У статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбаче­но, зокрема, що до стажу роботи зараховують роботу, яку виконували на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру та тривало­сті роботи і тривалості перерв. При цьому під час обчислення стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин установленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховують час роботи за фактич­ною тривалістю.
Основним документом про трудо­ву діяльність членів колгоспу є трудо­ва книжка. Якщо колгоспник не виробив обов’язкового мінімуму трудової участі у громадському госпо­дарстві з причин, які правління чи загальні збори колгоспників визнали поважними, адміністрація колгоспу має внести відповідні записи у трудо­ву книжку.

Якщо немає рішення правління колгоспу або загальних зборів кол­госпників, або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встано­вленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поваж­ної причини (у тому числі у зв'язку з народженням дитини) обчислення страхового стажу потрібно проводи­ти за фактичною тривалістю відпо­відно до статті 56 Закону «Про пен­сійне забезпечення».

Таким чином, якщо особа є чле­ном колгоспу і працює вихователем колгоспних дитячих ясел і не вироби­ла встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то стаж роботи на зазначеній посаді, що дає право на пенсію за вислугу років, обчислюють за фактичною тривалістю. У разі рішення правлін­ня колгоспу або загальних зборів кол­госпників, або правонаступника про зарахування певного року, в якому особа не відпрацювала встановлено­го мінімуму трудоднів із поважної причини, стаж роботи за вислугу років обчислюють із урахуванням років, щодо яких було прийнято рішення.