Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Гнучкий графік робочого часу та дистанційна робота: зміни в законодавстві Друк
Четвер, 02 квітень 2020 16:52

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 30 березня 2020 року ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект реєстр. № 3275 від 29.03.2020).

У законодавстві офіційно закріпили гнучкий режим робочого часу та дистанційну роботу. Відповідні зміни внесено до статті 60 Кодексу законів про працю України.

Так, за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на  безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. 

 

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Статтею 50 КЗпП встановлена нормальна тривалість робочого часу працівників, яка  не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Статтею 51 КЗпП встановлена скорочена тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Доповненою Главою XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України передбачається, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу «Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів» продовжуються на строк дії такого карантину. 

Закон набере чинності після його опублікування.
 
Проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» розпочнеться 6 квітня Друк
Четвер, 02 квітень 2020 16:45

У понеділок, 6 квітня 2020 року, для школярів 5-11 класів розпочинається проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» – в ефірах українських телеканалів проводитимуть уроки з основних предметів. Цю інформацію повідомив Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

За кожним класом буде закріплений один або декілька телеканалів. Розклад таких уроків з’явиться зовсім скоро. Також уроки будуть доступні у мережах Facebook та YouTube.

Відеоуроки від найкращих педагогів країни транслюватимуть на національних та регіональних телеканалах, щоб навіть ті діти, які не мають доступу до Інтернету, могли якісно навчатися впродовж карантину.

Зараз проходять щоденні зйомки уроків для учнів 5-11 класів, де 40 педагогів із Києва на час карантину стали вчителями для всієї України. За збалансованою програмою Міністерства освіти і науки вкладатиметься 11 предметів.

Дистанційно школярі зможуть вивчати такі предмети: хімія, фізика, біологія, географія, українська мова та література, англійська мова, історія України та світу, алгебра, геометрія і навіть спортивні руханки. Їх оперативно знімають і монтують цими днями в Новопечерській школі. До зйомок долучились навіть деякі українські зірки, які сіли за шкільні парти у якості учнів.

Навчатися дистанційно школярі зможуть у Facebook та YouTube. Також уроки щоранку транслюватимуть українські телеканали, які долучилися до цієї важливої місії.

Канали, що транслюватимуть уроки: 
  • 5-й клас – «ПлюсПлюс» та «112 Україна»;

  • 6-й клас – ZOOM та NewsOne;

  • 7-й клас – ZIK;

  • 8-й клас – «Індиго» та УНІАН;

  • 9-й клас – «Рада» та UA: Культура;

  • 10-й клас – UA: Перший;

  • 11-й клас – М1.

Трансляція уроків відбуватиметься щодня, з понеділка до п’ятниці. Початок о 10-й ранку. 

«Закликаємо батьків стежити за новинами та заохочувати дітей до перегляду. Власне, доєднатися до цього пізнавального контенту можна всією родиною. А тому – залишаємось вдома. Вчимося вдома», – наголосив Президент України.
 
Фонд соцстраху запустив багатоканальну Лінію соціальної довіри Друк
Четвер, 02 квітень 2020 16:26

Фонд соціального страхування України запускає Лінію соціальної довіри – 0-800-501-892.

Спільно із Міністерством соціальної політики, Урядом, за підтримки Офісу Президента, разом з Інститутом розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, Інститутом психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Фонд соціального страхування починає роботу з підтримки українців у час, коли ми всі об’єднуємося для боротьби із поширенням коронавірусної інфекції.

Понад ста операторів, серед яких працівники Фонду соціального страхування України, волонтери та професійні психологи нададуть усю необхідну інформацію: стан фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, особливості виплат за лікарняними у період накладеного карантину, додаткові виплати від Фонду на час пандемії тощо.

Якщо людині потрібна психологічна підтримка, аби впоратися із тривожністю та стресом через надзвичайну ситуацію – їй допоможуть кваліфіковані оператори з багаторічним досвідом роботи у галузі психічного здоров'я.

Гуртуємось, аби допомагати один одному!

Лінія соціальної довіри ФССУ: 0-800-501-892

 
Конституційне подання 56 народних депутатів до КСУ щодо вчителів-пенсіонерів Друк
Четвер, 02 квітень 2020 16:25

56 народними депутатами України подано конституційне подання до Конституційного суду України від 18 березня 2020 року № 44/18-03 «Щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX», в розділі II якого, зокрема, йдеться про визнання відповідності статтям 8, 24 та 43 Конституції положень абзацу третього частини другої статті 22 Закону, відповідно до якого педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від 1 до 3-х років.

У конституційному поданні наголошується, що відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Не може бути привілеїв чи обмежень за будь-якими ознаками.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації (Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року N 14-рп/2004).

Таким чином, в порушення конституційних принципів положення статті 22 Закону нівелюють гарантовані права громадян на працю, запроваджує дискримінаційні трудові умови для осіб, які досягли пенсійного віку, а отже суперечить приписам статей 24 та 43 Конституції України.

При цьому за частиною другою статті 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

В Рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що «оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього...».

Тобто оспорювані положення Закону не узгоджуються з нормами Кодексу законів про працю України – основного (спеціального) закону, який регулює трудові відносини, що порушує принцип правової визначеності, котрий вимагає, щоб норми були чіткими і точнимита спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (стаття 8 Конституції України).

У поданні зазначено, що абзац третій частини другої статті 22 Закону суперечить статтям 8, 24 та 43 Конституції України.

Ураховуючи вищезазначене, народні депутати України визнають, що положення оспорюваного Закону є такими, що не відповідають статтям 8, 9, 10, 11, 22, 24, 43, 53 Конституції України та не узгоджуються з нормами міжнародного права, які в силу Конституції України є частиною національного законодавства України.

Нагадуємо, що Профспілка з цього приводу також спрямувала звернення до Уповноваженої ВРУ з прав людини з проханням ініціювати конституційне подання до Конституційного суду, в якому, крім статті 22 закону, наголосити на необхідності визнання такої відповідності Конституції також положень закону щодо звільнення до 1 липня 2020 року педагогів – пенсіонерів та укладення з ними однорічного строкового договору, передбачених підпунктами 1 та 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень.  


Завантажити звернення kp-vdpovdnst-konstitucyi-ukrayini.pdf [332,36 Kb][34] Завантажити Переглянути документ онлайн  
 
« ПочатокПопередня201202203204205206207208209210НаступнаКінець »

Сторінка 210 з 597