Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Адміністративна та кримінальна відповідальність за затримку виплати заробітної плати
Понеділок, 10 лютий 2020 15:46

Статтею 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України роботодавці несуть фінансову відповідальність за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі у вигляді штрафу в розмірі 3 мінімальних зарплат (у 2020 році – 14 169 грн).

Також статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 1700 грн).

За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).

Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 41 КУпАП, мають право державні інспектори праці Державної служби України з питань праці, а також посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (стаття 255 КУпАП).

Статтею 175 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 – 17 000 грн) або виправних робіт на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо зарплату не виплатили через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 – 25500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальним кодексом України передбачено, що роботодавець звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.

 

 
Оплата праці вчителів під час призупинення навчання через карантин
П'ятниця, 07 лютий 2020 11:58

У зв’язку епідеміологічною ситуацією, що нині склалася, керівниками закладів освіти та органами освіти та місцевого самоврядування приймаються  рішення про призупинення роботи відповідних закладів освіти, закриття їх на карантин та вимушені простої. Але через те, що заняття в закладах загальної середньої освіти не проводяться, за працівниками цих закладів має зберігатися заробітна плата.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У випадку, якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених статтею 113 Кодексу законів про працю України. 

Згідно з цією статтею час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Водночас за пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Згідно з п.1.4 Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та є обов’язковими для включення до колективних договорів.

 
Законопроєкт «Про працю» порушує міжнародні зобов’язання України
П'ятниця, 07 лютий 2020 11:51

Низка законопроектів, ключовим з яких є законопроєкт «Про працю» (№ 2708), спрямовані на скасування чинного Кодексу законів про працю України (КЗпП), закону про права і гарантії профспілок, формуванню нових правовідносин в галузі загальнообов’язкового державного соціального страхування і несуть ризик порушення зобов’язань України за міжнародними договорами, ратифікованими нашою державою – не лише Угоди про асоціацію, але й основоположних конвенцій Міжнародної організації праці.

Про це зазначено у Заяві Асамблеї Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, яке відбулося 6 лютого 2020 року у Києві.

Документ ухвалено у зв’язку із суспільним резонансом, викликаним оголошеною українським Урядом та Парламентом реформою законодавства про працю, про профспілки і соціальне страхування. 


alt 

За матеріалами ФПУ

 
Правники України закликали владу не порушувати конституційні права людини
П'ятниця, 07 лютий 2020 11:50

Асоціація правників України направила відкрите звернення Голові Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій з вимогою доопрацювати проєкт Закону України «Про працю» №2708.

У своєму зверненні експерти Комітету підкреслили, що підтримують прагнення Уряду реформувати трудове законодавство та зробити його ефективним інструментом регулювання відносин:

«Зокрема, заслуговує на підтримку пропозиція щодо розширення захисту від дискримінації у сфері праці, зокрема, заборона будь-якого упередженого ставлення у сфері праці та мобінгу працівників», – йдеться у відкритому зверненні.

Однак, правники підкреслили, що частина запропонованих новацій містить системні ризики порушення конституційних прав і свобод людини, а, відтак – вимагають доопрацювання.

Експерти зосередили увагу на наступних ризиках:

  • Значне послаблення стабільності трудових відносин. «Законопроєкт передбачає існування 7 видів трудового договору. Суттєве розширення випадків застосування договорів з обмеженим строком дії свідчить про порушення ст. 2 Конвенції Міжнародної Організації праці №158..», – йдеться у відкритому зверненні;

  • Кардинальна зміна правил звільнення з роботи:

  • законопроєкт не встановлює чітку процедуру звільнення з роботи;

  • звільнення з роботи за ініціативою працівника вимагатиме укладення додаткової угоди про це з роботодавцем. При цьому наслідків відмови роботодавця проєкт не містить;

  • замість звільнення за скороченням пропонується звільняти працівників за ініціативи роботодавців без наведення жодної причини.

  • Наявність ризиків щодо робочого часу та відпочинку. У проєкті закону не врегульовано умови та порядок надання щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці тощо. Крім того, зменшено кількість випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження зарплатні, в обов’язковому порядку.

  • Наявність ризиків дискримінації стосовно поширення на працівників колективних договорів.

За матеріалами ФПУ
 
« ПочатокПопередня221222223224225226227228229230НаступнаКінець »

Сторінка 230 з 600