Нарада відбулася 7 червня 2018 на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У роботі заходу взяли участь Георгій Труханов – Голова Профспілки працівників освіти і науки України, Сергій Романюк – заступник Профспілки, Володимир Цвих – заступник Голови Профспілки, голова первинної профспілкової організації Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Ольга Чабанюк – заступник Голови Профспілки, голова первинної профспілкової організації студентів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Ярослав Болюбаш – відповідальний секретар Громадської організації «Спілка ректорів вищих навчальних закладів України», Віктор Банах – ректор Запорізької державної інженерної академії, доктор технічних наук, професор, Сергій Воденніков – перший проректор Запорізької державної інженерної академії, доктор технічних наук, професор, Вадим Щокін – голова первинної профспілкової організації (об’єднаної) ДВНЗ «Криворізький національний університет», Олександр Яцунь – голова Київської міської організації Профспілки, Тетяна Корольова – голова первинної профспілкової організації працівників Одеського національного економічного університету, Валентина Боровик – голова первинної профспілкової організації Сумського державного університету, Олена Угоднікова – голова первинної профспілкової організації студентів Національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, Наталія Мущинська – доцент кафедри управління Національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, заступник голови  профкому з правових та соціально-економічних питань КНУ імені Тараса Шевченка Віталій Котенко.

Відкриваючи обговорення Голова Профспілки Георгій Труханов закликав учасників наради до аналізу проекту закону щодо зміни системи управління закладами вищої освіти.

Також він поінформував присутніх про заяву Європейського комітету профспілок освіти на Паризькій міністерській конференції, у якій висловлено глибоку стурбованість станом впровадження Болонського процесу та майбутнім європейського простору вищої освіти. До уваги міністрів було висунуто вимоги стосовно майбутнього Болонського процесу, зокрема, вони стосуються посилення захисту академічної свободи як однієї з фундаментальних цінностей Болонського процесу; важливості збільшення основних державних інвестицій у вищу освіту та дослідження; необхідності забезпечення сприятливого робочого середовища для працівників, в тому числі підвищення гарантій занятості та покращення умов праці; визнання престижності викладання у сфері вищої освіти. А представлений законопроект не відображає означених європейських тенденцій.

Аналізуючи законопроект секретар Спілки ректорів ВНЗ України Ярослав Болюбаш підкреслив, що документ не місить чіткого плану розвитку вищої освіти для ефективної економіки країни. За його переконанням законопроект більше комерціалізує освіту, а не підвищує освітній рівень нації.

Загалом усі учасники наради взяли активну участь у обговоренні і висловили думку не підтримувати законопроект, а звернутися до Верховної Ради України щодо зняття його з розгляду для подальшого ґрунтовного доопрацювання.

Як уже повідомлялося, зміни та доповнення до Галузевої угоди на 2016-2020 роки було схвалено на пленумі ЦК Профспілки, що відбувся 19 квітня 2018 року за участі Голови Профспілки Георгія Труханова, голови Федерації профспілок України Григорія Осового, заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея, членів ЦК Профспілки.

Із Галузевою угодою можна ознайомитися та звантажити у рубриці «ГАЛУЗЕВА УГОДА» на головній сторінці сайту.

Питання надання відпусток регулюються Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР та окремими положеннями Кодексу законів про працю України.

Зокрема, статтею 10 Закону «Про відпустки» та статтею 79 КЗпП передбачено наступне:

• черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників;

• при складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку;

• конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Отже, про дату початку щорічної відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період.

Письмовим повідомленням у цьому разі може слугувати як окремо складений документ довільної форми, так і підпис працівника про ознайомлення у наказі про надання щорічної відпустки.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (ч. 14 ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Чи потрібна заява про надання відпустки і коли вона подається керівникові?

Чинне законодавство не зобов’язує працівника подавати заяву, якщо він йде у відпустку в обумовлений у графіку відпусток термін. У такому разі підставою для видання наказу про відпустки буде затверджений графік відпусток.

Якщо працівник відмовляється використати щорічну відпустку у визначений у графіку відпусток час і таке рішення працівника не збігається з інтересами роботодавця, то роботодавець, беручи до уваги те, що остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить лише до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Проте якщо працівник (за погодженням із роботодавцем) бажає піти у щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти лише частину щорічної основної відпустки, він має обов’язково подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства.

Що містить заява?

У заяві зазвичай зазначається дата початку щорічної основної відпустки (про яку просить працівник) і тривалість відпустки.

Якщо працівник має право ще й на додаткову щорічну відпустку (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; за особливий характер праці тощо), то в заяві він повинен зазначити також підставу для надання такої відпустки.

На заяві керівник підприємства ставить свій підпис, погоджуючись надати щорічну відпустку у вказані в ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період.

Далі на підставі цієї заяви оформлюється наказ (розпорядження) про надання відпустки, який надається працівникові для ознайомлення.