На звернення Профспілки до Уряду з приводу забезпечення норм частини 2 статті 61 закону «Про освіту» у 2021 році стосовно рівня посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників, Міністерством освіти і науки (за дорученням Кабміну) надано відповідь.

Так, МОН вказує, що питання підвищення рівня оплати праці працівників закладів освіти і науки є проблемним і особливо гостро постало після прийняття у 2017 році Закону України «Про освіту», який законодавчо визначив, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат, із подальшою диференціацією посадових окладів педагогічних працівників інших категорій, науково-педагогічних працівників.

Міністерство зазначає, що впровадження в дію у 2021 році постанови Уряду від 10.07.2019 № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», якою затверджено нові схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» стоїть під загрозою. 

Міністерством повідомлено, що створено робочу групу з розробки проекту Концепції трансформації оплати праці працівників галузі освіти і науки, яка має стати дорожньою картою оплати праці на 2021-2022 роки педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників і буде запропонована у вересні на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

За інформацією Мінфіну джерела покриття додаткових видатків в бюджеті країни відсутні, тому вимагає зміни структури заробітної плати освітян – при збільшенні посадових окладів переглянути доцільність виплати деяких доплат і надбавок, а також збільшення оплати праці працівників закладів освіти шляхом скорочення мережі закладів.

Мінекономіки також застерігає, що питання підвищення розмірів посадових окладів та інших складових заробітної плати працівників бюджетної сфери, має вирішуватись з урахуванням реальних фінансових можливостей. Тому у відомстві опрацьовуються пропозиції щодо підвищення посадових окладів працівників бюджетних установ відповідно до зростання на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати, а також шляхи удосконалення діючої ЄТС.

Тож на вимогу Профспілки щодо забезпечення видатками освітньої галузі у розмірі не менше ніж 7 % ВВП відповідно до статті 78 закону «Про освіту», необхідних для поетапної реалізації положень частини 2 статті 61 закону «Про освіту», а саме постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 822, відповідно до якої з 1 січня 2021 р. мінімальний посадовий оклад педпрацівника має становити 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2021 р., а науково-педагогічних працівників – на 25% вище, Міносвіти зроблено висновок, що таке збільшення заробітної плати залежить виключно від можливостей дохідної частини державного і місцевих бюджетів країни.

Завантажити лист МОН mon_pozicya.pdf [4,06 Mb][204]    

Чи мають право на додаткову відпустку за шкідливі умови працівники, які працюють на персональному комп’ютері, якщо тривалість відпустки не визначена в колективному договорі. 

Консультує Юридичний відділ ЦК Профспілки

Працівникам, які працюють на електронно-обчислюваних та обчислювальних машинах додаткова відпустка за шкідливі умови праці законодавством  не передбачена.

Одночасно працівникам, які працюють електронно-обчислюваних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, відповідно до розділу XXII «Загальних професій за всіма галузями господарства» (позиція 58) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (постанова КМ України від 17.11.97 № 1290), надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки», щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до п. 6,7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16, додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.

У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.

У той же час наголошуємо, що у випадку відсутності в колективному договорі тривалості додаткової за особливий характер праці не позбавляє працівника права на отримання такої відпустки.