Світова економіка відновлюється після кризи, але чисельність трудових ресурсів зростає, і прогнозований на 2018 рік рівень безробіття в світі в порівнянні з попереднім роком не зміниться, говориться в останній доповіді Міжнародної організації праці.

Як наголошується в доповіді, рівень безробіття в світі, що виріс в 2016 році, в подальшому стабілізувався. У 2017 році він, за оцінками, досяг 5,6%, а загальна кількість безробітних – перевищила 192 мільйони.

Не зважаючи на те, що у 2017 році економічне зростання перевершило очікуваний рівень, довгострокові перспективи розвитку світової економіки залишаються не надто сприятливими. Позитивну тенденцію, яка намітилася на 2017-2018 роки, автори доповіді відносять на рахунок високих показників ринків праці розвинутих країн, де, за прогнозами, в 2018 році рівень безробіття знизиться ще на 0,2 процентних пункти і складе 5,5%, що нижче докризового показника.

Навпаки, в країнах із ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, зростання зайнятості, як очікується, буде відставати від зростання чисельності трудових ресурсів, однак там цей показник в порівнянні з 2016 роком покращився.

«Хоч рівень безробіття в світі й стабілізувався, дефіцит гідної праці досі відчутно: світова економіка все ще не створює достатньої кількості робочих місць. Необхідно вжити додаткових зусиль, щоб поліпшити умови праці для тих, у кого є робота, і забезпечити справедливий розподіл плодів росту», – заявив Генеральний директор МОП Гай Райдер.

Нестабільна зайнятість зростає, зниження частки «працюючого бідного населення» сповільнюється

Як підкреслюється в доповіді, якщо в недалекому минулому можна було говорити про помітний прогрес у скороченні нестабільної зайнятості, то починаючи з 2012 року цей процес практично загальмувався. Це означає, що в 2017 році нестабільною була, за оцінками, зайнятість майже 1,4 млрд працівників, а до 2019 року їх число зросте ще на 35 мільйонів. У країнах, що розвиваються в умовах нестабільної зайнятості працюють троє з кожних чотирьох працівників.

Як позитивний момент в доповіді наголошується, що в країнах з ринком, що формується, продовжує скорочуватися чисельність «працюючих бідних»: кількість працівників, які живуть на межі бідності, в 2018 році там має скласти 176 млн, або 7,2% всього працюючого населення.

«Проте в країнах, що розвиваються чисельність «працюючого бідного населення» скорочується надто повільно, не встигаючи за зростанням трудових ресурсів. Кількість працівників, що живуть в умовах крайньої бідності, вперто не бажає опускатися в найближчі роки нижче 114 мільйонів, що в 2018 році складе 40% усіх працюючих», – говорить провідний автор доповіді економіст МОП Штефан Кюн (Stefan Kühn).

Автори доповіді також відзначили той факт, що показники економічної активності серед жінок як і раніше істотно нижчі, ніж серед чоловіків. Жінкам також частіше доводиться працювати на робочих місцях більш низької якості і за меншу плату.

Структурні зрушення і старіння населення додадуть проблем на ринку праці

Аналізуючи зрушення в галузевій структурі сфери зайнятості, автори доповіді відзначають, що основним фактором майбутнього зростання рівня зайнятості стануть робочі місця в секторі послуг, в той час як в сільському господарстві і промисловості зайнятість продовжить скорочуватися. Оскільки як в сільському господарстві, так і в сфері ринкових послуг переважає нестабільна зайнятість, прогнозовані міжгалузеві зрушення в сфері зайнятості можуть лише частково скоротити дефіцит гідної праці, якщо не будуть супроводжуватися активними політичними зусиллями, спрямованими на підвищення якості робочих місць і продуктивності в секторі послуг.

У доповіді розглянуті також наслідки старіння населення. Зростання загальносвітової робочої сили не зможе компенсувати швидке збільшення числа пенсіонерів. Передбачається, що середній вік працюючого населення, що склав в 2017 році трохи менше 40 років, у 2030 році перевищить 41 рік.

«Крім проблеми, яку зростання числа пенсіонерів створює для систем пенсійного забезпечення, на ринках праці також, очевидно, відіб'ється і підвищення середнього віку робочої сили. Старіння населення може призвести до зниження продуктивності і утруднити реалізацію коригувальних заходів на ринку праці, пов'язаних з економічними потрясіннями», – наголошує директор Департаменту дослідницької діяльності МОП Сан Ен Лі (Sangheon Lee).

Це Положення встановлює порядок навчання та перевірки знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників закладів освіти, установ, організацій та підприємств, що належать до сфери управління МОН, а також учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів закладів освіти.

Основні вимоги Положення – обов’язкові для виконання учасниками освітнього процесу та іншими працівниками установ та закладів.

Під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадові особи та інші працівники установ та закладів освіти мають пройти інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

Посадові особи установ та закладів освіти, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу та періодично (один раз на три роки) мають пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності за участю профспілок.

Відповідно до зазначеної постанови посадові оклади та ставки заробітної плати  педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що визначені у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», підвищуються з 1 січня 2018 року на 10 %.

Відповідно до частини першої статті 103^.2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:

1) загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;

2) шкільні відділення навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад»;

3) спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);

4) вечірні (змінні) школи;

5) загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей та сімей патронатних вихователів);

6) спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;

7) професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти;

8) вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.

Повний перелік типів закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, затверджено статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про освіту» від 5.09.2017 2145-VIII.

Пунктом 3 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про освіту» № 2145 установлено, що до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб'єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону, а термін «заклад освіти», що вживається у цьому Законі та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад», що вживається в Конституції України.

Перелік педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».

Серед загального переліку педагогічних працівників до педагогічних працівників  навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції, відносяться:

• директори, завідувачі, завідувачі філією, заступники завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи; їх заступники з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи;

• завідувачі: інтернату при школі, заочного відділення школи, навчально-консультаційного пункту;

• вчителі (включаючи вчителів-логопедів, учителів-дефектологів);

• викладачі загальноосвітніх дисциплін, асистенти вчителя, асистенти вчителя-реабілітолога;

• старші вихователі, вихователі (включаючи вихователів груп продовженого дня),

• педагоги-організатори;

• практичні психологи;

• соціальні педагоги;

• керівники гуртків секцій, студій, інших форм гурткової роботи;

• музичні керівники;

• інструктори з фізкультури;

• інструктори з праці;

• інструктори слухового кабінету;

• перекладачі-дактилологи;

• помічники директора з режиму, старші чергові з режиму, чергові з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Тож посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (загальноосвітніх навчальних закладів), що фінансуються за рахунок освітньої субвенції, розмір яких визначено залежно від підвищеного з 1 січня 2018 року посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму до рівня 1762 гривні, підвищуються з 1 січня 2018 року ще на 10 %.

► з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 544 грн (без урахування платежів – 3 091 грн);

► для дітей віком до 6 років – 2 974 грн;

► для дітей віком від 6 до 18 років – 3 631 грн;

► для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 3 962 грн (без урахування платежів –

3 189 грн);

► для осіб, які втратили працездатність – 2 605 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2017 року прожитковий мінімум занижено вдвічі порівняно з його фактичним розміром або на 1 782 грн або, а для працездатної особи - більш ніж вдвічі або на 2200 гривень.