Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Використання освітньої субвенції та її залишків за цільовим призначенням
П'ятниця, 09 квітень 2021 10:58

Профспілкою не погоджено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6», яким пропонується розширити напрями використання освітньої субвенції та її залишків у 2021 році не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам та спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів загальної середньої  закладів освіти та інших закладів, які забезпечують її здобуття.

Проектом передбачається дозвіл на використання у 2021 році залишків освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворилися станом на 1 січня 2021 р., на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення безпечного навчального процесу у закладах загальної середньої освіти.

Такі дозвільні норми на нецільове використання освітньої субвенції провокують місцеву владу на створення штучної економії освітньої субвенції з метою спрямування її на оснащення закладів освіти засобами навчання, комп’ютерними комплексами; забезпечення пожежної безпеки; підключення закладів освіти до Інтернету; будівництво туалетних приміщень, їх реконструкцію, на придбання підручників, посібників шкільних автобусів тощо.

Таким чином, недоплативши вчителям та іншим педагогічним працівникам за їхню працю, занурившись у їх гаманець, за рахунок видатків центрального бюджету, влада на місцях намагається залатати прогалини місцевих бюджетів.

Але ж відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» зобов’язання забезпечити утримання та розвиток заснованого закладу освіти, його матеріально-технічної бази на рівні, достатньому для виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо, покладено на засновника.

Економія освітньої субвенції станом на 1 березня 2021 року становить близько 6,2 млрд. гривень, в той же час на місцях новообрані органи влади вдаються до прийняття неправомірних рішень про зменшення надбавки педагогічним працівникам за престижність праці з 30% – 20% до її мінімальної величини в розмірі 5%, що до того ж нівелює прийнятті державними органами влади рішення про підвищення заробітної плати освітянам, особливо у 2021 році.

Тому Профспілка наполягає на вилученні з постанови норм про використання у 2021 році залишків освітньої субвенції не за цільовим призначенням, передбачивши, що такі залишки на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції – на оплату праці з нарахуваннями.

Запропоновано зобов’язати обласні держадміністрації подавати МОН, як головному розпоряднику бюджетних коштів, пропозиції щодо перерозподілу видатків субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад  за результатами місячного/квартального звіту про виконання місцевих бюджетів.

Така пропозиція ґрунтується на тих обставинах, що за наявності значних обсягів економії освітньої субвенції в обласних бюджетах, які заздалегідь спричинені несправедливими та суб’єктивними показниками формули розподілу освітньої субвенції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088, обласні адміністрації здебільшого не ініціюють її перерозподіл тим місцевим бюджетам, в яких через цей недосконалий формульний розподіл недостатньо освітньої субвенції для своєчасної і в повному обсязі оплати паці педагогічних працівників.

Наголошено, що потребує вилучення з проекту норма про спрямування коштів освітньої субвенції, а також залишків коштів освітньої субвенції, на погашення заборгованості із заробітної плати, строк виплати якої минув, лише в межах одного бюджетного періоду, оскільки термінів, що обмежують погашення заборгованості не існує. Згідно зі статтею 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тому проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6» у запропонованій редакції не може бути погоджений та потребує доопрацювання.

 

Завантажити документ spo-zmni-post-kmu_subvencyi_-2021.pdf [183,15 Kb][27] Завантажити Переглянути документ онлайн
 
 
Суворий карантин: в яких областях закрили садки і школи
Понеділок, 05 квітень 2021 10:15

Показник рівня госпіталізацій хворих на COVID-19 станом на 3 квітня не перевищено лише у трьох областях України. Про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я.

Згідно з інформацією МОЗ, рівень госпіталізацій у 60 на 100 тисяч населення не перевищений у Кіровоградській, Луганській і Херсонській областях. Тож попри те, що уряд не запроваджував загальнонаціональний локдаун, у регіонах вирішили посилити карантині обмеження.

У Чернігові з 5 березня припиняється робота громадського транспорту. Доступ до нього матимуть лише ті, хто отримає спецперепустки.

Крім того, у місті забороняється відвідування усіх закладів освіти, крім дитсадків – вони працюватимуть у звичному режимі. Наразі Чернігів перебуває у «червоній» зоні.

У Вінницькій області посилюють карантин вже від сьогодні, з 3 квітня — обмеження діятимуть до 12 квітня. Зокрема забороняється приймання дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, а також відвідування закладів освіти учнів 1-11 класів. Дитсадки та заклади спеціальної освіти працюватимуть як і раніше. Наразі Вінницька область перебуває у «помаранчевій» зоні карантину.

У Запорізькій області жорсткий карантин почав діяти також з 3 квітня, субота. Учні 1-4 класів продовжать навчання за партами, а 5-11 класи навчатимуться дистанційно. Заклади дошкільної освіти працюватимуть у звичному режимі. Станом на 3 квітня Запорізька область перебуває у «помаранчевій» зоні карантину.

Одеса також може запровадити локдаун за прикладом Києва – у місті стрімко зростає кількість захворювань на коронавірус. Наразі Одеса перебуває у «червоній» карантинній зоні.

У Київській області з 5 до 9 квітня діятимуть додаткові карантинні обмеження. Зокрема, рекомендовано призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

У Полтавській області посилили карантин з 3 до 17 квітня. Усі заклади освіти переходять на дистанційний формат навчання, крім 1–4-х класів та дитячих садків.

У Львові також запровадили локдаун до 12 квітня. Нові обмеження передбачають припинення роботи транспорту – вводиться режим спецперевезення. Школярі продовжують навчання дистанційно, а у дитсадках працюватимуть лише чергові групи для дітей.

Миколаїв з 3 квітня ввів жорсткі карантинні обмеження: транспорт працюватиме лише у години «пік»; учні 1-11-х класів переходять на дистанційний формат навчання, а дитячі садки прийматимуть дітей, батьки яких працюють на підприємствах критичної інфраструктури або мають нагальну необхідність.

Київ запровадив локдаун з 5 до 16 квітня. Так, у столиці транспорт курсуватиме лише у спецрежимі – за пропусками, – а усі заклади освіти працюватимуть в онлайн-режимі. Крім того, зачиняються дитячі садки.

За матеріалами – Освіторія

 
Прожитковий мінімум, динаміка середньої заробітної плати та стан виплати зарплати
Понеділок, 05 квітень 2021 10:12

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах лютого 2021 року становив 5 267,50 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 998 грн. 

Мінімальна заробітна плата у лютому ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 732 грн.

Середня заробітна плата в Україні у лютому 2021 року становила 12 549 грн та перевищила показник січня ц.р. лише на 1,7%. Порівняно із лютим 2020 року вона зросла на 15,7% (Додаток 2).

У перерахунку на євро заробітна плата склала 371,9 євро та не досягла аналогічного показника лютого 2020 року (404,1 євро) через девальвацію національної валюти.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом лютого 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами за цей період зросла заробітна плата у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 18,7%), мистецтва, спорту, розваги та відпочинку (на 13,9%) тощо.

Разом з тим, не відновила рівня лютого 2020 року заробітна плата у сферах авіаційного транспорту (– 8,8%), складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (– 1,8%) (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: 

  • в освіті – 11026 грн (або 87,9% від середньої по економіці);

  • у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10 960 грн (або 87,3% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у лютому 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (13 224 грн) та м. Києві (18 504 грн), найнижчою – у Кіровоградській області (9 903 грн).

Індекс реальної заробітної плати у лютому ц. р. порівняно із січнем 2021 року становив 100,7%, а відносно лютого 2020 року – 107,6%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у лютому 2021 року збільшився на 2,3% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого 2020 року на 9,8% (Додаток 4). Найбільше відставання фонду оплати праці від показника лютого 2020 року зберігається у сферах авіаційного транспорту (– 16,9%), тимчасового розміщування й організації харчування (– 16,1%).

За даними Держстату, станом на 1.03.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 158 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (на 58,2% більше ніж на початку року) склала 3213,9 млн грн, з яких 1 385,2 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 436,5 млн грн заробітної плати (Додаток 5).

Варто зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

За матеріалами – ФПУ

 
Утворено раду з питань розвитку професійно-технічної освіти
П'ятниця, 02 квітень 2021 08:25

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 130/2021 «Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти».

Документ має на меті сприяння модернізації системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, а також створення умов для формування й розвитку актуальних професійних компетентностей людини для її успішної професійної діяльності та самореалізації.

Зокрема, цим указом утворена Рада з питань розвитку професійної (професійно-технічної) освіти як консультативно-дорадчий орган при Президентові України та затверджене Положення про неї.

Рада утворюється у складі голови, двох заступників голови та інших членів Ради, які беруть участь у її роботі на громадських засадах. Персональний склад Ради затверджує Глава держави.

Основними завданнями Ради є:

  • моніторинг розвитку професійної (професійно-технічної) освіти;

  • аналіз та удосконалення законодавства України у цій сфері;

  • вивчення тенденцій розвитку ринку праці та прогнозування пріоритетних напрямів і шляхів розвитку освіти;

  • розробка пропозицій щодо формування сучасних професійних компетентностей у сфері професійної (професійно-технічної) освіти тощо.

Керівникові Офісу Президента України доручається подати у двотижневий строк пропозиції щодо персонального складу Ради.

Кабінет Міністрів має забезпечити розробку та затвердити до 1 вересня поточного року державну цільову програму розвитку професійної освіти на період до 2027 року, спрямовану на модернізацію системи професійної та професійно-технічної освіти.

Програма повинна передбачати заходи щодо вдосконалення системи професійної (професійно-технічної) освіти України та запровадження кращої моделі фінансування діяльності відповідних закладів з урахуванням реальних потреб для забезпечення здобуття сучасних професій.

Має відбутися оновлення змісту такої освіти, серед іншого шляхом розробки та затвердження нових державних стандартів, упровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання, забезпечення здобувачів професійної освіти сучасними підручниками (посібниками) та їхніми електронними версіями.

Також має передбачатися запровадження ефективних механізмів проходження виробничого навчання, виробничої практики відповідно до актуальних вимог професійних стандартів.

Крім того, повинне відбутися оновлення програм підвищення кваліфікації для викладачів, педагогів професійного навчання, майстрів виробничого навчання таких закладів освіти, а також підвищення престижності їхньої праці, зокрема шляхом запровадження мотиваційних фінансових інструментів оплати праці.


Завантажити Указ Президента ukaz-prezidenta_ptnz.pdf [2,56 Mb][15] Завантажити Переглянути документ онлайн  

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 6 з 452