Головна Новини Головні новини Румунські профспілки про допомогу українським біженцям

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Румунські профспілки про допомогу українським біженцям Друк
Четвер, 21 квітень 2022 08:55

Після військового вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року мільйони людей, більшість з яких – жінки та діти, були змушені втекти тікати із зони військових дій до сусідніх країн. Більшість людей, які залишають Україну та шукають притулку в інших країнах, прибувають до ЄС та сусідніх держав, таких як Польща, Румунія, Молдова, Словаччина та Угорщина.

Багато профспілок освіти в цих країнах уже висловили свою солідарність з українським народом та приєдналися до дій щодо підтримки біженців, насамперед дітей та молоді.

Представниці профспілок освіти Румунії, Олександра Корнеа з Національної федерації вільних профспілок освіти FSLE, Іоанна Войчу з Федерації вільних профспілок з освіти «SPIRU-HARET» та Анка Шипош з Профспілки закладів вищої освіти ALMA-MATER розповіли про свою роботу щодо підтримки українських вчителів та біженців, які прибули та прибувають до їхньої країни.

  • Через війну в Україні Румунія зіштовхнулася з безпрецедентним припливом біженців, більшість з яких – жінки та діти. Не могли б ви розповісти нам про поточну ситуацію в країні та її вплив на систему освіти?

Олександра Корнеа: Станом на кінець березня до Румунії прибуло 518 643 громадян України. Цей потік біженців із Румунії та Молдови швидко переміщується до Західної Європи. Більшість з цих людей (більше 61%) вже залишили Румунію і перемістилися в інші країни в Західній Європі (Австрію, Німеччину, Францію, Іспанію), до родичів та друзів.

Згідно з інформацією, наданою румунською поліцією, із загальної кількості біженців, що залишилися в Румунії, діти становлять 31 385 осіб, проте ці дані змінюються практично щодня. Діючи через Національне агентство захисту дитини, уряд готує процедуру для реєстрації українських дітей, які прибувають до Румунії без батьків або офіційного опікуна. Про них подбають служби захисту дитини у прикордонних країнах. Українські діти, які прибувають до Румунії без супроводу, користуються цим захистом. Уряд визначає статус неповнолітніх осіб без супроводу як іноземних громадян або як осіб без громадянства молодших 18 років, які прибувають до Румунії без супроводу. Було створено Спеціальну робочу групу з питань дітей без супроводу з метою оперативного визначення найбільш відповідних заходів захисту неповнолітніх осіб без супроводу. Також вживаються заходи щодо виділення необхідних адміністративних, інфраструктурних та людських ресурсів, щоб забезпечити захист дітей з України в цій критичній ситуації.

Іоана Войчу: Дійсно, у кожному жудеці та в Бухаресті створено Спеціальні оперативні групи, які беруть на себе турботу про неповнолітніх біженців, які прибувають без супроводу. У Темісоарі, місті на заході Румунії, наприклад, є група 16-річних спортсменів, чиї батьки досі залишаються в Україні: їх розмістили в університетському гуртожитку та забезпечили всім необхідним. Румунський уряд також вжив термінових заходів щодо надання допомоги біженцям (за допомогою Надзвичайного Указу/Ордонансу), включаючи право на отримання безкоштовної медичної допомоги в національній системі охорони здоров'я Румунії, доступу до освіти, спеціальних послуг для осіб з особливими потребами та осіб старшого віку, транспорту тощо.

Анка Шипош: На рівні вищої освіти я можу виділити такі аспекти. У нас є студенти з Молдови, які розмовляють російською чи українською мовами. Вони допомагають нам спілкуватися із українцями. Кожен університет Румунії розмістив українських біженців у вільних приміщеннях у своїх студентських містечках. Наші студенти беруть активну участь у наданні допомоги, роздачі продуктів харчування та інших речей, необхідних біженцям. Українські студенти можуть також продовжувати своє навчання у наших університетах. На сьогодні ми не знаємо, які документи їм знадобляться, щоби продовжити навчання і залишитися в країні. Крім того, університети намагаються налагодити контакти з діловою спільнотою, щоб знайти роботу для тих, хто хоче працювати.

  • Які дії ваша профспілка робить для вирішення цих проблем? Що ви вимагаєте від свого уряду?

Іоана Войчу: Профспілка SPIRU-HARET перерахувала 20 000 євро Червоному Хресту на підтримку українських біженців. Ми також зажадали від румунського міністерства освіти знайти рішення для дітей-біженців, щоб вони могли продовжити навчання. У результаті, міністерство прийняло спеціальні укази та віддало розпорядження щодо надання освітньої підтримки всім громадянам (учням шкіл, студентам, аспірантам тощо), які стали жертвами збройного конфлікту в Україні, зазначивши, що всі ті, хто потребує продовження навчання, спочатку приймаються як «слухачі», а після того, як вони подадуть належні документи або як буде встановлено їх рівень знань, вони прийматимуться як учні на рівні навчання, що відповідає рівню їх знань та навичок. Вони також забезпечуються безкоштовним проживанням у шкільних гуртожитках, харчуванням, безкоштовним шкільним приладдям, одягом та книгами. За здоров'ям українських дітей спостерігатимуть шкільні медпункти, і їм буде надано спеціальну психологічну допомогу та підтримку. Міністерство освіти також відкрило веб-сторінку з усією необхідною інформацією, включаючи правила, форми заяв тощо, перекладені українською мовою.

Анка Шипош: На місцевому рівні кожна профспілка бере участь у роботі, про яку я розповіла вище. Від нашого уряду ми вимагаємо дотримання нашого законодавства та виділення 6% валового внутрішнього продукту на потреби освіти. Таким чином ми зможемо підтримати й українських студентів, які захочуть навчатися в нашій країні.

Олександра Корнеа: FSLE (через наші членські організації у містах Марамуреш, Сучава, Ботошані, Клуж, Бухарест) допомагає прикордонним службам, постачаючи одяг, ліжка, продовольство та медикаменти, а також іграшки та товари для дітей. Тисячі волонтерів з числа вчителів та інших освітян щодня знаходяться на пунктах перетину кордону, допомагаючи керувати потоком біженців, надаючи їм офіційну та точну інформацію про транзит через Румунію та про ті права, які біженці мають у нашій країні. Крім того, наші членські організації перераховують кошти до Румунського Червоного Хреста та представництва ЮНІСЕФ у Румунії, оскільки ці організації мають налагоджені процедури та канали для надання допомоги людям у зонах воєнних конфліктів, які ми не маємо. Ми також надали у розпорядження місцевої влади профспілкові готелі та інші об'єкти у прикордонних районах для розміщення біженців. Наші колеги беруть сім'ї біженців додому.

Головна проблема в Будапешті та інших містах полягає в тому, що наші школи вже переповнені нашими власними учнями. FSLE зустрілася з Державним секретарем, паном Шекелі, домовилися про те, щоб розпочати пошук місць у румунських школах, тому що якщо війна буде продовжуватися, кількість дітей стане ще більшою. Є школи, які можуть прийняти 2-3 учнів (я особисто вчора допомогла влаштувати сім учнів до п'яти шкіл), але це питання стає дедалі складнішим. Основні проблеми також включають відсутність вчителів, які говорять українською, оцінку рівня знань дітей-біженців та відсутність підручників українською мовою. Місцеві органи влади в Румунії шукають вчителів серед українських біженців, і міністерство освіти має намір прийняти їх на роботу, поки у нас не з'являться правила та постанови для їхнього офіційного працевлаштування. Ще одна проблема – виявлення всіх дітей-біженців, тому що більшість із них не проживає в центрах для біженців: деякі мають у Румунії родичів чи друзів або просто погоджуються жити у будинках румунських волонтерів.

  • Як Європейський комітет профспілок освіти та профспілки освіти в інших країнах могли б підтримати вашу профспілку у вирішенні цих проблем?

Анка Шипош: Ми вимагаємо від ЄС виділення додаткового фінансування для підтримки сільського господарства та харчової промисловості в Румунії: таким чином Румунія зможе покрити частину сільськогосподарської та продовольчої продукції, яку досі постачали Україна та російська федерація. У період між двома світовими війнами Румунія була житницею Європи.

Іоана Войчу: Ми (наша федерація та її членські організації) продовжуємо брати активну участь у наданні допомоги біженцям на кордоні (на північних, а також східних митних пунктах, включаючи Ісакчу, де біженці переправляються через Дунай на поромі) і на своїй території країни, надаючи їм  продовольство, дах, одяг, ліки, продукти першої необхідності, транспорт (від кордону до аеропорту). У ситуації, що склалася, ми робимо все, що в наших силах.

Олександра Корнеа: Я хотіла б порадити нашим колегам із Західної Європи підготуватися разом із їхніми відповідними адміністративними органами до розподілу українських дітей по школах. Швидше за все, вони зіштовхнуться з тими самими проблемами, що й ми. Очевидно, що цей конфлікт швидко не згасне і матиме тривалі наслідки. Саме тому вкрай важливо розробити механізм для виявлення дітей з подальшою оцінкою рівня їх знань та навичок та якнайшвидшого розподілу їх по школах та ВНЗ.

Профспілки зробили все, що могли, щоб допомогти в цій ситуації, але ясно, що ми починаємо відчувати структурні труднощі, які вже не пов'язані з наданням екстреної допомоги (такі як продукти харчування, ліжка, ковдри, медикаменти тощо). Системи освіти мають продовжити цю роботу та інтегрувати велику кількість школярів та студентів.

У цей період дуже важливо, щоб профспілки могли вести діалог з міністерством освіти та відшукувати юридичні та фінансові рішення, які дозволять вирішити проблеми з інтеграцією дітей-біженців до освіти, про які я вже говорила. Тому будь-який досвід у цій галузі, який є у наших колег з інших профспілок освіти і який довів свою ефективність, буде для нас дуже корисним (наприклад, через базу даних ЄКПО або спеціальний розділ на веб-сайті ЄКПО).

ЄКПО та інші колеги з членських організацій можуть також допомогти нам викладачами або методологією проведення курсів, щоб ми могли підготувати румунських вчителів до роботи з дітьми-біженцями.