«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – розповіла Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки.

Вона пояснила, що робота над стандартом тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. «Водночас ми ґрунтуватися на кращих практиках української школи», – додала Міністр.

У стандарті визначено загальні та обов’язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформативною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, мистецькою.

Обов’язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.

За словами міністра, у новому стандарті закладено більш конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Лілія Гриневич.

Вона пояснила, що докладніше реалізація обов’язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.

Окремо Міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.

«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», – нагадала Міністр.

Студентство у профспілковому русі України: нарада голів профкомів

За його словами, розбудова якісно нового рівня життя в Україні, здійснення економічного прориву вимагає якісних змін у системі освіти – від дитячого садочка до вищого навчального закладу.

Він підкреслив, що покоління, які приходять на зміну нинішнім, це – нові люди з іншим мисленням та іншими можливостями. І вони вимагають інших стандартів освіти.

На думку Гройсмана, один з кроків на обраному шляху – підвищення довіри й поваги для учителя через зміну умов роботи та підвищення зарплат.

Він наголосив, що згідно з рішенням уряду майже 1 млрд грн цього року буде направлений на оновлення початкової школи, а зростання зарплат вчителів становитиме не менше 25%.

«Наші українські діти мають отримати можливість бути успішними. Тож питання освіти мають ключове значення. Неможливо побудувати майбутнє країни без якісної, конкурентної освіти», – сказав Гройсман.

Він також висловив переконання, що реформа освіти – питання всієї вертикалі влади в Україні. Тож залученість місцевої влади до вирішення проблем освітян та розвитку освіти має бути максимальною.

«Просив би всіх – голів областей та міських голів – платіть вчителям сповна! Все, що потрібно від уряду, ми зробили. І ми будемо повертати повагу для вчителя в кожному куточку України. Прошу Міносвіти моніторити ситуацію в регіонах», - підкреслив прем’єр.

Йогомета – звернути увагу на зникаючі мови, підтримати мовне та культурне різноманіття.У цей день наголошують на захисті мови як культурної спадщини кожної національності.

Із 6 тисяч мов половина може зникнути протягом найближчих 10 років. Тому ЮНЕСКОсвоїм Рішенням щодо відзначення Міжнародного дня мови прагне підтримувати мову якознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивченняіноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.А привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнаннянеобхідності захистити різноманіття культур.

В Україні 2002 року було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародногодня рідної мови» – «для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяннявільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України».

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.