21 листопада 2017 року відбулося засідання експертної групи з питань Держбюджету та оплати праці, у якому взяли участь представники всеукраїнських галузевих профспілок та працівники апарату Федерації профспілок України.

Відкриваючи засідання, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін проінформував про заходи, які здійснюються зараз щодо впливу профспілок на формування Держбюджету з метою придати йому більшу соціальну спрямованість та соціальну справедливість. Зокрема мова йде про зустріч представників профспілок з Головою ВР Андрієм Парубієм, керівниками парламентських фракцій та комітетів.

Під час наради було піднято проблем, що турбують людей, і на врахуванні яких у Держбюджеті наполягають профспілки. Серед них, зокрема:

– зростання різниці між прожитковим мінімумом та мінімальною зарплатою;

– рівень мінімальної зарплати, який сьогодні не досягає рівня прожиткового мінімуму, тому потребує підняття;

– проблема по виплаті заборгованості по зарплаті, зокрема у вугільній, у медичній, у науковій галузях;

– рівень забезпечення працівників бюджетних галузей, зокрема освітян, медиків, а також стипендіальне забезпечення;

– необхідність передбачення у бюджеті заходів стимулювання розвитку реального сектору економіки, створення нових робочих місць;

– підтримка аграрного комплексу та високотехнологічних виробництв тощо.

Члени експертної групи привернули увагу на необхідності вирішення питань працівників галузей освіти і медицини, лісової та вугільної промисловості, автотранспортного господарства, державних службовців, працівників соціальної сфери і суднобудівників, виробничників та підприємців.

Нагадаємо, що 14 листопада на вечірньому засіданні Верховна Рада України розглянула та прийняла в першому читанні проект Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік, поданого Урядом, ухваливши Постановою висновки та пропозиції до цього законопроекту як Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Протягом наступних двох тижнів Уряд повинен підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік до другого читання з урахуванням прийнятих Бюджетних висновків ВРУ.

Нагадуємо, що у поданому до І-го читання урядовому законопроекті про ДБУ-2018, не погодженому з профспілковою стороною та не розглянутому на засіданні НТСЕР соціальні гарантії на 2018 рік.

Наразі профспілкові пропозиції щодо встановлення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму (4023 гривень) залишаються не врахованими.

Враховуючи викладене, ФПУ наполягатиме на врахуванні профспілкових пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік під час його підготовки до другого читання, зокрема під час зустрічі з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм та головами парламентських комітетів і фракцій.

За матеріалами ФПУ

Сьогодні, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України – День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з Указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Спочатку все мало вигляд загального студентського страйку, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців із застосуванням сили до мирних мітингарів. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

18-20 лютого – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не можна купити за жодні гроші. Вона або є, або її нема. І українці – Небесна Сотня, воїни АТО, волонтери, кримські татари та українці, що незаконно утримуються у ворожих тюрмах – довели, що вона в них є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати. Про це свідчить історія. І не тільки українська.

Президент України Петро Порошенко присудив Державні премії в галузі освіти. Відповідний Указ підписано 18 листопада 2017 року.

Розмір кожної премії становить 117 тисяч гривень.