок праці в Україні найбільше потребує слюсарів, електрозварників, токарів, пекарів, водіїв, продавців, кухарів, офіціантів, медсестер, трактористів, працівників з обслуговування сільськогосподарської техніки.

«Ми за півроку змогли перевчити, перекваліфікувати, підвищити кваліфікацію 88 тис. безробітних», – додав В. Ярошенко.

Також було вказано, що в країні зростає середній розмір виплат допомоги. Так, мінімальна допомога за законом становить 544 грн на місяць, і її отримує 25% безробітних, а максимальна – 7048 грн, і її отримує 5% безробітних (торік – 3%).

За даними служби зайнятості, протягом І півріччя поточного року кількість вакансій у базі даних служби зайнятості збільшилася на 8% до 616 тисяч.

Кількість працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості склала 428 тисяч осіб.

За матеріалами Укрінформ
 
76% випускників шкіл подали заяви до ВНЗ
Середа, 01 серпень 2018 09:44
76% школярів, які закінчили школу цього року, подали заяви на вступ до закладів вищої освіти на бакалаврські або магістерські програми. Про це під час брифінгу сказав генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров.

Загалом цього року 146 тисяч випускників шкіл вирішили вступити на бакалавра, подавши понад 900 тисяч заяв.

Разом з тим, він повідомив, що ще частина випускників шкіл вступають на молодшого спеціаліста та в заклади професійної освіти, куди прийом документів ще триває. Як уже повідомлялося, цьогоріч до закладів професійної освіти документи можна подавати до 1 вересня. «Вступна кампанія до закладів профосвіти не має чітко визначених термінів – вони самостійно оголошують конкурс, визначають дати вступних випробувань, формують списки рекомендованих до зарахування. Зважаючи на комплектацію груп, заклади продовжують або завершують набір учнів, проте прийом документів має закінчитися до початку занять - до 1 вересня 2018 року», – зазначили в МОН.

Також у профільному міністерств відзначили, що цього року на всі педагогічні спеціальності, тобто галузі «Педагогіка», загалом подано майже 82 тисячі заяв. 

За словами Олега Шаров, це дуже важливо, оскільки започаткована шкільна реформа «Нова українська школа» потребує серйозної кадрової підтримки.

Щодо вступу на медичні спеціальності, на більшість з яких цього року за ініціативи МОЗ було встановлено мінімальний бал – 150 для другого та третього конкурсних предметів. Вступити на ці спеціальності виявили бажання майже 14,5 тисяч осіб.

Також під час брифінгу було озвучено ТОП-5 цікавих фактів вступу-2018. Це, зокрема:

  • у середньому вступники подавали 5 заяв на бюджет, хоча максимальна кількість таких заяв – 7;

  • найбільше заяв було подано у перший день – 120 301 заява, тоді як найменше у останній день – 28 985 заяв;

  • сертифікатами ЗНО за 2016 та 2017 роки скористалися 8 058 вступників;

  • майже 55% вступників подавали заяви лише на контракт;

  • 21 514 вступників завантажили до електронних кабінетів довідку, яка надає право скористатися сільським коефіцієнтом.

За матеріалами МОН
 
Прожитковий мінімум у цінах червня 2018 року
Четвер, 26 липень 2018 13:09
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах червня 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
  • з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 818 гривень (без урахування платежів – 3 327 гривень);

  • для дітей віком до 6 років – 3 142 гривні;

  • для дітей віком від 6 до 18 років – 3 842 гривні;

  • для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 293 гривні (без урахування платежів – 3 455 гривень);

  • для осіб, які втратили працездатність – 2 796 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на червень 2018 року (1700 гривень) прожитковий мінімум занижено у 2,25 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 118 гривень, а для працездатної особи (1762 гривні) – у 2,44 рази або на 2 531 гривню.


За матерілами ФПУ
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 4 з 271