Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Юрист інформує

Організаційні ланки

ІКТ

Новий звіт «Eurydice» про оплату праці освітян в Європі 2019-2020
Вівторок, 30 листопад 2021 12:37

Освітня інформаційна мережа Європейської комісії «Eurydice» опублікувала звіт за 2019/2020 рр. про зарплати та надбавки вчителів і директорів шкіл у Європі.

Згідно зі звітом, в країнах Європи значно різниться початкова зарплата вчителів, які тільки починають працювати. Її розмір до сплати податків варіюється від 5 тис до 80 тис євро на рік. Зазвичай вона найвища в країнах Північної Європи, а найнижча - в Балканському регіоні. У 11 країнах усі вчителі-початківці мають однакову заробітну плату, незалежно від рівня освіти, на якому вони викладають, проте, у більшості європейських країн зарплати вчителів-початківців також відрізняються на різних рівнях освіти.

У звіті «Eurydice» зазначається, що відмінності в кваліфікаційних вимогах зазвичай пояснюють нерівність заробітної плати між різними рівнями освіти. У більшості випадків вчителі, які заробляють більше, мають більшу професійну кваліфікацію. Проте потенційна вища заробітна плата може бути таким же важливим стимулом, як і сума, зароблена на першому році викладання. Величина можливого підвищення зарплат значно відрізняється в різних системах освіти, і в багатьох випадках підвищення зарплати, яке відповідає кар’єрному росту, не відбувається автоматично. 

У залежності від країни, початкова заробітна плата протягом кар’єри вчителя може зростати від 12 % (у Туреччині) до 116 % (у Португалії). Середня кількість років стажу, необхідних для отримання найвищого рівня заробітної плати, становить від 12 років у Данії до 42 років в Угорщині. В Ірландії, Нідерландах та Польщі заробітна плата вчителів може зрости більш ніж на 60 % протягом перших п’ятнадцяти років роботи та навіть більше в наступні роки.

У 2018/19 та 2019/20 навчальних роках зарплати вчителів зросли в більшості систем освіти, але це підвищення заробітної плати, як правило, було незначним або прив’язаним до інфляції.

У чверті систем освіти початкові зарплати вчителів (з урахуванням інфляції) у та 2019/2020 р. залишалися незмінними або нижчими у порівнянні з 2014/15 р. Позитивним моментом є те, що зарплати вчителів продовжують зростати в більшості європейських економік, у тому числі в країнах із низькою середньою зарплатою. Найбільше зростання зарплат освітян за останні п’ять років спостерігається в кількох країнах Центральної та Східної Європи (Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Словаччині та Румунії), а також в Ісландії та Сербії.

Реальний розмір середньої зарплати освітян значно залежить від рівня ВВП на душу населення, тобто чим вище ВВП, тим вищі зарплати. Отже, найнижчий рівень зарплат спостерігається в країнах з найнижчим ВВП на душу населення, нижче 20 000 євро (а саме в Греції, Латвії, Литві, Угорщині, Румунії, Словаччині, Чорногорії та Сербії), а найвищі реальні зарплати в країнах з найвищим ВВП на душу населення – понад 40 000 євро (а саме Данія, Німеччина, Ірландія, Нідерланди, Австрія, Фінляндія, Швеція, Ісландія та Норвегія).

При цьому в чверті європейських країн, в тому числі в Чехії, Естонії, Ірландії, Латвії (крім старшої середньої освіти), Угорщині, Словаччині, Швеції, Ісландії (крім старшої середньої освіти) та Норвегії, середня зарплата освітян нижча за рівень ВВП на душу населення. На противагу, вона вища за ВВП на душу населення (від 10 % до 40 %) у Бельгії, Німеччині, Греції, Нідерландах, Австрії, Португалії, Чорногорії та Сербії на всіх рівнях освіти, а на рівні середньої освіти – у Франції, Італії та Фінляндії. Фактична заробітна плата вчителів більш ніж на 40 % перевищує ВВП на душу населення в Німеччині, Португалії та Чорногорії на всіх рівнях, а також на рівні старшої середньої освіти в Бельгії (французька та фламандська спільноти) та Данії; а також на нижчому та вищому рівнях середньої освіти в Нідерландах та Австрії. 

У Данії та Словенії фактичні зарплати більш ніж на 10 % вищі за ВВП на душу населення в початковій та середній освіті, але на рівні дошкільної освіти вони нижчі за ВВП на душу населення. Середня заробітна плата вчителів дошкільної освіти також є нижчою, ніж у вчителів початкової та середньої освіти, і загалом нижча від ВВП на душу населення в Чехії, Естонії, Латвії, Угорщині, Мальті, Словаччині, Фінляндії, Швеції, Ісландії та Норвегії.

Загалом, чим вищий освітній рівень, на якому викладають вчителі, тим вища їхня фактична середня зарплата. Середня заробітна плата вчителів зростає в залежності від рівня освіти в Данії, Німеччині, Австрії, Словенії, Фінляндії, Швеції, Боснії та Герцеговині. Вона також зростає в Угорщині, Словаччині, Ісландії та Норвегії (хоча в цих країнах вчителі початкової та молодшої середньої належать до однієї групи заробітної плати через структуру їхніх освітніх систем). В Ірландії, у Греції, Франції, Італії та Нідерландах вчителі середньої школи заробляють загалом більше, ніж вчителі дошкільної та початкової освіти.

Зарплати продовжують зростати в більшості європейських освітніх систем

У звіті «Eurydice» також аналізуються зміни заробітної плати вчителів та керівників шкіл у 2019/2020 році у порівнянні з 2018/19 р. Причинами цих змін були як результати політичних реформ, колективних переговорів, так і коригування зарплат відповідно до росту вартості життя.

Загалом залишилися незмінними зарплати освітян у шести країнах (Греція, Люксембург, Португалія, Албанія, Боснія і Герцеговина та Швейцарія). У всіх цих країнах теж саме було і протягом попередніх двох років. Крім того, не відбулося змін у Бельгії (фламандська спільнота), Ісландії та Норвегії.

Заробітна плата працівників бюджетної сфери, у тому числі вчителів, була скоригована до вартості життя у восьми країнах (Чехія, Ірландія, Іспанія, Хорватія, Мальта, Австрія, Ліхтенштейн та Сербія). Наприклад, у Чехії у січні 2020 року заробітні плати державних службовців, включно з вчителями, підвищили на 8%.

В Іспанії оклади працівників бюджетної сфери зросли на 2,5% у 2019 році та на 2% у 2020 році. В Австрії щорічне коригування заробітної плати всіх службовців державного сектору становило 2,85% у 2019 році та 2,26% у 2020 році.

У Бельгії (німецькомовна спільнота) та Польщі таке збільшення було проведене тільки для вчителів. Наприклад, у Польщі відбулося два підвищення основної заробітної плати вчителів: на 5 % з 1 січня 2019 року і на 9,6 % з 1 вересня 2019 року.

Дев’ять країн-членів ЄС із низьким рівнем заробітної плати (Болгарія, Чехія, Естонія, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Румунія та Словаччина) продовжили впровадження конкретних заходів щодо підвищення зарплат, зберігаючи тенденцію зростання минулих років. Крім того, Бельгія (французька спільнота), Франція та Ліхтенштейн також повідомили про політичні реформи, які привели до підвищення заробітної плати вчителів та керівників шкіл.

У Бельгії (французька спільнота) у вересні 2019 року відбулося коригування заробітної плати директорів шкіл, а премія наприкінці року зросла на 30 євро.

У Болгарії з 1 січня 2020 року зарплати вчителів і керівників шкіл зросли приблизно на 17 %.

У Чехії зарплати зросли від 8 % до 15 % завдяки політичним реформам та внаслідок коригування до вартості життя.

В Естонії підвищення на 6 % стало результатом виконання критеріїв, встановлених у 2013 році в Естонській Стратегії навчання протягом усього життя 2020, спрямованих на підвищення заробітної плати вчителів до рівня середньої зарплати високоосвічених працівників.

У Франції зростання зарплат склало від 1 % до 7 % залежно від рівня освіти, від того, стосується це вчителів чи директорів шкіл, а також від фактичного рівня зарплат. Це пов’язано з кількома змінами в політиці, такими як збільшення індексу majoré (тобто базової суми, що множиться на індекс), збільшення надбавки за роботу в неблагополучних зонах (REP+) та запровадження інших додаткових виплат. 

У Хорватії заробітна плата зросла приблизно на 8 % через зміни політики та коригування.

У Латвії мінімальна місячна заробітна плата щороку збільшується поступово. Таким чином, у період з вересня 2018 року по вересень 2019 року вона зросла із 710 євро до 750 євро за 30-годинний робочий тиждень.

У Литві продовжували зростати базовий оклад та інші показники. Підвищення заробітної плати склало від 2 % до 6 % для вчителів і до 8 % для керівників шкіл.

В Угорщині початкові зарплати вчителів зросли на 4-8 % залежно від рівня освіти, щоб скоригувати їх відповідно до мінімальної заробітної плати.

У Румунії підвищення зарплати вчителів становило від 8 % до 10 %.

У Словаччині зарплати зросли приблизно на 20 %. 

В інших 11 системах освіти (Данія, Німеччина, Італія, Мальта, Нідерланди, Словенія, Фінляндія, Швеція, Чорногорія, Північна Македонія та Туреччина) було підвищено  заробітну плату вчителям і директорам шкіл у результаті колективних переговорів. Наприклад, у Нідерландах завдяки новим колективним договорам відбулося підвищення заробітної плати в початковій освіті приблизно на 10 %, а в середній – на 5 %. У Словенії зростання становило приблизно 4 %. У Швеції фактична зарплата зросла приблизно на 3 % для вчителів залежно від рівня освіти та від 1 % до 7 % для керівників шкіл залежно від рівня освіти. У Чорногорії та Північній Македонії оклади зросли приблизно на 20 % і 10 % для вчителів і директорів шкіл відповідно.

У звіті «Eurydice» також окреслено низку тенденцій у оплаті праці керівників шкіл. Основні вимоги до керівників шкіл різні в європейських країнах, хоча в більшості систем освіти кандидатам на посади директорів шкіл потрібен досвід не менше п’яти років.  

Керівники шкіл нерідко отримують заробітну плату за іншою шкалою, ніж вчителі, і їхні зарплати, як правило, збільшуються разом із розміром школи. У більшості систем освіти існують значні відмінності в заробітній платі керівників шкіл, залежно від розміру чи інших характеристик шкіл та інших факторів, таких як досвід та обов’язки керівника. Мінімальна встановлена законом зарплата керівників шкіл нижча, ніж зарплата вчителів із 15-річним досвідом роботи у Французькій громаді Бельгії та в Чехії. Це також стосується деяких рівнів освіти або керівників невеликих шкіл у кількох інших країнах.

Коментуючи нову доповідь «Eurydice», Європейський комітет профспілок освіти нагадує, що у висновках Європейської ради 2020 року підкреслюється, що «достатньо ефективні та сталі інвестиції у вчителів та викладачів – це інвестиції в якість освіти та навчання». Резолюція Ради про стратегічні рамки для європейського співробітництва в сфері освіти та підготовки кадрів на шляху до Європейського освітнього простору та надалі (2021-2030 рр.) закликала держави-члени підвищувати привабливість професії вчителя та по-новому оцінити її з соціальної та фінансової точок зору.

На думку Європейського комітету профспілок освіти, уряди та органи освіти повинні продовжувати інвестувати в освіту, особливо враховуючи наслідки пандемії COVID-19 у більшості європейських економік. Крім того, держави повинні прагнути вирівняти встановлені законом оклади у всіх освітніх рівнях і секторах, щоб сприяти кращим умовам праці для вчителів, а також підвищенню якості освіти. Нарешті, держави мають запроваджувати системне поетапне підвищення заробітної плати, щоб ефективно утримувати вчителів у професії, підвищуючи привабливість та престиж професії вчителя.

Умови праці та винагорода керівників шкіл також мають бути достатньо високими, щоб приваблювати талановитих й високоосвічених працівників. У багатьох країнах рівень оплати праці недостатньо високий, щоб наймати на роботу найкращих керівників шкіл і забезпечувати їм належну винагороду за працю. 

 
Освіта, медицина та збройні сили мають бути профінансовані в повному обсязі у Держбюджеті-2022
Вівторок, 30 листопад 2021 12:36

На цьому наголосила заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп. Адже прийняття Державного бюджету на 2022 рік є одним нагальних питань в останні сесійні тижні роботи Верховної Ради України в цьому році. 

«Я здивована тим, що ми вчасно не розглядаємо головний фінансовий документ країни. Сьогодні це питання життя більшості громадян нашої країни та їх впевненості в завтрашньому дні на фоні енергетичної кризи, коронакризи та загрози масштабного вторгнення Росії», – підкреслила Олена Кондратюк.

На переконання Віцеспікерки, особливу увагу варто звернути на ті зобов’язання, які взяла на себе влада для отримання нещодавнього траншу від Міжнародного валютного фонду та продовження співпраці з фондом. А саме затвердження Державного бюджету на 2022 рік з дефіцитом, шо не перевищує 3,5% від ВВП або приблизнно 188 млрд грн.

«Медична сфера, освіта та Збройні сили України мають бути профінансовані у повному обсязі, як це визначено законодавством. Освітня галузь повинна фінансуватися не менше 7% ВВП. Мають бути виконані усі обіцянки щодо підвищення зарплат освітянам, бо це дуже нагальне питання», - зазначила Олена Кондратюк.

За її словами, запропоновані у проєкті Державного бюджету на 2022 рік видатки на медицину у розмірі 197 млрд грн – недостатні.

«Недофінансування сягає 100 млрд грн, і це негативно позначиться на якості медичних послуг для населення. Ми з нетерпінням очікуємо результати аудиту використання коштів Коронавірусного фонду, які мають бути оприлюднені в рамках домовленостей з МВФ до кінця грудня 2021 року», – підкреслила заступниця Голови Верховної Ради.

 

За матеріалами – Офіційного вебпорталу Парламенту України

 
Мінфін: у 2020 р. видатки на навчання одного студента за держзамовленням становили 63 тисячі гривень
П'ятниця, 26 листопад 2021 10:11

Міністерство фінансів продовжує оприлюднювати дані про ефективність використання публічних фінансів, а тому підготувало «дашборд» (аналітичний інструмент) про фінансові, кількісні та якісні показники діяльності закладів вищої освіти (III та IV рівнів акредитації) в 2020 році.

Загальні видатки 166 закладів вищої освіти, що включені до аналізу, становили 19,3 млрд грн по загальному фонду державного бюджету та 12,4 млрд грн по спеціальному фонду державного бюджету (кошти отримані за надання платних послуг). 

У цих закладах навчалося 635,7 тис. студентів, зокрема 307 тис. студентів, які здобувають освіту за держзамовленням, та 328,7 тис. студентів за контрактом.

Середні розрахункові видатки на одного студента за держзамовленням виросли на 13% та становили 63 тис. грн на рік. В окремих закладах вищої освіти цей показник суттєво перевищував середнє значення по країні.

Найбільші видатки на навчання одного студента за державним замовленням у 2020 році були в таких закладах:

  • Льотній академії національного авіаційного університету – 309,2 тис. грн на рік;
  • Національній музичній академії України ім. І. П. Чайковського – 240,2 тис. грн;
  • Одеській національній музичній академії ім. А. В. Нежданової – 183,1 тис. грн;
  • Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка – 149,8 тис. грн;
  • Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого – 146,2 тис. гривень.

Підготовка фахівців закладами вищої освіти сконцентрована в 5 регіонах: м. Києві, Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. Тут зосереджена половина закладів вищої освіти, які навчають 57% студентів, та витрачають майже дві третини коштів, спрямованих з державного бюджету на підготовку фахівців закладами вищої освіти.

До підготовки студентів за державним замовленням у 2020 році було залучено 52,1 тис. науково-педагогічних і педагогічних працівників.

Водночас для обслуговування освітнього процесу також здійснювалось утримання 69,4 тис. непедагогічних працівників, що становило 57% від загальної чисельності працівників. Тобто чисельність допоміжних працівників закладів вищої освіти наразі є більшою за чисельність науково-педагогічного та педагогічного персоналу, які безпосередньо надають освітні послуги студентам.

Найбільша частка непедагогічного персоналу в таких закладах:

  • Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана – 78%;
  • Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ‒ 75%;
  • Національному університеті «Одеська морська академія» – 73%;
  • Національному лісотехнічному університеті України – 69%;
  • ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» – 69%.

Ознайомитися з дашбордом можна нижче, або в спеціальному розділі «Видатки на вищу освіту» на сайті Мінфіну.

 

Довідково

Інформація про показники діяльності закладів вищої освіти була надана Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством культури та інформаційної політики України щодо закладів, які знаходяться в їх сфері управління.

В аналізі представлені дані про видатки державного бюджету на оплату послуг з підготовки фахівців закладами вищої освіти (III ‒ IV рівнів акредитації) за бюджетними програмами, а саме за такими КПКВК:

  • 2201160 Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики (МОН);
  • 2201280 Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (МОН);
  • 2301070 Підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоровʼя, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти (МОЗ);
  • 3501520 Підготовка кадрів у сфері фінансової політики закладами вищої освіти (Мінфін);
  • 3801160 Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти (МКІП).

В аналіз не включено заклади вищої освіти, щодо яких інформація відсутня або неповна

 
Всесвітній день інформації
П'ятниця, 26 листопад 2021 10:09

Інформація завжди займала вагоме місце в житті людини. Еволюція людства, формування нашого суспільства та виникнення державних інституцій завжди були пов'язані з накопиченням, поширенням та обробкою інформації.

Інформація у різних її формах набуває сьогодні важливого значення, стає потужним ресурсом, товаром, що стоїть на «вітринах» поряд з іншими матеріальними благами. Власне і суспільство змінюється, стає більш інформаційним. 

Щороку 26 листопада з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації відзначають Всесвітній день інформації (World Information Day).

Світовою тенденцією став перехід на цифрові технології, розвиток високошвидкісного Інтернету і мобільного зв’язку. Та одним з найважливіших напрямів інформатизації став розвиток Інтернет-технологій. 

Ініціюючи відзначення Всесвітнього дня інформації, Міжнародна академія інформатизації мала на меті вказати на всю важливість передачі інформації у сучасному суспільстві. 

Разом розвитком інформаційного суспільств та ролі соціальних медіа у ньому виникає потреба у отриманні якісної та перевіреної інформації із надійних джерел.

Серед величезного потоку інформації може бути важко зорієнтуватися і визначити достовірність інформації, а іноді й незрозуміло, як реагувати на неї, ділитися та коментувати. Тому ще раз наголошуємо, що варто усвідомлено відноситися до інформації, аналізувати її перед тим, як споживати чи поширювати.

 

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 476