Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Як проходить реєстрація на ЗНО – 2019
Четвер, 07 березень 2019 11:28

Для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні в 2019 році вже зареєстровано 185 535 осіб. Про це повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.

У відсотковому співвідношенні це становить 57% від очікуваної кількості випускників шкіл 2019 року, 50% від очікуваної кількості студентів закладів вищої освіти та 46% учнів закладів професійної освіти.

Більшість учасників очікувано реєструються для проходження тестування з української мови, історії України та математики.

Іншими популярними тестовими предметами є англійська мова та географія.

Важливо, що комплекти реєстраційних документів учнів (слухачів, студентів) для проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО керівники закладів освіти надсилають до 18 березня 2019 року.

Підтвердженням факту реєстрації для участі в ЗНО є Сертифікат, який учасник отримає в індивідуальному конверті разом з реєстраційним повідомленням учасника та інформаційним бюлетенем «Зовнішнє незалежне оцінювання. 2019 рік». Ці документи надсилатимуть учням, які складають ДПА у формі ЗНО, до закладу освіти, у якому вони навчаються. Іншим категоріям осіб – на адресу, вказану під час реєстрації.

Усунути причини відмови в реєстрації або внести зміни до персональних даних можна до 25 березня 2019 року.

За матеріалами УЦОЯО

 
Законодавча ініціатива про захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу
Середа, 06 березень 2019 15:43

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону від 1.03.2019 № 10118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу», яким передбачається відповідальність за цькування на роботі.

Законопроектом пропонується визначити мобінг як діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

Законопроектом також передбачено встановлення адміністративної відповідальності за такі дії, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цькування на роботі тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені групою осіб або повторно протягом року після накладення адмінстягнення; що спричинили заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю учаснику трудових відносин; вчинене власником або уповноваженим ним органом (особою) підприємства, установи, організації - тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 таких мінімумів (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення власником або уповноваженим ним органом (особою)  підприємства, установи, організації уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки мобінгу (цькування) учасника трудових відносин – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Передбачено також внесення змін до антидискримінаційного та трудового законодавства у частині врегулювання питання протидії мобінгу.

Законопроектом пропонується визначити мобінг як діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або такою особою стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи.

Законопроектом також передбачено встановлення адміністративної відповідальності за такі дії, шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цькування на роботі тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені групою осіб або повторно протягом року після накладення адмінстягнення; що спричинили заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров’ю учаснику трудових відносин; вчинене власником або уповноваженим ним органом (особою) підприємства, установи, організації - тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 таких мінімумів (від 1700 до 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення власником або уповноваженим ним органом (особою)  підприємства, установи, організації уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки мобінгу (цькування) учасника трудових відносин – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Передбачено також внесення змін до антидискримінаційного та трудового законодавства у частині врегулювання питання протидії мобінгу.

 
Держпродспоживслужба: у 40 % перевірених дитсадків та шкіл є порушення санітарного законодавства
Середа, 06 березень 2019 15:42

У 2018 році під час здійснення державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства встановлено 18,8 тис. (40%) випадків порушення вимог санітарного законодавства під час обстеженнях навчальних та оздоровчих закладів проти 45% у 2017 році. Про це повідомлено Управлінням державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

У 2018 році Держпродспоживслужба провела 14,5 тис. обстежень закладів дошкільної освіти, під час яких встановлено порушення у 49% закладів (7,2 тис.); 19,2 тис. обстежень закладів загальної середньої освіти, за результатами яких встановлено порушення вимог в 42% випадків (8,2 тис.), 11,4 тис. обстежень закладів оздоровлення/відпочинку – порушення виявлені в 25% закладів (2,9 тис.), та 681 обстежень ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації, у ході яких встановлено порушення в 45% закладів (335).

Значна кількість порушень стосується незадовільної матеріально-технічної бази. Так, у погано пристосованих умовах перебуває 159 (1,2%) закладів дошкільної освіти, 358 (2,3%) закладів загальної середньої освіти та 20 (1,5%) ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації.

Також спостерігається негативна тенденція щодо забезпечення закладів для дітей питною водою гарантованої якості. Не мають централізованих або локальних мереж водопостачання (працюють на колодязній воді) 1434 (12%) закладів дошкільної освіти, 2580 (16%) загальної середньої освіти та 8 (0,6%) ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації.

У зв'язку з відсутністю джерел централізованого чи локального водопостачання у населених пунктах або невідповідністю води з локальних джерел нормативам залишаються навчальні заклади, які ще працюють на привозній воді, зокрема 370 закладів дошкільної освіти та 504 закладів загальної середньої освіти.

Несприятливою залишається ситуація і щодо каналізування вказаних закладів. Не підключено до централізованого або локального каналізування (каналізовані на вигріб) 5,3 тис. (43%) закладів дошкільної освіти, 8,1 тис. (50%) закладів загальної середньої освіти та 152 (12%) ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації. До теперішнього часу залишаються не каналізованими взагалі 43 заклади дошкільної освіти, 283 закладів загальної середньої освіти та 1 ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації.

Під наглядом Держпродспоживслужби залишаються навчальні заклади, що працюють взимку на пічному опаленні, з них 598 (4,9%) закладів дошкільної освіти та понад 1,1 тис. (7%) закладів загальної середньої освіти. У минулому році цей показник складав 5,5% та 8% відповідно.

Також у 2018 році зафіксовано, що не мають власних харчоблоків 283 заклади дошкільної освіти, 976 закладів загальної середньої освіти, 171 вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів. На даний час забезпечуються лише буфетною продукцією 8 закладів дошкільної освіти, 510 (3,2 %) шкіл та 154 (12 %) ПТНЗ, ССУЗ, ВНЗ І-ІІ ст. акредитації.

Водночас, не мають достатньої кількості холодильного обладнання 295 шкіл та 128 закладів дошкільної освіти. Основна кількість холодильного обладнання експлуатується понад 20-30 років. Технологічного обладнання не вистачає у 711 школах та 297 закладах дошкільної освіти.

У деяких областях є проблемним виконання норм харчування. В середньому вони виконуються у закладах дошкільної освіти у 84%, загальної середньої освіти – на 79%. Невиконання норм харчування та недотримання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів підтверджено лабораторними дослідженнями. Питома вага проб з відхиленням по калорійності становила 6,7%, показник відхилень бактеріального забруднення страв становив 3,8%, відхилення змивів за умовно патогенною мікрофлору з обладнання, інвентарю, рук та санітарного одягу кухарів закладів – 4,9%. Раптово обстежено на бактеріоносійство 4271 особу персоналу закладів освіти, встановлено носійство збудників інфекційних хвороб серед персоналу харчоблоків у 145 осіб (3,4%).

Основними порушеннями під час обстежень стало недотримання вимог щодо транспортування харчових продуктів та продовольчої сировини, порушення термінів проведення обов’язкових медичних оглядів обслуговуючим персоналом, недотримання термінів реалізації харчових продуктів, порушення товарного сусідства та температурних умов, як при транспортуванні, так і при зберіганні харчових продуктів, несвоєчасне ведення медичної документації по контролю за організацією харчування, порушення правил відбору та зберігання добових проб, порушення технології приготування страв, відсутність або недотримання погоджених Держпродспоживслужбою перспективних двотижневих меню, порушення правил особистої гігієни персоналом, порушення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів на харчоблоках, які виробляють, реалізують та постачають харчові продукти, вживання продуктів, заборонених для використання у навчальних закладах.

В усіх випадках Держпродспоживслужбою вжито відповідних заходів реагування (приписи, розпорядження), поінформовано органи місцевої влади та місцевого самоврядування. У 2018 році посадові особи Держпродспоживслужби надали керівникам закладів освіти 5716 приписів, 262 розпорядження, наклали 170 штрафів, відсторонили від роботи 152 особи, 27 справ передали до правоохоронних органів.

За матеріалами 

Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

 
Показники середньої заробітної плати в Україні на початок року
Вівторок, 05 березень 2019 11:40

Середня заробітна плата в Україні у січні 2019 року склала 9 223 гривні.

Такі показники підкреслюють, що це:

– у 2,2 рази вище мінімальної заробітної плати (4173 грн);

– на 19,6% більше ніж у лютому 2018 року.

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці. Так, в освіті це – 7104 гривень, охороні здоров’я та надання соціальної допомоги – 6203 гривень.

Найбільшою середня зарплата є в Донецькій (10 045 грн) області та м. Києві (13 721 грн), найнижчою – у Чернівецькій області (6 958 грн).

Індекс реальної заробітної плати у січні 2019 року порівняно із груднем 2018 року становив 86,4%, а відносно січня 2018 – 109,5%.

На 1,2% відносно 1 січня 2019 року знизилася заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 лютого 2019 року склала 2614,3 млн. грн.

96,3 тисячам працівників економічно активних підприємств не виплачено 1437,1 млн. грн, з яких 244,3 млн. грн – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості заборговано 2095,9 млн. грн або 80,1% від загальної заборгованості.

За матеріалами ФПУ

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 6 з 328