На період карантину за педпрацівниками зберігається середня заробітна плата. Про це йдеться у роз’ясненні МОН (лист від 13.03.2020 №1/9-161), який було підготовлено у відповідь на звернення вчителів та розміщено на сайті відомства.

«До нас почали звертатися педагоги та скаржитись, що у деяких територіях у зв’язку із запровадженням карантину їх змушують брати неоплачувану відпустку на період карантину. Таке рішення є незаконним, оскільки відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Щоб нагадати про закон, ми підготували лист органам управління та керівникам закладів», – відзначила заступниця Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

У випадку, якщо вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу, то оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.

У МОН сподіваються, що всі засновники закладів освіти та керівники з повагою ставитимуться до прав педагогів та не порушуватимуть їх. 

За матеріалами – МОН

Останнім часом у суспільстві почала активно поширюватися фейкова інформація про епідемію коронавірусу, метою якої є спричинити якомога більшу паніку. Не гребують лякати населення міфами і деякі безвідповідальні медіа.

У зв’язку з цим Інститут масової інформації підготував список порад для громадян щодо того, як споживати інформацію, щоб уникнути паніки і не стати жертвами маніпуляцій чи брехні.

Поради ІМІ

1. Не довіряйте емоціям

Зупиняйтеся на 10 хвилин щоразу, коли емоції змушують вас поширити інформацію, особливо якщо йдеться про допис у вайбері, фейсбуці та інших соцмережах. Під час «зупинки» шукайте підтвердження або спростування інформації, яка спричиняє у вас сильні емоції.

2. Користуйтеся лише достовірними джерелами

До таких джерел ми зараховуємо:

офіційні сайти ВООЗ, UNICEF, МОЗ, урядовий сайт covid19.com.ua; рекомендуємо користуватися сайтами якісних медіа, які увійшли до «білого списку» ІМІ, зокрема це Укрінформ, «Ліга», «Український тиждень», «Українська правда», Радіо Свобода, «Цензор», «Громадське», «Дзеркало тижня», «Новое время» та інші.

3. Рахуйте факти

Зверніть увагу на те, скільки конкретних і підтверджених фактів подано в дописі, який ви хочете поширити. А скільки емоцій і оцінних суджень?

4. Оцініть джерело інформації

Кожен факт повинен мати чітко визначене і назване джерело, яке легко ідентифікувати і перевірити. «Тайванські вчені», «працівники Стенфордської лікарні» не можуть вважатися джерелом, оскільки це узагальнене поняття, яке неможливо перевірити та ідентифікувати. Це означає, що інформація з посиланням на таке джерело є фейком.

5. Не варто довіряти інформації, яка супроводжується емоційним оцінюванням

Наприклад «смертельний», «жахливий», «чудовий», «прекрасний» тощо. Майте на увазі, що такі «прикметники» – це метод маніпуляції вашою думкою.

6. Утримайтеся від поширення емоційної інформації із соціальних мереж та вайбер-груп

Саме в цих джерелах інформації міститься найбільше паніки та фейків. А ліпше обмежте за можливості час, що ви там проводите.

7. Балансуйте

Щоб не вигоріти емоційно і не піддатися паніці, шукайте позитивну інформацію. Шукайте те, що вас потішить, і обов'язково стежте за матеріалами, що вказують шляхи розв’язання ситуації, яка вас бентежить. Ми також радимо утриматися від перегляду фільмів чи читання книжок про масові епідемії :)

8. Довіряйте спеціалістам!

Видаляйте без сумнівів усі рекомендації щодо лікування хвороб чи посилення імунітету, окрім рекомендацій від медичних установ та ідентифікованих профільних лікарів – вірусологів, інфекціоністів, імунологів. Відомі блогери, політики, лідери думок і спеціалісти з інших сфер не є компетентними і не можуть роздавати порад щодо лікування. 

 

За матеріалами – ІМІ