Статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про освіту» від 5.09.2017 № 2145,  передбачалося, що загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян.

Відповідно до Інструкції про організацію та діяльність ліцею, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 № 217, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.01.1996 за № 8/1033, ліцей – це середній загальноосвітній навчально-виховний заклад освіти, що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді.

Пунктом 9 цієї Інструкції встановлено, що до ліцею зараховуються учні віком від 14 до 17(18) років. У його структурі можуть бути І-ІІ курси (відповідають 10-11 класам середньої загальноосвітньої школи), І-ІІІ курси (відповідають 9-11 класам середньої загальноосвітньої школи) або І-ІV курси (відповідають 8-11 класам середньої загальноосвітньої школи).

Пунктом 10 Інструкції також передбачено можливість зарахування до ліцею учнів, які закінчили 7(9) клас загальноосвітньої школи (або відповідний клас гімназії) і пройшли конкурсний відбір.

Інструкцією передбачено, що педагогічні працівники ліцею можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання. Поглиблена підготовка учнів досягається в результаті вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, відвідування занять у гуртках, клубах, студіях, а також стажування, практики в навчальних і наукових лабораторіях, на виробництві.

У ліцеї може проводитись підготовка учнів за індивідуальними навчальними планами, пошукова та навчально-дослідна робота.

Поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять у ліцеї можуть застосовуватись інноваційні технології та проектування, конструювання, моделювання (теоретичне і технічне), пошуково-дослідницька робота, у тому числі літня навчально-дослідницька практика та інші види навчальної діяльності.

Тож зважаючи на такі особливості роботи педагогічних працівників ліцеїв, а також гімназій, які вважалися на ті часи закладами освіти нового типу, передбачалася й підвищена оплата їхньої праці.

При вирішенні питання оплати праці працівників навчально-виховних комплексів, до складу яких входять різні типи навчальних закладів, застосовуються умови оплати праці, передбачені для відповідного типу закладу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, погодженої з Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, ЦК Профспілки працівників освіти і науки України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56, посадові оклади (ставки заробітної плати) керівним та педагогічним працівникам ліцеїв та гімназій підвищуються на 10%.

Варто зазначити, що статтею 9 нової редакції Закону України «Про освіту» № 2145 встановлено, що здобуття загальної середньої освіти забезпечують:

• початкова школа – заклад освіти I ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;

• гімназія – заклад середньої освіти II ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;

• ліцей – заклад середньої освіти III ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.

Однак при цьому підпунктом 3 пункту 3 Закону передбачено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

• для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;

• для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;

• для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року;

Підпунктом 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень цього закону встановлено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами освіти становить три роки.

З цього терміну ліцеї функціонують як самостійні юридичні особи, крім закладів спеціалізованої освіти. До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 до 2027 року положення цього Закону, що стосуються профільної середньої освіти, діють щодо закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в межах дворічної старшої школи відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 12 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов'язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.

Тому створення та діяльність навчально-виховних комплексів,  до складу яких входять ліцейні або гімназійні класи, як і підвищена відповідно до п. 28 Інструкції № 102 на 10% оплата праці педагогічних працівників за роботу у цих класах, є правомірним.

У листі зазначається, що під час підготовки та опрацювання численних проектів постанови, не погоджуючи їх, ЦК Профспілки неодноразово вносив пропозиції про прийняття Урядом рішення про одночасне підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати всім педагогічним працівникам усіх типів закладів та установ освіти, а також науково-педагогічним працівникам з 1 січня 2018 року.

Не прийняття відповідного урядового рішення призвело до порушення міжпосадового рівня оплати праці освітян і викликало справедливе невдоволення педагогів дошкільних, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти низькою оцінкою владою їхньої складної, важливої, відповідальної педагогічної праці, спричинило конфліктні ситуації в колективах, про що застерігала у своїх зверненнях профспілка.

Зважаючи на норми пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.2018 № 22, ЦК Профспілки, на вимогу значної чисельності педагогічних працівників, а також профспілкових організацій, як представників їхніх прав та інтересів, просить вжити заходів для підвищення розмірів посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників комунальних закладів і установ освіти, а також науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої та професійно-технічної освіти з 1 вересня 2018 року. 

При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

• загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

• розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

• сума заробітної плати, що належить до виплати (ст.110 КЗпП України).

Водночас в статті 116 КзпП України зазначено, що власник при звільненні працівника виплачує всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації в день звільнення. 

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Зважаючи на викладене, наголошуємо, що інформувати працівників про розмір нарахованої їх заробітної є обов’язком, а не правом керівника.

Зокрема нагадуємо, що звернення до управління Держпраці з проханням перевірити правильність нарахування заробітної плати є підставою для проведення інспекційного відвідування. 

Завантажити документ stattya-2.pdf [99,6 Kb][5]  

Пунктом 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 статтю 48 Закону України «Про загальну середню освіту» доповнено пунктом 3¹, згідно з яким до 1 вересня 2018 року обласні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування зобов’язано забезпечити створення районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій. Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців з дня набрання чинності Законом України «Про освіту» доручено затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр.

Таке Положення про інклюзивно-ресурсний центр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 617.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про інклюзивно-ресурсний центр одним з завдань центру є надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги.

Пунктом 47 Положення встановлено, що на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 49 Положення для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг в інклюзивно-ресурсному центрі вводяться такі посади: вчителя-логопеда залежно від кількості дітей з порушеннями мовлення, зокрема з тяжкими, з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення; вчителя-дефектолога – залежно від кількості дітей з порушеннями слуху/зору, інтелектуального розвитку; практичного психолога – залежно від кількості дітей, які мають порушення емоційно-вольової сфери/пізнавальних процесів; вчителя-реабілітолога з розрахунку одна штатна одиниця на 12-15 дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату.

Відповідно до пункту 29 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, посадові оклади (ставки заробітної плати) керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним процесом, педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, підвищуються на 25 відсотків.

Підпунктом 12 пункту 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачено, що після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію.

Зважаючи на зазначене наявні підстави для встановлення підвищених на 25% розмірів ставок заробітної плати педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, на яких поширюються умови оплати праці, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.