Згідно з пунктом 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.1993 № 245 визначено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати в свій робочий час роботи, які не є сумісництвом, зокрема педагогічну  роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, що передбачено Переліком робіт, які не є сумісництвом, затвердженим вищезазначеним наказом № 43.

Тому проректор закладу вищої освіти може працювати за сумісництвом на 0,5 штатної посади доцента поза межами основного робочого часу та (або) здійснювати викладацьку роботу в основний  робочий час обсягом не більше 240 годин на рік.

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78.

Відповідно до пункту 1 цього Порядку науково-педагогічним працівникам виплачуються надбавки за вислугу років щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 %, понад 10 років – 20 % і понад 20 років – 30 %. 

Зважаючи на цю норму, надбавка за вислугу років встановлюється науково-педагогічним працівникам як від розміру посадового окладу, так і від ставки заробітної плати, зокрема й годинної.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, а також інші види педагогічної діяльності. Згідно з пунктом 2 вищезгаданої постанови дія Порядку поширюється на працівників, які займають посади згідно з зазначеним Переліком, і на яких поширюються умови оплати праці працівників навчальних закладів і установ освіти.

Посада доцента закладу вищої освіти, як і посада проректора, діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом, віднесена до посад науково-педагогічних працівників.

Тому надбавка за вислугу років за наявності необхідного стажу педагогічної роботи має виплачуватися за всіма посадами педагогічних та науково-педагогічних працівників, які посідає працівник закладу освіти, зокрема за посадою доцента за сумісництвом, а у випадку проведення викладацької роботи з погодинного розрахунку – нараховуватися за ці години.

Пунктом 8 Порядку виплати надбавок за вислугу років передбачено, що у разі коли педагогічні та науково-педагогічні працівники виконують роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, розмір надбавки за вислугу років зменшується або збільшується пропорційно навантаженню (обсягу роботи).

Стосовно встановлення доплати за науковий ступінь і вчене звання, то відповідно до абзаців в) і г) підпункту 3 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 за вчене звання доцента встановлюється доплата у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати); за науковий ступінь доктора наук – у граничному розмірі 25% посадового окладу (ставки заробітної плати), кандидата наук, доктора філософії - у граничному розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем.

За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем. Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу.

Щодо науково-педагогічних працівників, то частиною 9 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» зокрема встановлено, що посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання. Частиною 11 цієї статті передбачено, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, зокрема, доцентів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

Вимогами щодо науково-педагогічних працівників, які входять до складу кафедр, передбаченими частиною 5 статті 33 закону «Про вищу освіту» не встановлено умови щодо відповідності у них наукових ступенів тієї галузі наук, яка відповідає профілю кафедри, як це, зокрема, передбачено частинами 2 та 6 цієї статті для керівників кафедр та факультетів.

Тож якщо науково-педагогічний працівник, який має науковий ступінь кандидата у відповідній галузі наук, або вчене звання, пройшов конкурсний відбір та обраний на посаду доцента кафедри, то доплата за науковий ступінь та вчене звання має провадитись йому незалежно від теми дисертації, спеціальності та галузі наук, за якими його присуджено, як особі, діяльність якої за профілем збігається з науковим ступенем та вченим званням.