Освітня програма визначає загальний обсяг та структуру навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, пропонований зміст окремих предметів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, а також вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за  освітньою програмою.

Документом визначено, що загальний обсяг навчального навантаження для студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 2660 годин. 

Граничне тижневе навантаження студентів І-ІІ курсів у частині профільної середньої освіти складатиме 30 годин.

Закладам освіти запропоновано два варіанти переліку базових предметів.

Перший варіант містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами: «Історія: Україна і світ», «Природничі науки».

Другий варіант містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

Разом з тим, при складанні програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватись.

Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.

Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами: «Інформатика», «Технології», «Мистецтво». Заклади освіти можуть самостійно обирати два предмети з цього переліку та визначати розподіл годин між ними.

Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід'ємною частиною підготовки молодшого спеціаліста.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів: базові та вибірково-обов'язкові предмети, профільні предмети, спеціальні курси, у тому числі курси за вибором.

Термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, дорівнюватиме двом рокам.

Керівники закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти мають забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/20 навчального року.

Після завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки буде проводитися державна підсумкова атестація студентів у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 

Звантажити наказ МОН nakaz_programa.pdf [153,27 Kb][25]

Під час візиту було обговорено питання подальшого розвитку освіти, співпраці соціальних партнерів, ефективної спільної роботи профспілки та влади задля поліпшення соціального статусу учителя, захисту його прав та гарантій.

Вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми і видів діяльності та встановлюють мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їхнього типу та моделі.

Встановлено мінімальні вимоги до безпеки здоров’я працівників при роботі з екранними пристроями.

Вимоги з безпеки та захисту здоров’я працівників при такій роботі затверджені наказом Мінсоцполітики від 14 лютого 2018 року № 207.

Наказ був зареєстрований в Мін'юсті 25 квітня і набуде чинності з дня офіційного опублікування.

Вимоги не стосуються комп’ютерних класів (кабінетів, аудиторій тощо) навчальних закладів та робочих місць співробітників, що займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням екранних пристроїв. 

Встановлено обов'язок роботодавця проінформувати працівників під розписку про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних), які виникають при роботі з екранними пристроями та ще не усунуті, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров’я.

Роботодавець своїм коштом забезпечує проведення медичних оглядів працівників і при необхідності – виконання відповідних оздоровчих заходів.

Робочі місця повинні бути спроектовані так і мати такі розміри таким чином, щоб працівники мали простір для зміни робочого положення і рухів.

Всі елементи робочого місця та їх розташування повинні відповідати ергономічним, антропологічним, психофізіологічним вимогам, а також характеру виконуваних робіт. Освітлення повинне створювати відповідний контраст між екраном і навколишнім середовищем (з урахуванням виду роботи) й відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Мікроклімат виробничих приміщень повинен підтримуватися на постійному рівні і відповідати вимогам санітарних норм ДСН 3.3.6.042-99. Робочий стіл або робоча поверхня повинні бути достатнього розміру і мати низьку відбивну здатність, допускати гнучкість при розміщенні екрану, клавіатури, документів і відповідного обладнання.

Робоче крісло повинно бути стійким і дозволяти працівнику легко рухатися і займати зручне положення. Сидіння має регулюватися по висоті, спинка сидіння – як по висоті, так і по нахилу.

Варто передбачати підніжку для тих, кому це необхідно для зручності. Щодня перед початком роботи необхідно очищати екранні пристрої від пилу і інших забруднень.

Не допускається робота з екранними пристроями, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані та інші несправності. Також встановлено мінімальні вимоги безпеки до екранних пристроїв.

Завантажити документ nakaz_msp_207_14_02_2018.pdf [172,71 Kb][4]