Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Час дій та якісних змін – відбувся з’їзд Федерації профспілок України Друк
Понеділок, 31 травень 2021 09:41

VIIІ З’їзд найчисельнішого національного профоб’єднання – Федерації професійних спілок України відбувся 25 травня 2021 року у Києві у Міжнародному центрі культури та мистецтв профспілок України «Жовтневий палац».

У роботі З’їзду взяли участь 340 делегатів від 45 всеукраїнських профспілок та 25 територіальних профоб’єднань, керівники центральних органів державної влади та управління, соціальні партнери, представники громадських організацій.

У режимі відеоконференції до учасників форуму з вітальними словами звернулися керівники міжнародних профспілкових об’єднань та національних профцентрів зарубіжних країн, серед них – Лука Вісентіні, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок, Генеральний секретар Пан’європейської регіональної ради МКП, Шаран Барроу, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок, Марія Хелена Андре, директор Бюро Міжнародної організації праці з питань діяльності трудящих та ін.

Свої вітання передали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, голова  Національної служби посередництва і примирення Олександр Окіс, також виступили народні депутати, запрошені.

З доповідями про роботу Ради ФПУ за останні п’ять років та Стратегією діяльності ФПУ на наступний період виступив Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий.

У доповіді наголошувалося, що для захисту економічних інтересів працівників ФПУ разом з об’єднаннями роботодавців активно обстоювала позиції щодо пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва. Важливим завданням було і залишається створення умов для гідної праці та справедливої оплати, боротьба з заборгованістю із заробітної плати сотень тисяч працівників.

Значну частину Стратегії присвячено розвитку профспілкового руху в сучасних умовах, зміцненню потенціалу Федерації профспілок як національного профцентру, який вибудовує найпершу лінію захисту прав працівників і профспілок. Адже ФПУ виконує місію представництва інтересів працівників і спілчан у відносинах з Урядом, Верховною Радою, всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців.

У нинішні складні часи, які переживає Україна і світ, зокрема долаючи наслідки пандемії, викликаною COVID-19, як ніколи потрібні злагода, солідарність суспільства і порозуміння влади, бізнесу й профспілок для того, аби подолати кризу й крок за кроком будувати краще майбутнє для людей.

ФПУ й надалі братиме участь у діяльності Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, Східного партнерства, об’єднанні зусиль з іншими громадськими організаціями, коли йдеться про захист громадянських прав і свобод, протидію корупції, прийняття законів «Про референдум», «Про мирні зібрання», «Про публічні консультації» тощо.

«Це наша позиція і наша готовність до дій. Незмінним залишається наш лозунг: «Гідність людині, працю Україні, добробут родині!», – сказав Григорій Осовий.

У обговоренні взяли участь делегати З’їзду – заступники Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк та Ольга Чабанюк. У своєму виступі вони наголосили на командній ефективній роботі профспілок задля добробуту спілчан та молоді.

«Федерація профспілок України – це майданчик через який громадяни України – члени профспілок можуть і зобов’язані захищати права і свободи людини, гідні умови праці та рівень життя, розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу», – зазначив у виступі заступник Голови Профспілки Сергій Романюк.

Він наголосив, що сьогодні Федерація має налагодити належні комунікації як з владними інституціями, так із членами профспілок щодо дотримання гарантій, відстоювати забезпечення координації галузевих профспілок, ефективне представництво членів профспілки в органах влади та розроблення стратегії розширення профспілкового членства.

«Лише такі кроки можуть повернути довіру до профспілок, сприятимуть нарощуванню як профспілкового членства, так і добробуту українців», – завершив свій виступ Сергій Романюк.

Про залучення молоді до розвитку профспілкового руху в країні та прийнятті відповідальних рішень закликала заступниця Голови Профспілки Ольга Чабанюк.

«Народ, який думає на один рік – вирощує хліб; народ, який думає на десять років – вирощує сади; народ, який думає на сто років – вирощує молоде покоління», – процитувала народну мудрість Ольга Чабанюк.

З’їзд заслухав звітні доповіді Ради, Статутної та Контрольно-ревізійної комісій ФПУ та обговоривши їх прийняв відповідні постанови.

Після цього було обговорено питання про обрання Голови ФПУ. До списку кандидатур було включено Григорія Осового –Голову ФПУ та Володимира Саєнка – заступника Голови ФПУ.

Заслухавши виступи претендентів на посаду Голови ФПУ, шляхом відкритого голосування 271 голосами на посаду Голови ФПУ обрано Григорія Осового. З’їзд ухвалив із зазначеного питання постанову.

Новообраний Голова ФПУ подякував за підтримку та висловив готовність працювати разом з усіма спілчанами над втіленням у життя рішень З’їзду, спрямованих на вирішення найбільш актуальних соціально-економічних та трудових питань.

Заступниками Голови ФПУ обрано Володимира Саєнка, Олександра Шубіна, Євгена Драп’ятого та Василя Андреєва.

Наступним питанням порядку денного було розглянуто «Про зміни до Статуту Федерації професійних спілок України». З цього питання доповідав заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий. Було прийнято постанову З’їзду щодо затвердження звіту Статутної комісії ФПУ. Головою Статутної комісії ФПУ обрано заступницю Голови Профспілки працівників освіти і науки України Любов Гарбаренко.

Ще одним своїм рішенням З’їзд затвердив Стратегію діяльності ФПУ на 2021-2026 роки «Час дій та якісних змін».

За рекомендацією Ради ФПУ делегати прийняли Заяву про припинення наступу на трудові права працівників і профспілок» та Резолюцію «Новому поколінню – нові можливості».

Одразу після завершення З’їзду відбулося перше організаційне засідання нового складу Ради ФПУ. 

 
Інформаційні довідки щодо розрахунку обсягів освітньої субвенції для бюджетів областей та територіальних громад Друк
П'ятниця, 28 травень 2021 08:57

Міністерство освіти і науки України за підтримки шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» (SKL International) підготувало інформаційні довідки щодо розрахунку обсягів освітньої субвенції для обласних бюджетів та бюджетів територіальних громад на 2021 рік.

Інформаційні довідки призначені для кращого розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та можуть бути одним із основних джерел інформації для засновників закладів освіти в процесі аналізу ефективності мережі закладів та ухвалення управлінських рішень щодо її вдосконалення.

Інформаційна довідка щодо розрахунку освітньої субвенції для кожного місцевого бюджету містить:

  • базову інформацію про засновника та огляд розподілу освітньої субвенції, включаючи історію розподілу з 2016 року (або з моменту утворення територіальної громади);

  • підсумки розподілу освітньої субвенції та детальний розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2021 рік згідно з формулою розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» (зі змінами);

  • графічну інформацію щодо розподілу освітньої субвенції, що дозволяє порівняти динаміку зміни окремих параметрів;

  • для територіальних громад – перелік закладів загальної середньої освіти (без врахування приватних, спеціальних та вечірніх шкіл). Кількість учнів та класів опорних закладів зазначена без урахування кількості учнів та класів у філіях, при цьому філії наведено в переліку окремо. Такий перелік містить спеціальні відмітки для кожного закладу освіти, які характеризують співвідношення фактичної наповнюваності класів закладу до розрахункової наповнюваності класів, визначеної для бюджету громади.

За матеріалами – МОН

 
Схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку і функціонування української мови Друк
Середа, 26 травень 2021 10:27

Кабінет Міністрів схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Відповідне розпорядження, розроблене Міністерство культури та інформаційної політики, прийнято під час засідання Уряду 19 травня 2021 року.

«Дана програма фактично передбачає поступову зміну ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу на українську. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

«Прийняття цього документа є надзвичайно важливим кроком для ухвалення визначеної Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Державної цільової програми з розвитку та опанування української мови. Як Уповноважений, я готовий сприяти, щоб сама програма була розроблена якомога швидше. Крім того, необхідно передбачити кошти для реалізації програми у Державному бюджеті України», – сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та закликав місцеву владу розробити та затвердити аналогічні регіональні програми.

Програма розрахована на 9 років (2022-2030 роки). Її державним замовником визначено Міністерство культури та інформаційної політики.

Програма, зокрема, передбачає:

  • зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту, розвитку та популяризації;

  • обов’язкове використання державної мови працівниками органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання своїх службових обов’язків, недопущення її дискримінації;

  • реалізацію мотивуючих проєктів з вивчення, навчання та спілкування українською мовою для громадян України;

  • відкриття мережі курсів з вивчення української мови (в тому числі дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб, зокрема на безоплатній основі;

  • покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;

  • запровадження іспиту на рівень володіння державною мовою, у тому числі сертифікаційного іспиту з української мови для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;

  • підтримку та популяризацію української мови за кордоном, зокрема створення системи викладання української мови як іноземної, направлення педагогічних працівників для викладання у закладах освіти за кордоном української мови, літератури, культури, історії тощо;

  • сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

  • розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;

  • підтримку інновацій та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі;

  • забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;

  • сприяння створенню інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей;

  • сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, відкритих онлайн-курсів з української історії та культури;

  • подальшу підтримку книговидавничої справи в Україні, зокрема, видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;

  • підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах;

  • забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, в тому числі через ЗМІ, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, зокрема за кордоном;

  • забезпечення мовних прав закордонних українців. 

 
Уряд розподілив 1,4 млрд грн субвенції на розвиток реформи «Нова українська школа» Друк
Вівторок, 18 травень 2021 10:50

Уряд розподілив 1 млрд 421 млн 334,9 тис. грн субвенції місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

«Кошти субвенції призначено для закупівлі оснащення, зокрема сучасних меблів для майбутніх перших класів, дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання, а також для підвищення кваліфікації вчителів щодо сучасних освітніх технологій та методик відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження нового Держстандарту базової середньої освіти. Під час карантинних обмежень особливого значення набуває комп’ютерне обладнання, яке допомагає проводити навчання за допомогою дистанційних технологій. Тому частину коштів субвенції передбачено для закупівлі комп'ютерного обладнання для початкових класів», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Так, загальний обсяг субвенції на розвиток Нової української школи у 2021 році становить 1 млрд 421 млн 334,9 тис. грн.

З них – 1 млрд 21 млн 334,9 тис. грн видатків розвитку, за рахунок яких буде здійснено закупівлю:

засобів навчання та обладнання, зокрема комп'ютерного, та сучасних меблів (для 1-х класів НУШ), для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) на суму 986 млн 334,9 тис. грн;

комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, зокрема навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на суму 35 млн грн.

Крім того, за рахунок 400 млн грн видатків споживання буде проведено супервізію (26 млн 378,4 тис. грн, що становить 6,6%) та підвищення кваліфікації педагогічних працівників (373 млн 621,6 тис. грн, що становить 93,4%).

Зокрема, в інститутах післядипломної педагогічної освіти комунальної форми власності будуть удосконалювати професійні навички такі категорії:

  • вчителі початкової школи (майбутніх 1-х класів);

  • вчителі закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти (зокрема пілотних закладів освіти);

  • вчителі, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом: формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою;

  • асистенти вчителів.

Також за рахунок 271 млн 634,4 тис. грн коштів субвенції, що становить 68% від загальної суми на підвищення кваліфікації, здійснюються видатки на оплату послуг з підвищення кваліфікації вчителів 5-11 (12) класів, замовниками яких є заклади загальної середньої освіти.

За матеріалами – Урядового порталу

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 8 з 457