• – з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 587 грн (без урахування платежів – 3 128 грн);

• – для дітей віком до 6 років – 3 003 грн;

• – для дітей віком від 6 до 18 років – 3 668 грн;

• – для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 011 грн (без урахування платежів – 3 229 грн);

• – для осіб, які втратили працездатність – 2 637 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2018 року прожитковий мінімум занижено вдвічі порівняно з його фактичним розміром або на 1 825 грн або, а для працездатної особи – більш ніж вдвічі або на 2 249 гривень.

Окрім теоретичної частини роботи, організатори заходу продумати й про практичну, яка складалася із презентацій та тренінгів.

Так, в один із навчальних блоків молодь навчалася як від ідеї прийти до готового бізнес-проекту. Розібратися у нюансах подання заявок для отримання грантів під реалізацію соціальних чи молодіжних стартапів допоміг проектний менеджер, адміністратор в проекті «Урбаністична освіта. Професійно-особистісний розвиток Українця», Андрій Малецький.

Складові успіху профспілкових лідерів та лідерок, правила переконання та ведення дискусій розкрила у тренінгу «Успішність профспілкового лідера: принципи, завдання, мотивація, допоміжні засоби» практикуючий психолог Ольга Денисова. Через активні вправи, цікаві завдання та психотерапевтичні мелодії вона налаштувала молодь на роботу над собою, на позитивне мислення і постійне навчання новому. «До калюж не йдуть пити воду! Будьте джерелом!», – такою порадою завершила свій тренінг психолог-практик.

В останній день роботи учасники аналізували пройдене за ці дні, обмінювалися досвідом організаційної та іміджевої роботи, напрацьовували подальші кроки спільних дій щодо відстоювання прав та гарантій молоді, яка навчається.

Згідно з оновленою ст. 6 Закону України від 03.11.2016 № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати перелік органів державного нагляду (контролю), на які не буде поширюватися дія цього Закону.

На Урядовому порталі оприлюднено постанову КМУ від 18.12.2017 № 1104, якою затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону № 1728-VIII.

Так, до переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію на перевірки у 2018 році, зокрема, віднесено:

Держпраці та її територіальні органи;

Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю);

ДФС та її територіальні органи;

Держархбудінспекція та її територіальні органи;

Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин);

ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва);

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 року включно.

«Саме в цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів», – розповіла Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки.

Вона пояснила, що робота над стандартом тривала 2 роки. При цьому було використано досвід 7 країн – Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. «Водночас ми ґрунтуватися на кращих практиках української школи», – додала Міністр.

У стандарті визначено загальні та обов’язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформативною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, мистецькою.

Обов’язкові результати показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з 2 циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.

За словами міністра, у новому стандарті закладено більш конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Лілія Гриневич.

Вона пояснила, що докладніше реалізація обов’язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.

Окремо Міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.

«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За Державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», – нагадала Міністр.