Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Профспілка проти закриття понад 3000 шкіл та звільнення педагогів
Четвер, 17 жовтень 2019 13:36

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України ознайомилися з законопроектом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», реєстраційний № 2144 від 16.09.2019, внесеним Урядом і вважає за необхідне внести свої зауваження, які спрямовано до Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.

Так, Профспілка вважає, що не можна підтримати пропозиції щодо змін стосовно видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, лише на фінансування таких закладів загальної середньої освіти, як: спеціалізовані мистецькі школи (школи-інтернати), школи-інтернати (ліцеї-інтернати) спортивного профілю, військові (військово-морські) ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати державної власності з перекладанням на обласні бюджети витрат на фінансування закладів загальної середньої освіти державної власності.

Стосовно пропозицій Міністерства освіти і науки України, якими пропонується здійснення видатків з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад на фінансування дитячих будинків, то в змінах передбачено фінансування дитячих будинків з обласних бюджетів. Надання однаково права фінансового забезпечення дитячих будинків з бюджетів міст, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад та з обласних бюджетів спричинить конфліктні та суперечливі ситуації між міськими, районними радами, радами об’єднаних територіальних громад та обласними радами щодо обов’язків забезпечити фінансування таких типів закладів освіти, як дитячі будинки.

Ці пропозиції суперечать також суті місцевого самоврядування – реальної здатності територіальної громади – жителів села чи кількох сіл, селища, міста, вирішувати питання місцевого значення. За наявною інформацією в 2015 році в Україні діяв 41 комунальний дитячий будинок, а це в середньому 2 заклади на область.

Зазначене підтверджується також відмінностями наповнення місцевих бюджетів залежно від їх рівнів, у відрахуваннях до них податків, зборів, інших надходжень.

Профспілка вважає, що дитячі будинки, в яких перебувають та виховуються діти з усієї території області, а не лише з території населених пунктів, які об’єднані в ОТГ, чи району, чи міст обласного значення, мають фінансуватися виключно з обласних бюджетів.

Профспілка категорично не погоджується з пропозиціями Міністерства освіти і науки України стосовно змін, якими передбачається скасування норми про виділення освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, кількість учнів у яких становить менше 30 осіб – з 1 вересня 2020 року, менше 40 осіб – 1 вересня 2021 року, менше 50 осіб – з 1 вересня 2022 року.

Перекладання на місцеві бюджети загальнодержавних функцій освіти, як її пріоритету, загрожує унеможливленню здобуття повної загальної середньої освіти дітьми, особливо у сільській місцевості, та призведе до порушення прав громадян на доступність і безоплатність повної загальної середньої, яка є обов’язковою незалежно від місця проживання та гарантується статтею 53 Конституції України.

Скасування державного субсидіювання здобуття повної загальної середньої освіти призведе до закриття впродовж трьох років 3427 шкіл, у кожній з яких працює щонайменше 5-6 учителів, а отже до звільнення приблизно 20 тисяч педагогів та збільшення числа безробітних, серед яких висококваліфіковані, досвідчені, затребувані громадами педагоги, що є неприпустимим.

Наміри Міністерства освіти і науки України забезпечувати освітньою субвенцією приватні заклади загальної середньої освіти з такою ж наповнюваністю учнів підтверджують його нерівні підходи до питань фінансового забезпечення комунальних та приватних закладів, хибну політику, що спрямована на розширення платного здобуття повної загальної середньої освіти та його стимулювання, що також суперечить Конституції України.

ЦК Профспілки розраховує на врахування пропозицій та недопущення внесення народними депутатами України, членами комітету, таких змін до Бюджетного кодексу України під час розгляду законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», реєстраційний № 2144. 

Завантажити лист list-babaku_malokomplektn-shkoli.pdf [398,4 Kb][27] Завантажити Переглянути документ онлайн  
 
Міжнародний день боротьби з бідністю: профспілки за нову якість життя
Четвер, 17 жовтень 2019 13:36

Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією від 22 грудня 1992 року оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби з бідністю та закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.

У світі, який характеризується безпрецедентним рівнем економічного розвитку, технологій та фінансових ресурсів, морально неприйнятним є те, що мільйони людей все ще живуть в умовах крайньої бідності. Бідність – це не лише економічне питання, це, скоріше, багатовимірне явище, яке включає низький дохід та відсутність можливостей для гідного життя.

Викорінення бідності, боротьба з нерівністю та захист прав кожної людини є першочерговим завданням Цілей сталого розвитку (2015-2030), затверджених на Саміті ООН у вересні 2015 року.

Сьогодні боротьба з бідністю в Україні залишається вкрай важливим та актуальним питанням, обумовленим загостренням соціально-економічної ситуації в країні, що супроводжується погіршенням матеріального становища переважної частини населення, що, як наслідок, значно стримує розвиток України.

Скорочення бідності та посилення соціальної єдності, впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі задекларовано у стратегічних програмних документах країни – Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії подолання бідності до 2020 року.

Однак, сьогодні державна соціальна політика далека від конституційних норм – в її основу замість суспільно-прийнятних державних соціальних стандартів гідного життя і гідної праці покладено ідею соціальних мінімумів виживання, що призводить до поширення бідності українських громадян (за даними Мінсоцполітики рівень бідності серед працюючих у 2018 році за відносним критерієм склав 18,8%).

Так, у проекті Державного бюджету України на 2020 рік в основу розрахунків соціально-економічних показників Урядом закладено темпи зростання основних державних соціальних стандартів та гарантій, які не відповідають ані вимогам національного законодавства, ані міжнародним зобов’язанням України, ані домовленостям Сторін соціального діалогу у Генеральній угоді на 2019-2021 роки. Зокрема, передбачається встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2 102 грн, що вже сьогодні в 2,2 рази менше за його фактичний розмір, розрахований Мінсоцполітики у цінах серпня 2019 року (4722 грн), а на початок 2020 року це співвідношення ще збільшиться.

Також урядовці пропонують передбачити мінімальну зарплату меншу від очікуваного фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – 4723 гривень.

Рівень української зарплати досі не наблизився до європейського рівня, а оплата праці в більшості галузей бюджетної сфери України продовжує залишатися нижчою за середню заробітну плату по економіці. При цьому, не вирішено проблему необґрунтованої нерівності в оплаті праці керівників і працівників підприємств.

Не вирішується і проблема заборгованості з виплати заробітної плати, яка постійно зростає і станом на 1 вересня 2019 року вже сягнула 2,8 млрд грн, з яких більше 1,6 млрд грн – борги економічно активних підприємств.

Зростання заборгованості з виплати заробітної плати, що відбувається на фоні знецінення трудових доходів та заощаджень внаслідок підвищення цін та житлово-комунальних тарифів, спричиняє зниження рівня життя працюючого населення та їх сімей, прирікає наших громадян на бідність, призводить до загострення соціальної напруги у трудових колективах і регіонах.

Через низький рівень зарплати та соціального забезпечення в Україні чисельність легально працюючих скоротилася до 10,3 млн осіб, на утриманні яких 11,3 млн пенсіонерів. Приблизно 6 млн громадян виїхали на заробітки у зарубіжні країни. У той же час українська економіка вже зараз потерпає через брак кваліфікованих кадрів. Біля 4 млн зайнято в «тіні». Ця категорія громадян не сплачує податки, страхові внески. У зв’язку з цим, Державний бюджет, Пенсійний фонд та фонди соціального страхування недоотримують значні кошти, що впливає на рівень пенсійного забезпечення, розміри страхових виплат та обсяг наданих соціальних послуг, пенсіонери залишаються найбіднішим прошарком населення.

Головні завдання, над якими послідовно працює Федерація профспілок України, – збереження і створення нових робочих місць, підвищення гарантій в оплаті праці, ліквідація явища заборгованості з виплати заробітної плати, створення безпечних умов праці, захист працівників від усіх форм дискримінації. І сьогодні, в цей кризовий період, на думку профспілок, наріжним каменем у відродженні економіки, зростанні добробуту працівників, подоланні бідності є гідна праця, а соціально відповідальна політика держави має стати запорукою суспільного спокою та злагоди у країні.

Федерація профспілок України закликає владу та соціальних партнерів докласти спільних зусиль для забезпечення європейських стандартів якості життя та вирішення найгостріших соціально-економічних питань.

Федерація профспілок України

 
Заява ФПУ: не закріплювати бідність у проєкті Держбюджету 2020
Четвер, 17 жовтень 2019 09:08

У Верховній Раді України триває робота над опрацюванням поданого Урядом проєкту Державного бюджету України на 2020 рік. Федерація профспілок України підкреслює, що на жаль, як і в минулі роки, урядовим проєктом держбюджету знову порушуються конституційні права людини на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї.

У проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в основу розрахунків соціально-економічних показників Урядом закладено темпи зростання основних державних соціальних стандартів та гарантій, які не відповідають ані вимогам національного законодавства, ані міжнародним зобов’язанням України, ані домовленостям Сторін соціального діалогу у Генеральній угоді на 2019-2021 роки.

Федерація профспілок України закликає владу забезпечити виконання взятих на себе зобов’язань та не допустити подальшого поглиблення бідності в Україні через закріплення у Державному бюджеті України на 2020 рік занижених соціальних стандартів та гарантій, а також обмеження видатків галузям, які визначені пріоритетними та які є надважливими для економіки України (освіта, охорона здоров’я, вугільна промисловість тощо), що в свою чергу сприятиме збереженню існуючих та створенню нових гідних робочих місць, справедливому розподілу результатів праці, забезпеченню своєчасної виплати заробітної плати та ліквідації зарплатних боргів на державних підприємствах і в бюджетній сфері, підвищенню рівня життя громадян.

Джерелами наповнення дохідної частини проєкту держбюджету для покриття зазначених видатків повинні стати заходи законодавчого та організаційного характеру, спрямовані на деофшоризацію, детінізацію економіки та розвиток національного виробництва.

Федерація профспілок України вважає, що саме з цих напрямів необхідно розпочинати турбореформи. Адже головний обов’язок влади – забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на достатній рівень життя на основі соціальної справедливості та розбудови економіки країни. 


Завантажити заяву ФПУ fpu_zayava.pdf [162,84 Kb][8] Завантажити Переглянути документ онлайн  
 
Позиція Профспілки щодо прожиткового мінімуму
Четвер, 17 жовтень 2019 09:07

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», надісланий листом № 726 від 10.10.2019 року і надіслав лист до СПО об’єднань профспілок, де висловив свою позицію.

Профспілка не погоджується зі змінами до Кодексу Законів про працю України, до Законів України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», запропонованими статтями 1, 17, 22 розділу І проєкту, оскільки мінімальна заробітна плата, як і прожитковий мінімум є соціальною гарантією, встановленою державою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про оплату праці»: «Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці».

Бюджетним кодексом України установлено, що для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Звідси випливає логічне та справедливе твердження, що мінімальна заробітна плата має бути не просто не нижчою, але вищою за прожитковий мінімум, оскільки жоден закон не може урівнювати доходи непрацюючої людини з людиною, яка працює та, відповідно, сплачує податки до державного бюджету.

Відповідно, введення нової базової величини, як пропонується проєктом, без чіткого зазначення, що вона не може бути меншою за встановлений прожитковий мінімум, надасть можливість органу законодавчої влади маневрувати розміром мінімального посадового окладу працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, що є неприпустимим.

Також не можна погодитись із змінами, запропонованими статтями 3,6,7,10 Розділу І проєкту, які передбачають зміну гарантій, щодо соціальних виплат та допомоги таким категоріям громадян: особам, зокрема, дітям,  які отримують аліментне утримання; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; пенсіонерам, з числа інвалідів та учасників війни та деяких інших категорій. Запропоновані зміни є порушенням Конституції України, зокрема, частини 3 статті 46, яка зазначає: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Зміни, запропоновані проєктом є антисоціальними та такими, що порушують статтю 22 Конституції України, яка наголошує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Міжнародне законодавство також захищає право всіх членів суспільства на гарантовану мінімальну заробітну плату. Зокрема, відповідно до пункту а), статті Х частини ІІ Декларації соціального прогресу та розвитку ООН, прийнятої резолюцією 2542 (XXIV) Генеральної Асамблеї від 11 грудня 1969 року: «Соціальний прогрес і розвиток повинні бути спрямовані на постійне підвищення матеріального і духовного рівня життя всіх членів суспільства… шляхом досягнення таких головних цілей: встановлення мінімального рівня заробітної плати, досить високого для забезпечення задовільного рівня життя».

ЦК Профспілки вважає за потрібне повернути попередню редакцію статті 96 Кодексу законів про працю України: «Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).»


Завантажити лист spo-pro-prozhitkoviy-mnmum.pdf [484,1 Kb][43] Завантажити Переглянути документ онлайн  

Відділ експертно-правової роботи

 
« ПочатокПопередня241242243244245246247248249250НаступнаКінець »

Сторінка 246 з 593