Головна Новини Головні новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Головні новини
День Святого Андрія Первозванного: традиції та народні прикмети Друк
Субота, 14 грудень 2019 04:33

13 грудня християни відзначають День святого Андрія Первозванного. За дохристиянськими віруваннями українців, саме у цю ніч відбуваються містичні речі та дива.

Християнська історія

Андріїв день щорічно відзначається 13 грудня. Православні віруючі йдуть до церкви, аби вшанувати пам’ять святого Андрія, який є рідним братом апостола Петра.

Дохристиянська історія: народне свято, котре пов’язують із старослов’янським днем Ядрея, котре існувало ще у ХІІ столітті. Його святкування тісно пов’язане із ритуалами і обрядами, котрі збереглись і перенеслись до сьогоднішнього дня Андрія.

Святкування на день Андрія, як і ворожіння, існують і до сьогодні. Збереглись парубочі збитки, дівочі ворожіння та народна гра «Калита». Про кожен із цих пунктів ми розповімо детальніше:

Калита

Святкування зазвичай відбувалось саме у вечір/ніч з 12 на 13 грудня. Влаштовувалися вечорниці і різні ігри. Головною з таких ігор була Калита. Великий корж з білого борошна, котрий всі дівчата пекли разом. Прикрашаючи вишнями  та родзинками – Калита. Запікали його до твердого стану. Щоб важко було вкусити. По середині робили отвір, у який проводилась мотузка, щоб Калиту можна було підвісити.

Кожен парубок намагався якнайвище підстрибнути, аби вхопити зубами Калиту, але якщо йому при цьому не вдавалось розсмішити «вартового», то це виявлялось неможливим завданням, адже той смикав за нитку і Калита підстрибувала надто високо. Щоб до неї можна було дістати. Тож це змагання носило у першу чергу  жартівливий характер.

Парубоцькі збитки

Це свято вважається парубочим, тож яких би збитків хлопці не наробили у Андріїв день – їм усе пробачається. Тож в основному парубки робили жартівливу шкоду дівчатам – лякаючи їх, коли ті пізно повертались із вечорниць. А дівчата поспішали додому, адже у цю ніч неодмінно мали погадати.

Дівочі ворожіння

Без ворожіння на цей вечір не могла обійтися жодна українська дівчина. Дівчата у ці святкові дні ворожили на долю, судженого, кохання.

У одному із ворожінь дівчина знімала свій чобіт та кидала його подалі із заплющеними очима. Потім відкривала очі та дивилась – у яку сторону чобіт впав носком – з тієї сторони і прийде її наречений.

Також брали чобіт у дівчини, від стіни до порога переставляли і так промовляли: «молодець, удовець, буду дівувати». І що з цього примовиться, коли закінчиться шлях – така доля її і чекає.

Ще одне традиційне ворожіння – дівчат спеціально посилали по дрова. Дівчина навмання мала взяти в’язку колодок, а коли прийде додому порахувати їх. Якщо вийде парна кількість – той собі отримає пару в наступному році.

Дівчата, як тільки прокинуться, або ж ще опівночі, вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного чоловіка та питають у нього ім’я. Вірять, що таке ім’я буде у майбутнього коханого. Таке гадання також поширене на ранок Нового Року.

В Україні існувало ще безліч найрізноманітніших ворожінь, лише частка з яких зберіглася до сьогодні. Також 13 грудня дуже пильно спостерігали за погодою. Адже Андріїв день пов’язаний із багатьма прикметами, за якими прогнозували погоду.

Прикмети на Андрія:

  • Якщо у цей день піде сніг і не розтане, то він буде лежати ще 110 днів.
  • Перед тим, як набрати з ополонки води, її слухали. Якщо чувся шум, заметілі, а якщо стоїть тиша, то зима буде спокійною.
  • Якщо у цей день морозно, але ясно, до доброго і гарного врожаю.
  • Якщо в Андріїв день вогонь у печі горить червоним полум’ям, то скоро почнеться зима, а якщо білим – відлига.
  • Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.
  • Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.
 
Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік» підписано Президентом Друк
Субота, 14 грудень 2019 04:32

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX підписано Президентом України.

Статтею 7 закону  установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2027 гривень, з 1 липня 2118 гривень, з 1 грудня 2189 гривень;

для працездатних осіб: з 1 січня - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;

для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривень, з 1 грудня – 1769 гривень.

Статтею 8 закону мінімальну заробітну плату встановлено:

  • у місячному розмірі: з 1 січня – 4723 гривні;

  • у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.

Пунктом 8 Прикінцевих положень закону Кабінету Міністрів України доручено здійснити заходи щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка розрахунково може становити приблизно 4251 гривні, з відповідним коригуванням розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 10 Прикінцевих положень закону Кабінету Міністрів України доручено до 1 лютого 2020 року опрацювати питання щодо збільшення освітньої субвенції, здійснивши її розподіл між місцевими бюджетами з урахуванням уточненого параметра кількості учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5  вересня 2019  року та забезпечивши внесення відповідних змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами.

У додатку 3 до Державного бюджету України на 2020 рік Міністерству освіти і науки, як головному розпоряднику бюджетних коштів, затверджено нову бюджетну програму «Фонд розвитку закладів вищої освіти», з обсягами видатків розвитку загального фонду бюджету 250,0 млн. гривень.

Обсяги освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам передбачено у сумі 77 533 320,8 тис. гривень. В додатку 5 їх розподілено між 1448 місцевими бюджетами у сумі 76 965 208,8 тис. гривень.

Обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти затверджено у сумі 259 000,0 тис. гривень.

Затверджено також нові бюджетні програми:

  •  «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» з видатками загального фонду 1,5 млрд. гривень та спеціального фонду – 2,0 млрд. гривень;  

  • «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» з обсягами видатків 3 753 209,8 тис. гривень.

Додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я передбачена обласним бюджетам у обсязі 7,9 млрд. гривень.

З повним текстом закону можна ознайомитися на сайті Законодавство України ВРУ

 
ЗВО мають затвердити правила прийому до 31 грудня Друк
Субота, 14 грудень 2019 04:32

До 31 грудня 2019 року заклади вищої освіти повинні затвердити та розмістити на своїх веб-сайтах власні правила прийому на навчання у 2020 році.

Така норма прописана в чинних Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2020 році, що зареєстровані у Міністерстві юстиції України 2 грудня 2019 року.

Правила прийому до вищого навчального закладу в 2020 році мають бути затверджені вченою (педагогічною) радою вищого навчального закладу.

Правила прийому до аспірантури (ад'юнктури) та докторантури затверджують вчені ради закладів вищої освіти (наукових установ) як додаток до правил прийому.

Правила прийому закладу вищої освіти розробляються на підставі діючих Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2020 році та мають містити:

  • перелік акредитованих та неакредитованих освітніх програм, а також конкурсних пропозицій, за якими здійснюється прийом на кожний рівень вищої освіти;

  • порядок проведення конкурсного відбору та строки зарахування вступників за ступенями вищої освіти;

  • перелік конкурсних предметів, з яких вступники мають подавати сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на основі повної загальної середньої освіти;

  • перелік конкурсних предметів, з яких проводяться вступні випробування; порядок роботи приймальної комісії (дні тижня та години);

  • порядок і строки прийому заяв і документів;

  • порядок проведення вступних випробувань, спосіб та місце оприлюднення їх результатів;

  • порядок подання і розгляду апеляцій на результати вступних випробувань, що проведені закладом вищої освіти;

  • умови поселення вступників, кількість вільних місць у гуртожитках, умови та гарантії поселення студентів до гуртожитку відповідно до затвердженого у закладі вищої освіти порядку;

  • порядок і строки прийому заяв і документів, проведення вступних випробувань, творчих конкурсів та строки зарахування вступників із числа іноземців та закордонних українців, які прибули в Україну з метою навчання;

  • порядок прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства;

  • порядок проходження медичного огляду вступників до закладів вищої освіти, що проводять підготовку фахівців для галузей, які потребують обов'язкового професійного медичного відбору;

  • порядок оцінки рівня фізичної підготовки, вимогу проходження психологічного обстеження та медичного огляду (за потреби);

  • порядок та форми проведення творчих конкурсів, які передбачені цими Умовами;

  • наявність/відсутність місць, що фінансуються за державним замовленням, строки оприлюднення рейтингових списків вступників;

  • вичерпний порядок обчислення конкурсного бала;

  • квоти для прийому за кошти державного або регіонального бюджету (за державним або регіональним замовленням) окремих категорій вступників відповідно до законодавства;

  • перелік можливостей для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

За матеріалами – Osvita.ua

 
Відповідь МОН на вимоги президії ЦК Профспілки до Уряду Друк
Субота, 14 грудень 2019 04:31

На адресу ЦК Профспілки надійшла відповідь з Міністерства освіти і науки стосовно вимог президії ЦК Профспілки, спрямованих до Кабінету Міністрів України, щодо необхідності забезпечення державою асигнувань на освіту в розмірі не менше ніж 7% ВВП; затвердження схеми посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників відповідно до статті 61 та Прикінцевих і перехідних положень закону «Про освіту»; недопущення звільнення педагогів, яким виплачується пенсія за віком, та переведення педагогічних і науково-педагогічних працівників на строкові договори, обов’язкової сертифікації педагогів; неприпустимості збільшення наповнюваності класів, тривалості робочого часу вчителів на ставку, відміни освітньої субвенції для сільських закладів середньої освіти; збереження доплат за виконання додаткових видів педагогічної роботи, за наукові ступені та вчені звання, надбавок за вислугу років, підвищень за педагогічні звання, роботу в спеціальних закладах освіти та інших.

Профспілка вимагає здійснювати реорганізацію і ліквідацію закладів загальної середньої освіти за згодою громад; забезпечувати освітньою субвенцією заклади загальної середньої освіти незалежно від кількості в них учнів; удосконалити формулу розподілу освітньої субвенції з метою наближення її обсягів до фактичної потреби закладів освіти, скасувавши такі неефективні показники, як щільність учнів на 1 км2 площі; запобігати створенню штучної економії освітньої субвенції з метою придбання автобусів, поповнення матеріально-технічної бази, ремонту туалетів; забезпечити належне фінансування державних закладів вищої освіти за встановленими нормативами.




 
« ПочатокПопередня241242243244245246247248249250НаступнаКінець »

Сторінка 244 з 434