При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

• загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

• розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

• сума заробітної плати, що належить до виплати (ст.110 КЗпП України).

Водночас в статті 116 КзпП України зазначено, що власник при звільненні працівника виплачує всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації в день звільнення. 

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Зважаючи на викладене, наголошуємо, що інформувати працівників про розмір нарахованої їх заробітної є обов’язком, а не правом керівника.

Зокрема нагадуємо, що звернення до управління Держпраці з проханням перевірити правильність нарахування заробітної плати є підставою для проведення інспекційного відвідування. 

Завантажити документ stattya-2.pdf [99,6 Kb][5]  

Пунктом 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 статтю 48 Закону України «Про загальну середню освіту» доповнено пунктом 3¹, згідно з яким до 1 вересня 2018 року обласні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов’язано забезпечити створення районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій. Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про освіту» доручено затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр.

Таке Положення про інклюзивно-ресурсний центр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 617.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про інклюзивно-ресурсний центр одним з завдань центру є надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги.

Пунктом 47 Положення встановлено, що на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 49 Положення для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг в інклюзивно-ресурсному центрі вводяться такі посади: вчителя-логопеда залежно від кількості дітей з порушеннями мовлення, зокрема з тяжкими, з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення; вчителя-дефектолога – залежно від кількості дітей з порушеннями слуху/зору, інтелектуального розвитку; практичного психолога – залежно від кількості дітей, які мають порушення емоційно-вольової сфери/пізнавальних процесів; вчителя-реабілітолога з розрахунку одна штатна одиниця на 12-15 дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату.

Відповідно до пункту 29 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, посадові оклади (ставки заробітної плати) керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним процесом, педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, підвищуються на 25 відсотків.

Підпунктом 12 пункту 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачено, що після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.

Зважаючи на зазначене наявні підстави для встановлення підвищених на 25% розмірів ставок заробітної плати педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, на яких поширюються умови оплати праці, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Відчуваючи тиск із боку LIZDA та в світлі майбутніх парламентських виборів, урядовці погодилися віднайти кошти для підвищення мінімальної зарплати працівників освіти до суми, еквівалентної 710 євро, до вересня 2018 року.

Голова профспілки LIZDA Інга Ванага сказала: «Уряд пообіцяв нам забезпечити додаткове фінансування в розмірі 6,7 мільйонів євро, щоб підвищити оклади до кінця 2018 року. Відповідно, на наступний рік для цієї мети будуть потрібні додаткові 19 мільйонів євро».

Профспілка освіти скасувала пікет перед будівлями Парламенту, який був запланований на середину вересня у разі, якщо домовленість не була б досягнута.

Європейський директор ЄКПО Сьюзан Флокен привітала профспілку LIZDA з досягненням угоди: «Те, що латвійський уряд пообіцяв повністю виконати свої обов’язки і зобов’язання, є кроком у правильному напрямку. ЄКПО вірить, що всеосяжний і стійкий соціальний діалог між соціальними партнерами в секторі освіти є головною рушійною силою позитивних змін в освіті. LIZDA відмінно спрацювала, нагадавши латвійському уряду про його обіцянки представникам вчительської професії і про те, що високоякісна освіта спирається на висококваліфікованих і мотивованих вчителів та викладачів».

Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2018 року (1841 грн) прожитковий мінімум для працездатної особи занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 359 грн.

Мінімальна заробітна плата є нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 477 гривень.

Триває тенденція зростання заробітної плати в Україні. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у липні 2018 року становила 9170 грн, що:

• у 2,5 рази вище мінімальної заробітної плати (3723 грн);

• на 24,9% більше ніж у липні 2017 року.

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці.

Так, в освіті вона становить 7278 грн, охороні здоров’я та надання соціальної допомоги – 6013 грн.

Найбільшою середня зарплата є в Донецькій (9764 грн) та Київській (13836 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (7168 грн).

Індекс реальної заробітної плати у липні 2018 року порівняно з червнем ц.р. становив 101,0%, а відносно липня 2017р. – 114,7%.

Продовжує зростати заборгованість з виплати заробітної плати, яка станом на 1 серпня 2018 року сягнула 2733,6 млн. грн. Заборгованість 102,6 тисячам працівників економічно активних підприємств зросла до 1564,3 млн. грн (99,9% порівняно з 1 липня 2018 р.), з яких 237,8 млн.  грн – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості заборговано 2171,7 млн. грн або 79,4% від загальної заборгованості.