Міністерство соціальної політики за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розпочинає розробку єдиної Національної стратегії у сфері забезпечення прав дітей. Стратегія стане орієнтиром для всіх органів влади на національному та місцевому рівні та допоможе реалізувати міжнародні зобов’язання України щодо захисту прав дітей.

Про це повідомила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна. Вона зазначила, що в Україні ратифіковано низку міжнародних документів у сфері охорони дитинства, протягом останніх років схвалено більше 15 стратегій і різних концепцій, які визначають основні вектори руху нашої держави в різних сферах, у тому числі, життя дітей. Заходи, передбачені цими документами, будуть реалізовуватись до 2030 року.

«Всі ці стратегії та плани заходів потрібно виконувати. Але кожен з них вирішує проблеми в окремій сфері і не є частиною єдиної концепції щодо захисту прав дітей, – підкреслила Марина Лазебна. – Нова Стратегія визначатиме конкретні кроки для забезпечення ефективної імплементації міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав дітей в українське законодавство та реальне життя».

Вона додала, що Мінсоцполітики планує залучити до розробки Стратегії широке експертне середовище. Зокрема, партнером Міністерства у роботі над документом стане ЮНІСЕФ.

«ЮНІСЕФ вітає ініціативу Міністерства соціальної політики та лідерство у сфері реалізації і захисту прав дитини. Зі свого боку ми продовжимо надавати підтримку міністерству, аби спільно побудувати комплексну стратегію і перетворити її на реальність для кожної дитини в Україні» – зазначив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.

Україна вже виконала низку міжнародних зобов’язань, у тому числі, більшість рекомендацій Комітету ООН з прав дитини. Зокрема, прийнято суттєві зміни до Сімейного Кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Удосконалено механізми попередження жорстокого поводження з дітьми, організації надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Також створені умови для залучення інститутів громадянського суспільства до формування та реалізації політики у сфері охорони дитинства.

13 вересня 2021 року відбулася нарада голів обласних, Київської міської організацій Профспілки працівників освіти і науки України в режимі відеоконференції у програмі ZOOM.

Відкриваючи роботу президії Голова Профспілки Георгій Труханов наголосив, що новий навчальний рік розпочався досить активно і уже маємо ряд питань, які потрібно тримати на контролі як у областях, так і на найвищому рівні.

Голова організації поінформував про те, що ЦК Профспілки бере участь у обговоренні проєкту Державного бюджету України на 2022 рік, моніторить ситуацію з фінансуванням закладів вищої освіти та відстоюватиме трудові права спілчан у цьому зв’язку.

На обговорення колег було винесено питання стану виплати заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, стипендіального забезпечення та ймовірного скорочення кількості стипендіатів на фоні підняття стипендій, яке нещодавно анонсував Уряд і ряд інших внутрішньоспілкових питань.

До дискусії активно підключилися колеги з Львівської, Вінницької, Івано-Франківської, Черкаської, Одеської обласних та Київської міської організації Профспілки – пропонуючи різні шляхи координації спільних дій у справі захисту соціально-економічних прав працівників галузі та студентської молоді. 

Нещодавно відбулося засідання Комітету з питань інтеграції до ЄС Верховної Ради України, на якому розглядався Проект Закону України 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність».

Мета його прийняття, як сказав один з авторів законопроекту, «надати максимальну свободу роботодавцю». У дискусії узяв участь заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.

У своєму виступі Олександр Шубін, зокрема, зазначив, що Проект не підтримується профспілками, оскільки всупереч Рекомендаціям МОП № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах проект обговорювався лише з представниками суб’єктів малого і середнього підприємництва без участі профспілок.

Ним не беруться до уваги:

• ст.ст.296, 419 та 420 Угоди про асоціацію Україна – ЄС, зокрема ст.296, якою передбачено, що жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її законодавстві;

• Рекомендація МОП № 189, зокрема в частині сприяння зайнятості на малих підприємствах шляхом впровадження політики недискримінаційного застосування трудового законодавства.

Крім того:

• запропоновані положення статей 21, 49-5. 49-8 КЗпП не відповідають міжнародним зобов'язанням України, зокрема: Директиві Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; статті 24 Європейської соціальної хартії (переглянутої), статті 4 Конвенції МОП № 158 та Рекомендації №166, статтям 1, 2 Конвенції МОП № 135, які передбачають, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства.

Отже, звільнення працівника за одноособовим необґрунтованим бажанням роботодавця зводить нанівець будь-які гарантії трудових прав в Україні, унеможливлює ефективну профспілкову роботу (адже профспілкових діячів можна буде звільняти без пояснення причин) та боротьбу із порушенням трудових прав на робочому місці.

Запропоновані положення до статті 49-6:

• звужують імперативну норму щодо інформування працівників про будь-які зміни умов праці, що протирічить ст. 6(1) Директиви (ЄС) 2019/1152, згідно з якою у випадку будь-яких змін в основних аспектах трудових відносин (а не тільки такої, «яка тягне за собою погіршення умов праці»), роботодавець має інформувати працівника;

• перенесення з закону до індивідуального трудового договору регулювання низки істотних аспектів трудових відносин, які повинні регламентуватися законом і (або) колективними договорами або підпадати під дію встановлених у них мінімальних вимог не лише перешкоджають створенню адекватних механізмів захисту працівників від зловживань, особливо працівників, які перебувають у ненадійних або непередбачуваних трудових відносинах, а й у деяких випадках суперечать застосовним міжнародним і європейським трудовим нормам – зокрема Директиві 2003/88/ЄС, а також порушують статтю 92 Конституції України в частині регулювання саме законами питання праці, а не індивідуальними трудовими договорами;

• нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника шляхом виключення норми щодо надання згоди профспілки на звільнення працівника за ініціативою роботодавця та інші питання, пов’язані з представництвом та захистом трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями. Це в свою чергу протирічить положенням статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

«Впровадження запропонованого проектом договірного режиму регулювання трудових відносин на малих та середніх підприємствах суттєво ускладнить колективно-договірне регулювання, реалізацію працівниками цих підприємств конституційних прав на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже позбавить права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів, – наголосив Олександр Шубін.

Враховуючи численні порушення проектом Закону міжнародних стандартів, положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, комітет не підтримав даний законопроєкт.

Як стало відомо, на Погоджувальній раді Верховної Ради України до порядку денного першого осіннього засідання парламенту внесені антитрудові законопроекти Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин» за № 5371 і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» № 5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок.

Федерація профспілок України і національні профоб’єднання, які представляють 6,5 млн. членів, своєчасно і офіційно доводили до Президента, Уряду України, керівників парламентських фракцій і груп свою позицію щодо не сприйняття працівниками крайніх форм лібералізації трудових відносин. З цих питань безпосередньо зверталися до народних депутатів України місцеві профспілкові осередки.

Соціально-економічний комітет ООН, Міжнародна організація праці в своїх офіційних зверненнях неодноразово застерігали керівництво української держави від беззастережної лібералізації трудових відносин, які порушують  права людини і міжнародні зобов’язання України.

Наукові експерти, відомі правовики у своїх висновках теж вказують на окремі положення законопроектів №№ 5371 і 5388, які суперечать Конституції України, Конвенціям МОП, що регулюють соціально-трудові відносини та призведуть до нівелювання ролі профспілок як законних представників людей праці.

Результатом запровадження зазначених законопроектів стане подальше зростання безробіття та трудової міграції, запровадження повного диктату роботодавця по відношенню до працівника, усунення профспілок від захисту працюючої людини, що зруйнує і так хиткий баланс інтересів сторін трудових відносин.

Повна лібералізація трудових відносин категорично не сприймається трудящими і обов’язково призведе до масових трудових конфліктів.

ФПУ застерігає Верховну Раду України, народних депутатів від хибних рішень, наслідком яких стане дестабілізація трудових колективів, вуличні протести і страйки.

Профспілки України вимагають повернути вищезазначені законопроекти на розгляд Національної тристоронньої ради при Президентові України, діяльність якої Глава держави поновив напередодні 30-річчя Незалежності України. Він наголосив при цьому, що діалог працівників, їхніх профспілкових представників, роботодавців та органів виконавчої влади й місцевого самоврядування через пошук компромісу має забезпечувати досягнення максимального результату і суспільної злагоди.

Григорій Осовий,

Голова ФПУ, Голова СПО профспілок, Співголова НТСЕР