Міністерство соціальної політики України на виконання Генеральної угоди поінформувало СПО об’єднань профспілок щодо показників бідності за підсумками 2016 року.

Дані 2016 року свідчить про загальну стабілізацію в ситуації з бідністю, з незначними коливаннями у бік зменшення чи збільшення рівня бідності залежно від критерію виміру. Якщо у 2015 році спостерігалося дворазове зростання рівня бідності за критерієм витрат нижче фактичного прожиткового мінімуму (з 28,6 % до 58,3 %), то у 2016 році відбулося незначне збільшення значення до 58,6 % або на 0,3 відсоткових пункти (у межах статистичної похибки). При цьому рівень бідності за критерієм доходів нижче фактичного прожиткового мінімуму знизився у 2016 році на 0,8 відсоткових пункти – з 51,9 % до 51,1 %.

Крім того, спостерігається тенденція щодо зменшення масштабів крайньої бідності за абсолютними критеріями (національним та міжнародним).

Так, рівень бідності за офіційно затвердженим прожитковим мінімумом суттєво зменшився – з 6,4 % до 3,8 %, а за критерієм ООН (5,05 дол. США на особу на добу) – з 2,4 % до 2,0%. Таким чином, для найбіднішого населення спостерігаються позитивні зміни.

Показники відносної бідності демонструють різнонаправлені тенденції – якщо за національним критерієм (75 % медіани сукупних витрат) відбулося зростання рівня бідності (на 0,6 в.п.), то за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60 % медіани сукупних доходів) спостерігається незначне зниження показника (на 0,4 в.п.).

У розрізі соціально-демографічних груп населення показники бідності за 2016 рік характеризується такими даними:

► рівень бідності серед працюючих: за відносним критерієм за витратами склав 19,2 % (2015 рік – 18,3 %); за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму зменшився на 0,6 в. п. і склав 42,0 % (2015 рік – 42,6 %);

► рівень бідності серед осіб пенсійного віку (непрацюючих): за відносним критерієм за витратами склав 22,6 % (2015 рік – 21,0 %); за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму знизився на 0,6 в. п. і склав 53,7 % (2015 рік – 54,3 %);

► рівень бідності серед дітей віком 0-17 років: за відносним критерієм за витратами склав 29,3 % (2015 рік – 29,2 %); за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму зменшився на 1,6 в. п. і склав 61,1 % (2015 рік – 62,7 %);

► рівень бідності серед осіб віком 16-19 років: за відносним критерієм за витратами склав 29,5 % (2015 рік – 25,4 %); за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму склав 62,2 % (2015 рік – 56,2 %).

Враховуючи численні запити викладачів та керівників закладів освіти щодо проведення у 2018 році державної підсумкової атестації студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти Інститут модернізації змісту освіти надав роз’яснення щодо проведення іспитів.

Так, перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації за повну загальну середню освіту, а також форми її проведення у 2018 році буде затверджено Міністерством додатково.

Навчальні предмети, з яких проводиться державна підсумкова атестація у закладі освіти, визначає заклад освіти відповідно до переліку, затвердженому Міністерством.

Зміст і терміни проведення атестації в навчальному закладі затверджуються керівником навчального закладу.

За інформацією Інституту модернізації змісту освіти

Робота семінару голів профспілкових комітетів вищих закладів освіти, організований ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, продовжилася 19 та завершилася 20 жовтня 2017 року. І, відповідно до порядку денного, чергувала виступи фахівців з аналітичних установ та владних структур із дискусіями та практичними тренінгами.

Так, наслідки та висновки вступної кампанії 2017 року з учасниками заходу обговорював експерт аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. Під час презентації експерт розповів про справжні обсяги переміщення абітурієнтів між областями у цьому році та вказав на ті області, які стали найбільш привабливими для вступу для випускників українських шкіл. Зокрема, було зазначено, що рух абітурієнтів зосереджується в кількох напрямках – Київська, Львівська, Харківська області, меншою мірою Одеська та Чернівецька області.

Подальша частина семінару мала більш практичну спрямованість, адже мова йшла про особливості бюджетного процесу 2018 року та його новацій для освіти. Аналізувала проект документу начальник Управління соціально-економічного захисту апарату ЦК Профспілки Антоніна Клименко.

Наступною темою для обговорення стали особливості пенсійного забезпечення наукових, науково-педагогічних та інших працівників в умовах реформування пенсійної системи. Питання розкрила заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики Марія Плаксій. Зокрема, було зазначено, що на сьогодні у галузі освіти працює 171,5 тисяч пенсіонерів. Чисельність працівників, які вийшли на пенсію у 2016 році складає 3055 осіб, і середній розмір пенсії їх становить 1979 гривень.

Далі мова йшла про зміни та новації у системі вищої освіти. Секретар Спілки ректорів ВНЗ України Ярослав Болюбаш разом із головами профкомів обговорили реформування та стан вищої освіти в Україні та аналізували виклики, які сьогодні стоять перед системою. Зокрема мова йшла про місце випускників українських вишів на ринку праці, «відтік мізків» за кордон, роль та авторитет навчального закладу у суспільстві.

Наступним етапом семінару став круглий стіл «Профспілковий рух в Україні. Сучасний стан та перспективи розвитку». Модератором виступили заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін та заступник Голови Профспілки Любов Гарбаренко. Голови профкомів активно долучилися до дискусії про ефективність соціального діалогу з владою та дієві форми і методи впливу задля вирішення питань на користь працюючої людини.

Завершився насичений робочий день обговоренням сучасних комунікаційних технологій та ефективної інформаційної роботи в організаціях шляхом використання соціальних мереж. Спікером з теми виступила завідувач відділу інформаційного забезпечення та комунікацій ЦК Профспілки Інна Михальченко.

Родзиною семінару дня став тренінг «Успішність профспілкового лідера: принципи, завдання, допоміжні засоби», який провела практикуючий психолог Ольга Денисова та налаштувала лідерів профкомів провідних ВНЗ України на ефективну роботу та вдосконалення власних компетенцій.

У останній день роботи під час круглого столу учасники проаналізували питання повноважень профспілкових організацій у посиленні захисту трудових прав працівників освіти в сучасних умовах. І разом із відповідальними фахівцями ЦК Профспілки із Управління соціально-економічного захисту – Антонію Клименко і Ольгою Гаращук, юридичного відділу – Сергієм Курилкіним, відділу організаційної роботи – Володимиром Мироновим проаналізували перспективи удосконалення нормування подальшої діяльності Профспілки в умовах галузевих змін.

Закриваючи семінар Голова Профспілки Георгій Труханов підкреслив, що лише спільна й злагоджена робота на місцях матиме реальний результат для спілчанина. А для цього лідери організацій повинні разом із працівниками використовувати різні засоби і форми співпраці та тиску на владу у своїх регіонах – від соціального діалогу і роботи з депутатським корпусом – до активних дій проти звуження прав та гарантій освітян.

18 жовтня 2017 року Уряд схвалив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення соціального захисту дітей».

Зазначений законопроект удосконалює нормативно-правове забезпечення соціального захисту дітей, підвищує ефективність реалізації державної політики щодо охорони дитинства, поліпшує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.

Серед іншого, проектом документу передбачено виключне право суду:

– розв’язувати спори між батьками щодо участі у вихованні дитини.

– усиновлення дитини без згоди опікуна/піклувальника (крім родичів), якщо суд установить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам;

– призначення опікуном/піклувальником особи, яка не пов’язана сімейними/родинними відносинами з дитиною.

Таким чином, проект дозволяє влаштовувати дітей під опіку, піклування тільки родичам. А якщо дитина не перебуває в родинних стосунках з особою, то таке влаштування відбувається за рішенням суду.

– встановлення опіки/піклування у разі наявності спору між кандидатами в опікуни/піклувальники.

З метою забезпечення найкращих інтересів дитини при усиновленні проектом акта передбачено:

– упровадження найбільшої різниці у віці між усиновлювачем і дитиною (45 років);

– обов’язкове навчання для громадян, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування;

– позбавлення права батьків, які усиновили дитину, відмовлятися від неї. У таких випадках усиновлювачів будуть позбавляти батьківських прав.

Прийняття законопроекту сприятиме посиленню соціального захисту дітей вразливих категорій, підвищенню ефективності реалізації державної політики щодо охорони дитинства, удосконалення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.

За матеріалами Урядового порталу