Приблизно 1,3 мільярда дітей у віці від 3 до 17 років не мають вдома доступу до інтернету. Про це йдеться в новій доповіді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Міжнародного союзу електрозв'язку. У Східній Європі і Центральній Азії без домашнього Інтернету обходяться 36 мільйонів хлопчиків та дівчаток, а це – 42% всіх школярів у регіоні.
Автори нової доповіді відзначають, що з аналогічною проблемою стикаються і студенти – молоді люди у віці до 24 років. У всьому світі Інтернету не мають 759 мільйонів із них.
«Той факт, що у такої величезної кількості дітей та молодих людей вдома немає доступу до Інтернету, свідчить про величезний цифровому розрив, справжню цифрову прірву», – заявила виконавчий директор ЮНІСЕФ Генрієтта Фор.
Вона вважає, що діти, які виходять за межі всесвітньої павутини, стикаються з цілою низкою проблем. Вони виявляються ізольованими від усього світу і не можуть бути конкурентоспроможними в сучасній економіці. У нинішній ситуації, коли школи виявилися закритими через COVID-19, це призводить до того, що діти і молоді люди втратили можливість отримувати освіту.
«Скажімо прямо: відсутність доступу до Інтернету позбавляє наступне покоління його майбутнього», – підкреслила глава ЮНІСЕФ.
Приблизно чверті мільярда учнів у всьому світі, тою чи іншою мірою, постраждали через закриття шкіл у зв'язку з COVID-19. Сотні мільйонів учнів змушені покладатися на навчання у віртуальному режимі. Для тих з них, хто не має доступу до мережі інтернет, освіта виявилася повністю недоступною.
Ще до пандемії багато молодих людей не володіли цифровими і підприємницькими навичками для того, щоб бути конкурентоспроможними в економіці ХХІ століття. Пандемія COVID-19 ще більше посилила цифровий розрив і закріпила нерівність, яка вже й так розділяє країни й спільноти.
Діти й молодь з найбідніших сімей і держав з низьким рівнем доходу відстають від своїх однолітків ще більше. У країнах із низьким рівнем доходу доступ до Інтернету є в однієї дитини з кожних 20 дітей шкільного віку, а в багатих – у 9 з 10 дітей.
Найбільшою мірою від такої нерівності страждають діти, які проживають у сільській місцевості. «Підключення сільського населення до Інтернету залишається складним завданням», – заявив Генеральний секретар Міжнародного союзу електрозв'язку Хоулін Чжао. Він нагадав, що в 2020 році значна частина сільських районів не була охоплена Інтернетом.
Довідково
Діти шкільного віку від 3 до 17 років, у яких вдома немає доступу до Інтернету:
Західна і Центральна Африка – 95%;
Східна і Південна Африка – 88%;
Південна Азія – 88%;
Близький Схід і Північна Африка – 75%;
Латинська Америка і країни Карибського басейну – 49%;
Східна Європа та Центральна Азія – 42% (36 мільйонів);
Східна Азія і Тихоокеанський регіон – 32% (183 мільйони);
У всьому світі – 67% (1,3 мільярда).
Автори нової доповіді відзначають, що справжній стан справ із доступом до всесвітньої мережі є ще гіршим, ніж представлені показники. Є багато інших факторів, які заважають дітям користуватися плодами цифрової революції.
Один із них – низький рівень цифрових навичок. До того ж, навіть коли у дітей є вдома Інтернет, вони часто не можуть отримати доступ до мережі через відсутність достатньої кількості гаджетів у сім’ї.
Новини
