Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувало черговий випуск аналітичного звіту «Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз» (квітень 2019) та консенсус-прогноз «Україна: перспективи розвитку очима молоді».

Документи сформовані на основі розроблених студентами і аспірантами прогнозних матеріалів та тематичної дискусії з питань макроекономічного аналізу і прогнозування за ініціативи під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Як відомо, «консенсус-прогноз» – це усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку України, які розраховані як медіана на основі експертних оцінок учасників опитування провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування.

«Консенсус-прогноз дуже важливий, адже Уряд має закладати чітку філософію змін у бюджетну резолюцію на три роки і її слід сформувати на реалістичних цифрах, які використовуються при плануванні Держбюджету до 2021-2022 років. Зайвий консерватизм і надмірний оптимізм у прогнозах однаково шкідливі, бо ми говоримо про нові стимули для економічного зростання та необхідні ресурси і фінансування для ключових системних реформ, які забезпечують гідне майбутнє для кожної людини і кожної родини. Тому дуже важливо, що до цих аналітичних процесів ми цьогоріч залучили і молодих фахівців, адже разом з досвідченими аналітиками та експертами це сформує більш збалансовані прогнозні оцінки», – відзначив у своєму слові Степан Кубів.

Експерти державного та недержавного сектору, які взяли участь в обговоренні макроекономічного прогнозу дають більш консервативний прогноз зростання ВВП за підсумками 2019 року на рівні 2,7%, тоді як згідно з оцінками молодих аналітиків цей показник сягне 3,1%.

У 2020 році експерти передбачають зростання ВВП на 3%, тоді як молодь – 3,7%, у 2021 оцінка експертів – 3,5% (оцінка молоді – 4,3%), у 2022 році оцінка експертів – 4% (оцінка молоді – 4,8%).

Згідно з квітневим консенсус-прогнозом експертами також очікується зростання споживчих цін (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) на рівні 8,7% у 2019 році, 7,6% – у 2020 році, 6,8% – у 2021 році і 6% – у 2022 році. У свою чергу, згідно з оцінками молоді, яка брала участь в дискусії, зростання споживчих цін очікується на рівні 10,7% у 2019 році, 9,7% у 2020 році, 9,8% у 2021 році і 8% у 2022 році.

Коментуючи показники макроекономічного прогнозу, представленого в рамках дискусії, Степан Кубів відзначив: «Консенсус-прогноз зростання ВВП у 2019 році оцінений на рівні 2,7% і він є близьким до 3%, на основі яких були розраховані показники державного бюджету. Так само і інфляція, яка оцінена на рівні 7,6% практично співпадає із 7,4% закладених у бюджет. Приблизно таку ж ситуацію ми спостерігаємо і стосовно 2020 року.

Вартий уваги і той факт, що логіка прогнозу макропоказників, презентована нашими молодими експертами і майбутніми колегами, в цілому співпадає з урядовою візією бюджетної декларації на наступні 3 роки та консенсус-прогнозу запрошених до дискусії експертів».

За оцінкою експертів період 2019-2022 років найбільш значущими внутрішніми ризиками для української економіки, які були запропоновані для розгляду та оцінки, є наступні: високий рівень корупції, недостатньо швидке проведення реформ; посилення фактору трудової міграції.

Серед зовнішніх ризиків найбільш значущими упродовж 2019-2022 років, як і у попередніх опитуваннях, залишилися наступні: посилення гібридних загроз національній безпеці України, дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу.

За матеріалами Мінекономрозвитку

У Києві розпочав роботу семінар завідувачів фінансовими відділами, головних бухгалтерів обласних, Київської міської організацій Профспілки працівників освіти і науки України.

Роботу заходу відкрив Голова Профспілки Георгій Труханов, який наголосив на важливості навчання в умовах змін законодавства та фінансової документації.

Георгій Труханов у своїй презентації окреслив виклики, які сьогодні стоять перед Профспілкою і коротко поінформував про діяльність організації на сучасному етапі.

Продовжуючи роботу семінару начальник фінансового управління ЦК Профспілки Галина Щавінська поінформувала про фінансову звітність, ведення бухгалтерського обліку у профспілкових організаціях по новому, плану рахунків у територіальних організацій Профспілки.

Оподаткування неприбуткових організацій. Податкові новації-2019, актуальні питання бухгалтерського обліку – тема лекції Оксани Тарканій, доктора філософії в галузі економіки, сертифікованого аудитора.

Загалом програма семінару є різноплановою і розрахована на кілька робочих днів. Так, було передбачено теоретичні і практичні сесії з питань трудового законодавство та перевірки трудових інспекцій, штатного розпису організації, приведення назв посад у відповідність до Кваліфікаційного довідника професій, права на зображення тощо. А після круглого столу і відповідей на усі запитання, учасники семінару отримають методичні матеріали щодо організації фінансової роботи у організаціях на електронних носіях.