Набрав чинності Наказ Мінекономіки від 5.05.2021 № 913-21 (зареєстрований в Мінюсті 6.07.2021 за №886/36508), яким затверджено типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботи.

Наказом затверджено:

• типову форму трудового договору про надомну роботу;

• типову форму трудового договору про дистанційну роботу.

Зазначені форми трудових договорів затверджені у зв’язку з прийняттям 27 лютого Закону № 1213-IX щодо запровадження двох самостійних видів (форм) роботи – дистанційної та надомної та доповненням Кодексу законів про працю України двома новими статтями:

Стаття 60-1 «Надомна робота»

Надомна робота – це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, потрібної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими або робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Головна відмінність надомної роботи: при виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінене з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

Стаття 60-2 «Дистанційна робота».

Дистанційна робота – це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Головна відмінність дистанційної роботи: при виконанні дистанційної роботи працівник самостійно обирає власне робоче місце та персонально відповідає за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на ньому.

При укладенні трудового договору про надомну та дистанційну роботу обов’язковим є додержання письмової форми (п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП).

Завантажити документи
Наказ 0_nakaz.pdf [100,53 Kb][27]  
Додатки dodatki-dooprac.-do-nakazu.pdf [5,14 Mb][30]   

Днями на Всеукраїнському Форумі «Україна 30. Трудові ресурси», ініційованому Президентом України, з позицією профспілок щодо законодавчих ініціатив влади з лібералізації трудового законодавства виступив заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін.

Україна двічі була дуже близька до того, щоб отримати новий Трудовий кодекс і двічі не вистачало сил і духу політикуму перетнути цю рису. 

«Чи потребує трудове законодавство України реформування? Так, потребує», – зазначив Олександр Шубін.

На його думку, зараз трудове законодавство і Трудовий кодекс розбалансовані.

«Він розбалансований структурно, предметно, термінологічно, містить кальку в різних законодавчих актах одних і тих самих норм, подекуди не ідентичну. Тому так – зміни потрібні. Чи потрібні Україні ліберальні зміни трудового законодавства? Так, мабуть, теж потрібні. Але у значенні слова «ліберальний», яке міститься під №1 у Оксфордському словнику, тобто такі зміни мають бути і відбуватися з повагою до законних інтересів, прав, свобод всіх сторін-учасників процесу і найперше тих, які не розділяють інтереси тих, хто ініціює такі реформи», – наголосив Шубін.

Під час сесій спікери обговорювали новий Трудовий кодекс, цифровізацію як невід'ємну складову сфери трудових відносин. А також – Європейську соціальну хартію і Конвенції Міжнародної організації праці як орієнтири для забезпечення соціальних стандартів та зайнятості українців.

У дискусії з цього питання зокрема взяли участь Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, заступник Голови Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера та радник керівника Офісу Президента України Тимофій Милованов. 

Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти цьогоріч планують забезпечити ноутбуками понад 60 тисяч вчителів.

У держбюджеті-2021 передбачено додаткове фінансування — 1 млрд гривень на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, 980 млн грн виділені саме на придбання ноутбуків. Завдяки цій субвенції вчителі зможуть зробити процес навчання більш сучасним і доступним.

Пандемія змінила освітній процес – уроки з класів перейшли в зум-конференції. Однак, на жаль, не у всіх вчителів була технічна можливість навчати дітей у такому форматі.

«Уже цього року ми забезпечимо понад 60 тисяч вчителів якісною технікою. Ця ініціатива зараз – одна з пріоритетних, над якою ми працюємо спільно з МОН. Продовжуємо цифровізувати освітню сферу. Електронні журнали та щоденники, онлайн-конференції, презентації на уроках – це майбутнє освіти. Наша мета – зробити так, щоб у кожного вчителя був власний персональний комп’ютер, доступ до швидкісного інтернету та ще більше можливостей для навчання дітей», – розповів Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У наказі МОН прописані вимоги до техніки. Це гарантія того, що комп’ютери будуть високої якості. З урахуванням співфінансування та очікуваної вартості ноутбука у 20 тис. грн планується закупівля понад 60 тис. ноутбуків за цією субвенцією. Така вартість розрахована за результатами консультацій із вендорами та після аналізу ринку.

За словами міністра освіти Сергія Шкарлета, наразі очікується від областей злагодженої роботи з організації закупівельних процедур, щоб вчителі швидше отримали ноутбуки. Для цього МОН та Мінцифра підготували лист-роз’яснення для областей, де чітко описано, як реалізувати цю субвенцію, – наголошують у Міністерстві освіти.

Також у квітні була ухвалена постанова, в якій визначені порядок і умови розподілу субвенції. Використати субвенцію можна буде на засадах співфінансування:

• 70% – за рахунок субвенції, 30% – за рахунок місцевих бюджетів для м. Києва, обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад, де населення становить понад 40 тис. осіб;

• 90% – за рахунок субвенції, 10% – за рахунок місцевих бюджетів для міських територіальних громад, де чисельність населення становить менш ніж 40 тис. осіб;

• 95% – за рахунок субвенції, 5% – за рахунок місцевих бюджетів для сіл, селищ, гірських населених пунктів та міст на лінії зіткнення.

Інтеграція цифрової культури в закладах освіти стає центральною, стратегічною та фундаментальною частиною навчального процесу. Кожен український вчитель має бути забезпечений необхідною технікою та володіти цифровими навичками. Саме тому Мінцифра разом із Міністерством освіти та науки запускають цю ініціативу.

Комп’ютери закуплять на 24 області та м. Київ. Процес можна буде відстежувати за допомогою спеціального дашборду.

За словами заступника Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артура Селецького, проєкт «Ноутбук кожному вчителю» зародився не лише як відповідь на пандемію. Пандемія, дійсно, стала приводом, який змусив державу гнучко та оперативно відреагувати на проблеми в освіті під час дистанційного навчання. Проте питання технічного забезпечення працівників будь-якої сфери (в тому числі освітньої) не має сьогодні розглядатися як розкіш, оскільки це базова необхідність для нормальної роботи сучасної людини.