При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання персоналу покладається на медичних працівників та ад-міністрацію школи. Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:
1 Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
2.Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
3.Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
4.Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.
5.Розпочати проведення необхідних заходів:
- зупинити кровотечу;
- зафіксувати місце перелому;
- вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання/зовнішній масаж серця.
- обробити ушкоджені частини тіла.
6.Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликані швидку допомогу, або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи
7.Повідомити адміністрацію школи про те, що трапилось. Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

Головне при наданні першої допомоги - якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму.
Для звільнення потерпілого при ураженні електричним струмом необхідно.
- вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
- вимкнути струмоведучі, мережу живлення;
- сухою палкою відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягнути потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т.п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).
У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.
Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно приступити до штучного дихання і непрямого (зовнішнього) масажу серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є "з рота в рот" або "з рота в ніс". Робиться це таким чином стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його затилок ліву руку , а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик із скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2-3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомо¬гу потерпілому, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, що надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вду-ванні через ніс потерпілому закривають рот.

Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілого звільняють, щоб дати можливість вільному видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12-13 разів за хвилину.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звіль-няють грудну клітку від одягу, який стискає потерпілого. Особа, що надає допомогу знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рік натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3-4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй випростатись У такій ситуації операції чергуються.Після 2-3 вдувань повітря роблять 4-6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2-3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості, — поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.
Констатувати смерть має право лише лікар.

Перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакету. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється.
Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть настойкою йо-ду так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.
При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4-5 хв, не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання крово-носних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгор-нуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.
За відсутності гумової труби або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо).У цьому випадку такий джгут зав'язують вуз¬лом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5-10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поранену судину у самому місці поранення.

При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а при її відсутності можна використати палки, дошки, фанеру і т.д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммо-білізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стег-на, — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м яке - ва¬ту, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вима¬гає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани,
необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, попередньо зупинивши крово-течу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.
При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу необхідно обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

При переломах і вивихах ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна пе-ребувати у косинці, яку підв'язують до шиї.
При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять таким чином:
кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини. яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчувані ся біля КІНЦІВ пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів - підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.
При ударах - забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити настойкою йоду і накла¬сти пов'язку.

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинути на людину, що горить, будь-яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла. Знімають тліючий одяг або обливають його водою.
При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зі-рвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.
Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10-15 хв. Обпечене місце промити 5%-вим розчином перманганату калію, або 10%-вим розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води) На місце опіку накладають бинт Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10-15 хв., потім сла¬бким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (ІІ і ІІІ ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікувальний зак¬лад. При опіках не слід розрізняти пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

При опіках очей електричною дугою роблять холодні примочки з розчину борної кислоти, потім потерпілого направляють у медичний заклад.
При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодної води, у тяжких випадках потер¬пілого обливають холодною водою.
При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що прояв¬ляється у поблідненні шкіри.Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити до відмирання тканини.
Розрізняють три ступені обмороження:
І-побіління і втрата чутливості;
ІІ-почервоніння і поява "пухирів";
ІІІ-омертвіння тканини, які набувають буро-червоного кольору.
При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і ІІІ ступенів — накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.
При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин.
Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.
Причиною отруєння оксидом вуглецю (ІІ) є вдихання чадного газу, продукті в горіння, диму. Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо є можливість, — дати подихати киснем. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати наша¬тирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес. У разі припинення дихання необхідно робити штучне дихання.

При отруєнні кислотою, якщо нема симптомів, що свідчать про прорив стравоходу або шлун¬ка, потерпілого слід напоїти розчином питної соди, водою. При отруєнні лугом потерпіло¬го поять оцтовою водою, лимонним соком. При наявності підозри на прорив (нестерпний біль за грудною кліткою або в ділянці шлунка) потерпілому не слід нічого давати пити, а негайно транс¬портувати у лікувальний заклад.

При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1, 5-2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промив-них вод. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1-2 год., і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.
Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

Інструкцію розробила медсестра