|
Законопроєкт № 5371 суттєво зачіпає права та інтереси найманих працівників та профспілок |
 |
|
П'ятниця, 05 серпень 2022 08:56 |
|
19 липня 202 2 року Верховна Рада України схвалила законопроект № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність», який позбавляє працівників українських підприємств одного з основоположних прав – права на трудовий захист та колективні переговори. Станом на 4.08.2022 року закон знаходиться на підписі у Президента. Профспілка працівників освіти і науки України категорично виступила проти цього законопроєкту, визнала його таким, що запроваджує крайні форми лібералізації трудових відносин та дискримінації шляхом значного обмеження трудових прав і гарантій працівників, які працюють, зокрема у сфері освіти. Законом № 5371 передбачається фактичний розподіл працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав трудовим законодавством. Для працівників підприємств, що відносяться до юридичних осіб публічного права, а також працівників великих компаній передбачається зберегти чинний режим захисту трудових прав, а для працівників приватних компаній малого і середнього бізнесу з чисельністю до 250 осіб пропонується встановити договірний режим регулювання трудових відносин. Роботодавцеві і працівникові пропонується на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород, норм робочого часу та відпочинку тощо. Окрім того, дозволяється звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин за умови виплати компенсації, працівники позбавляються права на профспілковий захист, соціально вразливі категорії осіб фактично втрачають гарантії. Заперечуючи проти прийняття Закону Профспілка звернула увагу також на порушення Конституції України (статті 22, 36, 43, 92), міжнародних актів, ратифікованих Україною: Угоди про асоціацію Україна – ЄС (статті 296, 419, 420), Європейської соціальної хартії (переглянута) (стаття 24), Конвенції МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються (статті 1, 2), Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (статті 1, 4, 13), а також Директивам Ради ЄС № 98/59/ЄС про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; № 2003/88/ЄС про деякі аспекти організації робочого часу; № 2019/1152 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі та Рекомендаціям МОП №166 щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця та № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах. Крім цього Закону на розгляді українського парламенту знаходяться ще декілька антинародних проєктів законів, якими пропонується значне звуження трудових прав українських працівників, в тому числі в галузі освіти, а також позбавлення профспілок здійснювати представницькі функції у відповідності до міжнародних стандартів. Профспілка працівників освіти і науки України
|
|
Однакові права для всіх внутрішньо переміщених осіб: законодавчі зміни |
|
|
Четвер, 04 серпень 2022 14:09 |
Верховною Радою України прийнято Закон № 2417-IX від 18.07.2022 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо приведення окремих його положень у відповідність до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (проєкт № 7449). 1 серпня 2022 року Закон підписано Президентом України. Як повідомляється на сайті Верховної Ради України відтепер всі внутрішньо переміщені особи, незалежно від регіону, з якого вони перемістились, зможуть реалізовувати в повному обсязі права, передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»». Раніше законодавство розмежовувало внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за територіальним принципом та, фактично, давало змогу реалізувати всі передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» права лише для двох категорій ВПО: - які перемістились з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;
- які перемістились з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
Від початку широкомасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України з’явилась велика кількість внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів. У зв’язку із зазначеним не всі ВПО могли реалізовувати належні їм права. Наприклад, статтею 92 Закону від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики звільнялись виключно внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій АР Крим та м. Севастополя, а також з окремих територій Донецької та Луганської областей. Саме для усунення подібних несправедливих ситуацій народними депутатами був розроблений відповідний законопроєкт (реєстр. №7449), який вже став законом. На підставі внесених законодавчих змін всі внутрішньо переміщені особи, незалежно від регіону, з якого вони перемістились, зможуть реалізовувати в повному обсязі права, передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
|
|
Відпустки працівникам за новими правилами: закон № 2352-ІХ |
|
|
Четвер, 04 серпень 2022 13:09 |
 19 липня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, яким внесено зміни до КЗпП. Змін зазнали, зокрема, питання щодо надання та оплати відпусток.
Згідно з новими змінами, скасовується механізм, який передбачає можливість працівників при переведенні з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку, отримати невикористану частину відпустки за новим місцем роботи (виключено статтю 81 КЗпП). При звільненні працівника роботодавець має провести повний і остаточний розрахунок, а також виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні відпусток відповідно до законодавства. Міністерство економіки України надало постатейний коментар до Закону № 2352-ІХ, в якому роз’яснюються, зокрема, питання надання відпусток із змінами, внесеними до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки». Наголошується, що така відпустка надається тільки за заявою працівника. Порядок підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, тож рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які достатньою мірою підтверджують цей факт. Запропоновані норми не обмежують можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, але в цілому загальна тривалість відпусток (частин) не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану. Працівники набувають права на новий вид відпустки, починаючи з 19 липня 2022 року, тобто з моменту набрання чинності змін до Закону.
|
|
Безпечне освітнє середовище: підготовка шкіл до нового навчального року |
|
|
Понеділок, 01 серпень 2022 09:04 |
|
 Державна служба якості освіти закликає засновників і керівників шкіл звернути підвищену увагу на створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану.
Засновникам і керівникам шкіл необхідно: - забезпечити облаштування безпечного простору у закладі (укриття, запасні виходи);
- здійснити заходи щодо мінної безпеки (інформування учнів, спільні заходи із залученням ДСНС).
Також доцільно розробити: - схему евакуації учасників освітнього процесу (зокрема й до найближчого укриття, якщо таке не обладнане у школі);
- алгоритм дій працівників і учнів закладу під час евакуації.
- У закладі освіти важливо пояснювати учням і працівникам правила поводження під час повітряних тривог, евакуації, перебування у сховищі чи укритті.
Учителям рекомендовано пройти навчання з надання першої невідкладної допомоги дітям або тренінг «Перша допомога дітям. Тренінг для дитячих закладів». У разі ймовірних надзвичайних ситуацій, до дій школи важливо залучати батьків. Зокрема, до проведення евакуації, комунікації з учасниками освітнього процесу, контролю вмісту дитячого наплічника тощо. Особливо актуальним для закладів освіти, що приймають дітей із числа внутрішньо переміщених осіб, є перегляд антибулінгових політик, розроблення адаптаційних заходів для таких учнів і підтримка їхнього психологічного здоров’я. Керівникам шкіл потрібно бути готовими за необхідності змінювати форми організації освітнього процесу та здобуття освіти, а також продовжувати працювати в електронних журналах і з платформами, на яких розміщено навчальні матеріали. Крім того, слід звернути увагу на добір навчальних матеріалів і стратегії роботи з учнями під час уроків. Зазначимо, що з детальним описом щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) можна ознайомитися в рекомендаціях ДСНС. За матеріалами – Урядового порталу
|
|
|
Новини
