Питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, статтею 96 КЗпП України встановлено, що посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Така ж норма міститься у пункті 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102.

Тобто, визначити розмір оплати праці при довантаженні годинами на іншій посаді має власник або уповноважений ним орган. При цьому, головним критерієм, за яким визначається тарифний розряд такому працівнику, є рівень його кваліфікації.

Відповідно до пункту 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), керівникам гуртків, незалежно від рівня здобутої ними освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди. Згідно з додатком 8 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», керівникам гуртків можуть встановлюватися 8-10 тарифні розряди.

Враховуючи, що вчителю обслуговуючої праці атестаційною комісією присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при довантаженні його годинами гурткової роботи власник або уповноважений ним орган має встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд. Встановлення педагогічному працівнику, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» найнижчої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) на іншій посаді суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.