Статтею 24 Закону «Про від­пустки» визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компен­сація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівни­кам, які мають дітей.

Окрім того, за бажанням пра­цівника частина щорічної від­пустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому трива­лість наданої працівникові що­річної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Тому, за бажанням працівника, після використання ним за робо­чий рік, за який надається від­пустка, 24 календарних днів що­річної відпустки за решту днів невикористаної щорічної відпуст­ки має бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної від­пустки працівника 56 календарних днів, то за умови використан­ня працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 32 календарних дні він може отримати компенсацію.

Компенсацію за всю невико­ристану щорічну відпустку пра­цівник може отримати тільки при звільненні.
Кількість днів щорічної від­пустки, за які необхідно випла­тити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу.

Умови виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівникам галузі «Освіта» визначено Порядком надання щорічної основної від­пустки тривалістю до 56 кален­дарних днів керівним працівни­кам навчальних закладів та уста­нов освіти, навчальних (педаго­гічних) частин (підрозділів) ін­ших установ і закладів, педагогіч­ним, науково-педагогічним пра­цівникам та науковим працівни­кам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346.

У разі звільнення керівних працівників навчальних закла­дів та установ освіти, навчаль­них (педагогічних) частин (під­розділів) інших установ і закла­дів, педагогічних, науково-пе­дагогічних працівників та нау­кових працівників їм виплачу­ється грошова Компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і нау­ково-педагогічних працівників навчальних закладів та навчаль­них (педагогічних) частин (під­розділів) інших установ і закла­дів, які до звільнення пропра­цювали не менше ніж 10 міся­ців, грошова компенсація ви­плачується за не використані ними дні щорічної основної від­пустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали мен­ше ніж 10 місяців, - пропор­ційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28календарних днів).

Окрім того, у разі коли пра­цівник, який має право на соці­альну відпустку, з якихось при­чин не скористався цим правом у році досягнення дитиною пев­ного віку або ж за кілька попе­редніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплаче­на компенсація за всі невико­ристані дні відпусток, як це передбачено статтею 24 Закону України «Про відпустки».

У разі смерті працівника гро­шова компенсація за не викорис­тані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

У разі переведення працівни­ка на роботу на інше підпри­ємство грошова компенсація за не використані ним дні щоріч­них відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією осо­бам віком до вісімнадцяти років не допускається.